Рішення

від 04.12.2018 по справі 911/1928/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1928/18

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Юніверст Маркетинг , Київська область, м. Фастів

до Товариства з обмеженою відповідальністю Амедіа Компані Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе

про стягнення заборгованості

секретар судового засідання О.О.Стаднік

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Юнівест Маркетинг (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 22.08.2018 року (вх.№1997/18 від 31.08.2018 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Амедіа Компані (далі - відповідач) про стягнення 165974,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару, у зв'язку із чим просить суд стягнути з відповідача 149170,00 грн. основного боргу, 14998,42 грн. пені, 1308,97 грн. 3% річних, 497,07 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 24.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1928/18. Підготовче засідання призначено на 16.10.2018 року.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н від 12.10.2018 року (вх. №30030/18 від 12.10.2018 року) про відкладення розгляду справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 16.10.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 16.10.2018 року розгляд справи відкладено на 06.11.2018 року.

До суду від позивача надійшли пояснення б/н від 31.10.2018 року (вх. 31132/18 від 31.10.2018 року) на виконання вимог ухвали.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 06.11.2018 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 06.11.2018 року закрито підготовче провадження у справі №911/1928/18 та призначено розгляд справи по суті на 04.12.2018 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 04.12.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 04.12.2018 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що ухвали суду направлені судом на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 081323, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 20, кім. 317, згідно з наявним у матеріалах справи витягом №37474170 станом на 31.08.2018 року та повернуті ПАТ Укрпошта із зазначенням причини - за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 04.12.2018 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Юнівест Маркетинг (за договором - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Амедіа Компані (за договором - замовник) 01 липня 2017 року укладено Договір підряду про виготовлення продукції за №8/17-ПИ.

Згідно п. 1.1 Договору, на умовах, визначених цим Договором, та в порядку, передбаченому чинним законодавством України, підрядник зобов'язується, використовуючи власне виробниче обладнання, на підставі наданих замовником вихідних матеріалів виготовляти з власної сировини продукцію та передавати її замовнику за адресою, зазначеною у відповідному замовленні, якщо інше додатково не погоджено сторонами, а замовник зобов'язується приймати виготовлену продукцію та оплачувати вартість виконаних підрядником робіт. Окрім робіт, зазначених у першому абзаці цього пункту, сторони шляхом підписання додаткової угоди можуть погодити виконання підрядником додаткових робіт та/або надання послуг.

Відповідно до п. 7.1. Договору, якщо інше не було додатково погоджено сторонами, фактична передача продукції здійснюється за адресою, зазначеною замовником у відповідному замовленні, та оформлюється наступним чином. Приймання продукції від імені замовника здійснює особа, відомості про яку містяться у відповідній додатковій угоді або Додатку до Договору. В зазначених документах в обов'язковому порядку мають бути зазначені відомості про посаду, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи, її паспортні дані та зразок підпису.

В момент передачі продукції представник замовника підписує відповідну накладну на відвантаження та товарно-транспортну накладну, а також надає підрядникові оригінал відповідного замовлення, якщо зазначений документ не був переданий раніше (п. 7.1.3. Договору). Накладна на відвантаження оформлюється підрядником у двох примірниках, один з яких залишається у підрядника, а другий передається замовнику (п. 7.1.4 Договору). Товарно-транспортна накладна оформлюється підрядником та підписується сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства України (п. 7.2.Договору).

Згідно п. 7.6. Договору, на підтвердження факту належного виконання робіт з виготовлення продукції підрядником сторони складають та підписують акт приймання-передачі наданих/виконаних робіт.

Пунктами 8.1 та 8.2 Договору передбачено, що на дату підписання погоджена сторонами ціна Договору не може перевищувати 3000000,00 (три мільйони) грн. Остаточна ціна Договору дорівнює сумі підписаних сторонами під час дії Договору актів приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт. Вартість виготовлення кожного окремого тиражу продукції вказується підрядником у відповідних рахунках-фактурах та актах приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт.

Відповідно до п. 9.2. Договору, оплата по даному Договору здійснюється замовником на наступних умовах: 30 календарних днів з моменту підписання накладної на відвантаження.

У пункті 16.1. Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності від дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє до 31.12.2017 року.

Вказаний в пункті 16.1. розділу 16 Договору строк не поширюється на зобов'язання сторін по сплаті неустойки, відшкодувань завданих збитків та інших передбачених цим Договором або положеннями чинного законодавства України компенсацій, ці зобов'язання повинні бути виконані незалежно від закінчення строку дії Договору (п. 16.3. Договору).

Судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу поліграфічну продукцію всього на суму 181440,02 грн., що підтверджується накладною на відвантаження №211/88414с від 28.02.2018 року (а.с.24) та актом приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт №211/88414с від 28.02.2018 року на суму 62130,00 грн. (з ПДВ) (а.с. 25); накладною на відвантаження №211/89376с від 30.04.2018 року (а.с.26) та актом приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт №211/89376с від 30.04.2018 року на суму 60350,00 грн. (з ПДВ) (а.с.27); накладною на відвантаження №211/89907с від 25.05.2018 року (а.с.28) та актом приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт №211/89907с від 25.05.2018 року на суму 58960,02 грн. (з ПДВ) (а.с.29). Зазначені накладні на відвантаження та акти приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 32130,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача від 09.07.2018 року (а.с.30-31) та від 12.07.2018 року (а.с.32-33), у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 149310,02 грн.

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов'язання зі своєчасної оплати виготовленої та поставленої поліграфічної продукції не виконав у зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача 149170,00 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 149170,00 грн. є правомірною, оскільки факт порушення відповідачем зобов'язань за Договором належним чином доведено, а відповідачем не спростовано, а тому позовні вимоги про стягнення 149170,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку із невиконанням умов Договору, позивач просить стягнути з відповідача 14998,42 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за актом приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт №211/88414с від 28.02.2018 року за період з 31.03.2018 р. по 09.07.2018 р. у сумі 5845,33 грн., за період з 10.07.2018 року по 12.07.2018 року у сумі 89,79 грн., за період з 13.07.2018 року по 21.08.2018 року у сумі 1150,68 грн., за актом приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт №211/89376с від 30.04.2018 року за період з 31.05.2018 року по 21.08.2018 року у сумі 4732,10 грн., за актом приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт №211/89907с від 25.05.2018 року за період з 26.06.2018 року по 21.08.2018 року у сумі 3180,52 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Згідно п.12.3. Договору, за порушення строків оплати вартості робіт, встановлених у Договорі, замовник за кожний день прострочення платежу виплачує підряднику пеню в розмірі діючої у період прострочення подвійної облікової ставки НБУ від розміру невиплаченої в строк суми грошей.

Однак, відповідно до розрахунку, зробленого судом, розмір пені нарахованої на заборгованість за актом приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт №211/89907с від 25.05.2018 року складає 3195,15 грн., оскільки, сумою поставки за зазначеним актом є 58960,02 грн., а не 58690,00 грн., як зазначено позивачем. Таким чином, оскільки, позивачем визначено розмір пені нарахованої на заборгованість за актом приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт №211/89907с від 25.05.2018 року у сумі 3180,52 грн., то стягненню підлягає саме ця сума - в межах заявлених позовних вимог.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 14998,42 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 497,07 грн. інфляційних втрат за період з 31.03.2018 року по 21.08.2018 року за актом приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт №211/88414с від 28.02.2018 року, а також 3% річних у сумі 622,31 грн. за період з 31.03.2018 року по 21.08.2018 року за актом приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт №211/88414с від 28.02.2018 року, у сумі 411,70 грн. за період з 31.05.2018 року по 21.08.2018 року за актом приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт №211/89386с від 30.04.2018 року, у сумі 274,96 грн. за період з 26.06.2018 року по 21.08.2018 року за актом приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт №211/89907с від 25.05.2018 року згідно виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, відповідно до розрахунку, зробленого судом, розмір 3% річних нарахованих на заборгованість за актом приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт №211/89907с від 25.05.2018 року складає 276,22 грн., оскільки, сумою поставки за зазначеним актом є 58960,02 грн., а не 58690,00 грн., як зазначено позивачем. Таким чином, оскільки, позивачем визначено розмір 3% річних нарахованих на заборгованість за актом приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт №211/89907с від 25.05.2018 року у сумі 274,96 грн., то стягненню підлягає саме ця сума - в межах заявлених позовних вимог.

Нараховані позивачем інфляційні втрати у сумі 497,07 грн. та 3% річних у сумі 1308,97 є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Амедіа Компані (081323, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 20, кім. 317, код 37474170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Юнівест Маркетинг (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Поліграфічна, 10, код 20059685) 149170 (сто сорок дев'ять тисяч сто сімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 14998 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 42 коп. пені, 1308 (одна тисяча триста вісім) грн. 42 коп. 3% річних, 497 (чотириста дев'яносто сім) грн. 07 коп. 2489 (дві тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.12.2018 року.

Суддя Д.Г. Заєць