Рішення

від 06.12.2018 по справі 501/1745/18

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 06.12.2018

Справа № 501/1745/18

2/501/1174/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючої судді - Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом представника ОСОБА_1

до

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ХІНКАЛІ

предмет та підстави позову: про захист авторських прав

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_2,

представник відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті,

ВСТАНОВИВ:

І. ОСОБА_4 позиції позивача та відповідача.

1. Представник ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ХІНКАЛІ про захист авторських прав та просить суд захистити авторські права ОСОБА_1, порушені шляхом публічного показу контрафактних примірників стільців Ваг Chair No2 Товариством з обмеженою відповідальністю ХІНКАЛІ , а саме:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ХІНКАЛІ на користь ОСОБА_1 суму компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 208 000 (двісті вісім тисяч) грн. 00 коп.

- судові витрати пов'язані із розглядом цивільної справи покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю ХІНКАЛІ .

2. Позов обґрунтований тим, що позивачу стало відомо, що у ресторанному закладі AL MEZZE , що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Катерининська, 8/10, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю ХІНКАЛІ незаконно здійснюється публічний показ контрафактних примірників твору дизайну та ужиткового мистецтва - стільців Ваг Chair No2 , виключні майнові права на який належать правовласнику ОСОБА_1. Представник позивача вказує, що дані дії являються незаконними, суперечать чинному законодавству про авторське право та суміжні права, порушують виключні майнові авторські права суб'єкта авторського права.

Після виявлення правопорушення уповноваженим представником правовласника ОСОБА_2 було складено акт порушення авторського права від 18.06.2018 року, який також було підписано свідком ОСОБА_5.

3. Відповідач 06.08.2018 року надав до суду відзив на позов (а.с.103-109), просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ТОВ ХІНКАЛІ не порушуються авторські права на твір ужиткового мистецтва Bar Chai № 2 , так як Відповідач не здійснював відтворення зазначеного твору, він придбав законним чином зазначені стільці і у відповідності із захистом права власності, а саме у визначенні ст.330 ЦК України, є добросовісним набувачем.

Також відповідач вказує у відзиві, що позивач не врахував положення Постанови КМ України від 27.12.2001 р. №1756 Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір , оскільки, отримавши патент на промисловий зразок - Стілець , позивач визнав те, що зазначений виріб нормами авторського права не охороняється.

4. Представник позивача 22.08.2018 року надав до суду відповідь на відзив (а.с.161-167), в якій зазначив, що предметом порушення майнових авторських прав позивача є публічний показ контрафактних примірників твору дизайну та ужиткового мистецтва - стільців Ваг Chair No2 у ресторанному комплексі AL MEZZE , натомість відповідач ототожнює поняття відтворення та поняття публічний показ об'єктів авторських прав. ОСОБА_1 не надавалось ніяких дозволів на відтворення, опублікування, розповсюдження творів ужиткового мистецтва стільців Ваг Chair No2 власникам мережі СТОЛ І СТУЛ , тому стільці, які придбані та використані відповідачем, мають статус контрафактних.

Також, представник позивача вказує у відповіді на відзив, що позивач надав власним об'єктам авторського права стільцям Ваг Chair No2 правової охорони шляхом реєстрації авторського права на твір та отримання патенту на промисловий зразок. Патент на промисловий зразок №30915 СТІЛЕЦЬ , як правовстановлюючий документ жодним чином не залежить від свідоцтва про реєстрації авторського права на твір ужиткового мистецтва стільці Ваг Chair No2 №62516, не обмежує, а лише надає більш ширшу охорону об'єкту авторського права на створені твори відповідно до діючого законодавства.

5. Представник відповідача 03.09.2018 року надав до суду заперечення, просить суд прийняти заперечення до розгляду, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.193-200), посилаючись на те, що відповідач не мав наміру порушувати та не порушував авторські права позивача; 30.11.2016 року ТОВ ХІНКАЛІ отримані від засновника товариства - ОСОБА_6, стільці барні Beauty Antares Beage та стільці Dream Antares Beage, виробництва ФОП ОСОБА_5 та використовуються за призначенням.

Представник відповідача вказує в запереченнях, що ОСОБА_6 вказані стільці були куплені в інтернет-магазині Стол и Стул на сайті https://stol-i-stul.com.ua. шляхом їх вибору запропонованому на сайті та оплачені на підставі електронних замовлень платіжною картою. ОСОБА_6 придбав меблі (стільці: барний Beauty Antares Beage та Dream Antares Beage) через повіреного - ОСОБА_7 28.11.2016 року. Розрахунок за меблі здійснено квитанцією №67383808886140847482 від 08.11.2016 р. на картковий рахунок ФОП ОСОБА_8, ІК - НОМЕР_1, вказаний оператором інтернет - магазину https://stol-i-stul.com.ua електронним повідомленням. Меблі передані покупцю, ОСОБА_6, як фізичній особі, 28.11.2016 року. У відкритих джерелах відсутня інформація щодо наявності захисту права інтелектуальної власності на промисловий зразок - стілець авторства ОСОБА_1, а твори та зразки позивача не є загальновідомими. Засновник ТОВ ХІНКАЛІ був переконаний у тому, що купуючи в інтернет-магазині широко відомої торгівельної марки України, магазини, якої є у багатьох містах, він купує меблі - стільці, які мають усі належні документи про походження. Інформація про стільці, які придбав Відповідач, відкрита та тривалий час була розміщена на сайті магазину із зазначенням виробника. Діями ТОВ ХІНКАЛІ не завдана шкода ОСОБА_1, публічний показ, розповсюдження твору - Збірка творів ужиткового мистецтва OBJECT № Каталог мебели не здійснювались.

Також, представник відповідача вказує, що твір ужиткового мистецтва та збірника творів є окремо визначеними об'єктами, які підлягають окремому захисту кожного твору (свідоцтва № 62516 від 16.11.2015 р. про реєстрацію авторського права на твір Збірка творів ужиткового мистецтва OBJECT № Каталог мебели ). Об'єктом авторського права є саме твір - Збірка творів ужиткового мистецтва OBJECT № Каталог мебели авторства ОСОБА_9 Патент № 30915 від 25.11.2015 року на промисловий зразок Стілець , виданий відповідно до Закону України Про охорону прав на промислові зразки і т.і.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

6. Представник відповідача 06.08.2018 року на електронну адресу суду надав клопотання про призначення підготовчого судового засідання на іншу дату (а.с.62-64).

7. Представник позивача 13.07.2018 року надав до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції (а.с.72-73).

8. Представник позивача 17.07.2018 року надав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи висновку спеціаліста №25/06 від 25 червня 2018 року (а.с.79-84).

9. Представник позивача 22.08.2018 року надав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи копію акту наданих послуг, квитанцію про оплату позивачем гонорару адвоката (а.с.171-175).

10. Представник відповідача 03.09.2018 року надав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи у якості доказів: копію рішення Солом'янського суду м.Києва від 13.09.2017 року у справі № 760/19641/16-ц; копію ухвали Апеляційного суду м.Києва від 04.12.2017 у справі № 760/19641/16-ц (а.с.187-192).

11. Представник відповідача 09.09.2018 року на електронну адресу суду надав клопотання про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду (а.с.206-208).

12. В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав викладених у позові.

13. Представники відповідача просили в задоволенні позову відмовити, посилаючись на пояснення, викладені у відзиві на позов, запереченнях, наданих до суду раніше.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі .

14. В підготовчому судовому засіданні 22.08.2018 року долучено до матеріалів справи висновок спеціаліста №25/06 від 25 червня 2018 року (а.с.79-84), відповідь на відзив, копію акту наданих послуг, квитанцію про оплату позивачем гонорару адвоката.

15. В підготовчому судовому засіданні 03.09.2018 року долучено до матеріалів справи письмові заперечення відповідача (а.с.193-200), копію рішення Солом'янського суду м.Києва від 13.09.2017 року у справі № 760/19641/16-ц; копію ухвали Апеляційного суду м.Києва від 04.12.2017 у справі № 760/19641/16-ц (а.с.187-192).

16. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 03.09.2018 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.210).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

17. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є автором збірки творів ужиткового мистецтва OBJECT № Каталог мебели , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір №62516 від 16.11.2015 (а.с.12).

18. 25.11.2015 на ім'я ОСОБА_1 зареєстрований патент №30915 на промисловий зразок стілець (а.с.14).

19. Наявність порушеного авторського права за твердженням позивача полягає у тому, що у ресторанному закладі AL MEZZE , що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Катерининська, 8/10, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю ХІНКАЛІ незаконно здійснюється публічний показ контрафактних примірників твору дизайну та ужиткового мистецтва - стільців Ваг Chair No2 , виключні майнові права на який належать правовласнику ОСОБА_1.

20. В якості доказу таких обставин позивач надав:

- акт виявлення факту публічного показу дизайну та ужиткового мистецтва стільців Ваг Chair No2 (а.с.40-43);

- відеозапис, здійснений його представником у ресторанному закладі AL MEZZE , в якому здійснює свою діяльність відповідач (а.с.43).

21. Також, судом досліджено договор позички від 30.11.2016 року (а.с.114-116), згідно якого ТОВ ХІНКАЛІ отримав у користування від ОСОБА_10 стільці барні Beauty Antares Beage та Dream Antares, які були придбані в інтернет магазині Стол и Стул на сайті https://stol-i-stul.com.ua . та оплачені на підставі електронних замовлень платіжною картою (а.с.117-151).

V. Оцінка Суду.

22. Статтею 418 Цивільного кодексу України передбачено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

23. Відповідно до ч.1 ст.424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

24. Згідно ч.1 ст.435 Цивільного кодексу України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

25. Відповідно до ч.1 ст.436 Цивільного кодексу України, авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору.

26. Згідно ст.438 Цивільного кодексу України, автору твору належать особисті немайнові права, встановлені статтею 423 цього Кодексу, а також право: вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо; забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору; обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору; на недоторканність твору.

27. Відповідно до ч.1 ст.439 Цивільного кодексу України, автор має право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора, а також супроводженню твору без його згоди ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо.

28. Статтею 440 Цивільного кодексу України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

29. Відповідно до ст.441 Цивільного кодексу України, використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

30. Згідно ч.1 ст.442 Цивільного кодексу України, твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації.

31. Відповідно до ст.443 Цивільного кодексу України, використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

32. Статтею 1 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; ім'я автора - сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім'я автора; прізвище, ім'я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо; контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

33. Підставою для судового захисту відповідно до ст.50 Закону України Про авторське і суміжні права є вчинення будь-якою особою дій, що порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені ст.ст. 15 , 39 , 40 , 41 цього Закону , з урахуванням обмежень, передбачених ст.ст.21-25, 42 і 43 Закону.

34. За змістом ч.2 ст.52 зазначеного Закону при порушенні будь-якою особою авторських прав, передбачених ст.50 цього Закону , недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних права та інших порушень особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або суміжних прав) суб'єкти авторського права мають право, зокрема, звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право, подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або виплату компенсацій, вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень.

35. Виходячи з наведених норм чинного законодавства судовий захист здійснюється за наявності порушення авторських прав тобто за наявності об'єкту авторського права та наявності дій, якими порушуються права суб'єкта авторського права.

36. Крім того, в п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 року №5 визначено, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статями 50 та 52 Закону N 3792-XII); шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.

37. Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК, стаття 11 Закону №3792-XII). Зокрема, первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

38. В той же час, згідно з висновком №25/06 від 25 червня 2018 року (а.с.81-84), в ході порівняльного аналізу стільця Ваг Chair No2 та стільців невідомого автора було виявлено, що твір ужиткового мистецтва ОСОБА_1 має низку особливостей, що відсутні в інших досліджуваних стільцях, а також перелік відмінностей, що наведені в порівняльній таблиці, натомість загальний зовнішній вигляд порівняльних стільців має високий ступінь схожості, а тому споживачі легко можуть переплутати оригінальні примірник творів ОСОБА_1 і стільці невідомого автора, які використовуються у підприємницькій діяльності ТОВ ХІНКАЛІ . Виходячи з вищевикладеного, стільці невідомого авторства є відтворенням творів ужиткового мистецтва - стільця Ваг Chair No2 , автором яких є ОСОБА_1

39. Однак, аналіз зазначеного висновку не дозволяє суду визначити, фотографії якого саме стільця порівнювалися зі стільцем, автором якого є позивач.

40. Також, суд звертає увагу, що не має спеціальних знань та навичок, які б дозволили йому оцінити тотожність стільців, елементи яких епізодично з'являються у наданому позивачем відеозаписі, зробленому у ресторанному закладі AL MEZZE , що знаходиться за адресою м.Одеса, вул.Катерининська, 8/10 зі стільцями, фотографії яких містяться у висновку №25/06 від 25 червня 2018 року. В даному випадку суд може лише припускати їх схожість, проте рішення суду не може ґрунтуватись на таких припущеннях.

41. Таким чином, встановлені судом факти не дають підстав вважати, що відповідач у ресторанному закладі AL MEZZE , що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Катерининська, 8/10 незаконно здійснює публічний показ контрафактних примірників твору дизайну та ужиткового мистецтва - стільців Ваг Chair No2 , виключні майнові права на який належать правовласнику ОСОБА_1.

42. В свою чергу вказане не дає підстав вважати, що останнім були порушені авторські права позивача, як автора творів ужиткового мистецтва - стільця Ваг Chair No2 , у зв'язку з чим відсутні підстави для покладання на відповідача відповідальності за порушення авторських прав.

43. Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

44. Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

45. Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

46. Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

47. Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

48. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

49. Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

50. Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

51. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

52. Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

53. Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

54. На підставі вищевикладеного, оцінивши та надавши оцінку усім зібраним по справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, проаналізувавши усі обставини по справі, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 158, 258-259, 263 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст.1, 7-9, 14, 15, 17, 50, 51-53 Закону України Про авторське і суміжні права , ст.ст.418, 424, 425, 436, 438, 440-443 ЦК України, ст.ст.1, 50, 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 року №5, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову представника ОСОБА_1 (01001, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) до Товариства з обмеженою відповідальністю ХІНКАЛІ (68003, Одеська область, м.Чорноморськ, вул.1 Травня, буд.3, ЄДРПОУ 40306176) про захист авторських прав ОСОБА_1 - відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Іллічівський міський суд Одеської області.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

7. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

8. Повний текст рішення складено 06 грудня 2018 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області ОСОБА_11