Постанова

від 05.12.2018 по справі 817/896/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2176/18 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської обласної державної адміністрації,

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року (суддя - Жуковська Л.А., час ухвалення - 16:14, місце ухвалення - м.Рівне, дата складання повного тексту - 28.08.2018 року),

в адміністративній справі №817/896/18 за позовом ОСОБА_2 до Рівненської обласної державної адміністрації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство Шпанівагроцукор ,

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Рівненської ОДА, в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача в частині не прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачу шляхом викупу земельних ділянок під об'єктами нерухомості позивача на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області за адресою АДРЕСА_1; 2) зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельних ділянок під об'єктами нерухомості позивача на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області за адресою АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення.

Відповідач позову не визнав, в суді першої інстанції подав відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 року залучено до справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПрАТ Шпанівагроцукор .

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Рівненської обласної державної адміністрації в частині не прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 шляхом викупу земельних ділянок під об'єкти нерухомості на території Шпанівської сільської ради Рівненської області за адресою АДРЕСА_1. Зобов'язано Рівненську обласну державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельних ділянок під об'єктами нерухомості ОСОБА_2 на території Шпанівської сільської ради Рівненської області за адресою АДРЕСА_1. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської обласної державної адміністрації судовий збір у розмірі 704,80 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1954,58 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції від 21.08.2018 року не погодився відповідач Рівненська ОДА та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позовні вимоги неправомірно обґрунтовувались покликанням на статтю 123 ЗК України (надання земельних ділянок в користування), оскільки позивач звертався до Рівненської ОДА із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для викупу земельної ділянки площею 0,84 га.. Набуття ж права викупу земельних ділянок державної, комунальної власності регулюється статтями 127, 128 ЗК України. Також суд першої інстанції при задоволенні позовних вимог помилково керувався статтею 118 ЗК України, яка регулює безоплатне набуття права власності на земельну ділянку. Вказує апелянт, що за результатами розгляду заяви позивача від 30.08.2017 року Рівненською ОДА листом від 27.12.2017 року правомірно відмовлено позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 0,8438 га. шляхом викупу для розміщення і експлуатації будівель і споруд. Така відмова ґрунтується на вимогах статті 128 ЗК України і зумовлена відсутністю згоди на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. Також відмова зумовлена тим, що спірна земельна ділянка входить до загальної площі земельної ділянки на якій знаходиться майно ПрАТ Шпанівагроцукор . Апелянт також не погоджується із рішенням суду першої інстанції щодо стягнення в користь позивача судового збору та витрат на правничу допомогу.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2018 року адміністративну справу №817/896/18 (номер провадження 857/2176/18) із вказаною апеляційною скаргою Рівненської ОДА передано для розгляду колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й., Ільчишин Н.В..

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити частково, з врахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2 звернувся до відповідача Рівненської обласної державної адміністрації з заявою від 30.08.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельних ділянок загальною площею 0,8438 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх похідних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд (для реконструкції та обслуговування виробничо-складських приміщень) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Така заява зареєстрована в Рівненській ОДА за №вх-6133/0/01-31/17 від 30.08.2017 року.

До заяви було долучено: - викопіювання з плану території сільської ради; - копію паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду; - довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; - обґрунтування; - копію документів на право власності на об'єкти нерухомого майна; - копії технічних паспортів на об'єкти нерухомого майна; - копію розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації №348 від 08.08.2017; - копії графічних матеріалів детального плану території (а.с. 128, 129).

Листом №вих-8028/0/01-22/17 від 27.12.2017 року Рівненська ОДА повідомила заявника ОСОБА_2 про те, що прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельних ділянок загальною площею 0,8438 га на даний час є передчасним, а тому клопотання (заява) повертається без прийняття рішення. Такий лист-відповідь містить покликання на статтю 128 ЗК України (а.с. 8, 32).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.17 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції на час розглядуваних правовідносин), до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 122 ЗК України визначено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Так, згідно ч.5 цієї статті, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу (стаття 127 ЗК України).

Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апелянта про те, що порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам врегульовано статтею 128 ЗК України.

Так, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до частин 2, 3 статті 128 ЗК України, громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу. Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (ч.5 ст.128 ЗК України).

Таким чином, наведеними вище положеннями чинного законодавства визначено, що орган державної влади у місячний строк зобов'язаний розглянути заяву (клопотання) і за результатами такого розгляду прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно ч.2 ст.19 Конституції України, орган державної влади, будучи суб'єктом владних повноважень, має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що вказаних вище законодавчих приписів відповідачем Рівненською ОДА не було дотримано, оскільки за результатами розгляду заяви позивача ОСОБА_2 від 30.08.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою жодного рішення по суті заяви не було прийнято, а листом від 27.12.2017 року повідомлено заявника про те, що прийняття рішення на даний час є передчасним, а тому клопотання повертається без прийняття рішення.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання апелянта на те, що вказаний лист Рівненської ОДА №вих-8028/0/01-22/17 від 27.12.2017 року являється рішенням про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки із змісту цього листа та із матеріалів справи є очевидним і зрозумілим той факт, що Рівненською ОДА не було прийнято рішення по суті заяви у визначеному статтею 128 ЗК України порядку. Цей лист-відповідь не містить посилань на те, що заявнику відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою чи відмовлено в продажу земельної ділянки, і що така відмова зумовлена відсутністю згоди на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, чи зумовлена тим, що на спірна земельна ділянка входить до загальної площі земельної ділянки на якій знаходиться майно ПрАТ Шпанівагроцукор .

Отже, являються обґрунтованими і підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо не прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельних ділянок під об'єктами нерухомості на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області за адресою АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що хоча заявник ОСОБА_2 у своїй заяві від 30.08.2017 року і покликався на статтю 123 ЗК України, однак зміст цієї заяви є зрозумілим щодо бажання заявника отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельних ділянок загальною площею 0,8438 га для розміщення та експлуатації будівель та споруд за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Відносно доводів апелянта про те, що суд першої інстанції у оскарженому рішенні від 21.08.2018 року помилково керувався статтею 118 ЗК України (порядок безоплатної приватизації земельних ділянок), то колегія суддів апеляційного суду вважає, що така помилка у застосуванні норм земельного законодавства судом першої інстанції не призвела до неправильного вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог. З цього приводу також слід врахувати, що у заявленому позові позивач покликався на приписи статті 128 ЗК України як на підстави позовних вимог.

Відносно розподілу судових витрат, то суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про необхідність стягнення із відповідача в користь позивача 704,80 грн. сплаченого позивачем за подання адміністративного позову судового збору, та про часткове стягнення заявлених витрат на правничу допомогу, тобто стягнення таких витрат у розмірі 1954,58 грн..

Одночасно, суд апеляційної інстанції враховує, що хоча судом першої інстанції в рішенні від 21.08.2018 року і вказано про повне задоволення адміністративного позову, однак не відображено у резолютивній частині цього судового рішення про задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення за результатами повторного розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельних ділянок.

Тому, з врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції від 21.08.2018 року слід змінити, шляхом доповнення абзацу третього резолютивної частини цього рішення суду відповідним формулюванням.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Рівненської обласної державної адміністрації - задоволити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року в адміністративній справі №817/896/18 за позовом ОСОБА_2 до Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - змінити, а саме, абзац третій резолютивної частини цього рішення суду доповнити словами та прийняти рішення за результатами розгляду такої заяви .

У решта частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи чи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Н.В. Ільчишин

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 11.12.2018 року