Постанова

від 03.12.2018 по справі 824/100/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/100/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

03 грудня 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

представника позивача: Некрасова Олексія Сергійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2018 року позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що Головне управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач) під час проведення планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.04.2015 р. по 30.11.2017 р., валютного законодавства за період 23.04.2015 р. по 30.06.2017 р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 23.04.2105 р. по 30.06.2017р. не мало права перевіряти правильність дотримання ТОВ "Соковий завод Сокирянський" принципу "витягнутої руки" оскільки, контролюючі органи отримали право проводити такі перевірки, тільки з 01.01.2018 року, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

23 липня 2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд їх задовольнити.

30 листопада 2018 року від відповідача до суду надійшло клопотання про перенесення судового засідання, у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання, оскільки відсутні білети по напрямку Чернівці- Вінниця.

Дослідивши вказане клопотання колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки будь яких належних доказів в підтвердження своїх доводів до клопотання відповідачем не надано.

Разом з тим, суд зауважує, що явка відповідача в судове засідання не визнавалась обов'язковою, у зв'язку з чим суд ухвалив провести розгляд справи без участі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" зареєстроване як юридична особа та взяте на облік як платник податків 23.04.2015 року. (Т. 1 а.с. 230-233).

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: Лісозаготівлі; виробництво фруктових і овочевих соків (основний); інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів; лісопильне та стругальне виробництво; оптова торгівля фруктами й овочами; надання в оренду будівельних машин і устаткування; вантажний автомобільний транспорт; допоміжне обслуговування наземного транспорту.

19.08.2017 року відповідачем видано наказ №866, яким наказано провести документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.04.2015 року по 30.06.2017 року тривалістю 10 робочих днів з 31.08.2017 року (Т. 1 а.с. 145).

Згідно наказу № 933 від 08.09.2017 року, відповідачем продовжено строк проведення документальної планової перевірки позивача на 5 робочих днів з 14.09.2017 року (Т. 1 а.с. 146).

На підставі направлень від 30.08.2017 року №1627, №1628, №1629, №1630, № 1631, №1632, плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податку на ІІІ квартал 2017 року, наказу №866 від 19.08.2017 року, відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, а також єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.04.2015 р. по 30.06.2017 р., за результатами якої 27.09.2017 р. складено акт №3830/24-13-14-01/39761131 (Т. 1 а.с. 15- 143, 145,146, Т. 2 а.с. 69-77, 202, 203).

В ході проведення перевірки, 21.09.2017 року відповідач на адресу позивача направив лист, в якому просив надати документи, що належать та пов'язані з предметом перевірки (Т. 1 а.с. 143-144).

25.09.2017 року позивачем направлено на адресу відповідача лист за вх. № 60, в якому повідомлено, що під час перевірки всі документи були пред'явлені посадовим особам контролюючого органу. Також до листа позивачем долучено документи на 36 аркушах, які надавалися ним при розмитненні придбаної продукції, а саме договори, специфікації, висновки, інвойси (Т. 1 а.с. 172-173).

За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено ряд порушень.

У зв'язку з відсутністю керівника позивача за юридичною та фактичною адресою в момент підписання акту перевірки, а також відмовою головного бухгалтера від підписання акту, 27.09.2017 р. відповідач склав акт щодо неможливості підписання та відмови від підписання матеріалів перевірки №162/24-13-14-01/39761131 (Т. 2 а.с. 44).

Частково не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки, 04.10.2017 р. позивач подав заперечення до акту, зокрема в частині встановлення перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ "Соковий завод Сокирянський" показників у рядку 01 Декларацій дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 23.04.2015 р. по 30.06.2017 р. їх заниження всього у сумі 4730250,00 грн" та з висновком, що "товариством на порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України не відкориговано фінансовий результат до оподаткування, на різниці, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суми різниць на які збільшується фінансовий результат до оподаткування всього на загальну суму 2323551,00 грн, в тому числі: за 2015 р. в сумі 1880426,00 грн та за 2016 р. в сумі 443125,00 грн"(Т. 1 а.с. 147-151, Т. 2 а.с. 37-41).

За результатами розгляду заперечення на акт перевірки, в ході яких взяла участь уповноважена особа позивача (головний бухгалтер), 13.10.2017 р. відповідачем надано відповідь, в якій висновки викладені в акті виїзної документальної планової перевірки №3830/24-13-14-01/39761131 від 27.09.2017 р. визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (Т. 1 а.с. 152-164, Т. 2 а.с. 9-21).

Враховуючи висновки викладені в акті перевірки, 18.10.2017 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:№0005311401, №0005281401

Не погоджуючись повністю із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, 27.10.2017 року позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (Т. 1 а.с. 165 - 171).

Розглянувши вказану скаргу, 27.12.2017 р. Державна фіскальна служба України прийняла рішення №31655/6/99-99-11-01-01-25, яким залишила без змін податкові повідомлення - рішення від 18.10.2017 р. №0005311401, № 0005281401, а скаргу - без задоволення (Т. 1 а.с. 220 - 227).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 18.10.2017 р. №0005311401 в частині збільшення грошового зобов`язання у розмірі 338477,00 грн та податкове повідомлення-рішення від 18.10.2017 р. №0005281401 протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду підтверджено правомірність дій відповідача під час винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно із положенням пунктів 77.1 - 77.5 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (п. 75.2 ст. 75 ПК України).

Порядок проведення документальних планових перевірок регламентовано ст. 77 ПК України.

Так, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 16 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що право на проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли останньому до початку проведення зазначеної перевірки, а саме не пізніше ніж за 10 календарних днів, було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи вручено під розписку копію наказу про проведення зазначеної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" передбачений ст. 39 ПК України.

Відповідно до п.п. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 ПК України контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" здійснюється шляхом моніторингу контрольованих операцій, опитування з питань трансфертного ціноутворення та проведення перевірок з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".

Перевірка з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПК України).

Проведення перевірки контрольованих операцій не перешкоджає проведенню перевірок, визначених статтею 75 цього Кодексу (п.п. 39.5.2.6 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПК України).

Згідно із п. 77.6 ст. 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому ст. 79 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 77.7 ст. 77 ПК України передбачено, що строки проведення документальної планової перевірки встановлені ст. 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено ст. 83, 85 цього Кодексу (п. 77.8 ст. 77 ПК України).

Відповідно до п. 77.9 ст. 77 ПК України порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено ст. 86 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу вказаних норм видно, що у випадку недотримання порядку проведення документальної планової виїзної перевірки у платника податків виникає право на недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленій у постанові від 24.12.2010 р. у справі №21-25а10 та постанові Верховного Суду від 13.02.2018 р. у справі № 815/4940/16, згідно якої платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Аналізуючи доводи апелянта щодо порушення відповідачем строків повідомлення ТОВ "Соковий завод Сокирянський", колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи19.08.2017 року відповідачем видано наказ №866, яким наказано провести документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.04.2015 року по 30.06.2017 року тривалістю 10 робочих днів з 31.08.2017 р.

Згідно наказу № 933 від 08.09.2017 року, відповідачем продовжено строк проведення документальної планової перевірки позивача на 5 робочих днів з 14.09.2017 р. (Т. 1 а.с. 146).

21.08.2017 року головним бухгалтером ТОВ "Соковий завод Сокирянський" Нажигогю Н.С. отримано повідомлення №26 та копію наказу №866 від 15.08.2017 р. про те, що з 31.08.2018 року буде проведено планову документальну перевірку ТОВ "Соковий завод Сокирянський" з питань дотримання податкового законодавства (Т. 2 а.с. 127-128).

На підставі направлень від 30.08.2017 року №1627, №1628, №1629, №1630, № 1631, №1632, плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податку на ІІІ квартал 2017 року, наказу №866 від 19.08.2017 року, відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, а також єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.04.2015 р. по 30.06.2017 р., за результатами якої 27.09.2017 року складено акт №3830/24-13-14-01/39761131.

Колегія суддів зауважує, що перевірку проведено з 31.08.2017 року по 13.09.2017 року, яка продовжувалась з 14.09.2017 року по 20.09.2017 року, про що було доведено до відома директора ТОВ "Соковий завод Сокирянський" Лапаня Ю.П. та в присутності головного бухгалтера товариства Нажиги Н.С.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем про проведення документальної планової перевірки було повідомлено позивача у строки встановлені законом належним чином.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що відповідно до п.п. 77.1 п. 77 ПК України план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, є помилковими, оскільки вказана вимога введено в дію лише з 01.01.2018 року.

Разом з тим, як встановлено під час апеляційного розгляду справи позивач не скористався наданим йому правом на не допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з підстав, передбачених ПК України, натомість надавав необхідні документи для проведення вказаної перевірки, яку було проведено в його присутності.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що предметом розгляду в суді може бути тільки суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Як вбачається зі змісту акта перевірки у період з 23.04.2015 року по 30.06.2017 року ТОВ "Соковий завод Сокирянський" проводило імпортні операції з нерезидентами, які зареєстровані у державі (на території), що включені до переліку держав (територій) зареєстрованих Кабінетом Міністрів України, а саме з фірмою "ПИМ ОДД" гр. Хасково 6300, вул. Василя Левски 6, Болгария, 91551486325219 - SWIFT соde RZВВВGSF, а саме:

- контракт № 15АЗ-23 від 04.06.2015 р., предметом якого є поставка прокату з нержавіючої сталі. Загальна сума контракту - 143370,00 євро або 3431038,33 грн;

- контракт №15АЗ-23/1 від 04.06.2015 р. предметом якого є пуско-налагоджувальні роботи ємності. Загальна сума контракту - 42315,0 євро, або 1010133,31 грн;

- контракт №15АЗ-23/2 від 04.06.2015 р. предметом якого є пуско-налагоджувальні роботи. Загальна сума контракту - 42315,00 євро або 1010133,31 грн;

- контракт №15АЗ-34 від 23.06.2015 р. предметом контракту є поставка ємності з нержавіючої сталі. Загальна сума контракту - 32800,0 євро або 816783,07 грн;

- контракт №16АЗ-34 від 18.04.2016 р. предметом якого є поставка ємності з нержавіючої сталі. Загальна сума контракту -53400,0 - євро або 1477084,10 грн.

В акті перевірки зазначено, що фірма "ПИМ ООД" зареєстрована в Республіці Болгарія, яка відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України від 14.05.2015 р. №449-р та від 16.09.2015 р. №977-р включена до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2, п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку держав (територій) які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України", а саме: від 25.12.2003 р. №1042-р, від 14.05.2015 р. №449-р та від 16.09.2015 р. №977-р - Республіка Болгарія включена до даного переліку.

За період з 23.04.2015 року по 30.06.2017 року ТОВ "Соковий завод Сокирянський " задекларовано різниці, які виникають відповідно до ПК України у сумі 692336,00 грн.

Перевіркою повноти визначення різниць, які виникають відповідно до ПК України за період з 06.07.2015 року по 31.12.2016 року встановлено, їх заниження позивачем всього на суму 2323551,00 грн, в тому числі: суми різниць на які збільшується фінансовий результат до оподаткування за 2015 р. в сумі 1880426,00 грн та за 2016 р. в сумі 443125,00 грн в результаті не відображення у складі різниць на які збільшується фінансовий результат до оподаткування сум різниць, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг у нерезидентів, які зареєстровані у державах (на територіях) зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (зі змінами), зазначеними у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. №977-р "Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям встановленим п. 39.2.1.2 п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України. Такою територією зокрема є республіка Болгарія".

З акту перевірки вбачається, що за період з 23.04.2015 року по 30.06.2017 року ТОВ "Соковий завод Сокирянський" імпортовано товарів (робіт, послуг) від фірми "ПИМ ООД" на суму 7745172,12 грн, в т. ч. за 2015 р. ввезено товарів (робіт, послуг) на суму 6268088,02 грн, за 2016 рік ввезено товарів (робіт, послуг) на 1477084,10 грн.

Проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що ТОВ "Соковий завод Сокирянський" не відображено у складі Різниць, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України суму 30 % вартості товарів, придбаних у нерезидента фірми "ПИМ ООД", гр. Хасково, вул.Васил Левски 6, (Болгарія) відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст 140 ПК України, зазначеним у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 06.09.2015 р № 977-р "Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, встановленим п.п.39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України. Такою територією зокрема є Республіка Болгарія.

З матеріалів справи встановлено, що в ході проведення документальної планової перевірки ТОВ „Соковий завод Сокирянський" Головним управління ДФС у Чернівецькій області направлено запит (лист від 21.09.2017 р. №2460/10/24-13-14-1-10) щодо надання документального підтвердження суми витрат платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПК України.

Під час проведення перевірки ТОВ "Соковий завод Сокирянський" не надано, а перевіркою не встановлено, документального підтвердження суми витрат за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПК України, по операціях з придбання товарів у нерезидента - фірма "ПИМ ООД" (Болгарія), що зареєстровані у державі, що включена до переліку держав (територій) які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Враховуючи зазначене, перевіркою встановлено, що ТОВ "Соковий завод Сокирянський" не відображено у складі різниць, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України суму в розмірі 30 відсотків вартості придбаних товарів у нерезидента - фірми "ПИМ ООД", (Болгарія), яка становить: 2015 рік - 1880426,00 грн (6268088,02 грн х 30%); 2016 рік - 443125,00 грн (1477084,1 х 30%).

Внаслідок не відображення у складі різниць, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг у нерезидентів, що зареєстровані у державах суми в розмірі 30 відсотків вартості придбаних товарів у нерезидента - фірми "ПИМ ООД", показник рядка 03 "Різниці, які виникають відповідно до ПК України" Декларації з податку на прибуток:

- за 2015 р. за даними платника становить - 432604,00 грн, а за даними перевірки становить - 2313030,00 грн, внаслідок чого виникла розбіжність у сумі 1880426,00 грн (2313030,00 грн - 432604,00 грн = 1880426,00 грн);

- за 2016 р. за даними платника становить - 227585,00 грн, за даними перевірки становить - 670710,00 грн, внаслідок чого виникла розбіжність у сумі 443125,00 грн (670710,00 грн - 227585,00 грн = 443125,00 грн).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем правильно зроблено висновок, що позивачем на порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України не відкореговано фінансовий результат до оподаткування, на різниці, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України, внаслідок чого занижено суми Різниць на які збільшується фінансовий результат до оподаткування всього на загальну суму 2323551,00 грн (в т.ч. 2015 р. - 1880426,00 грн, 2016 р. - 443125,00 грн).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV) дія цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 83.1 ст. 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом (п.п.83.1.1); податкова інформація (п.п. 83.1.2); експертні висновки (п.п. 83.1.3); судові рішення (п.п. 83.1.4); виключено (п.п. 83.1.5); податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (підпункт 83.1.6 ПК України).

Пунктом 44.2 ст.44 ПК України визначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані, бухгалтерського обліку та фінансової звітності, щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з абзацом 1 п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток викладено у ст. 134 ПК України, згідно якої оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПК України (підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний період не перевищує двадцяти мільйонів гривень мають право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

До податкових різниць, які коригують фінансовий результат до оподаткування, належать різниці, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг.

Відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у п. 140.2 та у п.п. 140.5.5 п.140.5 цього пункту та операцій, які визнані контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних, зокрема, у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу.

Вимоги цього пункту можуть не застосовуватися платником податку, якщо: операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до ст.39 цього Кодексу; або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Судом апеляційної інстанції встановлено та зафіксовано в акті перевірки, що у період з 23.04.2015 року по 30.06.2017 року ТОВ "Соковий завод Сокирянський" проводило імпортні операції з нерезидентами, які зареєстровані у державі (на території), що включені до переліку держав (територій) зареєстрованих Кабінетом Міністрів України, а саме з фірмою "ПИМ ОДД" гр. Хасково 6300, вул. Василя Левски 6, Болгария, 91551486325219 - SWIFT соde RZВВВGSF.

З акту перевірки видно, що за період з 23.04.2015 р. по 30.06.2017 р. ТОВ "Соковий завод Сокирянський" імпортовано товарів (робіт, послуг) від фірми "ПИМ ООД" на суму 7745172,12 грн, в т. ч. за 2015 р. ввезено товарів (робіт, послуг) на суму 6268088,02 грн, за 2016 рік ввезено товарів (робіт, послуг) на 1477084,10 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Соковий завод Сокирянський" не відображено у складі різниць, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України суму в розмірі 30 відсотків вартості придбаних товарів у нерезидента - фірми "ПИМ ООД", (Болгарія), яка становить: 2015 рік - 1880426,00 грн (6268088,02 грн х 30%); 2016 рік - 443125,00 грн (1477084,1 х 30%).

Суд зауважує, що під час проведення перевірки ТОВ "Соковий завод Сокирянський" не надано, а перевіркою не встановлено, документального підтвердження суми витрат за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПК України, по операціях з придбання товарів у нерезидента - фірма "ПИМ ООД" (Болгарія), що зареєстровані у державі, що включена до переліку держав (територій) які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Крім того, суд зазначає, що позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано документи на підтвердження суми витрат за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПК України, по операціях з придбання товарів у нерезидента - фірма "ПИМ ООД" (Болгарія).

У зв'язку з вказаними обставинами, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не підтверджено суму витрат за правилами звичайних цін, відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПК України без подання звіту.

Враховуючи вищенаведене, уд апеляційної інстанції вважає, що позивачем на порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України не відкориговано фінансовий результат до оподаткування, на різниці, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 п.п. 39.2 ст. 39 ПК України, внаслідок чого занижено суми різниць на які збільшується фінансовий результат до оподаткування всього на загальну суму 2323551,00 грн (у тому числі: 2015 рік - 1880426,00 грн, 2016 рік - 443125,00 грн).

Таким чином, відповідачем правомірно за результатами перевірки збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1189922,00 грн та зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на прибуток у розмірі 443125,00 грн.

Зважаючи на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що виявлені в ході перевірки порушення позивачем положень чинного податкового законодавства, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, підтверджені в ході судового розгляду.

Між тим, доводи апеляційної скарги не місять належного обґрунтування, що відповідачем не було включено позивача в план-графік проведення документальних перевірок платників податків на ІІІ квартал 2017 року.

При цьому, на спростування вказаних доводів відповідачем надано план-графік затверджений в.о. Голови ДФС України 27.06.2017 року до якого включено ТОВ "Соковий завод Сокирянський" за порядковим номером 6.

Водночас, колегія суддів зазначає, що правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень підтверджується також, визнанням позивачем завданих державі збитків шляхом сплати на рахунок ГУ ДКС у Чернівецькій області у кримінальному провадженні №42017260000000063 по акту перевірки від 27.09.2017 р. №3830/24-13-14-01/39761131 податку на прибуток у розмірі 851445,00 грн та пеню 415075,95 грн.

Аналізуючи доводи апелянта про те, що повнота і своєчасність декларування показників, що впливають на правильність визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, не входять до питання проведення планової перевірки, колегія суддів вказує на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Соковий завод Сокирянський" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.04.2015 р. по 30.06.2017 р. , валютного законодавства за період 23.04.2015 р. по 30.06.2017 р., з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.04.2015 р. по 30.06.2017 р., проведена відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта довідки) перевірки, який є його невід'ємною частиною) (Т. 2 а.с. 42-43).

Відповідно до п. 5 вищевказаного плану (переліку питань) перевірки відповідачем здійснено перевірку достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток, правомірності визначення сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Колегія суддів зазначає, що одним із додатків до податкової декларації з податку на прибуток підприємства є додаток РІ "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України".

У рядку 3.1.7. розділу І "Різниці, на які збільшується фінансовий результат" додатку РІ зазначено: "сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 розділу І Податкового кодексу України (п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 розділу III ПК України".

З огляду на вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що повнота і своєчасність декларування показників, що впливають на правильність визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, входить до питань проведення планової перевірки.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, ЄСПЛ у п. 36 по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення рішення, є правомірними і не підлягають скасуванню.

При цьому, апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені ст. 317 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню, оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Натомість оскаржуване рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 грудня 2018 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.