Рішення

від 11.12.2018 по справі 910/13701/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2018Справа № 910/13701/18

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні

справу № 910/13701/18

за позовом комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового

фонду Солом'янського району м. Києва"

до приватного підприємство "Колос"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію

про розірвання договору та виселення

Без виклику учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Колос" про розірвання договору оренди та виселення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушує права позивача, як балансоутримувача нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14 та якому Солом'янською районною в місті Києві адміністрацією делеговано право на звернення з позовом до суду, а саме: використовує орендоване майно не за цільовим призначенням. Нежитлове приміщення площею 81,70 кв.м. по вул. Мартиросяна, 16/14 у м. Києві використовується відповідачем для розміщення пункту прийому склопосуду замість розміщення об'єкту побутового обслуговування населення (ремонт взуття, годинників), що відповідно до п. 8.5. договору є підставою для дострокового розірвання Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.01.2016 року № 185 та повернення орендованого майна.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2018р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини в строк до 19.11.2018р.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.10.2018р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03110, м. Київ, вул. А. Головка, 4, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Також, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.10.2018р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача 03186, м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14.

Однак, конверти з ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.10.2018р. були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "за зазначеною адресою не знаходиться".

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.10.2018р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Водночас, 08.11.2018р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи.

Як вбачається з відмітки на вказаному клопотанні, представник відповідача фактично ознайомився зі справою 12.11.2018р.

Таким чином, відповідач був обізнаний про підстави та предмет заявленого позову, а також ознайомлений з ухвалою суду від 17.10.2018р. про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

09.11.2018 року через канцелярію суду від третьої особи надійшли пояснення, в яких третя особа позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з огляду на встановлений факт нецільового використання об'єкта оренди, а саме: нежитлове приміщення площею 81,70 кв.м. по вул. Мартиросяна, 16/14 фактично використовуються під пункт прийому вторинної сировини та склопосуду.

Станом на 11.12.2018р. від позивача не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також не отримано від відповідача відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.02.2010р. № 1112 Про питання організації управління районами в м. Києві затверджено перелік підприємств, організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій.

Згідно переліку будинок № 16/14 на вул. Мартиросяна передано до управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Предметом діяльності Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду міста Києва згідно п. 2.2.1. Статуту, є утримання житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та закріплені за підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4.3. Статуту, майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплено за ним на праві господарського відання.

Відповідно до п. 5.2.1. Статуту підприємство зобов'язано виконувати рішення власника, розпорядження Київського міського голови, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

25.01.2016 року між Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією (за договором - орендодавець), приватним підприємством Колос (за договором - орендар) та комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва (за договором - балансоутримувач) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 185 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вулиця Мартиросяна, 16/14, для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення (ремонт взуття, годинників).

В умовах п. 2.1. договору визначено, що об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 81,7 кв.м, у т.ч., у підвалі - 81,7 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Пунктом 4.2.2. договору встановлено, що орендар зобов'язаний використовувати об'єкт оренди відповідно до його призначення та умов договору.

Відповідно до п. 8.3. договору, об'єкт повинен використовуватися орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим підпунктом 1.1. договору.

Положення п. 8.5. договору встановлюють, що у разі виявлення факту використання об'єкта не за цільовим призначенням, договір може бути розірвано.

Також, пунктом 9.5. договору визначено, що договір може бути розірвано за погодженням сторін.

Відповідно до п. 9.7. договору, на вимогу однієї з сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Договір набирає чинності з 25.01.2016 року і діє до 24.01.2019 року (п. 9.1. договору).

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в користування приміщення для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення (в тому числі ремонт взуття, годинників), загальною площею 81,7 кв.м., що розташоване у підвалі будинку, за адресою: вул. Мартиросяна, 16/14, та перебуває на балансі комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва", що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди від 25.01.2016 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

17.07.2018 року комісією у складі начальника відділу відділу управління нежитловим фондом комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва ОСОБА_6,, інженера відділу ОСОБА_2, інженера відділу ОСОБА_3 проведено обстеження нежитлового приміщення загальною площею 81,70 кв.м., розміщених у підвалі житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14.

За результатом обстеження об'єкта оренди було встановлено факт нецільового використання нежитлового приміщення, а саме: нежитлове приміщення фактично використовується під пункт прийому вторинної сировини та склопосуду. Встановлені факти зафіксовано в акті обстеження нежитлового приміщення від 17.07.2018 року.

Також, 16.08.2018 року комісією у складі головного спеціаліста відділу з питань майна комунальної власності Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_4, інженерами відділу управління нежитловим фондом комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва ОСОБА_5 та ОСОБА_2 проведено обстеження нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14.

Під час проведення обстеження об'єкта оренди було встановлено факт нецільового використання нежитлового приміщення загальною площею 81,70 кв.м. за адресою: вул. Мартиросяна, 16/14, а саме нежитлове приміщення в підвалі будинку фактично використовується під пункт прийому склопосуду. Встановлені факти зафіксовано в акті обстеження нежитлового приміщення від 16.08.2018 року.

З огляду на те, що умовами укладеного між сторонами договору передбачено право позивача, як балансоутримувача, та третьої особи, як орендодавця, на проведення огляду та перевірки об'єкта оренди, тому акти обстеження нежитлового приміщення від 17.07.2018 року та від 16.08.2018р. є належними доказами фіксування порушення відповідачем умов спірного договору.

23.07.2018 року Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією було надіслано рекомендованим листом відповідачу пропозицію від 19.07.2018 року № 108-11204 про дострокове розірвання договору оренди та повернення нежитлового приміщення підприємству - балансоутримувачу по акту прийому-передачі.

Однак, відповідач вказану пропозицію залишив без відповіді, нежитлове приміщення загальною площею 81,70 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14 не звільнив та не передав підприємству - балансоутримувачу.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідачем допущено порушення умов договору, а саме: використання об'єкта оренди не за цільовим призначенням.

Враховуючи наведене, позивач просить суд розірвати договір №185 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.01.2016 року та виселити відповідача з орендованого майна.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

На відносини, пов'язані із орендою державного майна та комунального майна поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 783 Цивільного кодексу України встановлені підстави розірвання договору найму на вимогу наймодавця, зокрема, коли наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Частиною 1 ст. 773 Цивільного кодексу України, встановлено, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Відповідно до п.8.3. договору встановлено, що об'єкт оренди повинен використовуватись орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим п. 1.1. договору, тобто лише для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення (ремонт взуття, годинників).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Організаційні відносини, пов'язані з передачею майна в оренду майна, що перебуває у комунальній власності міста Києва; майнові відносини між орендодавцями, комунальними підприємствами, установами та організаціями територіальної громади міста Києва, за якими на праві господарського відання або оперативного управління закріплено майно (підприємства - балансоутримувачі) орендарями щодо господарського використання майна регулює Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.2015р. № 415/1280.

Відповідно до п. 14.1. Положення орендодавці та підприємства - балансоутримувачі здійснюють контроль за використанням майна, переданого в оренду, та документальний контроль своєчасності надходження орендної плати до бюджету. Контроль здійснюється шляхом документальної або фактичної перевірки умов виконання договору оренди та використання майна.

Пунктом 14.3. Положення передбачено, що порушення умов договору оренди та суборенди є підставою для розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна визначено, що судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 638 ЦК України істотними умовами договору оренди можуть бути також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Згідно з частиною другою статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови, наприклад, щодо використання орендарем об'єкта оренди за цільовим призначенням.

За умовами п.п. 5.1.1., 5.2.1. договору, орендодавець та підприємство-балансоутримувач мають право проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов договору. В процесі перевірки виконання умов договору оренди може бути здійснена фото або відеофіксація стану та умов використання об'єкта оренди.

Оскільки умовами договору передбачено використання об'єкта оренди лише для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення (ремонт взуття, годинників), зафіксований в акті обстеження нежитлового приміщення від 16.08.2018 року факт нецільового використання нежитлового приміщення загальною площею 81,70 кв.м за адресою: вул. Мартиросяна, 16/14, а саме нежитлове приміщення у підвалі будинку фактично використовується під пункт прийому склопосуду свідчить про порушення орендарем умов договору щодо використання об'єкту оренди за цільовим призначенням.

Частиною 2 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За приписами ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

В ст. 188 Господарського кодексу України унормовано, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Матеріалами справи підтверджується, що третя особа 23.07.2018 року зверталася до відповідача з пропозицією за вих. № 108-11204 від 19.07.2018р. про дострокове розірвання договору оренди та повернення нежитлового приміщення підприємству - балансоутримувачу по акту прийому-передачі.

Судом встановлено, що відповідач вказану пропозицію залишив без відповіді, нежитлове приміщення загальною площею 81,70 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14 не звільнив та не передав підприємству-балансоутримувачу.

Положеннями статті 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо, зокрема, наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Відтак, враховуючи допущення відповідачем порушення умов договору в частині цільового використання об'єкта оренди, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем, позивач має право відмовитись від договору оренди, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині розірвання договору №185 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.01.2016 року є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Правові наслідки розірвання договору оренди встановлені ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно ч. 1 якої передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Отже, приписами вказаної вище правової норми встановлено, що у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди.

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

В п. 7.5. договору визначено, що у разі закінчення/припинення дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об'єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

При цьому, суд зазначає, що такий спосіб захисту порушених прав власника майна як виселення з огляду на характер порушеного права позивача у даних правовідносинах є ефективним способом захисту, тобто таким, що спрямований на реальне відновлення порушеного права позивача, так як виконання обов'язку повернути майно з оренди передбачає наявність волевиявлення відповідача на вчинення таких дій та відповідно примусове виконання судового рішення про зобов'язання повернути майно передбачає необхідність участі відповідача у виконанні рішення.

Таким чином, з розірванням договору оренди відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки доказів щодо підтвердження права користування орендованим майном відповідач не надав, вимога позивача про виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 81,70 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14, передавши його позивачу, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3524,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 185 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.01.2016 року, укладений між Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією, приватним підприємством Колос та комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва .

3. Виселити приватне підприємство "Колос" (03110, м. Київ, вул. А. Головка, 4; 03186, м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14; ідентифікаційний код 25567340) з нежилого приміщення загальною площею 81,70 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14, передавши комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6; ідентифікаційний код 35756919).

4. Стягнути з приватного підприємства "Колос" (03110, м. Київ, вул. А. Головка, 4; 03186, м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14; ідентифікаційний код 25567340) на користь комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6; ідентифікаційний код 35756919; р/р 26000261583, код ЄДРПОУ 35756919, МФО 320478 в АБ Укргазбанк ) судовий збір у сумі 3524,00 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 11.12.2018р.

Суддя А.І. Привалов