Постанова

від 05.07.2007 по справі 01-10/22-100

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01-10/22-100

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.07.2007  року                                                                      Справа № 01-10/22-100

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Медуниці О.Є.

суддів          Журавльової Л.І.

          Перлова Д.Ю.

Секретар судового засідання:          Михайличенко Д.В.

За участю представників сторін:

від боржника            повноважний представник в

          судове засідання не прибув;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу          Товариства з обмеженою відповідальністю,

„Баланс Плюс”, м. Алчевськ Луганської області

на ухвалу          

господарського суду                    Луганської області

від                    23.05.07

по справі                    №01-10/22-100 (суддя Ковалінас М.Ю.)

за заявою боржника          Товариства з обмеженою відповідальністю,

„Баланс Плюс”, м. Алчевськ Луганської області

про                                               порушення провадження у справі

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Скаржник (боржник по справі) не забезпечив явку в судове засідання свого повноважного представника, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення від 08.06.07, будь – яких клопотань до апеляційної інстанції не подав.

За таких обставин судова колегія вважає, що дану справу можливо розглянути в апеляційному провадженні за матеріалами наявними у справі за відсутності представника боржника.

До господарського суду Луганської області звернувся боржник – Товариство з обмеженою відповідальністю „Баланс Плюс” в особі ліквідаційної комісії, м. Алчевськ Луганської області, із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Баланс Плюс”, в порядку ст.51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.05.07 у справі №01-10/22-100 повернуто заяву боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю „Баланс Плюс” про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Баланс Плюс” без розгляду на підставі п.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, ст.7, п.1 ст.9, ст.51 Закону про банкрутство.

Ухвала суду мотивована тим, що у заяві боржника не зазначені відомості, які підтверджують викладені у ній обставини, а також до заяви боржника не додані матеріали, які містять докази правомірності пред'явлення її з підстав ст.51 Закону про банкрутство.

Не погоджуючись з даною ухвалою, боржник – Товариство з обмеженою відповідальністю „Баланс Плюс” в особі ліквідаційної комісії, м. Алчевськ Луганської області, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 29.05.07 №82, якою просить ухвалу господарського суду Луганської області від 23.05.07 у даній справі скасувати та направити справу №01-10/22-100 на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими є недоведеними; висновки, викладені в ухвалі суду, не відповідають обставинам справи.  

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 04.06.07 відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Баланс Плюс”, м. Алчевськ Луганської області, від 29.05.07 №82 на ухвалу господарського суду Луганської області від 23.05.07 по справі №01-10/22-100 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Бородіна Л.І., Журавльова Л.І. – судді.

У зв'язку з відпусткою судді Бородіної Л.І., розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 04.07.07 у справі №01-10/22-100, її виключено зі складу колегії суддів та введено до складу колегії суддю Перлова Д.Ю.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін присутніх в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю „Баланс Плюс”,  зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 06.10.03 за реєстраційним номером №13841200000000683 та внесено в Єдиний державний реєстр підприємств України за №32656579.

23.05.07 до місцевого господарського суду подана заява боржником – Товариством з обмеженою відповідальністю „Баланс Плюс” в особі ліквідаційної комісії, м. Алчевськ Луганської області, від 21.05.07 №71 про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Баланс Плюс”, в порядку ст.51 Закону про банкрутство.

Суд першої інстанції повернув заяву боржника на підставі п.3 ст.63  Господарського процесуального кодексу України, ст.7, п.1 ст.9, ст.51 Закону про банкрутство та зазначив, що в порушення вимог ст.51 Закону про банкрутство у заяві боржника відсутні докази, які підтверджують викладені у ній обставини:

- суму вимог кредиторів по грошовим зобов'язанням у розмірі, який не оспорюється боржником, з їх документальним підтвердженням;

- розмір заборгованості по податкам та зборам (обов'язковим платежах), з їх документальним підтвердженням;

- розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати і вихідної допомоги працівникам боржника, з їх документальним підтвердженням;

- відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум та дебіторської заборгованості, з їх документальним підтвердженням;

- найменування банків, які здійснюють розрахунково – касове та кредитне обслуговування боржника.

А також суд першої інстанції вважає, що до заяви боржника в порушення п.3 ст.7 Закону про банкрутство не додано відповідних документів:

- переліку та повного опису заставленого майна, із зазначенням його місцезнаходження і вартості на момент виникнення права застави;

- рішення загальних зборів акціонерів товариства, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, яке визначає уповноважену особу акціонерів, учасників товариства з обмеженою відповідальністю чи додатковою відповідальністю, якщо це питання було ним вирішено;

- протоколу загальних зборів робітників боржника, на яких обраний представник працівників боржника для участі у судовому процесу при провадженні по справі про банкрутство, а у разі неможливості скликання таких зборів – рішення конференції (зборів) представників робітників боржника.

Судова колегія враховує наступне.

Стаття ст.51 Закону про банкрутство передбачає можливість проведення скороченої процедури банкрутства за ініціативою боржника у разі виявлення його ліквідаційною комісією неоплатності боргів під час ліквідації юридичної особи її власником в порядку передбаченому цивільним та господарським законодавством.

Отже, ініціатор процедури банкрутства (боржник) повинен представити суду докази наявності рішення власника про ліквідацію свого підприємства.

Згідно п.п.1.1, 4.1 Статуту боржника майно товариства належить учасникам, якими є фізичні особи: Мірошниченко Константин Іванович і Коваленко Віталій Павлович.

До компетенції зборів учасників відноситься прийняття рішення про припинення діяльності товариства та про призначення ліквідаційної комісії (п.5.1, підпункти „ж”, „м” п.5.2, п.5.3 Статуту).

Аналізуючи матеріали справи додані до заяви боржника, судова колегія приходить висновку, що боржником не надано суду протоколу зборів засновників із рішенням про ліквідацію товариства, оскільки ні протокол зборів учасників від 27.03.07, ні протокол від 06.04.07, не містить рішення саме про ліквідацію підприємства.

Так, в протоколі від 27.03.07 зазначено про створення ліквідкомісії, а також про рішення засновників на підставі її роботи і акту інвентаризації прийняти рішення про припинення діяльності підприємства.    

Крім того, згідно п.3 ст.91 Господарського кодексу України – з дня утворення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами господарського товариства. Ліквідкомісія здійснює всі необхідні дії з ліквідації відповідно до вимог ст.ст.58 - 61 Господарського кодексу України та інших законів.

Згідно п.1 ст.51 Закону про банкрутство прийняття рішення про звернення до суду приймається ліквідкомісією утвореною власником.

Якщо звернення до суду відбулося після утворення ліквідкомісії, то п.6 ст.51 Закону про банкрутство покладає відповідальність на голову ліквідкомісії (а не на власника) за порушення вимог ч.1 зазначеної статті.

Боржником надано рішення про звернення до суду про порушення справи про банкрутство від 06.04.07, яке прийнято загальними зборами учасників Товариства, а не ліквідкомісією, що протирічить п.3 ст.91 Господарського кодексу України та ст.51 Закону про банкрутство.

Отже, висновок суду першої інстанції, що із доданих до заяви боржника протоколів не вбачається, що у встановленому Статутом порядку приймалось рішення відносно боржника про припинення діяльності Товариства, а потім, як наслідок такого рішення відбулося створення ліквідаційної комісії, затвердження її складу, а також за результатами діяльності ліквідаційної комісії і встановлення нею факту недостатності вартості активів боржника для задоволення вимог всіх кредиторів було прийнято рішення щодо звернення до суду із заявою в порядку ст.51 Закону про банкрутство, є вірним.

Ухвала господарського суду про повернення заяви без розгляду не порушує права боржника, оскільки не перешкоджає повторному зверненню його до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство при дотриманні всіх вимог законодавства.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду прийнята відповідно до вимог Закону про банкрутство та Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим апеляційна скарга боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Баланс Плюс”, м. Алчевськ Луганської області, залишається без задоволення, ухвала господарського суду від 23.05.07 у справі №01-10/22-100 - без змін.

Підпунктом „г” п.2 ст.3 Декрету КМУ від 21.01.1993 N 7-93 "Про державне мито" не передбачено сплату державного мита боржником при поданні апеляційної скарги на ухвалу господарського суду у справі про банкрутство, тому державне мито у сумі 42 грн. 50 коп., помилково сплачене скаржником, повертається згідно п.6 ст.8 вказаного Декрету КМУ.

У судовому засіданні 05.07.07 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст.ст.41, 43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Баланс Плюс”, м. Алчевськ Луганської області, від 29.05.07 №82 на ухвалу господарського суду Луганської області від 23.05.07 у справі №01-10/22-100 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 23.05.07 у справі №01-10/22-100 залишити без змін.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Баланс Плюс”, вул. Горького, 99а, м. Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 32656579, із державного бюджету суму державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. сплаченого на підставі платіжного доручення №101/26 від 31.05.07, яке знаходиться в матеріалах справи.

Підставою повернення є дана постанова завірена гербовою печаткою суду.

Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                             О.Є. Медуниця  

Суддя                                                                                 Л.І. Журавльова

Суддя                                                                                  Д.Ю. Перлов