Вирок

від 11.12.2018 по справі 344/17650/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/17650/18

Провадження № 1-кп/344/901/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

та його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, тимчасово не працюючого, розлученого, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого 22.12.2017 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу, який сплачено 22.12.2017 року,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах, а також вчинив службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за наступних обставин.

ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «Франківськ-Брухт», діючи умисно, упродовж листопада 2008 року, лютого 2009 року - липня 2010 року шляхом службового підроблення ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 1806742грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Так, перебуваючи протягом 2008-2010 років на посаді директора ТОВ «Франківськ-Брухт» (код ЄДРПОУ 35022976), ОСОБА_4 в силу службових повноважень і обов`язків, передбачених статутом товариства та законами України, був наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, правом розпоряджатись коштами та майном товариства, укладати від імені товариства договори з іншими суб`єктами господарської діяльності з метою досягнення мети підприємницької діяльності - отримання прибутку.

При цьому, ОСОБА_4 , займаючи одночасно посаду головного бухгалтера ТОВ «Франківськ-Брухт», згідно ст. 67 Конституції України, ст.ст. 9, 11 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» впродовж зазначеного періоду був відповідальним за ведення бухгалтерського обліку товариства, складання і подання податкових декларацій з відображенням фактичних даних фінансово-господарської діяльності ТОВ «Франківськ-Брухт», за своєчасність і повноту сплати податків до бюджету.

Протягом 2008-2010 років ТОВ «Франківськ-Брухт» здійснювало діяльність з купівлі-продажу металобрухту (чорного та кольорового) на підставі ліцензій Міністерства промислової політики України від 23.10.2007 року (серії AB №377045 та №377059).

За наслідками проведення фінансово-господарських операцій з реалізації брухту чорних та кольорових металів ТОВ «Франківськ-Брухт» отримало дохід в розмірі 11834727грн., який ОСОБА_4 задекларовано в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2008 року та лютий 2009 року - липень 2010 року. При цьому, згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість» ОСОБА_4 мав обов`язок нарахувати та сплатити до бюджету податок на додану вартість з отриманої суми доходу в розмірі 2366945грн.

Однак, ОСОБА_4 , маючи на меті ухилитися від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах, діючи умисно, вирішив мінімізувати сплату такого податку шляхом безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість за безтоварними операціями за участі ТОВ «Франківськ-Брухт» з однієї сторони та ТОВ «Трейдколормет» (код ЄДРПОУ 33836908), ТОВ «Втормет АА» (код ЄДРПОУ-35345999), ПП «Ксілугмет Вест» (код ЄДРПОУ 33701669) та ТОВ «ЗАГІП» (код ЄДРПОУ 36616152) з іншої.

Так, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій умисел, достовірно знаючи про те, що ТОВ «Франківськ-Брухт» не проводило жодних господарських операцій у вигляді придбання металобрухту в товариств «Трейдколормет», «Втормет АА», «Ксілугмет Вест» та «ЗАГІП», отримав від невстановлених досудовим розслідуванням осіб недійсні документи про нібито придбання в останніх товару (договори №09/03 від 12.02.2009 року, №09/17 від 01.09.2009 року, №09/20 від 01.11.2009року, №10/27 від 03.05.2010 року, додаткову угоду №1 від 31.12.2009 року; видаткові накладні, акти приймання металів кольорових та чорних (вторинних), податкові накладні за період листопада 2008 року та лютого 2009 року - липня 2010 року), які надалі безпідставно використав для формування бухгалтерського обліку та складання податкової звітності.

Фактично металобрухт ТОВ «Франківськ-Брухт» придбавало в інших юридичних осіб - суб`єктів господарської діяльності, а також у фізичних осіб за готівкові кошти в місцях діяльності заготівельних майданчиків в м. Долина, м. Тлумач та смт. Рожнятів без офіційного відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та податковій звітності.

На підставі отриманих недійсних документів ОСОБА_4 склав податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року та за лютий 2009 року - липень 2010 року, в які вніс завідомо неправдиві відомості щодо придбання товару в товариств «Трейдколормет», «Втормет АА», «Ксілугмет Вест» та «ЗАГІП», незаконно включивши податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1814742грн. Такі підроблені податкові декларації ОСОБА_4 були підписані та подані до ДПІ у м. Івано-Франківську в грудні 2008 року та протягом березня 2009 року - серпня 2010 року.

Внаслідок таких умисних дій ОСОБА_4 порушив вимоги пп. 7.2.3, п.п. 7.2.6, пп. 7.3.1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5, пп. 7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податку на додану вартість на загальну суму 1806742грн. за період листопада 2008 року та лютого 2009 року - липня 2010 року, що в 5000 разів і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить особливо великі розміри.

Крім цього, ОСОБА_4 , ухиляючись в період листопада 2008 року та лютого 2009 року - липня 2010 року від сплати податків в особливо великих розмірах, вчинив також службове підроблення.

Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, достовірно знаючи про те, що ТОВ «Трейдколормет», ТОВ «Втормет АА», ПП «Ксілугмет Вест», ТОВ «ЗАГІП» жодного брухту чорних та кольорових металів протягом 2008-2010 років на ТОВ «Франківськ-Брухт» не реалізовували, склав податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року та лютий 2009 року - липень 2010 року, куди вніс завідомо неправдиві відомості щодо сум незаконно сформованого від ТОВ «Трейдколормет», ТОВ «Втормет АА», ПП «Ксілугмет Вест», ТОВ «ЗАГІП» податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1814742грн.

Такі підроблені декларації ОСОБА_4 підписав, надавши їм офіційного статусу, які впродовж грудня 2008 року та березня 2009 року серпня 2010 року подав до ДПІ в м. Івано-Франківську.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю та беззастережно, підтвердив обставини ухилення в період листопада 2008 року та лютого 2009 року - липня 2010 року від сплати податків в особливо великих розмірах та вчинення службове підроблення, відповідно до викладеного вище, у вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах, а також за ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином (ч. 3 ст. 212 КК України) та злочином невеликої тяжкості (ч. 1 ст. 366 КК України), дані про особу винного, зокрема те, що він тимчасово не працює, розлучений, раніше судимий 22.12.2017 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу, який сплачено 22.12.2017 року, на обліках в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра ОСОБА_4 не перебуває.

Покарання ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 212 КК України підлягає визначенню за санкцією вказаної статті в редакції, що діє після внесення до неї змін Законом України «Про «Внесення змін до деяких актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15.11.2011 року.

Крім цього, враховуючи, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України вчинено ОСОБА_4 ще у 2008-2010 роках, тобто до внесення змін до санкції зазначеної статті Законом України від 07.04.2011 року, якими вказану санкцію фактично було посилено, покарання обвинуваченому за вказаний злочин підлягає визначенню за санкцією ч. 1 ст. 366 КК України в редакції, що діяла на момент вчинення цього злочину.

Суд також заважує, що обвинувачений ОСОБА_4 тривалий час - з 13.04.2012 року по 22.08.2018 року переховувався від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим був оголошений в розшук, тому передбачені в ст. 49 КК України строки давності не закінчились.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та повне і беззастережне визнання вини.

Обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Отже, враховуючи вищенаведене, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд вважає, що ОСОБА_4 на підставі ст. 69 КК України слід призначити основне покарання у виді штрафу в розмірі, на чверть нижчому від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 212 КК України, та основне покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 366 КК України, а також додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форми власності та у виді конфіскації майна, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 212 КК України у виді штрафу в розмірі 11250 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 191250 (сто дев`яносто одна тисяча двісті п`ятдесят) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на 2 (два) роки з конфіскацією майна;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі 11250 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 191250 (сто дев`яносто одна тисяча двісті п`ятдесят) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на 2 (два) роки та з конфіскацією майна.

Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави з покладеними обов`язками до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази: документи (постанова від 13.09.2012 року) - зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення; грошові кошти в сумі 13381 (тринадцять тисяч триста вісімдесят одна) гривня (постанова від 02.11.2012 року) конфіскувати в дохід держави.

Накладений арешт на рахунки ТОВ «Франківськ-брухт» (постанови суду від 15.08.2011 року) скасувати.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1