Постанова

від 10.12.2018 по справі 398/1645/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2018 року м. Кропивницький

справа № 398/1645/18

провадження № 22-ц/4809/120/18

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Кіселика С. А. Мурашка С. І.,

за участю секретаря судового засідання Тимошенко Т. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Олександрійський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Крімченко С.А.) від 04 червня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом, в якому просить зняти арешт з двокімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 44.3 кв. м, у тому числі жилою - 24.9 кв. м, яка належить їй на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Олександрійською міською радою Кіровоградської області 25 вересня 2006 року, зареєстрованого Олександрійським КМБТІ 27 вересня 2006 року за № 9922/84с.291. В обґрунтування позову посилалася на те, що зазначена квартира була набута нею шляхом викупу в акціонерного товариства Росток на підставі договору оренди житлового приміщення з правом подальшого викупу від 19 грудня 2003 року. 27 вересня 2006 року, тобто з моменту державної реєстрації права власності на житло в Олександрійському КМБТІ, позивач набув право власності на вказану квартиру. У квітні 2017 року позивач дізналася з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 84274542 від 5 квітня 2017року, зазначений арешт накладено згідно постанови державної виконавчої служби м. Олександрія серії АА № 184988 від 11грудня 2002 року відносно боржника - відкритого акціонерного товариства Росток . Олександрійський МРВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області листом № 13442 від 11 квітня 2017 року повідомив, що надати об'єктивну інформацію стосовно виконавчих документів про стягнення заборгованості з ВАТ Росток неможливо, оскільки книги обліку виконавчих документів за 2001-2009 роки та виконавчих проваджень, які перебували в архіві відділу станом на 2009 рік, - знищено. Згідно ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 27 липня 2006 року у справі № 9/227 ВАТ Росток ліквідовано. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 червня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено повністю. Суд постановив зняти арешт з двокімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 44.3 кв. м, у тому числі жилою - 24.9 кв. м, яка належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Олександрійською міською радою Кіровоградської області 25 вересня 2006 року, зареєстрованого Олександрійським КМБТІ 27 вересня 2006 року за реєстр. № 9922/84с.291, який накладено на підставі постанови державного виконавця державної виконавчої служби м. Олександрія серії АА № 818498 від 11 грудня 2002 року відносно боржника відкритого акціонерного товариства Росток (код за ЄДРПОУ 13768961). Судові витрати у справі суд відніс за рахунок позивача.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач є власником квартири № АДРЕСА_2, однак не може реалізувати своє право власності у зв'язку з накладеним арештом, підстави збереження якого відсутні.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області звернулося з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

Вимоги відповідача мотивовані тим, що судом порушено правила юрисдикції щодо вирішення даного спору. Вважає, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки предметом спору у цій справі є правовідносини, які стосуються дотримання учасниками процесу Закону України Про виконавче провадження , однією із сторін є суб'єкт владних повноважень - державна виконавча служба, яка наклала арешт на майно позивача. За наведених обставин вважає, що спір у цій справі виник із публічно-правових відносин, тому справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Крім того, звертає увагу суду на те, що позивач неправильно визначив відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області та спосіб захисту порушеного права, оскільки не доведено, що арешт майна накладений з метою забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_4 просить відхилити апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення залишити без змін. Вважає, що суд правильно визначився з характером спірних правовідносин і правильно вирішив справу в порядку цивільного судочинства. Зауважує, що не оскаржувала дії державного виконавця щодо накладення арешту на квартиру. Вважає, що Головне управління Державної фіскальної служби правомірно залучено відповідачем у справі, оскільки особою в інтересах якої було накладено арешт на майно була Олександрійська ОДПІ, правонаступником якої є Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області. Залучити до участі у справі відповідачем боржника ВАТ Росток не можливо у зв'язку з його ліквідацією без визначення правонаступників. Враховуючи, що строк зберігання виконавчих документів обмежений і на даний час вони знищені, ДВС не може самостійно зняти арешт, а також надати постанову, якою арешт накладено.

Позиції учасників справи в судовому засіданні.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційного суду заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача за довіреністю - ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити стверджуючи, що спір належить до юрисдикції адміністративних судів, а Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області не є належним відповідачем у даному спорі.

Третя особа, від імені якої діє начальник Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області надіслав до суду клопотання, в якому просив проводити судове засідання без участі представника відділу на підставі наявних у справі матеріалів.

Після перерви, в судове засідання, призначене на 6 листопада 2018 року, в якому завершився розгляд справи, її учасники не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Крім того, згідно ч.ч. 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

Згідно договору оренди житлового приміщення з правом подальшого викупу від 19 грудня 2003 року, укладеного між АТ Росток , ОСМД Веселка та ОСОБА_4, АТ Росток надало ОСОБА_4 у тимчасове користування житлове приміщення квартиру № АДРЕСА_2, з правом подальшого викупу у приватну власність (а.с. 9).

Вказана квартира передана ВАТ Росток позивачці актом прийому-передачі від 25 грудня 2005 року (а.с. 10).

Відповідно до довідки АТ Росток б/н ОСОБА_4 повністю розрахувалася за квартиру в сумі 1650 грн. 00 коп (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого Олександрійською міською радою Кіровоградської області 25 вересня 2006 року, зареєстрованого Олександрійським КМБТІ 27 вересня 2006 року за реєстровим № 9922/84с.АДРЕСА_2, загальною площею 44.3 кв. м належить ОСОБА_4 (а.с. 12).

Відповідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 84274542 від 05 квітня 2017 року Олександрійською міською нотаріальною конторою № 1 накладено арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, на підставі постанови державної виконавчої служби м. Олександрія серії АА № 184988 від 11 грудня 2002 року. Власником квартири зазначено ВАТ Росток (а.с. 15).

У квітні 2017 року позивач звернувся до відділу ДВС із заявою про зняття арешту. Однак, згідно відповіді Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області № 13442 від 11 квітня 2017 року, в архіві відділу відсутні виконавчі документи щодо виконання рішення суду, де боржником є ВАТ Росток . Також повідомлено, що книги обліку виконавчих документів, переданих державному виконавцеві за 2001-2009 роки та виконавчі провадження, які перебували в архіві відділу за 2009 рік - знищено (а.с. 16).

Згідно копії ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 27липня 2006 року у справі № 9/227 ВАТ Росток ліквідовано (а.с. 17 - 18).

Суд апеляційної інстанції додатково встановив

Державну реєстрацію ВАТ Росток (ідентифікаційний код юридичної особи 13768961) припинено 10 серпня 2006 року, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об'єднань (onlsne.msnjust.gov.ua).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що метою звернення позивача до суду є захист належного йому права власності на квартиру, яке обмежене внаслідок накладення обтяження, зареєстрованого 30 червня 2008 року реєстратором - Олександрійською міською державною нотаріальною конторою на підставі постанови ДВС м. Олександрія від 11 грудня 2002 року АА № 184988 у виконавчому провадження в якому боржником є ВАТ Росток .

Згідно ст. 59 Закону України Про виконавче провадження (Закон № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин) особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржнику, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Таке ж по суті положення містить ч. 1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження (Закон № 1404-VІІІ, діючий на час пред'явлення позову).

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна роз'яснено, що відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо ил изло реалізоване.

У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

Відповідач - особа до якої позивач пред'явив свої матеріальні вимоги.

Належним відповідачем справі, як правило, є особа-порушник майнових або немайнових прав позивача, на захист яких ним пред'явлено позов.

Належним відповідачем також може бути особа, яке не порушувала права чи свободи позивача, але на яку в силу закону або договору покладається солідарна або субсидіарна відповідальність.

Неналежний відповідач - особа до якої позивач пред'явив свої вимоги, але яку не може бути притягнуто до цивільно-правової відповідальності.

Права визначати відповідача надано позивачу. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Принцип змагальності покладає на позивача обов'язок, зокрема, доведення належності визначеного ним відповідача, тобто позивач зобов'язаний довести, що ним пред'явлено позов до особи, яка повинна відповідати за позовом.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 2 ст. 51 ЦПК України).

Як вбачається з позовної заяви, позивач пред'явив свої вимоги до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області мотивуючи тим, що арешт на спірну квартиру накладався в інтересах Олександрійської ОДПІ.

Разом із тим, ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду позивач не довів належними, допустимими і достовірними доказами, що арешт на квартиру накладався в інтересах відповідного - територіального органу Державної фіскальної служби України.

Додана позивачем до справи світлокопія ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 27 липня 2006 року у справі № 9/227 за заявою Олександрійської ОБТІ до ВАТ Росток про визнання банкрутом боржника не є належним доказом у справі.

По-перше, позивач не пояснив суду звідки вказана світлокопія судового рішення ним була здобута.

По-друге, вказане судове рішення постановлене через три з половиною роки з часу накладення арешту на квартиру. Крім того, в ухвалі господарського суду не йдеться про вказаний арешт квартири.

Отже твердження позивача, що арешт було накладено в інтересах органів ДФС є припущенням.

Проте, згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Представник Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області стверджував, що ні позивач, ні ВАТ Росток не мають заборгованості перед фіскальною службою, дані про накладення коли-небудь арешту на майно ВАТ Росток в інтересах позивача у останнього відсутні.

В матеріалах справи постанова державної виконавчої служби, якою накладався арешт на спірну квартиру відсутня, що позбавляє суд можливості встановити, що стягувачем у виконавчому провадженні був відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

У судовому засідання суду апеляційної інстанції за клопотанням представника позивача - адвоката ОСОБА_5 була оголошена перерва для надання доказів належності відповідача у справі, але після перерви жодних додаткових доказів позивач та його представник суду не надали.

Отже, за відсутності доказів накладення арешту на належну позивачу квартиру в інтересах органів ДФС, Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області є належним відповідачем у справі.

В суді першої інстанції позивач не подавав клопотань про заміну відповідача.

Недоведеність позивачем, що позов ним пред'явлено до особи, яка має відповідати за ним, є самостійною підставою для відмови в позові.

Оскільки позивач не довила, що в інтересах Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області були обмежені право розпорядження її власністю, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Вимоги апеляційної скарги про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства є безпідставними.

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України і пункт 1 частини першої статті 19 КАС України, при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду цивільних і адміністративних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин.

Спір, з яким позивач звернулась до суду, пов'язаний із захистом належного йому цивільного права, отже виник з цивільних правовідносин і не стосується захисту прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи, що суд першої інстанції постановив рішення без додержання норм процесуального права, таке рішення не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України та підлягає скасуванню з підстави, передбаченої ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Решта вимог апеляційної скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області задовольнити частково.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 червня 2018 року скасувати і постановити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Олександрійський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про зняття арешту з квартири відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної ил из дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 10 грудня 2018 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. А. Кіселик

С. І. Мурашко