Постанова

від 04.12.2018 по справі 401/1764/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2018 року м. Кропивницький

справа № 401/1764/17

провадження № 22-ц/4809/361/18

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Мурашка С. І.,

за участю секретаря судового засідання Тимошенко Т. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Світловодська міська рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Гармаш Т. І.) від 27 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5, посилаючись на те, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 21 травня 2007 року вона є власником земельної ділянки загальною площею 389 кв.м., для ведення садівництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_1. На вказаній земельній ділянці розташований її садовий будинок.

Зазначала, що по сусідству з нею розташована земельна ділянка, яка належить відповідачу ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2. Вказала, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку, де весною 2017 року встановив свій паркан, який виступає у бік вулиці порівняно з її парканом та парканом її сусіда, ОСОБА_6, приблизно на 1,5 метра.

Позивач вважає, що ОСОБА_5 здійснює своє право власності на земельну ділянку недобросовісно, порушуючи її права та законні інтереси, а саме перешкоджає проїзду до її земельної ділянки вантажного транспорту, підвезення вантажів.

Просила усунути перешкоди у здійсненні нею права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_2, та зобов'язати відповідача ОСОБА_5 перенести за свій рахунок паркан, що виходить на АДРЕСА_1, на відстань 1,5 метра протягом всієї довжини земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2018 року позов задоволено у повному обсязі.

Зобов'язано ОСОБА_5 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_4 права користування земельною ділянкою, розташованою за адресою АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 та перенести за свій рахунок паркан, що виходить поза межі земельної ділянки НОМЕР_3 (кадастровий номер НОМЕР_2) в сторону вулиці Лісозаводська на відстань до 1,50 м.

Вирішено питання судових витрат

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, врахувавши висновок судової земельно-технічної експертизи № 111-17 від 16 лютого 2018 року та графічний додаток № 1 до нього (а.с.98-101), виходив із доведеності факту здійснення ОСОБА_5 перешкод позивачеві у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою у зв'язку із встановленням відповідачем його паркану, який виходить поза межі земельної ділянки НОМЕР_3 кадастровий номер НОМЕР_2, в сторону АДРЕСА_1 на відстань до 1,50 метра.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

У поданій апеляційній скарзі (а.с. 189-192) відповідач просить суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач посилається на необґрунтованість рішення суду внаслідок неповного з'ясування обставин справи. Вказує на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Відповідач зазначає, що при ухваленні рішення суд помилково взяв до уваги висновок судової земельно-технічної експертизи № 111-17 від 16 лютого 2018 року, так як експерт Маківський М.В. у вказаному висновку посилається на Методичні рекомендації з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджені наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 05 червня 2003 року №146, які на момент його складення були вже скасовані розпорядженням КМУ №166-р від березня 2017 року Про скасування деяких наказів міністерства та інших центральних органів виконавчої влади .

Узагальнені доводи і заперечень інших учасників справи

Відповідач не скористалася своїм правом на відзив на апеляційну скаргу.

Позивач та його представник - адвокат ОСОБА_8 підтримали у судовому засіданні подану апеляційну скаргу.

Відповідач повідомлений належним чином про час, дату і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (судової повістки) 20 листопада 2018 року, але в судове засідання не з'явився.

Світловодська міська рада повідомлена належним чином про час, дату і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (судової повістки) 14 листопада 2018 року, прото свого представника в судове засідання не направила.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд першої інстанції встановив такі обставини:

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 21 травня 2007 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку (а.с.9)

Згідно з договором дарування від 1 липня 2016 року ОСОБА_5 є власником земельної ділянки АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с.59).

Сторони є суміжними землекористувачами.

Відповідно до акту обстеження земельних ділянок щодо встановлення межі між земельними ділянками АДРЕСА_3 № 1 від 16 серпня 2017 року, створена за зверненням відповідача ОСОБА_5 робоча група виявила, що з фронтального боку (з вулиці) розміри земельної ділянки НОМЕР_3 співпадають з технічною документацією, з тильної сторони ширина земельної ділянки не співпадає орієнтовно на 2 метри в меншу сторону. У зв'язку з зазначеним, було рекомендовано спільно із власником сусіднього домоволодіння звернутися до землевпорядної організації для відновлення меж земельних ділянок (а.с.62).

Як убачається із висновку судової земельно-технічної експертизи № 111-17 від 16 лютого 2018 року (а.с.98-109) та графічного додатку № 1 до нього (а.с.101) фактичне розташування паркану, встановленого на земельній ділянці НОМЕР_3 кадастровий номер АДРЕСА_2, що виходить на АДРЕСА_1, не відповідає межам земельної ділянки. Встановлений паркан на земельній ділянці НОМЕР_3 кадастровий номер АДРЕСА_2 виходить поза межі земельної ділянки НОМЕР_3 кадастровий номер НОМЕР_2, в сторону АДРЕСА_1 на відстань до 1,50 метра.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Як убачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом в якому просила усунути перешкоди у здійсненні нею права користування своїм майном (земельною ділянкою) шляхом перенесення паркану з самовільно захопленої частини земельної ділянки загального користування - АДРЕСА_2

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд першої інстанції, встановивши, що відповідач встановив паркан, який виходить за межі його земельної ділянки на відстань до 1,5 м в сторону АДРЕСА_1, що створило перешкоди у вільному користуванні позивачем його земельною ділянкою до якої іншого під'їзду немає, керуючись положеннями статей 321, 391 ЦК України, дійшов правильного висновку, що порушене право позивача підлягає захисту в обраний нею спосіб.

Факт встановлення відповідачем паркану поза межами його земельної ділянки в бік вулиці підтверджено висновком судової земельно-технічної експертизи складено (висновок експерта № 111-17 від 16 лютого 2018 року), якому суд першої інстанції дав належну оцінку.

Доводи апеляційної скарги про те, що експерт під час проведення експертизи керувався, зокрема, Методичними рекомендаціями з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженими наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 05 червня 2003 року №146, які на момент проведення експертизи скасовані розпорядженням КМУ №166-р від березня 2017 року Про скасування деяких наказів міністерства та інших центральних органів виконавчої влади , не впливає на правильність складеного висновку та на встановлення факту порушення меж земельної ділянки при встановленні паркану так, як вказану Методику експерт використовував лише для здійснення обмірів лінійних межах земельної ділянки, що зазначено в дослідницькій частині висновку.

Щодо встановлення фактичного розташування земельної ділянки, з урахуванням її координат, експерт використовував копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки відповідача та копії актів встановлення меж земельних ділянок сторін по справі.

Твердження апеляційної скарги про те, що експерт не координати поворотних точок земельної ділянки є безпідставним так, як у своєму висновку експерт прямо вказав про використання ним наданої судом документації із землеустрою.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту(експертам).

Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Проте, відповідач не звертався до суду з клопотанням про призначення додаткової або повторної експертизи та правильність долученого до справи висновку експерта не спростував.

Крім висновку судової земельно-технічної експертизи № 111-17 від 16 лютого 2018 року, суд дослідив й інші подані сторонами докази у справі та дійшов вірного висновку про порушення прав позивача.

Суд обґрунтовано не взяв до уваги схему земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, складену 14 червня 2018 року інженером землевпорядником ОСОБА_9 (а. с. 142), у якій міститься висновок про те, що межа цієї земельної ділянки встановлена і огороджена металевим парканом на той час відповідає даним Державного земельного кадастру. Такий висновок не містить обґрунтування (до схеми не додано опису дослідницької частини), а являється лише твердженням, що позбавляє суд можливості оцінити його обґрунтованість.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не містять посилань на такі порушення, що призвели до неправильного вирішення страви, тому, з огляду на положення ч. 2 ст. 376 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування рішення.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_5 без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2018 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 грудня 2018 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. М. Єгорова

С. І. Мурашко