Рішення

від 04.12.2018 по справі 915/791/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року Справа № 915/791/18

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

за участі секретаря Яйчені К.М.,

без представників сторін, які не явилися в засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу № 915/791/18

за позовом державного підприємства «Укрветсанзавод» ,

вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001,

поштова адреса: вул. Б.Гмирі, 9-В, м. Київ, 02140,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агросптиця» ,

АДРЕСА_1, 54025,

про стягнення за договором від 29.02.2016 № 28 основного боргу і пені, а також нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, а всього грошових коштів у сумі 12665 грн. 70 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Державним підприємством (ДП) «Укрветсанзавод» пред'явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Агросптиця» грошових коштів у загальній сумі 12665 грн. 70 коп., із яких: 8157 грн. - основний борг; 1414 грн. 33 коп. - пеня; 559 грн. 99 коп. - 3 % річних; 2534 грн. 38 коп. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції; з посиланням на неналежне виконання ТОВ «Агросптиця» зобов'язань за укладеним між ними договором від 29.02.2016 № 28 про надання послуг з утилізації, а саме, зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати наданих позивачем послуг, унаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку на підставі п. 4.1 договору нараховано пеню та інші нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У позовній заяві викладено також вимогу про стягнення з ТОВ «Агросптиця» грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою суду від 30.07.2018 відкрито провадження в даній справі.

Від сторін, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, представники в судове засідання не явилися, але суд виходить з того, що позивачем отримано ухвалу суду від 05.11.2018 про призначення розгляду справи на 04.12.2018 і ним подано суду заяву від 01.10.2018 № 86-1/18-499 про розгляд справи за відсутності його представника, а поштове відправлення з указаною ухвалою суду від 05.11.2018, направлене ТОВ «Агросптиця» на адресу, за якою товариство зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернено поштовим відділенням з відміткою про невручення товариству внаслідок причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо поштового пересилання відправлення.

Ураховуючи викладене, а також що судом не викликано представників сторін у судове засідання, суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами у справі укладено договір від 29.02.2016 № 28 про надання послуг з утилізації (далі - договір), за умовами якого ДП «Укрветсанзавод» (виконавець) зобов'язалося, згідно чинного законодавства України та умов договору, надавати ТОВ «Агросптиця» (постачальнику) послуги з утилізації переданих ним на переробку відходів тваринного походження (боєнські відходи, загиблі тварини, кістки, птиця, риба, тощо), неякісних харчових продуктів та продовольчої сировини (далі - відходи), які утворилися в результаті виробничо-господарської діяльності постачальника, а постачальник - сплатити виконавцю кошти за утилізацію поставлених відходів (п.п . 1.1-1.3 договору).

Умовами договору також передбачено, що підтвердженням факту наданих послуг є акт приймання-передачі робіт, послуг та приймальна квитанція, рахунок-фактура встановленого зразка і податкова накладна, які виконавець надає постачальнику в момент отримання відходів; постачальник надає виконавцю в момент постачання відходів на ці відходи накладну або товарно-транспортну накладну і ветеринарне свідоцтво; постачальник, крім того, зобов'язується передати виконавцю супровідні документи, які підтверджують кількість, походження, основні характеристики відходів та інші документи встановленого зразка (п.п . 1.4-1.5, 2.4 договору).

У залежності від витрат на утилізацію та придатності відходів для виготовлення кормів тваринного походження, постачальник сплачує виконавцю кошти за утилізацію відходів, а саме, вартість утилізації відходів, придатних для виробництва кормів тваринного походження (боєнські відходи, відходи птахівництва, птиці та пір'я, неякісні харчові продукти, продовольча сировина, інше) в сумі 710 грн. Вартість за надання послуг з утилізації відходів може змінюватися в залежності від кон'юнктури ринку та у разі зміни цін на енергоносії та паливно-мастильні матеріали більше, ніж на 10 % відносно до їх вартості на дату встановлення попередньої ціни; виконавець повинен завчасно письмово повідомити постачальника про зміну вартості та утилізацію відходів і погодити її з постачальником додатковою угодою до договору (п.п . 3.1- 3.2 договору).

Якщо перевезення відходів відбувається транспортом виконавця, постачальник сплачує виконавцю кошти на транспортні витрати по ціні 10 грн. за 1 кілометр (пп. 2.3 договору).

Кількість та вартість запланованих місячних обсягів послуг з утилізації відходів визначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (пп. 3.3 договору).

Після укладення договору постачальник протягом 7 робочих днів перераховує на поточний рахунок виконавця, на умовах попередньої оплати, 100 % від вартості запланованих місячних обсягів послуг з утилізації відходів, а кожного наступного місяця перераховує на поточний рахунок виконавця на умовах попередньої оплати 100 % від вартості запланованого місячного обсягу послуг з утилізації відходів. Кінцевий рахунок за надані послуги за договором надається виконавцю протягом 7 робочих днів після підписання акту прийому-передачі робіт, послуг з урахуванням суми попередньої оплати. У випадку, якщо сума попередньої оплати виявиться більшою ніж визначена в акті прийому-передачі робіт, послуг, різниця між перерахованою сумою і сумою, визначеною в акті зараховується у рахунок вартості робіт на наступний місяць. В останній місяць дії договору виконавець зобов'язаний повернути суму переплати на поточний рахунок постачальника протягом 7 робочих днів з дати підписання останнього акта приймання-передачі послуг (п.п . 3.4-3.5 договору).

Сторонами погоджено, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін, і діє до 31.12.2016. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його виконання та порушення, які мали місце під час дії цього договору (п.п . 6.1-6.3 договору).

На виконання умов договору ТОВ «Агросптиця» 29.02.2016 попередньо оплачено вартість запланованих місячних обсягів послуг з утилізації відходів у сумі 9280 грн., що підтверджується за вказану дату випискою по рахунку позивача (ас. 51).

ДП «Укрветсанзавод» після отримання попередньої оплати в березні 2016 року надано відповідачу послуги з утилізації відходів у кількості 18,7 т на суму 13277 грн. та вивезення відходів автотранспортом на суму 4160 грн., що підтверджується документами від 02.03.2016, зокрема приймальною квитанцією № 2 та накладною № 2, а також актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.03.2016 за №№ 343, 390, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін (а.с . 25-28). Всього ДП «Укрветсанзавод» надано відповідачу послуг на суму 17437 грн. (13277 грн. + 4160 грн.).

Отже, ТОВ «Агросптиця» не сплатило всієї вартості наданих послуг, і різниця між наданими послугами і їх передоплатою склала суму 8157 грн. (17437 грн. - 9280 грн.).

ДП «Укрветсанзавод» звернулося до відповідача з претензією від 11.05.2018 № 86-1/18-196, в якій виклало вимогу про сплату протягом 5-ти робочих днів з дня одержання претензії різниці між наданими послугами і їх передоплатою в сумі 8157 грн. (ас. 29). Направлення претензії відповідачу підтверджується відповідними описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком поштового відділення від 16.05.2018 № 0100161574761 (ас. 50). Згідно відомостей із сайту відстеження пересилання поштових відправлень, указану претензію відповідачем отримано 05.06.2018, проте залишено без реагування та виконання.

Зазначену претензію суд визнає як вимогу про оплату вартості наданих послуг, пред'явлену виконавцем у порядку, передбаченому ч.2 ст. 530 ЦК України, згідно з яким, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, при цьому боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, - тому що укладеним сторонами договором не визначено строку здійснення постачальником остаточного розрахунку за послуги, спожиті понад суму внесеної попередньої оплати (пп.3.5 договору визначено лише строк складання остаточного рахунку на оплату наданих послуг), і такий строк оплати не визначено й в поданих позивачем актах здачі-прийняття робіт (надання послуг). Рахунок на остаточну оплату ТОВ «Агросптиця» наданих йому послуг, виставлення якого передбачено пп. 3.5 договору, позивачем не подано до матеріалів позову.

За таких обставин, суд визнає, що ТОВ «Агросптиця» мало здійснити розрахунок за послуги, спожиті понад суму внесеної попередньої оплати за договором, у семиденний строк від дня отримання згаданої вище претензії ДП «Укрветсанзавод» (від 05.06.2018), тобто до 13.06.2018. Саме з 13.06.2018 виникло прострочення виконання відповідачем договірних зобов'язань.

За твердженнями позивача, дотепер за ТОВ «Агросптиця» обліковується заборгованість за надані по договору послуги в сумі 8157 грн.

Цивільним законодавством визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 904 ЦК України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ураховуючи викладене, суд вважає доведеним, що заборгованість відповідача за надані послуги за укладеним між сторонами договором складає суму 8157 грн. (основний борг), яка утворилася з 13.06.2018.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Цивільним законодавством визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Сторонами погоджено, що у випадку порушення постачальником умов договору, останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на момент порушення, за кожен день прострочення від суми заборгованості (пп. 4.1 договору).

Перевіряючи обґрунтованість нарахування позивачем на суму основного боргу пені, сума якої згідно вимог складає 1414 грн. 33 коп., суд вважає, що її нараховано безпідставно, виходячи з наступного. Пеню у спірній сумі нараховано за період з 6 квітня по 6 жовтня 2016 року, проте, як викладено вище, суд визнає датою виникнення основного боргу в сумі 8157 грн. саме 13.06.2018., тобто, позивачем пеню нараховано ще до того як виник основний борг. Крім того, сторонами визначено, що договір діє до 31.12.2016 (пп. 6.2 договору), і, що відповідальність наступає за його невиконання чи порушення за час дії цього договору (пп.6.3 договору).

Суд також визнає помилковими розрахунки на суму основного боргу за період його прострочення нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, так як ці розрахунки виконані за інші періоди, ніж період допущеного ТОВ «Агросптиця» прострочення виконання грошових зобов'язань, а саме: 3 % річних - за період 06.04.2016-20.07.2018, а індекс інфляції - за період квітень 2016 року-квітень 2018 року, тоді як судом визнано, що прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань виникло з 13.06.2018.

Ураховуючи викладене, та що процесуальним законодавством передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.ч . 1, 4 ст. 74 ГПК України), суд визнає, що ДП «Укрветсанзавод» не доведено заявлених до стягнення з ТОВ «Агросптиця» нарахувань на суму основного боргу спірних сум пені, 3 % річних та суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а тому в задоволенні вимог про стягнення з відповідача указаних нарахувань належить відмовити.

Отже, позов ДП «Укрветсанзавод» належить задовольнити частково.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

З урахуванням викладеного, витрати ДП «Укрветсанзавод» за платіжним дорученням від 02.07.2018 № 2591 на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1762 грн., яка, згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , є мінімальною ставкою судового збору для позовних вимог майнового характеру, належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

У судовому засіданні 04.12.2018, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов державного підприємства «Укрветсанзавод» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агросптиця» , АДРЕСА_1, 54025, ідентифікаційний код 39853845, на користь державного підприємства «Укрветсанзавод» , вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 38519326, грошові кошти в сумі 8157 (вісім тисяч сто п'ятдесят сім) грн. - основний борг, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписано 10.12.2018.

Суддя Ю .М. Коваль.