Рішення

від 04.07.2007 по справі 1/97-64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/97-64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "04" липня 2007 р.                                                       по справі  № 1/97-64

За позовом Військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Ковельської заготівельно-збутової бази сільгосппродуктів

          про стягнення 141 581 грн. 25 коп. пені та штрафу

Суддя          Гончар М.М.

ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРІН:

від позивача: Ковальчук І.В., довір. від 25.12.2006 року №220/450-д

від відповідача: Діхтяренко Ю.І., дор. від 14.06.2007 року

В судовому засіданні приймали участь: Плеханов Ю.О. помічник військового прокурора Луцького гарнізону

Суть спору: Військовий прокурор Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся в господарський суд з позовом до Ковельської заготівельно-збутової бази сільгосппродуктів про стягнення 141581 грн. 25коп. пені та штрафу.

          Відповідач в відзиві №98 від 19.06.2007 року та представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідно до умов договору поставка мала бути здійснена до 25.06.2005 року, тобто у позивача виникло право на стягнення пені з 26.06.2005 року, а згідно ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Зазначає, що, позовні вимоги про стягнення пені ґрунтуються на факті недопоставки продукції, а пеня та штраф відповідно до п. 6.2 договору застосовується у випадку прострочення, поставки та прострочення поставки понад 30 діб відносно штрафу. Доказів, які б свідчили про прострочення поставки м'яса яловичини 1 категорії замороженого  на суму договору 410999,76 грн. позивачем не надано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення помічника військового прокурора Луцького гарнізону, пояснення представника позивача та пояснення представника відповідача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          24 травня 2005 року між Міністерством оборони України, "замовник", та Ковельською заготівельно-збутовою базою сільгосппродуктів, "постачальник", був укладений договір №  246/1/1/05/93-Д про поставку продовольства для державних потреб.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 16.05.2005 року № 246/1/1/05/93-Д.

Згідно п. п. 1.1, 6.2, 6.3, 6.6   договору , додатку до договору (рознарядки а. с. 8) відповідач зобов'язувався до 20.06.2005 року поставити для потреб позивача м'ясо яловичини 1 кат. заморожене в кількості 60 т. на загальну суму 810000 грн., а позивач – забезпечити приймання та оплату продукції. Пунктом 6.2 договору встановлено, що за порушення строків поставки продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з відповідача додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

За відмову від поставки або не поставку (недопоставку) продукції з відповідача стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості непоставленої (недопоставленої) продукції (п. 6.3 договору).

          В позовній заяві зазначено про часткове виконання відповідачем зобов'язань по договору від 24 травня 2005 року : поставлено (згідно акту звірки станом на 25.08.2005 року) 17,97 тон   м'яса на суму 242595 грн.

          Отже, в даному випадку має місце не прострочка в поставці, а недопоставка м'яса і відповідно до умов договору до відповідача мала б бути застосована відповідальність п. 6.3 договору, а не п. 6.2.

          Дослідивши документи справи суд вважає, що в позові необхідно відмовити.

          По договору від 24.05.2005 року відповідач зобов'язувався поставити позивачу 60 тонн м'яса яловичини 1 категорії, заморожене по ціні 11250 грн., всього на суму 810тис.грн.

          Фактично відповідачем поставлено 17,97 тон  на суму 242595 грн.

          Разом з тим в п. 3.8 договору сторони встановили, що продукція, яка поставлена з порушенням умов цього договору представником замовника не приймається.

          В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача пеню та штраф за порушення строків поставки згідно п. 6.2 договору, коли фактично мала місце недопоставка, що підтверджує сам позивач, нараховуючи пеню та штраф від суми недопоставки м'яса.

          Відповідно до п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

          Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

          Право на стягнення штрафу та пені у позивача виникло з 26.06.2005 року, т. я. строк поставки м'яса згідно п. 1.1 договору закінчувався 25.06.2005 року.

          За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (п.4.5 ст. 261 ЦК України).

Позовна давність в один рік на стягнення штрафу закінчилась 26.06.2006 року, т.я. позовна заява надіслана позивачем в серпні 2006 року.

          Відповідно до п. 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Така заява була надана відповідачем в судовому засіданні.

          Керуючись ст.ст. 253, 258, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ

В позові військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України про стягнення 141 581,25 грн. пені та штрафу з Ковельської заготівельно-збутової бази сільгосппродуктів,  відмовити.

Суддя                                                         М.М. Гончар