Рішення

від 06.12.2018 по справі 921/370/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 грудня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/370/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

при секретарі судового засідання Шміло І.О.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дормакс» , вул. Медова, 18, м. Тернопіль, 46008

до відповідача ОСОБА_1 автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001

про: стягнення заборгованості на суму 11 226 123 грн

За участі представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 18.09.18;

відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 16-2/880 від 18.07.18.

Учасникам судового процесу оголошено склад суду.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд", відповідно до вимог статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дормакс» , звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з відповідача - ОСОБА_1 автомобільних доріг у Тернопільській області, м. Тернопіль, заборгованості на загальну суму 11 226 123 грн.

Ухвалою суду від 20.09.2018 порушено провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, судове засідання призначено на 05.10.2018.

Крім того, вкзазаною ухвалою від 20.09.2018 суд відстрочив Товариству з обмеженою відповідальністю «Дормакс» сплату судового збору за подання даної позовної заяви до першого підготовчого засідання у даній справі (до 05.10.2018).

03.10.2018 на виконання вимог ухвали суду позивачем згідно супровідного листа б/н від 03.10.2018 подано для долучення до матеріалів справи платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 168 392 грн.

Протокольною ухвалою від 09.10.2018 підготовче засідання відкладалося на 21.11.2018, про що повідомлено учасників справи, відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України.

В судовому засіданні 06.12.2018 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив (вх.№21449 від 20.11.2018) та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Зокрема, вказує на те, що відповідач не розрахувався за роботи, виконані ТОВ "Дормакс" відповідно до умов договору від 01.12.2017 за №5Е/17-18, внаслідок чого у ОСОБА_1 автомобільних доріг у Тернопільській області утворилася заборгованість в сумі 11 226 123 грн, яку просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, у відповіді на відзив (вх.№19277 від 22.10.2018) позивач звертає увагу суду на те, що:

- відповідачем не заперечується факт укладення договору №5Е/17-18 від 01.12.2017 на закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення у Тернопільській області;

- на виконання умов вищезазначених договорів субпідряду ТОВ "Дормакс", добросовісно та якісно виконало передбачені договором роботи і передало їх замовнику;

- у відповідача відсутні будь-які претензії щодо строків та якості виконаних робіт. У зв'язку із наведеним, вважає, що роботи виконані ТОВ "Дормакс" є зданими та такими, що підлягають повній оплаті. При цьому покликається на частину другу статті 617 ЦК України, частину другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№19227 від 22.10.2018). Так відповідач просить суд врахувати, що ОСОБА_1 автомобільних доріг у Тернопільській області є державною неприбутковою організацією, яка відповідно до Положення здійснює управління автомобільними дорогами загального користування на регіональному рівні, та є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються Державним агентством автомобільних доріг України (головним розпорядником бюджетних коштів) на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування. Роботи, зазначені в долучених до матеріалів справи ОСОБА_4 і Довідках, ОСОБА_1 автомобільних доріг не приймалися у зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування. Таким чином, на думку відповідача, відсутні правові підстави для здійснення оплати за наданими ОСОБА_4 та Довідками за травень-вересень 2018 року, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У додатково поданих 20.11.2018 письмових поясненнях відповідач повідомив про те, що наявні в матеріалах справи ОСОБА_4 виконаних будівельних робіт, а також Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень-липень 2018 року підписані уповноваженим представником ОСОБА_1 автомобільних доріг у Тернопільській області - начальником відділу якості та технічного контролю ОСОБА_5 в межах його службових повноважень.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи представника позивача, повно та об'єктивно оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

01 грудня 2017 між ОСОБА_1 автомобільних доріг у Тернопільській області (як, Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дормакс" (Виконавець) укладено договір №5Е/17-18 від 01.12.2017 на закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення у Тернопільській області, відповідно до умов п. 1 1 якого Виконавець зобов'язався у порядку та на умовах , визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги : ДК 021:2015:45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів, залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення у Тернопільській області (ліквідація пошкоджень та руйнувань покриття проїзної частини доріг), за рахунок коштів державного бюджету (інших бюджетів) та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов'язався прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок.

Згідно пункту 3.1 Договору , вартість послуг становить 31 678 000 грн з врахуванням ПДВ. Визначення вартості робіт проводиться згідно ДСТУ БД. 1.1.-1.2013, СОУ 42.1-37641918-085:2012 "Правила визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, мостів та інших споруд" та підтверджується відповідним кошторисом, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 4.1 Договору сторони домовились, що розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються після підписання ОСОБА_4 "ОСОБА_4 приймання виконаних підрядних робіт" (форма №КБ-2в) та "Довідок про вартість виконаних підрядних робіт" (форма № КБ 3), складених відповідно з положеннями чинних ДСТУ та СОУ, які складаються Виконавцем та подаються для підписання Замовнику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця , або поетапної оплати Замовником наданих послуг. Замовник може здійснювати подекадно проміжні платежі за надані послуги. Фінансові зобов'язання за Договором виникають при наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів. Оплата послуг проводиться у межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок Замовника за фактично надані обсяги послуг згідо форм №КБ-2 та №КБ-3 ( п. 4.2. Договору ).

Як визначено пунктом 6.1. Договору, Замовник зобов'язаний, в тому числі: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за належним чиноом надані послуги в порядку, передбаченому розділом 4 цього договору; відповідно до актів виконаних робіт (ф.№КБ-2) здійснювати оплату (ф.№КБ-3) за виконані послуги в межах виділеного фінансування.

Відповідно до п.5.1 та п.5.2 Договору термін надання послуг - з моменту підписання до 31 грудня 2018 року. Місце надання послуг - автомобільні дороги державного значення у Тернопільській області.

Згідно із п.10.1 Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Строк дії договору може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Крім того сторонами правочину 01.12.2017 складено та підписано Додатки № 1та №2 до Договору №5Е/17-18 від 01.12.2017, а також узгоджено договірну ціну послуг з експлуатаційного утримання автодоріг державного значення у Тернопільській області (форма №9 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, Додаток С).

Вказаний Договір та додаткові угоди підписані сторонами та скріплені відтисками печаток юридичних осіб.

На виконання умов Договору Виконавець виконав, а Замовник прийняв послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення у Тернопільській області (ліквідація пошкоджень та руйнувань покриття проїзної частини доріг) про що складено акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в на загальну суму 11 226 123 грн: за травень 2018 року на суму 1 999 468грн , за червень 2018 на суму 3 526 488 грн, за липень 2018 на суму 1 827 124, за серпень-вересень на суму 3 873 043 , а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 за травень - вересень 2018 року на загальну суму 11 226 123 грн та Відомості ресурсів до договірної ціни форми№5а за цей же період (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи).

Вищезазначені первинні документи бухгалтерського обігу, підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, однак не скріплені печатками ОСОБА_1 автомобільних доріг у Тернопільській області.

З метою досудового врегулювання спору, 23.07.2018 позивач направив відповідачу вимогу № 150 про оплату заборгованості , що утворилась станом на 23.07.2018 на суму 7 353 080грн , в якій просив оплатити вказану суму в добровільному порядку на протязі 7 днів з дня отримання даної рекламації.

У відповіді на вимогу №16-2/925 від 30.07.2018 відповідач, посилаючись на розділ 4 Договору, зазначив, що обсяги робіт, що містяться в актах форми КБ2-в не прийняті до оплати у зв'язку з відсутністю коштів на розрахунковому рахунку замовника через відсутність бюджетних асигнувань.

Позивач повторно звернувся до ОСОБА_1 автомобільних доріг з листом- вимогою №158 від 07.09.2018 ,у якому повідомив Замовника, що після виконання частини підрядних робіт по договору №5Е/17-18 від 01.15.2018 на суму 3 873 043 грн Виконавець подав для перевірки та підписання акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, які відповідачем були підписані, але залишились неоплаченими на час звернення, у зв'язку із чим повторно просив опонента оплатити вказану суму в добровільному порядку на протязі 7 днів з дня отримання даної рекламації.

Отримавши вказаний лист-вимогу Замовник надіслав позивачу аналогічну відповідь (лист №16-2/1094 від 11.09.2018) про відсутність коштів на розрахунковому рахунку замовника.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що досягти згоди щодо сплати існуючої заборгованості в добровільному порядку сторонам Договору №5Е/17-18 від 01.12.2017 не вдалося, що слугувало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дормакс" з позовом до Господарського суду Тернопільської області про примусове стягнення з ОСОБА_1 автомобільних доріг у Тернопільській області 11 226 123 грн заборгованості.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору підряду, згідно якого та в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За частиною 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін ( ч.1 ст.530 ЦК України).

Так, умовами укладеного учасниками спору Договору передбачено, що розрахунки проводяться Замовником Виконавцю після підписання сторонами ОСОБА_4 приймання виконаних будівельних робіт і Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень -вересень 2018 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 за цей же період підписані посадовими особами обох контрагентів , однак не містять відтиску печатки Замовника. У судовому засіданні представник відповідача пояснила , що спірні акти та довідки зі сторони ОСОБА_1 автомобільних доріг в Тернопільській області підписані її посадовою особою - начальником відділу якості та технічного контролю ОСОБА_6, який має для цього необхідний обсяг повноважень, а відтак був правомочний на вчинення таких дій.

Жодних зауважень чи застережень на час підписання цих документів щодо якості, повноти та обсягу виконаних робіт, відображення у них недостовірних даних чи відступу позивача від досягнутих домовленостей у відповідача не було. Доказів, які б засвідчували протилежне, учасниками цього спору суду не надано.

В свою чергу, згідно із ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Окрім цього, пунктом 4.1 Договору його контрагенти обумовили, що розрахунки проводяться Замовником Виконавцю після підписання ОСОБА_4 приймання виконаних будівельних робіт" і "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт і витрати", що й має місце у спірних правовідносинах.

Натомість заперечення проти позову ґрунтуються виключно на відсутності відповідного бюджетного фінансування.

З даного приводу , у ст. 854 ЦК України законодавець вказав, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п.6.1 Договору, Замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за належним чином надані послуги в порядку, передбаченому його розділом 4, приймати надані послуги згідно з актом прийняття виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за умови дотримання підрядником п.2.1 угоди.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у матеріалах справи доказів неналежного виконання позивачем робіт згідно із умовами Договору №5Е/17-18 від 01.12.2017, так як за визначеною у п. 2.4 Договору процедурою, Замовником не зафіксовано порушень його умов чи допущення Виконавцем відступів від неї. Не висловлено відповідачем і будь-які зауваження і щодо вартості виконаних робіт, як і не заявлено про наявність будь-яких інших недоліків.

А тому, суд констатує, що складені та підписані повноважними особами учасників цього спору акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень -вересень 2018 року підтверджують факт виконання робіт на загальну суму 11 226 123 грн, які станом на день розгляду спору Замовником не оплачені. Доказів зворотного відповідачем не подано, а судом не здобуто.

Стосовно тверджень відповідача про те, що ОСОБА_1 автомобільних доріг є неприбутковою організацією, суд звертає увагу на п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р. де зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 11 ГПК України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №905/2080/17, від 18.06.2018 у справі №904/6964/17, від 14.06.2018 у справі № 908/1361/17.

Згідно з положеннями, що містяться у статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і, оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України) то відсутність у ОСОБА_1 необхідних коштів, або взяття нею зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань, чи з перевищенням повноважень, не звільняє останню від обов'язку виконати зобов'язання за Договором.

При цьому суд враховує, що згідно із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, належних та допустимих доказів на спростування позову відповідачем не надано.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи , а відтак підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути зі ОСОБА_1 автомобільних доріг у Тернопільській області (вул. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001, ідент. код 25887079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дормакс» ( вул. Медова, 18, м. Тернопіль, 46008, ідент. код 39201948) - 11 226 123 (одинадцять мільйонів двісті двадцять шість тисяч сто двадцять три) грн заборгованості та 168 392 (сто шістдесят вісім тисяч триста дев'яносто дві) грн 00 коп. в повернення сплаченого судового збору .

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст рішення складено 11.12.2018

Суддя Н.М. Бурда