Постанова

від 11.12.2018 по справі 915/420/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/420/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Принцевської Н.М.

суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.08.2018 року, м. Миколаїв, суддя Смородінова О.Г., повний текст складено 10.08.2018 року

у справі № 915/420/18

за позовом Виконавчого комітету Первомайської міської ради

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис"

про відшкодування збитків у розмірі 22 116 грн. 63 коп.

В травні 2018 року Виконавчий комітет Первомайської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис", в якій просив суд стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на користь Виконавчого комітету Первомайської міської ради збитки у сумі 22 116 грн. 63 коп. на поточний рахунок місцевого бюджету, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача суму сплаченого судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч рішення Первомайської міської ради від 26.06.2013 року № 7, яким ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс" було зобов'язано укласти договір оренди землі по вул. Революції, 34 в м. Первомайську, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис", яке є правонаступником ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс", договір оренди відповідної земельної ділянки не уклало та використовувало протягом 2013-2016 років земельну ділянку комунальної власності без правовстановлюючих документів, в зв'язку з чим, на засіданні комісії 14.12.2016 року було нараховано збитки за використання відповідачем земельної ділянки комунальної власності за період з 01.08.2013 року по 01.08.2016 року у розмірі 22 116 грн. 63 коп., однак відповідач у встановлений строк збитки не сплатив, акт комісії від 14.12.2016 року у встановленому законом порядку не оскаржив.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.08.2018 року у справі №915/420/18 (суддя Смородінова О.Г.) позов Виконавчого комітету Первомайської міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис" відшкодування збитків у розмірі 22 116 грн. 63 коп. задоволено в повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на користь Виконавчого комітету Первомайської міської ради збитки у сумі 22 116 грн. 63 коп. на поточний рахунок місцевого бюджету.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.08.2018 року у справі № 915/420/18 скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Первомайської міської ради відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що Виконавчий комітет Первомайської міської ради не є стороною даного спору, а отже і не особою на користь може бути ухвалено рішення.

Також, скаржник зазначає, що набуттю цивільної оборотоздатності земельної ділянки обов'язково передують дві юридично значимі події: реєстрація земельної ділянки (у державному земельному кадастрі) та реєстрація речових прав (право власності) на земельну ділянку (у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

При цьому, на думку скаржника, позивачем не доведено факту реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Договір не могло бути укладено в силу об'єктивних причин, а не з вини відповідача. Позивачем же не вчинялось жодних дій направлених на реєстрацію земельної ділянки.

В зв'язку з викладеним, скаржник вважає, що збитки нараховані позивачем є абстрактними, що виключає можливість їх стягнення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 року у справі №915/420/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис" було залишено без руху в зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору.

У зв'язку з ліквідацією Одеського апеляційного господарського суду матеріали справи № 915/420/18 було передано до Південно-західного апеляційного господарського суду за ОСОБА_2 від 03.10.2018 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2018 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.08.2018 року у справі № 915/420/18, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позивач своїм правом згідно частини 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з частиною 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції.

За законом розгляду в порядку спрощеного провадження підлягають малозначні справи, і в даному випадку єдиним критерієм для такого розгляду є ціна позову.

Приписи пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму (що станом на момент подання позову у даній справі складає 176 200 грн. 00 коп.).

Здійснивши аналіз вищезазначених норм Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку справа № 915/420/18 відповідає ознакам малозначної справи за законом, оскільки ціна позову складає 22 116 грн. 63 коп.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржене у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.08.2018 року у справі № 915/420/18 є правомірним, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, 18.05.2007 року між Первомайською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством ОСОБА_3 "Приватбанк", Районним споживчим товариством "РайСТ", СПД ОСОБА_4 (орендарі) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку для обслуговування комплексу нежитлових будівель, торгівельної бази, бару, яка знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Революції, 34 (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6795 га. Договір оренди землі укладено строком на 5 років (пункт 3.1 Договору).

Договір зареєстровано у Первомайському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії Державного підприємства Центр земельного кадастру України про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.05.2007 року за № 040700200052.

18.05.2007 року за актом приймання передачі земельної ділянки в натурі (на місцевості) Первомайська міська рада передала, а Закрите акціонерне товариство ОСОБА_3 "Приватбанк", Районне споживче товариство "РайСТ", СПД ОСОБА_4 прийняли земельну ділянку загальною площею 0,6795 га в оренду терміном на 5 років для обслуговування комплексу не житлових будівель, торгівельної бази, бару по вул. Революції, 34.

24.09.2008 року Закрите акціонерне товариство ОСОБА_3 "Приватбанк" продало свою частку комплексу нежитлових будівель, розташованих на вищевказаній земельній ділянці ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс", що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.10.2014 року № 27624685, відповідно до якої власником 4/100 частини комплексу нежитлових будівель, на праві спільної часткової власності, по вул. Революції, 34 в м.Первомайськ Миколаївської області є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс" на підставі договору купівлі-продажу від 24.09.2008 року № 4662.

У зв'язку зі зміною співвласника нерухомого майна, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс" 12.04.2012 року звернулось до міського голови м.Первомайськ з клопотанням, в якому відповідач просив дозволити оформлення права користування 4/100 частини земельної ділянки від загальної площі 0,6795 га для обслуговування 4/100 комплексу нежитлових будівель, розташованих в м. Первомайську по вул. Революції, 34.

25.06.2012 року Рішенням Первомайської міської ради Миколаївської області № 7 "Про надання дозволів на розробку технічної документації щодо оформлення права користування земельними ділянками" надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо оформлення права користування земельною ділянкою на умовах оренди ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс" 4/100 частки, Первомайському районному споживчому товариству 94/100 частки та фізичній особі ОСОБА_4 2/100 частки від загальної площі 0,6795 га для обслуговування комплексу нежитлових будівель по вул. Революції, 34 за рахунок земель, раніше наданих в оренду Закритому акціонерному товариству ОСОБА_3 "Приватбанк", РСТ "РайСТ" та ОСОБА_4 для обслуговування комплексу нежитлових будівель торгівельної бази, бару, рішенням міської ради від 26.05.2006 року № 6 (договір оренди від 18.05.2007 року № 040700200052), у зв'язку з переходом права власності на частину об'єкту. Після виготовлення землевпорядної документації подати її на затвердження до Первомайської міської ради.

Рішенням Первомайської міської ради від 26.06.2013 року № 7 "Про надання і вилучення земельних ділянок" вирішено затвердити Первомайському районному споживчому товариству (94/100 частки), ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс" (4/100 частки) , ОСОБА_4 (2/100 частки) технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) наданої в оренду для обслуговування комплексу, нежитлових будівель по вул. Революції, 34 (рішення Первомайської міської ради Про надання дозволів на розробку технічної документації щодо оформлення права користування земельними ділянками від 25.06.2012 року № 7); передати Первомайському районному споживчому товариству (94/100 частки), ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс" (4/100 частки), ОСОБА_4 (2/100 частки) за умови виконання пункту 5.1. цього рішення у користування на умовах оренди строком на 10 років земельну ділянку площею 0,6795 га для обслуговування комплексу, нежитлових будівель по вул. Революції, 34; кадастровий номер земельної ділянки 4810400000:07:082:0005.

Пунктом 5.1 вказаного рішення зобов'язано, зокрема, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс" виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України, а також після підписання договору оренди земельної ділянки здійснити державну реєстрацію договору оренди згідно вимог законодавства України (пункт 5.1.2).

Відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських об'єднань, починаючи з 24.03.2016 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс" як юридичну особу припинено за рішенням засновників. Правонаступником ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс" є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис".

28.04.2016 року рішенням Первомайської міської ради № 1 було перейменовано вулиці міста Первомайська, зокрема вулицю Революції перейменовано на вулицю Вокзальну.

05.08.2016 року Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Миколаївській області повідомила Первомайську міську раду про те, що орендна плата за землю за 2013-2015 роки та І півріччя 2016 року ані від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс", ані від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис" не надходила.

В зв'язку з тим, що ані ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс", ані ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис" із заявою для подальшого оформлення відносин по користуванню земельною ділянкою комунальної форми власності та укладання договору оренди до Первомайської міської ради Миколаївської області не зверталися, орендну плату не сплачували, Виконавчим комітетом Первомайської міської ради було створено комісію по визначенню розміру збитків від недоодержання коштів.

Так, листами від 26.07.2016 року № 4140/03.1-16 та 23.11.2016 № 7087/03.1-22 Виконавчий комітет Первомайської міської ради запрошував ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам за використання земельної ділянки площею 0,0272 га (4/100 частини від загальної площі 0,6795) для обслуговування комплексу нежитлових будівель по вул. Вокзальній, 34 (Революції) без правовстановлюючих документів. Вказані листи отримані відповідачем 16.08.2016 та 30.11.2016, про що свідчать відмітки на поштових повідомленнях про вручення (арк. с. 33-34).

14.12.2016 року за результатами засідання комісії було складено ОСОБА_2 № 7 по визначенню розміру збитків від недоотримання коштів Первомайською міською радою за фактичне землекористування ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (вул. Вокзальна, 34) земельною ділянкою площею: 0,0272 га (4/100 частини від загальної площі 0,6795), відповідно до якого збитки за період з 01.01.2013 року по 01.08.2016 року становлять загалом 22 116 грн. 63 коп.

ОСОБА_2 також надано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис" місячний термін після затвердження даного акту для сплати нарахованих збитків та повідомлено, що у разі несплати вищезазначених збитків у добровільному порядку питання щодо їх відшкодування буде вирішено у судовому порядку.

Відповідно до витягу з протоколу № 2 засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам від 14.12.2016 року представник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис" двічі на засіданні не з'явився, причини неявки не повідомив.

Рішенням Виконавчого комітету Первомайської міської ради від 13.01.2017 року №19 "Про затвердження актів по визначенню розміру збитків від недоотримання коштів Первомайською міською радою за фактичне землекористування суб'єктами господарювання" вищезазначений ОСОБА_2 було затверджено.

18.01.2017 року Виконавчий комітет Первомайської міської ради направив ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис" повідомлення № 34/04.04.1-15 (що підтверджується матеріалами справи - арк. с. 36), в якому відповідача було повідомлено про результати засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам за використання земельної ділянки площею 0,0272 га (4/100 частини від загальної площі 0,6795) для обслуговування комплексу нежитлових будівель по вул. Вокзальній, 34 (Революції) без правовстановлюючих документів, запропоновано у 10-денний термін з дня надходження повідомлення розглянути його разом з ОСОБА_2 по визначенню збитків власнику землі від 14.12.2016 року № 7 та надано час (місяць) для добровільного відшкодування завданих збитків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. До обов'язків землекористувачів згідно зі статтею 96 Земельного кодексу України віднесено своєчасну сплату земельного податку або орендної плати.

При цьому, частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За положенням частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2008 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс", правонаступником якого є відповідач по справі, перейшло право власності на 4/100 частки комплексу нежитлових будівель, розташованих по вул. Революції, 34 в м. Первомайськ Миколаївської області. При цьому, новий власник, у відповідності до вищезазначених приписів законодавства, отримав і право користування відповідною земельною ділянкою у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника, тобто за умовами договору оренди землі від 18.05.2007 року, укладено з попереднім власником майна строком на 5 років, до 18.05.2012 року.

Проте після спливу вищезазначеного строку, зважаючи на положення статті 125 Земельного кодексу України, новий власник нерухомості - відповідач не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. Тобто, з цього моменту у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під 4/100 частки комплексу нежитлових будівель, розташованих по вул. Революції, 34 в м. Первомайськ Миколаївської області, тобто укласти новий договір оренди земельної ділянки.

Як було зазначено раніше, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс", правонаступником якого є відповідач по справі, зверталось до позивача за дозволом на розроблення та затвердження технічної документації для подальшої передачі земельної ділянки йому (відповідачу) у користування на умовах оренди. Проте, після прийняття позивачем відповідного рішення, договір оренди земельних ділянок між відповідачем та власником земельних ділянок укладено не було.

На підставі зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що Первомайська міська рада не отримала за час фактичного використання відповідачем вищезазначеної земельної ділянки доходів, якщо б такий договір було укладено, тобто має упущену вигоду, чим порушуються її інтереси, що є підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, проте колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно до положень статті 156 цього Кодексу, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

За змістом пункту 3 вищезазначеного Порядку відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розміщене це нерухоме майно, в зв'язку з чим немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Так, кондикційними зобов'язаннями є зобов'язання, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, які є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до 1 першої та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. При цьому, характерним для кондикційних правовідносин є саме бездоговірний характер таких правовідносин.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Отже, виходячи з вищезазначених обставин справи, на підставі наданих доказів, та з огляду на те, що відповідач є власником нерухомого майна, для обслуговування якого рішенням міської ради затверджувався проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, за період з 01.01.2013 по 01.08.2016 та до цього часу не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухомість, а також не сплачував за вказаний період орендну плату, не вчиняв дій, спрямованих на укладення договору оренди та отримання земельної ділянки в користування на праві оренди та фактично її використовував, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що в даному випадку немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене, як ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс", так і його правонаступник - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис", як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07.12.2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12.04.2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

При цьому, розмір суми, яка підлягає стягненню з відповідача, 22 116 грн. 63 коп., колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не перевіряється, оскільки ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис" не оскаржується, а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги.

З твердженнями скаржника щодо того, що Виконавчий комітет Первомайської міської ради не є стороною даного спору, а отже і не особою на користь може бути ухвалено рішення, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 142 Конституції України, частиною 3 статті 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Стаття 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (пункт 5 статті 16 зазначеного закону).

Первомайська міська рада відповідно до статті 12 Земельного кодексу України наділена державою повноваженнями щодо розпорядження землями територіальної громади міста Первомайська.

25 травня 2017 року Первомайською міською радою прийнято рішення №19 Про надання повноважень виконавчому комітету Первомайського міської ради щодо подання позовних заяв про відшкодування збитків, пунктом 1 якого надано Виконавчому комітету Первомайської міської ради повноваження щодо подання позовних заяв до суду про відшкодування збитків завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та через невідповідність розміру орендної плати.

Посилань скаржника щодо того, що позивачем не доведено факту реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які мають передувати оформленню договору оренди, через що договір не могло бути укладено в силу об'єктивних причин, а не з вини відповідача, колегією суддів не приймаються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та не ґрунтуються на законодавчих приписах.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо наявності у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків та помилково не застосував до спірних правовідносин положення глави 83 Цивільного кодексу України, а саме статтю 1212 Цивільного кодексу України, проте це не вплинуло на правомірні висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог, з огляду на що судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасуванні рішення по справі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.08.2018 року у справі №915/420/18 залишити без задоволення

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.08.2018 року у справі №915/420/18 залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя: ОСОБА_6 Судді: ОСОБА_7 ОСОБА_8