Постанова

від 04.12.2018 по справі 520/9831/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2018 року м. Одеса

справа № 520/9831/18

провадження № 22-ц/785/7975/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Маслова Р.Ю.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

представник заявника - ОСОБА_2,

заінтересована особа - ОСОБА_3,

представник заінтересованої особи - ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 04 жовтня 2018 року у складі судді Коваленко О.Б.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу (а.с.1-7).

Заява обґрунтована тим, що з січня 2005 року по 10 листопада 2015 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 та 11 листопада 2015 року між ними зареєстрований шлюб. Спору стосовно майна у подружжя немає, але встановлення судом обставин та факту проживання разом у визначений термін має велике значення для подальшого сімейного життя та укладення шлюбного договору у майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період з січня 2005 року по 10 листопада 2015 року.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 10 серпня 2018 року відкрито провадження у справі (а.с.157).

У жовтні 2018 року представник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 надала суду заяву про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, посилаючись на те, що з заяви вбачається спір про право (а.с.167-168).

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 04 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу у період з січня 2005 року по 10 листопада 2015 року залишено без розгляду на підставі ч.6 ст.294 ЦПК України (а.с.172).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права,просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі (а.с.179-183).

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не врахував те, що висновок суду про існування спору про право повинен ґрунтуватись на інформації про реальну, а не потенційну спірність певного права. У даний час відсутні будь-які підтвердження існування спору між сторонами, а є лише потенційна можливість його виникнення. Судове рішення не вмотивовано.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 просила апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та законний висновок суду про залишення заяви без розгляду на підставі ч.6 ст.294 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із наявності у цій справі спору про право, що вирішується в порядку позовного провадження.

Такий висновок суду відповідає закону та встановленим обставинам справи.

Так, факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

З матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту проживання у період з січня 2005 року по 10 листопада 2015 року однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3, з яким 11 листопада 2015 року вона зареєстровала шлюб.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Така позиція підтверджується також постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , якою встановлено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

У заяві про встановлення факту ОСОБА_1 зазначила, що встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 у період з січня 2005 року по 10 листопада 2015 року має велике значення для подальшого сімейного життя та укладення шлюбного договору у майбутньому.

Нормами ст.93 Сімейного Кодексу України встановлено, що шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки. Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується (ст.94 СК України). Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення (ч.2 ст.95 СК України).

Щодо правової природи шлюбний договір є різновидом цивільного договору, тому у розумінні вимог ч. 4 ст. 202 ЦК України шлюбний договір є двостороннім правочином, тобто погодженою дією двох сторін.

Отже, у разі волевиявлення подружжя укласти шлюбний договір, перешкод для його укладення між сторонами не має.

Серед зазначених в заяві про встановлення факту проживання доказів спільного проживання, ОСОБА_1 послалась на те, що:

- вони (ОСОБА_1 та ОСОБА_3.) переїхали до власної квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка була придбана 03 червня 2011 року за спільні сімейні кошти ;

- 28 листопада 2013 року ОСОБА_3 уклав кредитний договір та договір купівлі-продажу автомобіля Volkswagen Golf, а вона (ОСОБА_1) виступила поручителем за вказаним кредитним договором.

З наведеного вбачається наявність спору про право цивільне, а саме: про право на майно, що придбане до реєстрації шлюбу. Зазначене відноситься до юрисдикції суду та пов'язане з розглядом спору у позовному провадженні, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у цій справі спору про право і з урахуванням положень ч.6 ст.294 та ч.4 ст. 315 ЦПК України залишив заяву ОСОБА_1 без розгляду.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що спору між сторонами щодо майна немає, а є лише потенційна можливість його виникнення, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок суду про існування спору про право повинен ґрунтуватись на інформації про реальну, а не потенційну спірність певного права є необґрунтованими, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що заінтересована сторона заперечувала проти задоволення заяви про встановлення юридичного факту. З огляду на це і в позовному, і в окремому провадженнях існування спору про право повинно ставитись в залежність виключно від волевиявлення осіб, права яких можуть зазнати впливу внаслідок прийняття рішення судом. Спір про право в окремому провадженні - це конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Доводи апеляційної скарги зводяться до викладення представником ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 своєї правової позиції, якій судом першої інстанції дано відповідну оцінку.

За таких обставин, в силу вимог ст. 374 ЦПК України ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 04 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07 грудня 2018 року.

Головуючий: /підпис/

Судді : /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області Г.Я. Колесніков