Рішення

від 05.12.2018 по справі 927/764/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

05 грудня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/764/18

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання Солончева О.П.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/764/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-ЛОГІСТІК

АДРЕСА_1, 77300

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КОМПАУНД ГРУП

вул. І.Мазепи, 66, м. Чернігів, 14017

про стягнення 322469грн 68 коп.

За участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1 адвокат, ордер серія ІФ №020683 від 18.10.2018

від відповідача: не прибув

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-ЛОГІСТІК подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КОМПАУНД ГРУП про стягнення 259 520,00 грн боргу за договором №310118 від 31.01.2018, 6 096,24 грн інфляційних втрат за період з 06.03.2018 по 08.10.2018, 5 204,59 грн 3% річних за період з 06.03.2018 по 08.10.2018 та 51 648,85 грн пені за період з 06.03.2018 по 06.09.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №310118 від 31.01.2018 щодо оплати товару відвантаженого позивачем по ТТН №16 від 22.02.2018 та видатковій накладній №55 від 22.02.2018, отриманого директором відповідача ОСОБА_2 згідно з довіреністю №36 від 22.02.2018.

Ухвалою господарського суду від 29.10.2018 року після усунення позивачем недоліків було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №927/764/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21 листопада 2018 року об 10 год.30хв.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2018 у задоволенні заяви позивача від 05.11.2018 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 21 листопада 2018 року об 10:30 год у справі №927/764/18 відмовлено, враховуючи відсутність технічної можливості для проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

В підготовче засідання 21.11.2018 прибув уповноважений представник позивача.

Уповноважений представник відповідача в підготовче засідання 21.11.2018 не прибув.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400041768608.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 05.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2018, за клопотанням позивача від 21.11.2018, судове засідання з розгляду справи по суті 05.12.2018 призначено провести в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення судового засідання 05.12.2018 в режимі відеоконференції доручено Господарському суду Івано-Франківської області.

Ухвала від 26.11.2018 направлена на адресу відповідача зазначену в позовній заяві повернулася до суду неврученою з відміткою підприємства зв'язку інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення .

03.12.2018 на адресу суду від позивача надійшла заява від 30.11.2018 про долучення до матеріалів справи належної якості копії документів, що були додані до позовної. Вказана заява задоволена судом, документи долучено до матеріалів справи.

В судове засідання з розгляду справи по суті в режимі відеоконференції прибув уповноважений представник позивача.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, оскільки ухвала від 21.11.2018 направлена на його адресу, одержана останнім 23.11.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400041945240, проте уповноваженого представника в судове засідання не направив.

05.12.2018 судом вчинені дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача, у зв'язку з чим отримано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача станом на 05.12.2018. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за критерієм пошуку код ЄДРПОУ - 40953941, станом на 15.12.2018 в реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім КОМПАУНД ГРУП , місцезнаходження вул. І.Мазепи, 66, м. Чернігів, не перебуває в процесі припинення.

Згідно із п.1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Зважаючи на те, що згідно з ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи з огляду на приписи ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 29.10.2018 попереджено відповідача про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав та не заперечив проти позовних вимог, заяв та клопотань від нього не надходило, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд встановив:

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

31.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-ЛОГІСТІК (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Компаунд Груп (відповідач, покупець) укладено договір №310118 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товари, найменування яких, а також кількість та ціни, вказані в додатках до даного договору, а покупець зобов'язується прийняти ці товари та оплатити їх вартість (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору загальна вартість товарів, що постачається за даним договором, складає 1900000,00 грн з врахуванням податку на додану вартість.

Згідно з п. 2.1 кількість товарів що поставляється визначається в додатках до даного договору.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 (п. 10.1 договору).

Пунктом 3.3. сторони погодили, що поставка партії товарів повинна супроводжуватися передачею продавцем покупцю наступних документів: накладна та податкова накладна, рахунок на оплату, сертифікат якості.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2018 між сторонами підписано додаток №1 до договору №310118 від 31.01.2018, відповідно до умов якого товар - ДОФ (ди-(2етилгексил) фталат), кількість 12 тонн, ціна 48960,00 грн за тонну з ПДВ, в тому числі ПДВ 8160,00 грн, умови поставки CTR склад покупця, умови оплати 25% попередня оплата, 75% оплата до 10 днів після відвантаження, термін поставки 23.02.2018, технічна відповідність ГОСТ 8728-88.

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №39 від 31.01.2018 на суму 587520,00 грн.

Відповідачем 14.02.2018 проведено попередню оплату на суму 150000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №297 від 14.02.2018 на суму 150000,00 грн з призначенням платежу оплата за диоктилфталат згідно рахунку №39 від 31.01.18 У сумі 125000,00 грн, ПДВ - 20% 25000,00 грн .

На виконання умов договору №310118 та додатку №1 від 31.01.2018 позивач передав, а відповідач прийняв товар диоктифталат в кількості 12 тонн, на суму 587520,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №55 від 22.02.2018 на суму 587520,00 грн, яка підписана уповноваженими представниками та скріплена відтисками печаток обох сторін. За даними видаткової накладної №55 від 22.02.2018 від відповідача товар отримав ОСОБА_2

В підтвердження здійснення відповідачу поставки товару на суму 587520,00 грн позивач посилається на товарно-транспортну накладну №16 від 22.02.2018, яка містить посилання на видаткову накладну №55 від 22.02.2018 та довіреність №36 від 22.02.2018, а також містить підпис особи скріплений печаткою відповідача про отримання товару.

Факт отримання товару на суму 587520,00 грн від позивача відповідачем не заперечено та не спростовано.

До матеріалів справи позивачем додано копію довіреності №36 від 22.02.2018 виданої директору ОСОБА_2 на отримання диоктилфталату у кількості 12 тонн від ТОВ ЗАХІД-ЛОГІСТІК за рахунком-фактурою №39 від 31.01.2018, яка містить зразок підпису скріплений печаткою. Довіреність в графі керівник підприємства та головний бухгалтер не містить підпису зазначених осіб.

За приписами зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Таким чином, відповідач зобов'язався оплатити товар у строк до 05.03.2018 (оскільки 04.03.2018 - вихідний).

Як свідчать матеріали справи, відповідач за отриманий товар розрахувався частково на загальну суму 328000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 297 від 14.02.2018 на суму 150000,00 грн (попередня оплата), № 356 від 21.03.2018 на суму 50000,00 грн, №399 від 23.04.2018 на суму 50000,00 грн (проведено банком 24.04.2018), №382 від 04.05.2018 на суму 28000,00 грн, №393 від 14.05.2018 на суму 50000,00 грн.

У відповідності зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

За таких обставин заборгованість відповідача на час звернення позивача до суду становить 259520,00 грн.

Відповідачем на час розгляду справи в суді не подано доказів повної оплати вартості товару.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 259520,00 грн є обґрунтованими та підлягає задоволенню у повній сумі.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 6.1 договору за несвоєчасну оплату товарів покупець сплачує продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період затримки оплати, від суми боргу за кожний день прострочення платежу.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 51648,85 грн пені за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 06.03.2018 по 06.09.2018 з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі статті 230 Господарського кодексу України слідує, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором від 31.01.2018 №310118, дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 51648,85 грн за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 06.03.2018 по 06.09.2018.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчить наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат, останнім нараховано та пред'явлено до стягнення 6096,24 грн інфляційних втрат за період березень-серпень 2018, а не по 08.10.2018, як зазначено у позові та розрахунку. Також позивач просить стягнути з відповідача 5204,59 грн 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 06.03.2018 по 08.10.2018.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд вважає його обґрунтованим, доведеним та арифметично вірним, а отже доходить висновку, що позивачем правомірно нараховані 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 06.03.2018 по 08.10.2018 в сумі 5204,59 грн та інфляційні втрати за період березень-серпень 2018 на суму 6096,24 грн, та про задоволення позовних вимог в цій частині.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений товар своєчасно не розрахувався, вимоги позивача не спростував, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 259520 грн 00 коп. боргу, 5 204 грн 59 коп. 3% річних, 6096 грн 24 коп. інфляційних, 51648 грн 85 коп. пені.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду Чернігівської області від 19.10.2018 про залишення позовної заяви без руху, надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести, який складається з судового збору в розмірі 4838 грн.

Сплата позивачем судового збору у сумі 4838,00грн за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підтверджується платіжним дорученням №1795 від 10.10.2018.

Інших письмових заяв та клопотань щодо розміру судових витрат до суду не надходило.

Таким чином, судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача в розмірі 1,5% ціни позову, що становить 4837,05грн (322469,68х1,5% =4837,05грн).

Суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі ніж встановлено Законом України Про судовий збір на 00грн95коп.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору у більшому розмірі ніж встановлено законом, повертається за клопотанням особи, яка його сплатила. Від позивача такого клопотання до суду не надходило.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 123, 129, 165-167, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-ЛОГІСТІК до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КОМПАУНД ГРУП про стягнення 322469грн 68 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КОМПАУНД ГРУП (вул. І.Мазепи, 66, м. Чернігів, 14017, ідентифікаційний код 40953941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-ЛОГІСТІК (АДРЕСА_1, 77300, ідентифікаційний код 32224047) 259520 грн 00 коп. боргу, 5 204 грн 59 коп. 3% річних, 6096 грн 24 коп. інфляційних, 51648 грн 85 коп. пені, 4837 грн 05коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 11.12.2018.

Суддя Н.Ю.Книш