Рішення

від 20.09.2018 по справі 810/898/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року м. Київ № 810/898/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., при секретаря судового засідання: Волощук В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Перекрьостов А.В.,

від відповідача - Анцупов Р.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Релігійної організації "Релігійна громада Свідків Єгови в м. Біла Церква Київської області"

до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Тетіївської міської ради,

Виконавчого комітету Тетіївської міської ради

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Релігійна організація Релігійна громада Свідків Єгови в м. Біла Церква Київської області (далі також - позивач, Релігійна організація) з позовом до Відділу державної архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Тетіївської міської ради (далі також - відповідач-1, Відділ ДАБК Виконкому Тетіївської міської ради) та Виконавчого комітету Тетіївської міської ради (далі також - відповідач-2, Виконком Тетіївської міської ради), в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника Відділу Державної архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Сидоріної Ольги Володимирівни № 06-04/34 від 13.12.2017 про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.03.2016 № КС 083160610603;

- зобов'язати Відділ державної архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради поновити реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.03.2016 № КС 083160610603, подавши Державній архітектурно-будівельній інспекції України інформацію, необхідну для внесення відомостей про поновлення її реєстрації до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Крім того, позивач у тексті позовної заяви заявив клопотання про стягнення з Виконавчого комітету Тетіївської міської ради на користь Релігійної організації всіх судових витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ № 06-04/34 від 13.12.2017, яким Релігійній організації скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 01.03.2016 № КС 083160610603, не відповідає вимогам чинного законодавства та ґрунтується на висновках акта перевірки від 17.03.2017. При цьому, безпідставність та протипративність висновків вказаного акта перевірки була спростовано в судовому порядку, а саме - в ході судового розгляду іншої адміністративної справи № 357/4277/17. За наведених обставин, позивач вказує на відсутність у Відділу Державної архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Тетіївської міської ради правових підстав для скасування реєстрації дозвільного документу згідно оспорюваного Наказу.

Відповідачі позовних вимог не визнали, надавши до суду відзив на позов (вх. № 5184/18 від 26.04.2018), та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів заперечень представник відповідачів зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного Наказу були матеріали планової перевірки об'єкту будівництва Культова споруда Зал Свідків Єгови в м. Тетієві Київської області, в ході проведення якої встановлено, що в тексті декларації про початок виконання будівельних робіт була вказана земельна ділянка, яка не відводилась у встановленому законом порядку Релігійній організації під будівництво культової споруди. За наведених обставин відповідачі переконані, що скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.03.2016 № КС 083160610603 здійснено правомірно.

На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 представником відповідачів до суду надані копії документів, на підставі яких було прийнято оспорюване у справі рішення (наказ): копії акта перевірки дотримання вимог законодавста у сфері мостобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.03.2018, копії припису про усунення порушень вимог законодавста у сфері мостобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.03.2018, копії протоколу про правопорушення у сфері містобудування діяльності від 28.03.2018.

Крім того, представником відповідачів до матералів справи була подана копія акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.05.2018, складеного Департаментом ДАБІ у Київсьікй області за результатами перевірки законності видачі Наказу № 06-04/34 від 13.12.2017.

20.09.2018 у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, а представник відповідачів заперечував проти задоволення позову, з підстав і мотивів, що наведені у текстах позовної заяви, відзиву на позов та відповіді на відзив відповідно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, а також було встановлено Білоцерківським міськрайонним судом Київської області під час розгляду справи №357/4277/17 за позовом Релігійної громади Свідків Єгови в м. Біла Церква Київської області та ОСОБА_5 до Відділу Державної архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради, Виконавчого комітету Тетіївської міської ради про визнання протиправними та скасування актів індивідуальної дії, Релігійній громаді Свідків Єгови в м. Біла Церква Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.11.2012 №2763 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0827 гектарів за адресою: вул. Ворошилова, 8 в м. Тетіїв Київської області.

Згідно даних витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Державного земельного кадастру про земельну ділянку та відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 27.07.2012, зазначена земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_3) відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

15.01.2013 Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Тетіївської районної державної адміністрації наданий висновок Про надання містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки та дозволу на будівництво культової споруди по вул. Ворошилова, №8 в м. Тетієві , в якому зазначено, що Відділ не заперечує проти надання міськвиконкомом містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за даною адресою, та дозволу на будівництво культової споруди на власній земельній ділянці.

29.01.2013 рішенням № 7 Виконавчого комітету Тетіївської міської ради доручено начальнику Відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Тетіївської районної державної адміністрації видати містобудівні умови і обмеження на будівництво культової споруди (Зал Царства Свідків Єгови) по вул. Ворошилова, 8 в м. Тетієві та зобов'язано релігійну громаду виготовити проектно-технічну документацію на будівництво культової споруди по вул. Ворошилова, 8 в м. Тетієві.

Релігійній організації Релігійна громада Свідків Єгови в м. Біла Церква Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Тетіївської районної державної адміністрації видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки в м. Тетіїв, вул. Ворошилова, 8 за погодженням з міським головою Майструком Р.В., та дійсні три роки, відповідно до 20.08.2016 року.

16.09.2014 та 01.03.2016 Релігійною організацією були зареєстровані в Державній архітектурно-будівельній інспекції у Київській області декларація про початок виконання будівельних робіт культової споруди Зал Царства Свідків Єгови по вул. Ворошилова, 8 в м. Тетієві, а саме: декларація про початок виконання будівельних робіт за №КС 083142590576 від 16.09.2014 та оновлена декларація про початок виконання будівельних робіт №КС083160610603 від 01.03.2016 (після внесення змін до первинно зареєстрованої).

На вказаній земельній ділянці, як стверджує позивач, у вересні 2014 року розпочато будівництво культової споруди, яке було завершене в грудні місяця того ж року, про що свідчить виготовлений ТОВ Геоземкадсервіс 11.12.2014 технічний паспорт на громадський будинок Культова споруда Зал Царства Свідків Єгови , та не заперечує представник відповідачів.

При цьому, як видно з тексту Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (№ НВ-3209282642017 від 26.06.2017) позивачем були внесені зміни до виду використання земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 в межах цільового призначення такої земельної ділянки (категорія землі житлової та громадської забудови ), а саме: замість попереднього виду 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) зареєстровано наступний вид використання земельної ділянки - 03.04 для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій .

17.03.2017 працівником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за місцезнаходженням об'єкта будівництва - Культової споруди Зал Царства Свідків Єгови по за адресою: 09800, Київська обл., м. Тетіїв, вул. Ярослава Мудрого (Ворошилова), 8, за результатами якої складений акт перевірки від 17.03.2017. В тексті цього акта від 17.03.2017 зафіксовано, що в ході проведеної перевірки встановлено, що культова споруда Зал Царства Свідків Єгови збудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, та сформовано висновок про порушення Релігійною організацією вимог ч. 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Того ж дня, спеціалістом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Балдигою В.М. винесений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відносно Релігійної громади Свідків Єгови у м. Біла Церква Київської області з вимогою змінити цільове призначення земельної ділянки згідно вимог чинного законодавства до 31.12.2017.

28.03.2017 Відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради відносно Релігійної громади Свідків Єгови в м. Біла Церква складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та 11.04.2017 начальником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради винесено постанову № 06-07/16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 144 000 грн. на Релігійну громаду Свідків Єгови в м. Біла Церква Київської області.

Також, 28.03.2017 Відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради відносно ОСОБА_5, як керівника Релігійної громади Свідків Єгови в м. Біла Церква, складено протокол про адміністративне правопорушення, та 11.04.2017 винесено постанову № 06-07/17 по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.

Не погоджуючись з правомірністю вказаних вище припису від 17.03.2017, постанов з питань притягнення Релігійної організації та її керівника до адміністративної відповідальності (за порушення вимог ч. 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та ст. 376 Цивільного кодексу України) від 11.04.2017 Релігійна організація та ОСОБА_5 звернулись із відповідною позовною заявою до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.06.2017 у справі № 357/4277/17 (провадження № 2-а/357/549/17) вказаний позов Релігійної організації та її керівника був задоволений. Визнані протиправними та скасовані: припис спеціаліста Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.03.2017 відносно Релігійної громади Свідків Єгови в м. Біла Церква Київської області; постанову начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 11.04.2017 № 06-07/16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 144 000 грн.; постанову начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 11.04.2017 № 06-07/17 по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. відносно ОСОБА_5

Дана постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.06.2017 у справі № 357/4277/17 була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017, та набрала законної сили 13.12.2017 в порядку ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України (відомості про що внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень).

Як вбачається з текстів зазначених рішень судів першої та апеляційної інстанцій, останніми надана правова оцінка правомірності та обгрунтованості висновків акта перевірки від 17.03.2017, а також прийнятим за наслідками такої перевірки рішенням Відділу ДАБК Виконкому Тетіївської міської ради. Зокрема, суди дійшли висновку, що зміна власником земельної ділянки (Релігійною організацією) виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель була здійснена останньою відповідно до норм Земельного кодексу України, та відповідно про наявність у позивача правових підстав для будівництва на такій земельній ділянці культової споруди. Також суди встановили, що будівництво Культової споруди по вул. Ворошилова, 8 у м. Тетієві відповідає містобудівній документації на місцевому рівні - Генеральному плану міста Тетіїв, що підтверджено уповноваженим органом, під час видачі таких умов.

Однак, 13.12.2017 начальником Відділу державної архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Сидоріною Ольгою Володимирівною прийнято рішення у вигляді наказу №06-04/34 Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт , яким було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.03.2016 № КС 083160610603 на об'єкт Культова споруда Зал Царства Свідків Єгови по вул. Ворошилова, 8, в м. Тетієві замовником будівництва якого виступає Релігійна громада СКиївської області (замовник - Релігійна Громада Свідків Єгови в м. біла Церква). Також було вирішено направити копію цього Наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення відомостей щодо вказаної декларації від 01.03.2016 № КС 083160610603 з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. З текстів цього Наказу та відзиву на позовну заяву вбачається, що підставою для прийняття рішення про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт стали висновки акта перевірки від 17.03.2017 щодо подання Релігійною організацією недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації від 01.03.2016 № КС 083160610603.

Вважаючи оскаржуване рішення (Наказ) протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Після звернення Релігійної організації до Київського окружного адміністративного суду з даним позовом, працівником Департаменту ДАБІ у Київській області Крупком Р.О. в присутності начальника Відділу державної архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Тетіївської міської ради Сидоріної О.В. була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил вказаним Відділом (відповідачем-2), результати якої оформлені актом від 05.05.2018. За висновками цього акта перевірки від 05.05.2018 Наказ від 13.12.2017 №06-04/34 Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт був виданий правомірно, оскільки відсутнє спеціальне погодження органів місцевого самоврядування, не розроблено та затверджено детальний план території, що не відповідає положенням Плану зонування території (зонінг) м. Тетієва Київської області, затвердженого рішенням сьомої сесії сьомого скликання Тетіївської міської ради №125 від 26.05.2016. У зв'язку з чим перевіряючий вважає, що об'єкт будівництва (культова споруда) за описаною вище адресою зведено на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Регулювання земельних відносин здійснюється Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямування на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі по тексту - Закон № 3038-VI) та Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом положень ч. 1 ст. 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Правовими положеннями ч. 2 ст. 39-1 Закону № 3038-VI встановлено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Як вбачається з тексту відзиву на позовну заяву, підставою для прийняття оспорюваного рішення (наказу) про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.03.2016 № КС 083160610603 стали висновки акта перевірки від 17.03.2017 щодо подання Релігійною організацією недостовірних даних, наведених у вказаній зареєстрованій декларації. А саме Відділ ДАБК Виконкому Тетіївської міської ради під час проведення 17.03.2017 перевірки дійшов висновку, що культова споруда Зал Царства Свідків Єгови побудована релігійною громадою в місті Тетіїв на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 39-1 Закону № 3038-VI та ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Нормою ч. 1 ст. 20 ЗК України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Таким чином, земельним законодавством чітко встановлено, що за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок, тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, яка визначена ч. 1 ст. 19 ЗК України, в іншу.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником самостійно. Відповідно зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо). Аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/8492/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 308/7923/16-ц, постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 521/4789/17, та в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі № 357/4277/17, постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі № 826/11713/17 .

При цьому, єдину умову, яку встановлює ч. 5 ст. 20 ЗК України при самостійному визначені виду використання земельної ділянки її власником/користувачем є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.

Тобто, обраний власником вид використання земельної ділянки не має виходити за межі певної категорії та має бути обраний з урахуванням містобудівної документації.

Земельним законодавством чітко визначено, які землі належать до тієї чи іншої категорії, та для чого вони можуть використовуватися.

Згідно із ст. 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.11.2011 за № 1011/18306) було затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, яка розроблена на підставі положень ЗК України, Закону України Про землеустрій та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів.

Згідно з п. 1.2 цього Наказу, код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель до земель житлової та громадської забудови належать наступні земельні ділянки: як для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); так і для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, тощо.

Тобто, землі житлової забудови, як і землі громадської забудови належать до однієї категорії земель - землі житлової та громадської забудови згідно п. б ч. 1 ст. 19 ЗК України.

Як вбачається з тексту наявної у матеріалах справи копії витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (сформований 26.06.2017 за № НВ-3209282642017) та було встановлено адміністративними судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи № 357/4277/17, земельна ділянка кадастровий номер 32246101100:01:096:000 за адресою: Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Ворошилова, 8 належить до категорії землі житлової та громадської забудови .

На час придбання Релігійною громадою Свідків Єгови в місті Біла Церква Київської області зазначеної земельної ділянки вид її використання становив: для будівництва і обслуговування житлового буднику, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), (розд. секція В 02, підрозд. 02.01). Обраний позивачем новий вид використання цієї ділянки: для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (розд. секція В 03, підрозд. 03.04), належить до тієї самої категорії - землі житлової та громадської забудови .

Дані обставини відповідачами в ході розгляду даної справи не заперечувались та в силу норм ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України доведенню у межах цього спору не підлягають.

Суд також враховує те, що за змістом норм ст. 39 ЗК України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Обов'язок, щодо визначення відповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні згідно ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI покладається на спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури.

Тобто, із наведених положень законодавства вбачається, що під час видачі замовнику містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки спеціальним уповноваженим органом містобудування та архітектури перевіряється відповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, та в разі такої невідповідності приймається рішення про відмови в їх наданні.

В даному випадку, таким органом є Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради, який на виконання своїх повноважень видав позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Суд встановив, що в момент їх видачі спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури не було встановлено невідповідності намірів забудови Релігійною організацією земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: генеральному плану міста Тетіїв.

При цьому, дані Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки у судовому порядку протиправними визнані не були.

Що стосується наведеного в тексті оскаржуваного Наказу формулювання підстави для прийняття рішення про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт - встановлення факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.03.2016 № КС 083160610603, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом , то суд встановив, що текст вказаної декларації про початок виконання будівельних робіт не містить даних щодо категорії та/або виду використання земельної ділянки, на якій позивач мав намір зводити культову споруду. Як наслідок у працівника Відділу ДАБК Виконкому Тетіївської міської ради була відсутня можливість встановити факт подання позивачем недостовірних даних в частині, що стосуються цільового призначення (категорії) та виду використання земельної ділянки у декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.03.2016 № КС 083160610603, в силу відсутності таких відомостей у затвердженій формі документу (а саме: процедура подання декларації про початок виконання будівельних робіт та її форма визначені Порядком виконання будівельних робіт, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачами у межах цього спору не наведено жодних доказів того, що земельна ділянка кадастровий номер 32246101100:01:096:000 за адресою: Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Ворошилова, 8, на якій позивачем (власником такої земельної ділянки) була зведена культова споруда, належить до категорії земель будь-якої іншої категорії земель, крім землі житлової та громадської забудови . У зв'язку з цим суд вважає доводи відповідачів про те, що культова споруда побудована на земельній ділянці, що не була відведена для такої мети (тобто, щодо нецільового використання земельної ділянки) такими, що спростовуються матеріалами справи.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідачів на зміст акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.05.2018, оскільки: по-перше, посилання на обставини та висновки, наведені в тексті такого акта перевірки не були враховані при прийняті Наказу № 06-04/34 від 13.12.2017, а тому в силу приписів абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачі не можуть посилатися на обставини, які не були покладені в основу такого оскаржуваного рішення; по-друге, суд враховує те, що на моменти отримання позивачем містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зведення культової споруди та реєстрації в органі державного архітектурно-будівельного контролю оновленої декларацій про початок виконання будівельних робіт зміни до Генерального плану м. Тетієва Київської служби ще не були затверджені, а тому відповідно відсутні підстави стверджувати про недотримання позивачем вимог останнього.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

За змістом ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, одним із питань, які вирішує суд при ухваленні рішення, є те, як розподілити між сторонами судові витрати (п. 5 ч. 1 ст. 244 зазначеного Кодексу).

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 16.02.2018 №18673160, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 524 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору у межах вказаної суми.

Поряд з цим, в ході розгляду даної справи позивачем було заявлено письмове клопотання про відшкодування інших судових витрат, які має понести Релігійна організація у зв'язку з розглядом цієї справи, а саме: витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 38 265 грн. (в т.ч. гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, - 35 000 грн.; суму, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги в загальному розмірі 3 265 грн.); витрат, понесених представниками позивача у зв'язку з прибуттям до суду - 3 426,46 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та витрат представників позивача, що пов'язані із прибуттям до суду, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною третьою ст. 132 цього Кодексу встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом пяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи повязані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обовязковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинились.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

У разі недотримання вимог частини пятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

За правилами ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача до матеріалів справи разом із заявою від 29.05.2018 та супровідниим листом від 01.08.2018 суду були надані копії наступних документів: договору про надання правничої допомоги від 01.02.2018, укладеного між Релігійною організацією Релігійна громада Свідків Єгови в м. Біла Церква Київської області (як клієнтом) і адвокатом Карповим Вадимом Юрійовичем; акта виконаних робіт від 30.07.2018 із описом фактично виконаних робіт (наданих послуг), відомостями про тривалість виконання тих чи інших робіт (послуг), їх вартість та суми компенсації адвоката у зв'язку з виїздами у судові засідання; додатку 1 Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом і Детальний опис витрат, здійснених адвокатом (транспортні витрати) ; копії рахунку № 30/07/18 від 30.07.2018, виставленого адвокатом Карповим В.Ю. Релігійній організації на оплату послуг за договором про надання правчниої допомоги від 01.02.2018 у сумі 38 265 грн.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 128, виданого Карпову В.Ю.; роздруківку витягу із Єдиного реєстру адвокатів України, що стосується Карпова В.Ю.; копії договору оренди квартири у приватної особи № 1 від 01.09.2017 з доданим до нього актом прийому-передачі майна, - на підтвердження обставин проживання іншого представника позивача Перекрьостова А.В. у м. Львів, а також копії фіскальних чеків ТОВ ОККО-РІТЕЙЛ (АЗС) від 26.06.2018 на суми 1 101,91 грн. та 2 213,28 грн., від 29.05.2018 на суми 733,25 грн. і 565,33 грн.

За змістом договору про надання правничої допомоги від 01.02.2018, сторони узгодили, що за цим договором адвокат зобов'язується надати професійну правничу допомогу клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Адвокат передає, а клієнт приймає надану правничу допомогу на підставі відповідних актів виконаних робіт, що підписані сторонами. В акті виконаних робіт вказується перелік наданої правничої допомоги, їх об'єм та вартість, а також обсяг понесених адвокатом витрат, у випадку їх наявності. Вартість наданої правничої допомоги (сума винагороди адвокату) вираховується на основі витраченого часу адвоката на надання правничої допомоги та погодинної ставки, яка становить: 1250 грн. за 1 годину роботи. Кожен виїзд адвоката до суду будь-якої інстанції оплачується окремо у розмірі 3 750 грн., незалежно від того, чи відбулось судове засідання та ваід його тривалості. У випадку використання адвокатом для надання правничої допомоги за цим договором автомобільного транспорту (автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_1) документальним підтвердженням транспортних витрат адвоката є розрахунковий документ, що підтверджує витрати на пальне. Розмір транспортних витратв такому разі розраховується виходячи з наступного узгодженого сторонами розрахунку середнього споживання пального: 11 літрів бензину на 100 км або 15 літрів газу на 100 км.

Як вбачається з наданої представником позивача копії рахунку № 03/07/18 від 30.07.2018, Релігійна організація має сплатити адвокату Карпову В.Ю. за надану правничу допомогу у справі №810/898/18 за цим позовом гонорар у сумі 38 265 грн. В тексті акта виконаних робіт від 30.07.2018 наведений наступний розрахунок такої суми гонорару адвоката: роботи (послуги) з погодинною оплатою всього на загальну суму 35 000 грн. (в т.ч. безпосередньо роботи/послуги - аналіз законодавства та усана консультація клієнта з питань вирішення спору - 3 750 грн. (кількість витраченого часу 3 год.), підготовка позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду - 10 000 грн. (кількість витраченого часу - 8 год.), підготовка заяви до суду про залучення третьої особи - 625 грн. (кількість витраченого часу 0,5 год.), підготовка відповіді на відзив відповідача - 7 500 грн. (кількість витраченого часу 6 год.), підготовка заперечення проти клопотання Виконкому Тетіївської міськради з питання зупинення провадження у справі - 2 500 грн. (кількість витраченого часу 2 год.), підготовка заяви про наявність судових витрат та клопотання про доручення матеріалів справи доказів судових витрат - 1 875 грн. (кількість витраченого часу 1,5 год.), підготовка додаткових пояснень до суду - 1 250 грн. (кількість витраченого часу 1 год.), виїзди на судові засідання 29.05.2018 та 27.06.2018 по 3750 грн. кожен), а також транспортині витрати (витрати на пальне) за маршрутом Кропивницьки-Київ-Кропивницький на суми 1 203,98 грн. та 2061,02 грн.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем копії документів на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що мають бути понесені ним у зв'язку з розглядом цієї справи в суді, суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, який здійснював підготування позовної заяви із попереднім опрацюванням матеріалів, супроводження справи в суді у заявленому розмірі 35 000 грн. не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), у зв'язку з чим заява щодо розподілу судових витрат підлягає задоволенню в частині 25 000 грн. (з них 17 500 грн. - безпосередно за надані адвокатом послуги (виконані роботи) за договором, та 7 500 грн. - за виїзди адвоката до суду). При цьому, суд також відмовляє позивачу у відшкодуванні заявлених адвокатом транспортних витрат у сумі 3 265 грн., оскільки надані до матеріалів справи копії фіскальних чеків АЗС не підтверджують обставини придбання адвокатом пального для конкретного транспорту засобу та з метою прибуття останнього до суду для участі у судових засіданнях у даній справі.

Стосовно решти заявлених позивачем до відшкодування судових витрат суд зазначає наступне. За змістом норм ч. 1 і 3 ст. 135 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підтвердження обставин понесення судових витрат, що повязані із прибуттям до суду, представником позивача були надані суду: роздруківки електронних посадкових документів на проїзд у потязі за 27.03.2018, 28.03.2018, 25.04.2018, 25.05.2018, 26.06.2018, 27.07.2018, 19.09.2018 за маршрутами Львів-Київ, Київ-Львів, Миронівка-Львів, копію проїзного документу на автобус (квитка) за 26.04.2018 за маршрутом Київ-Львів, копію квитка на проїзд в приміському електропоїзді за 27.06.2018, - всього на загальну суму 3 863,67 грн.

Дослідивши та проаналізувавши вказані копії документів у сукупності з іншими обставинами справи, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Тетіївської міської ради на користь позивача підлягають стягненню витрати, повязані із прибуттям представників Релігійної організації до суду на судові засідання, призначені на 28.03.2018, 26.04.2018, 29.05.2018, 27.06.2018, 30.07.2018 та 20.09.2018, у розмірі 3 863,67 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 69, 73 - 77, 90, 134-135, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати Наказ начальника Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Тетіївської міської ради Сидоріної Ольги Володимирівни № 06-04/34 від 13.12.2017 про скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.03.2016 № КС 083160610603.

3. Зобов'язати Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Тетіївської міської ради поновити реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.03.2016 № КС 083160610603, подавши Державній архітектурно-будівельної інспекції України інформацію, необхідну для внесення відомостей про поновлення її реєстрації до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

4. Стягнути з Виконавчого комітету Тетіївської міської ради (код ЄДРПОУ: 04054889, юридична адреса: вул. Януша Острозького, 5, м. Тетіїв, Київська область, 09800) на користь Релігійної організації "Релігійна громада Свідків Єгови в м. Біла Церква Київської області" (код ЄДРПОУ 24886362, юридична адреса: пр. Леваневського, 2, буд. 38, м. Біла Церква, Київська область, 09112) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Тетіївської міської ради (код ЄДРПОУ: 04054889, юридична адреса: вул. Януша Острозького, 5, м. Тетіїв, Київська область, 09800) на користь Релігійної організації "Релігійна громада Свідків Єгови в м. Біла Церква Київської області" (код ЄДРПОУ 24886362, юридична адреса: пр. Леваневського, 2, буд. 38, м. Біла Церква, Київська область, 09112) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. та судові витрати представника позивача, повязані із прибуттям до суду у розмірі 3863 (три тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 67 коп.

6. В іншій частині заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 28 вересня 2018 р.