Ухвала

від 10.12.2018 по справі 701/1261/18

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 4

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

10 грудня 2018 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський , розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_2, представника позивача: ОСОБА_3 до Селянсько (фермерського) господраства "Вероніка" в особі голови: Дикої Тетяни Іванівни про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності.

На підставу своїх вимог спирається на те, що згідно договору купівлі - продажу майнових прав від 12.10.2018 року, позивачем придбано у відповідача майнові права - всі права на об'єкт, які належать продавцю на підставі договору купівлі-продажу частини комплексу від 03.04.2007 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.04.2007.

За умовами даного договору, майнові права відчужуються покупцю, який у зв'язку з цим оформлює право власності на об'єкт нерухомості на себе. Укладення даного договору зумовлене в тому числі проблематичністю оформлення прав власності на майно згідно майнових прав у зв'язку з відсутністю можливості присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, на якій розташований об'єкт, який є необхідною умовою при посвідченні договору купівлі - продажу.

Відповідач - селянське (фермерське) господарство "Вероніка" продавець за договором отримало кошти у сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 16.10.2018.

За умовами договору, покупцем придбано у продавця майнові права на складові частини майна - виробничий будинок - сіносклад, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Загальна вартість придбаного майна згідно умов даного договору складає 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.

Продавцем при укладенні договору купівлі-продажу майнових прав (який по суті є договором купівлі-продажу майна і не потребує нотаріального посвідчення), передано покупцеві всю наявну документацію, яка підтверджує належність майна.

Зокрема, передано договір купівлі - продажу частини комплексу від 03.04.2007 року, посвідчений Старосвітською О.Г., нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №1267.

За умовами даного договору, СФГ "Вероніка" прийняв у власність належну ОСОБА_6, будівлю, розташовану в АДРЕСА_2. Вказане майно належить ОСОБА_6, на підставі ухвали Господарського суду Черкаської області від 05.10.2005 справа №08/4085.

Також передано позивачу витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №14196378 від 11.04.2007 року.

Довідка Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 25.10.2018 року №1185, надана позивачу, підтверджує, що вказаному майну - виробничому будинку - сіносклад, присвоєно окрему нову адресу: АДРЕСА_1 на земельній ділянці орієнтовною площею 1 га., яка знаходиться в користуванні ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_3.

Технічну інвентаризацію вказаного майна деталізовано інвентаризаційною справою №241.

Як зазначено вище, укладення договору купівлі-продажу майнових прав зумовлене в тому числі проблематичністю оформлення прав власності на майно згідно майнових прав у зв'язку з відсутністю можливості присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, на якій розташований об'єкт, який є необхідною умовою при посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна в нотаріальному порядку або надання документа про права власності чи користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Відповідно до ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України, розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва обов'язково використовує також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру ст. 46 Закону України Про нотаріат .

Тобто, при посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна в нотаріальному порядку, нотаріусу необхідно надати витяг з державного земельного кадастру про присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, на якій розташований об'єкт нерухомості. Однак, як виявилось, виконати дану умову - присвоїти кадастровий номер земельній ділянці - немає можливості.

У зв'язку з інформуванням про неможливість присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, на якій розташоване придбане майно, представник позивача звернувся попередньо до відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Маньківської районної державної адміністрації метою отримання інформації про стан наявної чинної містобудівної документації та (або) розробку коригованої нової містобудівної документації села Молодецьке з наданням роз'яснення стосовно погодження проектів землеустрою для містобудівних потреб (будівництва і обслуговування) відповідно до чинного законодавства, що включає в себе в тому числі присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, на якій знаходиться нерухоме майно, який є необхідною умовою для посвідчення правочину щодо нерухомого майна.

Листом відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Маньківської районної державної адміністрації від 02.11.2018 року №161/18-06 поінформовано наступне.

Відповідно до п. 4.3 Порядку розроблення містобудівної документації, який затверджено наказом Мінрегіону України від 16.11.2011 року №290 Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за №14658/20206, замовником розроблення містобудівної документації при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, є виконавчий орган сільської, селищної ради. А рішення про розроблення генерального плану, плану зонування, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту приймає відповідна сесія сільської, селищної ради, що визначено п. 4.1 вище зазначеного Порядку.

На сьогодні, на замовлення виконавчого комітету Молодецької сільської ради, розробляється проект генерального плану села Молодецьке, який на даний час за результатами проведених громадських слухань коригується і доопрацьовується та буде поданий на розгляд архітектурно - містобудівної ради при Департаменті містобудування, архітектури, будівництва та житлово - комунального господарства Черкаської облдержадміністрації. За результатами позитивного розгляду архітектурно - містобудівної ради проект генерального плану с.Молодецьке буде поданий на затвердження Молодецької сільської ради.

На даний час чинною містобудівною документацією на с. Молодецьке є генеральний план, який розроблено в 1972 році проектним інститутом Укрземпроект , м. Київ.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для містобудівних потреб погоджуються місцевими органами містобудування та архітектури відповідно до ст. 186 1 Земельного кодексу України та із урахуванням вимог ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Пунктом 6 ст. 186 1 Земельного кодексу України визначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. А пунктом 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків: 1) розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи; 2) приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону; 3) надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв'язку); 5) буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів; 6) будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об'єктів.

Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у випадках, визначених цією частиною, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка: - розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення); - віднесена до категорії земель природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.

Слід зазначити, що на село Молодецьке план зонування не розроблявся, а детальні плани території розроблялись лише на окремі частини населеного пункту та відповідно земельна ділянка по АДРЕСА_2 жодним детальним планом території не визначена.

Оскільки відсутні правоустановчі документи на майно, тому погодження проекту землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_2 можлива за умови детального плану відповідної території.

Слід також зазначити, що в процесі реалізації своїх прав власника позивач в особі представника звертався з приводу здійснення реєстрації прав власності на майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до реєстратора прав власності.

2 листопада 2018 року державним реєстратором прав на нерухоме майно, представнику позивача надано рішення №43827239 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Вказаним рішенням відмовлено у державні реєстрації права приватної власності на цілісний майновий комплекс, що розташований АДРЕСА_2, за суб'єктом: ОСОБА_2.

Як зазначено в обґрунтуванні прийнятого рішення, розглянувши документи, подані для державної реєстрації прав, встановлено, що подані документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: згідно наказу Міністерства аграрної політики від 14.03.2001 року №62 було затверджено Порядок розподілу та використання майна реорганізованих КСП, яким передбачалось, що виділення майнових паїв у натурі окремим особам, проводилося підприємством-користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. На даний час вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 11.04.2013 року №253 та відсутній інший нормативний спеціальний акт, направлений на врегулювання даного питання.

Тобто, у проведенні державної реєстрації прав на нерухоме майно відмовлено.

Крім того 31.10.2018 ФОП ОСОБА_7, (сертифікований інженер-землевпорядник) позивачу було відмовлено у виготовленні документації із землеустрою до моменту затвердження генерального плану с. Молодецьке Маньківського району Черкаської області.

Таким чином, за сукупністю викладених обставин, вбачається, що у позивача відсутня можливість посвідчення договору купівлі-продажу частини майна у зв'язку з відсутністю присвоєного кадастрового номера земельній ділянці, на якій розташоване майно та відсутністю можливості присвоєння кадастрового номера, який у свою чергу є необхідною умовою для нотаріального посвідчення правочину відносно нерухомого майна.

Разом з тим, відсутня можливість здійснити рестрацію права власності на майно, придбане на підставі договору купівлі-продажу майнових прав.

У здійсненні реєстрації права власності відмовлено цим самим, фактично не визнається право власності на майно, яке придбано згідно договору у спосіб, який не заборонений законом. Разом з тим, договірні відносини не протирічать вимогам законодавства, майно придбане у незаборонений спосіб.

Таким чином, будучи фактичним власником майна, позивач не має можливості в повній мірі здійснювати свої права власника, що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України , за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу .

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України , суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7 , ст. 11 , ч. 8 ст. 43 , ст. ст. 44 , 49 , 53 , 71 , 83 , 84 , 85 , 86 , 91 , 93 , 95 , 183 , 185, 187 , 189 , 190-193 , 196 , 199 , 257 , ч. 2 ст. 261 , ст. ст. 272 , 353-355 ЦПК України , п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України , суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/1261/18-ц за позовом ОСОБА_2, представника позивача: ОСОБА_3 до Селянсько (фермерського) господраства "Вероніка" в особі голови: Дикої Тетяни Іванівни про визнання права власності.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 19 грудня 2018 року о 10 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України , звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України .

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 19 грудня 2018 року .

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 19 грудня 2018 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України , подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України .

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ckcourt.gov.ua/sud2312.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до апеляційного суду Черкаської області у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський