Рішення

від 12.10.2018 по справі 804/535/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2018 року Справа № 804/535/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. за участі секретаря судового засіданняУсенко Д.Ю. за участі: представник позивача представник позивача представник відповідача представник відповідача Верещага Т.В. Терехова О.О. Коваль В.В. Козаченко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків державної фіскальної служби України (49600, м. Дніпро, пр-т, Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 40980025) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень-,

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС від 03 жовтня 2017 року : № 0009254606 - про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 120 131 033,00 грн. по декларації за 1 кв. 2017 року; № 0009264606 - про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у сумі 19 748 709,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що твердження контролюючого органу про внесення недостовірних даних ПАТ ДМК до бухгалтерського обліку щодо постачальників товару (контрагентів) є безпідставними, оскільки посадовим особам було надано первинні документи, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначено, що під час проведення перевірки не було проведено дослідження в частині відображення операцій з придбання запасів та послуг у декларації з податку на прибуток, а тому, як зазначає позивач, висновки про завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за перший квартал 2017 року на загальну суму 120 131 033,00 грн. зроблені без наявних підстав. Також позивач вказує, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгм між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції,вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. А тому, як зазначає позивач, чинним законодавством не встановлено відповідальність покупця за несплату постачальником податків у бюджет. Тому висновки, викладені у акті перевірки відносно завищення податкового кредиту не є вірними.

Ухвалою суду від 17.01.2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.

06.02.2018 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що доводи позивача є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та суперечать обставинам справи. Відповідачем зазначається, що встановлені перевіркою факти не підтвердження придбання товару у вищезазначених контрагентів не спростовують використання придбаного товару в якості сировини або матеріалів у виробництві, проте вказує на внесення недостовірних даних ПАТ ДМК до бухгалтерського обліку щодо постачальника товару. А тому відповідач стверджує, що проведеною перевіркою встановлені факти невідповідності первинних документів наданих до перевірки вимогам Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що позбавляє їх юридичної сили та доказовості, не дозволяє ПАТ ДМК формувати на підставі наданих носіїв інформації, дані бухгалтерського та податкового обліку. Тому, в ході проведення перевірки контролюючим органом було встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції ПАТ ДМК по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками позивача та, як наслідок, недостовірність даних відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПК України, що не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

01.03.2018 року під час судового засідання до суду позивачем була надана письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію викладену в адміністративному позові та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову. Та додатково зазначає, що операції з поставки ТМЦ на комбінат від деяких контрагентів є безоплатними на підставі того, що в обліку заборгованість за товар відсутня на момент проведення перевірки. Слід зазначити, що комбінатом на підставі умов договорів здійснюється передплата за товар, або при надходженні товару формується кредиторська заборгованість, яка закривається перерахуванням коштів на рахунок постачальника у банку, а тому на момент перевірки кредиторська заборгованість з операцій 2015-2017 років може бути повністю погашена, і тому вона відсутня в обліку.

20.03.2018 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

18.07.2018 року на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких було підтримано позицію, викладену у позовній заяві і відповіді на відзив та зазначено, що позиція контролюючого органу щодо допущення позивачем вищенаведених порушень норм податкового законодавства ґрунтується лише на припущеннях про нереальність здійснення господарських операцій із контрагентами, зробленими контролюючим органом виключно на підставі даних АІС Податковий блок .

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, у відповіді на відзив та у додаткових поясненнях, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на письмовий відзив, що міститься в матеріалах справи, у зв'язку з чим у задоволенні позовної заяви просили відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ Дніпровський металургійний комбінат зареєстроване виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської Ради народних депутатів розпорядженням №101-р від 27.02.1997 року за № 12231200000000964.

На підставі наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 12.06.2017 року №1295 та направлень на проведення перевірки від 16.06.2017 року за № 141/28-10-46-06, №142/28-10-46-07, №143/28-10-46-06 посадовими особами контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з наступними платниками: ТОВ "СТАРСЕЛЛ" (код за ЄДРПОУ 40947318) за період січень - березень 2017 року; ТОВ "ЕНЕРГО-ДНЕПР" (код за ЄДРПОУ 40918947) за період січень 2017 року; TOB "РОКЕТ ГРУП" (код за ЄДРПОУ 40250375) за період квітень-липень, листопад та грудень 2016 року; ТОВ "УКРСПЕЦПРОЕКТ, ЛТД" (код за ЄДРПОУ 40160690) за період грудень 2016 року, січень - березень 2017 року; ТОВ "ДНІПРО МОНТАЖ" (код за ЄДРПОУ 40001303) за період грудень 2015 року, січень-червень, листопад - грудень 2016 року; ТОВ "АРКУС-КОНСАЛТШГ" (код за ЄДРПОУ 39873950) за період листопад - грудень 2016 року, січень-березень 2017 року; ТОВ "ФАРКОН ЛТД1' (код за ЄДРПОУ 39806329) за період листопад - грудень 2016 року, січень 2017 року; ТОВ "ДК ЛОГІСТИК" (код за ЄДРПОУ 39386489) за період липень, листопад 2016 року; ТОВ "ШТЕРКОНСТРУКЦІЯ" (код за ЄДРПОУ 37924070) за період січень - червень, грудень 2016 року, січень 2017 року; ТОВ "ЕКОМЄТ" (код за ЄДРПОУ 37725699) за період листопад - грудень 2016 року, січень 2017 року; TOB "САНСАРА ГРУП" (код за ЄДРПОУ 37214887) за період грудень 2016 року, січень 2017 року; ТОВ "АЛЬФАТЕКС" (код за ЄДРПОУ 32097530) за період травень 2016 року; ТОВ "УКРСПЕЦКОНСТРУКЩЯ" (код за ЄДРПОУ 31992407) за період квітень - липень, листопад - грудень 2016 року; ТОВ "ДНІПРОТЕХСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 30852576) за період січень 2017 року; ТОВ "ЮГАМЕТ" (код за ЄДРПОУ 24050215) за період грудень 2016 року.

12.09.2017 року, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат , складено Акт перевірки № 105/28-10-46-06-05393043 (далі - Акт №105).

Перевіркою встановленні наступні порушення ПАТ Дніпровський металургійний комбінат , а саме:

п. 5 ПСБО 15, що призвело до заниження фінансового результату (завищення збитку) та як наслідок до порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Кодексу з урахуванням положень пп. 14.1.13,14.1 ст. 14 Кодексу.

Що, в свою чергу, призвело до завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І кв. 2017 року на загальну суму 120 131 033 грн., в т.ч. по періодам:

За 2015 рік у розмірі 165 022 грн.;

За І кв. 2016 року у розмірі 2 687 119 грн. (І кв. 2016 року - 2 522 097 грн.);

За І півріччя 2016 року у розмірі 39 859 093 грн. (II кв. 2016 року - 37 171 975 грн.);

За 9 міс. 2016 року у розмірі 47 540 151 грн. (III кв. 2016 року - 7 681 058 грн.);

За 2016 рік у розмірі 101 165 874 грн. (IV кв. 2016 року - 53 625 723 грн.).

За І кв. 2017 року у розмірі 120 131 033 грн. (І кв. 2016 року - 18 965 159 грн.).

п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу, що призвело до завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинах з вищенаведеними контрагентами на суму 19 748 709 грн., в тому числі:

Листопад 2016 року - 1 559 668 грн.,

Грудень 2016 року - 5 125 985 грн.,

Січень 2017 року - 2 224 923 грн.,

Лютий 2017 року-9 728 861 грн.,

Березень 2017 року - 1 109 273 грн.

Вищевикладене призвело до порушення п. 200.1, ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою), а саме:

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в листопаді 2016 року на суму 1 559 668 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в грудні 2016 року на суму 5 125 985 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в січні 2017 року на суму 2 224 923 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в лютому 2017 року на суму 9 728 861 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в березні 2017 року на суму 1 109 273 грн.

Враховуючи вищевикладене, начебто ПАТ ДМК порушено:

абз. в п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в березні 2017 року на 19 748 709 грн.

03.10.2017 року на підставі акта № 105 контролюючим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- № 0009254606, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток;

- № 0009264606, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що зараховується до складу податкового кредиту.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 28.12.2017 вих. №31808/6/99-99-10-01-02-25 скаргу ПАТ Дніпровський металургійний комбінат від 12.10.2017 вих. №01/782 до ДФС України залишено без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Правомірність винесених Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків державної фіскальної служби України податкових повідомлень-рішень, з урахуванням результатів їх оскарження, є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 ст. 135 ПК України Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Водночас, в силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153 (далі П(С)БО №15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 7 П(С)БО №15 встановлено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Пунктом 8 П(С)БО №15 визначено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до п.200.1- п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби , процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки, з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, у якому зазначено з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ПАТ Дніпровський металургійний комбінат (далі - ПАТ ДМК ) та ТОВ "СТАРСЕЛЛ" (код за ЄДРПОУ 40947318) за період січень - березень 2017 року; ТОВ "ЕНЕРГО-ДНЕПР" (код за ЄДРПОУ 40918947) за період січень 2017 року; TOB "РОКЕТ ГРУП" (код за ЄДРПОУ 40250375) за період квітень-липень, листопад та грудень 2016 року; ТОВ "УКРСПЕЦПРОЕКТ, ЛТД" (код за ЄДРПОУ 40160690) за період грудень 2016 року, січень - березень 2017 року; ТОВ "ДНІПРО МОНТАЖ" (код за ЄДРПОУ 40001303) за період грудень 2015 року, січень-червень, листопад - грудень 2016 року; ТОВ "АРКУС-КОНСАЛТШГ" (код за ЄДРПОУ 39873950) за період листопад - грудень 2016 року, січень-березень 2017 року; ТОВ ФАРКОН ЛТД (код за ЄДРПОУ 39806329) за період листопад - грудень 2016 року, січень 2017 року; ТОВ "ДК ЛОГІСТИК" (код за ЄДРПОУ 39386489) за період липень, листопад 2016 року; ТОВ "ШТЕРКОНСТРУКЦІЯ" (код за ЄДРПОУ 37924070) за період січень - червень, грудень 2016 року, січень 2017 року; ТОВ "ЕКОМЄТ" (код за ЄДРПОУ 37725699) за період листопад - грудень 2016 року, січень 2017 року; TOB "САНСАРА ГРУП" (код за ЄДРПОУ 37214887) за період грудень 2016 року, січень 2017 року; ТОВ "АЛЬФАТЕКС" (код за ЄДРПОУ 32097530) за період травень 2016 року; ТОВ "УКРСПЕЦКОНСТРУКЩЯ" (код за ЄДРПОУ 31992407) за період квітень - липень, листопад - грудень 2016 року; ТОВ "ДНІПРОТЕХСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 30852576) за період січень 2017 року; ТОВ "ЮГАМЕТ" (код за ЄДРПОУ 24050215) щодо постачання товарів та виконання послуг.

У періоді, що перевірявся, позивач декларував взаємовідносини із TOB "САНСАРА ГРУП" (код за ЄДРПОУ 37214887) по поставкам вугільної продукції на підставі договору № 16-1202-02 від 10.11.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: залізничні накладні, виписки з банку, рахунки - фактури на оплату вартості поставленого коксу, сертифікати відбору проб та випробувань.

В наданих до перевірки залізничних накладних, в графі відправник зазначено - ТОВ "Усма Трейд", 65023, м.Одеса, вул. Приморська, буд.18, офіс №1, Україна, станція відправлення - Запоріжжя - Грузове Придніпровська залізниця.

З наданих до суду документів в письмовому та електронному вигляді, в яких міститься інформація щодо податкової звітності контрагента позивача у періоді, що перевірявся, ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИК ЮА" (код за ЄДРПОУ 40800152) - основний вид діяльності - 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля (серед видів діяльності відсутнє виробництво будь - якого виду товару). Станом на 31.12.2016 року основні фонди відсутні, відповідно до звіту Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва , запаси відсутні. Реєстрація в якості платника ПДВ - 06.12.2016 року. Кількість працівників - 1 особа, в т.ч. директор та бухгалтер в одній особі згідно звіту. В свою чергу, ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИК ЮА" придбано вугілля кількістю 154,525 т. в ТОВ "КОРТЕЙ" (код ЄДРПОУ 40907584), ТОВ " БАЛМОН" (код ЄДРПОУ 40907406), ТОВ"БЕРСОТ" (код ЄДРПОУ 40907652), основний вид діяльності яких - _46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, зареєстровані в якості платника ПДВ в грудні 2016 року. Податковий кредит вищезазначених підприємств сформовано за рахунок придбання продуктів харчування, цигарок. Проте, придбання вугілля не встановлено.

З підприємством зазначеним як відправник у залізничних накладних (ТОВ "Усма Трейд" (40155790)), не встановлено взаємовідносини з ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИК ЮА" (код за ЄДРПОУ 40800152).

Так, судом встановлено, відсутність основних фондів ведення господарської діяльності, яка не пов'язана з добуванням кам'яного вугілля як в ТОВ "САНСАРА ГРУП та не можливо встановити походження та надходження вугільної продукції на ТОВ САНСАРА ГРУП" та подальшу поставку на ПАТ ДМК .

Між позивачем та ТОВ ФАРКОН ЛТД укладений договір на постачання вугільної продукції №15-1546-02 від 16.09.2015 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: залізничні накладні, виписки з банку, рахунки - фактури на оплату вартості поставленого коксу, посвідчення, паспорта якості.

З наданих до суду документів в письмовому та електронному вигляді, в яких міститься інформація щодо податкової звітності контрагента позивача у періоді, що перевірявся в ТОВ "ФАРКОН ЛТД" основний вид діяльності - 46.90-неспеціалізована оптова торгівля. Станом на 01.01.2017 року основні фонди становлять 25 000,00 грн. відповідно до звіту Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва , запаси відсутні. Середньооблікова кількість штатних працівників складає - 9 осіб.

Визначено, що основними постачальниками вугілля на ТОВ "ФАРКОН ЛТД" були ТОВ "Донпромпостач", ТОВ Усма Трейд .

Відповідно до відомостей щодо проведення цим контрагентом операцій, встановлено наступну інформацію про господарську діяльність даного контрагента позивача:

- ТОВ "Донпромпостач" (код за ЄДРПОУ 40190290) - 968,151797 т., основний вид діяльності - 46.71-оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (серед видів діяльності відсутнє виробництво будь-якого виду товару); основні фонди відсутні за даними звіту Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва , крім того вартість запасів станом на 01.01.2016 року становлять 0 грн., станом на 31.12.2016 року - 1 300 грн. Кількість працівників - 1 особа, в т.ч. директор та бухгалтер в одній особі згідно звіту.

- ТОВ Усма Трейд (код за ЄДРПОУ 40155790) (м. Одеса) - 1 049,999988 т.; зареєстровано в якості платника ПДВ в січні 2016 року; основний вид діяльності - 46.71- оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; за даними звіту Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва основні фонди відсутні, кількість працівників - 4 особи.

Судом встановлено відсутність основних фондів для ведення господарської діяльності, яка не пов'язана з добуванням кам'яного вугілля як в ТОВ Фаркон ЛТД так і в його постачальників по ланцюгу постачання, також не можливо встановити походження та надходження вугільної продукції на ТОВ Фаркон ЛТД та подальшу поставку на ПАТ ДМК .

Між позивачем та ТОВ "АРКУС-КОНСАЛТИНГ" укладений договір на постачання вапна негашеного, феросиліція МФС10 та вапняка фракції 20-50 мм (40-80 мм) №16-0648-02 від 10.05.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: залізничні накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, виписки з банку, рахунки на оплату вартості поставленого вапна негашеного та феросиліцію МФС 10, вапняку, паспорти якості, прибуткові ордери, сертифікати якості.

Відповідно до змісту залізничних накладних в графі відправник вапна (виробник - ТОВ "Компанія "Галичина цукор") є ТОВ Квеста (39834545), власник вантажу - ТОВ Квеста (39834545); відправник вапна (виробник - КП "Фірма"Азовбудматеріали") є КП "Фірма"Азовбудматеріали"), власник вантажу - ТОВ Квеста (39834545).

З наданих до суду документів в письмовому та електронному вигляді, в яких міститься інформація щодо податкової звітності контрагента позивача встановлено, що в ТОВ "Компанія "Галичина цукор" (34981361) основний вид діяльності - виробництво цукру (серед видів діяльності відсутній - виробництво вапна, добування вапняку); вартість основних фондів - 0 грн., за даними звіту Баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2016 року. Інформація щодо оренди основних фондів (складських та виробничих приміщень) відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи судом встановлено невідповідність між придбаним товаром (камінь вапняковий) та реалізованим товаром (вапно) ТОВ "Компанія "Галичина цукор" на ПАТ ДМК , оскільки вапно - продукт випалення з вапняку. Випал вапна здійснюється в спеціально обладнаних печах, а тому ТОВ "Компанія "Галичина цукор" не має фізичної можливості здійснювати виробництво вапна, крім того за даними ЄРПН ТОВ "Компанія "Галичина цукор" не придбавало послуги з переробки вапняку в вапно у перевіряємому періоді.

Щодо поставок феросиліція МФС10, суд встановив наступне.

Згідно з матеріалами справи, встановлено певний наступний ланцюг постачання феросиліцію МФС 10.

ТОВ ЮНІТУЛ придбає Феросиліцій МФС 10 у ПАТ "Запорізький абразивний комбінат"( основний вид діяльності - 20.13-виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин).

ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" - виробник шліфувальних інструментів та абразивних матеріалів.

Відповідно до відомостей щодо проведення цим контрагентом операцій не встановлено придбання ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" феросиліцію МФС 10.

Поряд з викладеним слід зазначити, поставка феросиліція МФС 10 на ПАТ ДМК здійснювалась на умовах СРТ - склад покупця, відповідно до наданих специфікацій до договору № 16-0648-02.

Згідно з наданими до перевірки товарно-транспортними накладними (ТТН), перевезення товару здійснювалось автомобільним транспортом ТОВ "Промстил Груп" та ТОВ "АВТО-ЦЕХ".

Судом встановлено, що водії, які здійснювали перевезення товару відповідно до товарно-транспортних накладних, не рахуються в штаті працівників у ТОВ "АВТО-ЦЕХ", ТОВ "Прометал Груп та їх постачальників по ланцюгу руху товарно-матеріальних цінностей.

Відтак суд зазначає, що враховуючи зазначене вище не можливо встановити походження вапна (виробництва ТОВ "Компанія "Галичина цукор" (34981361) за даними паспорту якості, наданого до перевірки) та феросиліцію МФС 10 поставленого ТОВ "АРКУС-КОНСАЛТИНГ" на ПАТ ДМК .

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ ДК Логістик задекларовані позивачем на підставі договору постачання ферросилікомарганець МнС-17 за №16-0925-02 від 12.07.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, виписки з банку, рахунки - фактури та розрахунки коригування до рахунків, сертифікати якості, прибуткові ордери.

Відповідно до умов договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ - станція Дніпродзержинськ Придніпровської ж/д., DDP - склад вантажоотримувача.

Згідно з матеріалами справи, було встановлено певний ланцюг постачання ферросилікомарганцю МнС-17.

За результатами аналізу ланцюга постачання товару - ферросилікомарганець МнС-17, судом встановлено відсутність основних фондів, працівників, ведення господарської діяльності, не пов'язаної з виробництвом будь-якого товару, а ні ТОВ ДК Логістик , а ні його постачальники, не мали фізичної можливості виробляти ферросилікомарганець МнС-17 як наслідок встановити його походження та надходження на ПАТ ДМК .

А отже суд зазначає, що неможливо встановити походження ферросилікомарганець МнС-17 та його подальшу поставку на ПАТ ДМК .

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ Укрспецпроект, ЛТД задекларовані позивачем на підставі договору постачання ферросілікомарганцю МнС-17, феррохрому ФХ 025, алюмінію вторинний AB 87, феросиліцію ФС 45 за №16-1439-02 від 06.12.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, виписки з банку, рахунки - фактури та розрахунки коригування до рахунків, сертифікати якості, прибуткові ордери.

Відповідно до Специфікацій до договору № 16-1439-02 від 06.12.2016 року поставка продукції здійснюється на умовах СРТ склад Покупця. Виробник продукції - ТОВ Укрспецпроект, ЛТД .

Згідно з матеріалами справи, було встановлено певний ланцюг постачання ферросілікомарганцю МнС-17, феррохрому ФХ 025, алюмінію вторинний AB 87, феросиліцію ФС 45.

За результатами аналізу ланцюга постачання товарів, а саме ферросілікомарганцю МнС-17, феррохрому ФХ 025, алюмінію вторинний AB 87, феросиліцію ФС 45 встановлено відсутність основних фондів, працівників, ведення господарської діяльності, не пов'язаної з виробництвом будь-якого товару, а ні ТОВ Укрспецпроект, ЛТД (код за ЄДРПОУ 40160690), а ні його постачальники, не мали фізичної можливості виробляти алюміній вторинний АВ87, феросиліцій ФС 45, феррохром ФХ 25, ферросилікомарганець МнС-17 та як наслідок не можливо встановити походження та надходження зазначеного товару на ПАТ ДМК .

Окрім цього за результатами дослідження судом товарно-транспортних накладних, що надавалися до перевірки, встановлено, що зазначені у товарно-транспортних накладних автомобільні перевізники не мали взаємовідносин ні з ПАТ ДМК , ні з ТОВ Укрспецпроект, ЛТД у період проведеної перевірки.

Відтак, суд дійшов висновку про неможливість встановити походження ферросілікомарганецю МнС-17, феррохрому ФХ 025, алюмінію вторинного AB 87, феросиліцію ФС 45, та його подальшу поставку на ПАТ ДМК .

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Дніпротехсервіс" задекларовані позивачем на підставі договору постачання редукторів за №16-0506-02 від 06.04.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, виписки з банку, прибутковий ордер.

Специфікацією наданою до договору виробником товару (Редуктор КЦ2-500-28,3-42, Редуктор КЦ2-1300-180-42, Редуктор ВКУ-965-140-11) є ТОВ "Дніпротехсервіс".

Згідно з матеріалами справи, було встановлено певний ланцюг постачання редукторів.

З наданих до суду документів в письмовому та електронному вигляді, в яких міститься інформація щодо податкової звітності контрагента позивача, встановлено, що в TOB "МІЛТОН ПЕЙС", ТОВ Тіра Експо (ТОВ Вінтер Хот ), ТОВ "ПРІМУЛА-ПЛЮС" вид діяльності - оптова торгівля, основні фонди відсутні, інформація щодо оренди виробничих/складських приміщень відсутня, кількість працівників 1-4 особи.

А отже, суд дійшов висновку, що за результатами аналізу ланцюг постачання товару не можливо встановити походження редукторів поставлених ТОВ Дніпроетхсервіс на ПАТ ДМК .

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ ЮГАМЕТ задекларовані позивачем на підставі договору постачання алюмінію вторинного АВ-97 за №16- 1489-02 від 16.12.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, виписка з банку, прибутковий ордер, сертифікат якості.

Специфікацією наданою до договору встановлено, що виробником алюмінію вторинного АВ-97 є ТОВ ЮГАМЕТ .

Згідно з матеріалами справи, було встановлено певний ланцюг постачання алюмінію вторинного АВ-97.

За результатами аналізу ланцюга постачання товару встановлено, що між постачальниками контрагента позивача встановлено розбіжності в сумах податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання, а саме одним із постачальників зазначеного вище контрагента позивача не задекларовано податкові зобов'язання за перевіряємий період.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність реально вчиненої господарської операції.

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ ДНІПРО МОНТАЖ задекларовані позивачем на підставі наступних договорів:

- договір № 15-1917-02 від 23.12.16 року щодо надання послуг з переробки негабаритів на котлованах промислового майданчика замовника (ПАТ"ДМК") або за межами території замовника на майданчику виконавця за допомогою власної або орендованої техніки;

- договір № 15-1933-02 від 24.12.16 року щодо надання послуг вилучення (видобутку) металомістких включень з відходів металургійного виробництва, брухту та відходів чорних металів;

- договір № 15-1922-02 від 24.12.2016 року щодо надання послуги по рекультивації та визволення прибережної зони замовника в межах санітарної зони водневої поверхні (в т.ч. підводної частини) від шлакових відходів, повалених дерев, валунів, власними автомобілями та вантажопідйомною технікою.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надано: акти здачі - приймання робіт, виписки з банку, сальдо журналів ордеру № 6.

Відповідно до умов вищезазначених договорів замовник (ПАТ ДМК ) забезпечує виконавцю (ТОВ ДНІПРО МОНТАЖ ) необхідні умови для виконання робіт.

Надати ділянку для розміщення устаткування виконавця. Ділянки повинні мати під'їзні шляхи для під'їзду великовантажного автотранспорту. Надати виконавцю можливість організувати охорону його майна, що використовується під час виконання цього договору Виконавець повинен забезпечити замовнику необхідні умови для ознайомлення з виконанням робіт - договір № 15-1933-02 від 24.12.2015 року.

Забезпечити виконавцю необхідні умови для виконання робіт, в т.ч. вільний доступ до місця виконання робіт, допуск осіб, що здійснюють охорону майна виконавця - договір № 15-1917-02 від 23.12.2015 року.

Забезпечити пропуск ремонтного персоналу виконавця до техніки (згідно з графіком), надати побутові приміщення для розміщення персоналу виконавця - договір № 15-1922- 02 від 24.12.2015 року.

Окрім цього, договором № 15-1922-02 від 24.12.2015 року передбачено, що виконавець забезпечує виконання робіт справною технікою, укласти договір з замовником Договір на пропускний та внутрішньо об'єктовий режим . Виконавець зобов'язаний виконувати узгоджені з замовником маршрути проїзду транспортних засобів, проходу та переходу персоналу по території замовника до об'єктів, на яких виконуються роботи.

Однак, як встановлено судом, комбінатом не надано інформації щодо переліку працівників ТОВ ДНІПРО МОНТАЖ , які мали перепустки для виконання робіт на території ПАТ ДМК , інформацію щодо заїзду (виїзду) автотранспорту, механізмів, техніки, обладнання ТОВ ДНІПРО МОНТАЖ на територію комбінату в перевіряємий період, а також інформацію щодо залучення субпідрядних організацій для виконання робіт на ПАТ ДМК .

Взаємовідносини між позивачем та TOB РОКЕТ ГРУП задекларовані позивачем на підставі договору постачання матеріалу залізовмісного МДК-1 за №16-0346-02 від 07.03.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки з банку.

Специфікацією наданою до договору встановлено, що виробником товару (матеріал залізовмісний МДК-1) є ТОВ РОКЕТ ГРУП .

Поставка здійснюється на умовах СРТ склад покупця (ПАТ ДМК ), автомобільним транспортом постачальника.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ РОКЕТ ГРУП в період квітень-липень, листопад-грудень 2016 року було придбано послуги з сепарація залізовмісного матеріала МДК-1 в наступних постачальників: ТОВ "ГЛОРІЯ-ТРАСТ" ( код ЄДРПОУ 40449206), ТОВ "АГРАРНА ІНІЦІАТИВА" (код ЄДРПОУ 38612558), ТОВ "АЙРЕСС" (код ЄДРПОУ 39903403), ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ - ПРО" (код ЄДРПОУ 40260729), ТОВ "СТАРБУДІНВЕСТМЕНТ" (код ЄДРПОУ 40041566), ТОВ "ОПТІМА ПЛАС" (код ЄДРПОУ 40385106), ТОВ "СПЕЦАВІАКОНТРАКТ" (код ЄДРПОУ 39704670), ТОВ "ЛЕКС БРАНЧ ГРУП" (код ЄДРПОУ 40146000).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в грудні 2016 року між TOB РОКЕТ ГРУП та ТОВ "ЛЕКС БРАНЧ ГРУП" встановлено розбіжності між сумою податкового кредиту та сумами податкових зобов'язань.

Суд зазначає, що податковий кредит ТОВ "ГЛОРІЯ-ТРАСТ", ТОВ "АГРАРНА ІНІЦІАТИВА",ТОВ "АЙРЕСС", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ - ПРО", ТОВ "СТАРБУД ІНВЕСТМЕНТ", ТОВ "ОПТІМА ПЛАС", ТОВ "СПЕЦАВІАКОНТРАКТ", ТОВ "ЛЕКС БРАНЧ ГРУП" сформовано за рахунок придбання продуктів харчування, запчастин, корму для тварин та ін.

А отже, суд дійшов висновку щодо відсутності основних фондів, недостатньої кількості працівників та ведення господарської діяльності, яка не пов'язана з виготовленням продукції, крім того, вищезазначені контрагенти-постачальники не мали фізичної можливості надавати послуги, в т.ч. послуги з сепараціі залізовмісного матеріала, і тому зважаючи на викладене, неможливо встановити походження товару та його подальшу поставку на ПАТ ДМК .

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ Альфатекс задекларовані позивачем на підставі договору постачання залізорудних окатишів за №16-0258-02 від 16.02.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: передплатний рахунок,видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, приходний ордер, сертифікат якості, виписка з банку.

Відповідно до сертифікату якості виробником поставлених окатиші залізорудні на ПАТ ДМК в перевіряємому періоді є ТОВ Альфатекс .

Згідно з матеріалами справи, було встановлено певний ланцюг постачання залізорудних окатишів.

За результатами аналізу ланцюга постачання товару встановлено, що встановлені контрагенти-постачальники не мали фізичної можливості виробляти будь-який товар, крім того встановлено невідповідність між придбаними та реалізованими товарами за встановленим ланцюгом постачання.

Так, по ланцюгу постачання не можливо встановити джерело походження товару.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку щодо неможливості встановлення походження окатишів залізорудних та їх подальшу поставку на ПАТ ДМК .

Відповідно до п. 74.3. ст. 74 Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з пунктом 83.1 статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом (пп. 83.1.1); податкова інформація (nn.83.1.2); експертні висновки (пп.83.1.3); судові рішення (пп.83.1.4): податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (пп. 83.1.6).

Тобто, під час проведення тих чи інших перевірок, контролюючий орган використовує податкову інформацію щодо платників податків для складання висновків щодо перевірок, оскільки при дослідженні реальності господарських операцій аналізу підлягає не тільки первинна документація, а й можливість та здатність учасників господарських операцій виконати свої зобов'язання в рамках тих чи інших угод.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься електронний носій із електронними доказами із тією податковою інформацією, на яку посилається відповідач на обґрунтування своїх висновків.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст.9 того ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерство юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 ( далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, з наведених положень законодавства встановлено, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання робіт/послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 Щодо підтвердження даних податкового обліку документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт/послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком.

Суд відмічає, що з метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди встановленню підлягає їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Слід також зазначити, що за умови доведеності податковим органом, що платник при укладенні правочинів та виконанні господарських операцій діяв без належної обачливості та, виходячи з обставин такого укладення та виконання, знав або повинен був знати про порушення, допущені контрагентами, податкова вигода за такими операціями має бути визнана необґрунтованою.

Відтак хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.04.2014 року по справі К/800/3230/13 № ЄДРСР 38692797.

Крім того, у своєму листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

В процесі розгляду справи судом не встановлено можливості контрагентів позивача: TOB "РОКЕТ ГРУП" (код за ЄДРПОУ 40250375); ТОВ "УКРСПЕЦПРОЕКТ, ЛТД" (код за ЄДРПОУ 40160690); ТОВ "ДНІПРО МОНТАЖ" (код за ЄДРПОУ 40001303); ТОВ "АРКУС-КОНСАЛТІНГ" (код за ЄДРПОУ 39873950); ТОВ ФАРКОН ЛТД (код за ЄДРПОУ 39806329); ТОВ "ДК ЛОГІСТИК" (код за ЄДРПОУ 39386489); TOB "САНСАРА ГРУП" (код за ЄДРПОУ 37214887); ТОВ "АЛЬФАТЕКС" (код за ЄДРПОУ 32097530); ТОВ "ДНІПРОТЕХСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 30852576); ТОВ "ЮГАМЕТ" (код за ЄДРПОУ 24050215) здійснити господарські операції з постачання товарів та виконання послуг, з огляду на відсутність у них складських приміщень, виробничих потужностей, технічних можливостей, людських ресурсів та кваліфікованого персоналу в необхідній кількості для вчинення задекларованих операцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій із TOB "РОКЕТ ГРУП" (код за ЄДРПОУ 40250375); ТОВ "УКРСПЕЦПРОЕКТ, ЛТД" (код за ЄДРПОУ 40160690); ТОВ "ДНІПРО МОНТАЖ" (код за ЄДРПОУ 40001303); ТОВ "АРКУС-КОНСАЛТІНГ" (код за ЄДРПОУ 39873950); ТОВ ФАРКОН ЛТД (код за ЄДРПОУ 39806329); ТОВ "ДК ЛОГІСТИК" (код за ЄДРПОУ 39386489); TOB "САНСАРА ГРУП" (код за ЄДРПОУ 37214887); ТОВ "АЛЬФАТЕКС" (код за ЄДРПОУ 32097530); ТОВ "ДНІПРОТЕХСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 30852576); ТОВ "ЮГАМЕТ" (код за ЄДРПОУ 24050215) є формально складеними, а господарські операції між позивачем та вказаними підприємствами не є реальними, оскільки судом не встановленого факту здійснення господарських операцій.

Поряд із цим суд вважає за необхідне зазначити, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Так, ознаками відсутності реального характеру відповідних операцій бути: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 06.03.2018 року у справі № 804/5444/16 (К/9901/133/17).

При цьому, судом встановлено, що посадовими особами відповідача під час перевірки було використано результати відпрацювання податкових інформацій, згідно з якими по зазначених контрагентам-постачальникам позивача по ланцюгу постачання встановлено відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні), відсутність трудових ресурсів, відсутність інформації про власні або орендовані транспортні засоби, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутність інформації про власні чи орендовані складські приміщення, відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей, маніпулювання податковою звітністю шляхом підміни товару, згідно з даними ЄРПН встановлено невідповідність номенклатури по ланцюгу постачання, неможливість встановлення по ланцюгу постачання походження реалізованих товарів та послуг, реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Операції позивача з його контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи наведених контрагентів не могли б фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Фактично у ПАТ ДМК відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва.

А тому встановлені судом обставини, у сукупності, не дають підстав для висновку про реальність вчинення господарських операцій, які були предметом перевірки та відображені в акті перевірки від 12.09.2017 №105/28-10-46-06-05393043, у зв'язку з чим прийняті Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків державної фіскальної служби України податкові повідомлення - рішення від 03 жовтня 2017 року: № 0009254606 - про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 120 131 033,00 грн. по декларації за 1 кв. 2017 року; № 0009264606 - про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у сумі 19 748 709,00 грн. є правомірними.

Решта доводів та пояснень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Отже, як було встановлено, позивач за період охоплений перевіркою, оприбутковано за даними бухгалтерського обліку сировину та матеріали за угодами з визначеними постачальниками, реальність з якими не підтверджена на загальну суму 120 131 032,66 грн.

Так, як наслідок, позивачем занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 120 131 032,66 грн. в частині невідображення доходів у фінансовій звітності за рахунок не включення вартості безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, позивачем безпідставно прийнято до обліку такі первинні документи та формування на їх підставі фінансової звітності, що в свою чергу призвело до невірного визначення фінансового результату при обчисленні та нарахуванні податкових зобов'язань зі сплати податків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків державної фіскальної служби України (49600, м. Дніпро, пр-т, Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 40980025) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС від 03 жовтня 2017 року : № 0009254606 - про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 120 131 033,00 грн. по декларації за 1 кв. 2017 року; № 0009264606 - про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у сумі 19 748 709,00 грн. - відмовити.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду складений 29 жовтня 2018 року.

Суддя В.В. Горбалінський