Номер провадження: 22-ц/813/3168/19
Номер справи місцевого суду: 501/1745/18
Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - Сєвєрової Є.С.,
суддів: Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,
за участю секретаря - Чепрас А.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ХІНКАЛІ
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 26 листопада 2018 року у складі судді Петрюченко М.І.,
в с т а н о в и в:
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ ХІНКАЛІ про захист авторських прав та просить суд захистити авторські права ОСОБА_1 , порушені шляхом публічного показу контрафактних примірників стільців ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ ХІНКАЛІ , а саме: стягнути з ТОВ ХІНКАЛІ на користь позивача суму компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 208 000,00 грн.; судові витрати, пов`язані із розглядом цивільної справи, покласти на ТОВ ХІНКАЛІ .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому стало відомо, що у ресторанному закладі AL MEZZE , що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська,8/10, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ ХІНКАЛІ , незаконно здійснюється публічний показ контрафактних примірників твору дизайну та ужиткового мистецтва - стільців ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключні майнові права на який належать правовласнику ОСОБА_1 . Дані дії являються незаконними, суперечать чинному законодавству про авторське право та суміжні права, порушують виключні майнові авторські права суб`єкта авторського права. Після виявлення правопорушення уповноваженим представником правовласника ОСОБА_2 було складено акт порушення авторського права від 18.06.2018, який також було підписано свідком ОСОБА_3 .
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 26 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу,в якій просить його скасувати і ухвалити нове, яким позов задовольнити та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на відповідача.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у судовому засіданні вставлено, що ОСОБА_1 є автором збірки творів ужиткового мистецтва ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_2 від 16.11.2015. 25.11.2015 на ім`я ОСОБА_1 зареєстрований патент № НОМЕР_1 на промисловий зразок стілець . З рішенням суду в цій частині позивач погоджується та не оскаржує його в апеляційному порядку. Відповідно до додатку 1 до висновку №25/06 від 25.06.2018, фахівець чітко зазначає, що порівнював стілець ІНФОРМАЦІЯ_1 , автором яких є позивач, та фото стільця, який було використано у ресторані AL MEZZE . Тому висновки суду про те, що неможливо визначити, фотографії якого саме стільця порівнювалися зі стільцем, автором якого є позивач, не відповідають обставинам справи, що в свою чергу є підставою для скасування судового рішення. Відеофіксація, акт порушення авторського права від 18.06.2018 та висновок спеціаліста №25/06 від 25.06.2018 дають змогу дійти висновку, фотографії якого саме стільця порівнювалися зі стільцем, автором якого є позивач, і прямо вказують на порушення відповідачем виключних авторських прав позивача.
15.04.2019 відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні, а рішення - залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 видане свідоцтво від 16.11.2015 НОМЕР_2 про реєстрацію авторського права на твір Збірка творів ужиткового мистецтва ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, об`єктом авторського права позивача є твір Збірка творів ужиткового мистецтва ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачу також виданий патент від 25.11.2015 НОМЕР_1 на промисловий зразок стілець у відповідності до ЗУ Про охорону прав на промислові зразки .
30.11.2016 між ТОВ ХІНКАЛІ та ОСОБА_4 укладено договір позики за яким, товариство одержало стільці барні ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , які були придбані ОСОБА_7 в інтернет магазині ІНФОРМАЦІЯ_5 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_6. та оплачені на підставі електронних замовлень платіжною картою.
Вказані стільці використовуються для обслуговування клієнтів у ресторанному закладі AL MEZZE , що розташований за адресою АДРЕСА_1 .
На думку позивача здійснюючи публічний показ у ресторанному закладі контрафактних примірників твору дизайну та ужиткового мистецтва - стільців ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключні майнові права на який належать правовласнику ОСОБА_1 є порушенням його авторського права.
На підтвердження доводів позивач надав акт виявлення факту публічного показу дизайну та ужиткового мистецтва стільців ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відеозапис, здійснений його представником у ресторанному закладі AL MEZZE , в якому здійснює свою діяльність відповідач, а також висновок спеціаліста №25/06 від 25.06.2018.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні достатні підстави вважати, що відповідачем порушені права.
Такий висновок суду ґрунтується на законі, відповідає фактичним обставинам у справі.
Так, з висновку спеціаліста видно, що твори ужиткового мистецтва ОСОБА_1 мають низку особливостей, що відсутні в інших досліджувальних стільцях, про що наведений перелік відмінностей. Відтак висновок спеціаліста про те, що стільці є відтворенням є суперечливим, і не може бути покладений в основу рішення суду.
Контрафактність виробу предполагає відтворення всіх суттєвих ознак зразка, що охороняється, у цій справі встановлено, що стільці мають відмінності.
Крім того, з матеріалів справи не слідує, що відповідач будь-яким чином порушує авторське право позивача, а саме використовує Збірку творів ужиткового мистецтва ІНФОРМАЦІЯ_2 , розповсюджує, опубліковує, відтворює будь-яким способом.
Натомість, представник відповідача барні стільці ІНФОРМАЦІЯ_3 та стільці ІНФОРМАЦІЯ_7 придбав в інтернет-магазині ІНФОРМАЦІЯ_5 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_6. шляхом їх вибору запропонованому на сайті та сплатив їх вартість на підставі електронних замовлень, меблі були передані покупцю, директору підприємства ОСОБА_7 , як фізичній особі.
Отже, відповідач у даному випадку є добросовісним набувачем стільців, придбаних в інтернет-магазині, які використовує за прямим їх призначенням у закладі, а тому доводи позивача про те, що відповідач своїми діями щодо демонстрування стільців порушує його авторські права, є помилковими.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому не вбачається підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 26 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складений 02.01.2020.
Головуючий:
Судді:
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2019 |
Оприлюднено | 03.01.2020 |
Номер документу | 86747679 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Сєвєрова Є. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні