Ухвала

від 10.12.2018 по справі 910/16142/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 10.12.2018Справа №  910/16142/18 Суддя Спичак О.М., розглянувши позовну заяву  Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» про стягнення 200  000,00 грн ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 200  000,00 грн. Розглянувши подану позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає наступне. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Також, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 грн. 00 коп. Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 200  000,00 грн. З огляду на положення Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання позивачем до господарського суду міста Києва вказаної позовної заяви становить 3 000 грн. Однак, позивачем долучено до позовної заяви платіжне доручення № 20_211973 від 20.11.2018 на суму 3 000 грн 00 коп., яке не може бути належним доказом сплати судового збору з огляду на наступне. У законодавстві не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами Закону України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Пунктом 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 визначено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Додатками 2, 8 зазначеної інструкції визначено, що для заповнення реквізиту №40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік – цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.               Надане суду платіжне доручення про сплату судового збору не відповідає зазначеним вимогам законодавства, оскільки платіжне доручення не підписане уповноваженою посадовою особою як банку, так і платника, і не скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 761/29994/16-ц. Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків. Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд – УХВАЛИВ:                                              1. Залишити позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» без руху. 2. Встановити Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик»  строк на усунення недоліків позовної – не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали. 3. Встановити Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду належних доказів сплати судового збору у розмірі 3 000 грн. 4. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                      Спичак О.М.