Рішення

від 30.11.2018 по справі 521/6851/16-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/6851/16ц

Провадження № 2/521/1759/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Целуха А.А.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист прав споживачів, визнання недійсним правочину, визнання неправомірними дії та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась до суду з позовом, який в подальшому було уточнено та просить

визнати недійсним правочин ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ (код ЄДРПОУ 37825968)щодо звернення стягнення шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки: квартиру, загальною площею 68 кв.м, житловою площею 53.8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, згідно з рішенням Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, індексний номер: 26437448 від 24.11.2015 року.

Визнати неправомірними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3 щодо реєстрації права власності та обтяження, а саме заборони на нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 22 грудня 2006 року, на квартиру, загальною площею 68 кв.м, житловою площею 53,8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ (код ЄДРПОУ 37825968) .

Скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, індексний номер: 26437448 від 24.11.2015року щодо реєстрації права власності та обтяження, а саме заборони на нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 22 грудня 2006 року, на квартиру, загальною площею 68 кв.м, житловою площею 53,8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ (код ЄДРПОУ 37825968) .

В обґрунтування свого позову посилається на те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ , порушує її права як Іпотекодавця та є незаконним, оскільки оформлення права власності на предмет іпотеки відбулось з порушенням встановленого законодавцем порядку. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в уточненій позовній заяві, просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3М у судове засідання не зявилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Треті особи, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не з*вилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги просили задовольнити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 22 грудня 2006 року, між ОСОБА_1 та АКІБ УкрСиббанк (правонаступником якого з 18 грудня 2009року є Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк ) , було укладено договір про надання споживчого кредиту №11102556000 відповідно до п.1.1. якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 95 800 доларів США, що на день укладання кредитного договору складало 483 790,00 гривень, у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі. Своє зобов*язання за даним договором банк виконав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до 4.2. ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу .

Відповідно до ч.І ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умова, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між Акціонерним комерційним інноваційний банк УкрСиббанк та ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_4 ОСОБА_6 було укладено Іпотечний договір, що був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, та зареєстрований в реєстрі під номером 5144.

Відповідно до умов даного договору Банку в іпотеку було передано квартиру за адресою: АДРЕСА_3, житловою площею 53,8 кв.м., загальною площею 68,0 кв.м., яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності в рівних частках кожному на підставі Договору купівлі-продажу від 3012.2004 року, реєстровий №6536, посвідченому приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_8

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 1 Закону України Про іпотеку , іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно дост. 7 Закону України "Про іпотеку"за рахунок предмета іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

На підставі ст.. 73 Закону України Про нотаріат та у звязку з посвідченням вищевказаного договору іпотеки приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 22.12.2006 року було накладено заборону відчуження на зазначене вище нерухоме майно за реєстровим № 5145.

13.02.2012 року між ПАТ УкрСиббанк та ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ було укладено договір факторингу № 2 та договір про передачу прав за іпотечними договорами за якими відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором відповідно, на користь ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ .

У зв*язку з неналежним виконанням умов договору, та виникненням у позивача заборгованості, ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ було вирішено питання про звернення стягнення на іпотечне майно згідно ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку .

24.11.2015року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3 здійснила державну реєстрацію права власності за ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ на предмет іпотеки: нерухоме майно, квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яку оформив рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 26437448.

Згідно з ч. З ст. 46-1 Закону України Про нотаріат , користування Державним, реєстром речових прав на нерухоме майно здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію, або його помічником.

Дії відповідачів, ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3 порушили вимоги абз. 2 ч. 5 ст. З України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та абз. 6 п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, за яким: нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ", тому як відповідачзнав, що нотаріус не вчиняв нотаріальну дію з предметом іпотеки, тому не мав права звертатися до нього з метою державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , державний реєстратор:встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

В ч. 3 ст.16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень зазначається, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Таким чином, для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, мають бути подані документи, перелік яких передбачений чинним законодавством, які нотаріус мав перевірити, їх відповідність вимогам законодавства, проте не здійснив цього, що суперечить п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , що відповідачами виконано не було.

Відповідно до ч. З ст. 33 Закону України Про іпотеку , звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 36 Закону України Про іпотеку , сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окреміш договором між іпотекодавцем і іпотеко держат елем про задоволення вішог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку , іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку , в редакції від 15.12.2015року, Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вімог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Договір іпотеки між позивачем та банком містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке суперечить вимогам ст. 37 Закону України Про іпотеку , в редакції від 15.12.2005року , на підставі якого, згідно з редакцією закону від вказаної дати, неможливо було здійснити реєстрацію права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за договорами іпотеки, укладеними до 09.01.2009року, необхідний окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку у чинній редакції, рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Згідно з ч. 3 зазначеної статті, Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права, власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

У матеріалах нотаріальної справи відсутня оцінка на предмет іпотеки суб'єкта оціночної діяльності, яка відповідала дійсній вартості квартири, тому дії ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ суперечать ч.З ст. 37 Закону України Про іпотеку .

В матеріалах реєстраційної справи міститься висновок про вартість об'єкта незалежної оцінки ТОВ Експерт плюс від 30.07.2015, за яким: В результаті виконання незалежної оцінки, було встановлено: ринкова вартість Об'єкта оцінки - 3-х кімнатної житлової квартири №6, загальною плоіцею 68,0 кв.м., що розташована у м. Одеса, по вул. Терешкової Валентини, 40, станом на дату оцінки: 621 724,00 гривень.

Згідно з висновком ТОВ Д.Ю. Консалтинг (код за ЄДПРОУ 32766458, місцерозташування: 01033, м. Київ, вулиця Паньківська, буд. 20, оф. 1) від 09 червня 2016 року, ринкова вартість об'єкту оцінки: Житлової квартири загальною площею 68,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4.:1 031 025,00 гривень.

Таким чином, вартість предмету іпотеки занижено майже вдвічі, внаслідок чого порушено права позивача на отримання додаткових коштів від реалізації предмету іпотеки, які б могли компенсувати його заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку , У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якгцо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимюги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно з п. 46 Порядку, Для проведення державної реєстрації права власност і на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення, вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Позичальником та іпотекодавцем не було отримано письмову вимогу про усунення порушень, що суперечить ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку та п. 46 Порядку, докази спливу 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень відсутні.

Згідно з п. З наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 № 607/5 Про заходи щодо, взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб , встановити, що у разі подання нотаріусам заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно д'о додатка до цього наказу.

Відповідно до п. 1 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, який є додатком до наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 № 607/5 (далі - Порядку взаємодії), Цей Порядок визначає процедуру взаємодії системи органів державної реєстрації прав та державних реєстраторів прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав, посадових осіб органів місіїевого самоврядування, адміністраторів центрів надання адміністративних послуг, нотаріусів під час прийняття заяв та під час проведення державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають: на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя;

Згідно з п. 2 Порядку взаємодії, Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

Відповідно до п. 3 Порядку взаємодії, Протягом одного робочого дня з дати прийняття заяви, нотаріус, який прийняв заяву, забезпечує виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування оригіналів документів, що подаються для. проведення державної реєстрації прав, та копій документів, що пред 'являються для державної реєстрації прав, засвідчені в установленому порядку та розміщення у базі - даних про реєстраїцю заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 4 Порядку взаємодії, нотаріус у день прийняття відповідної заяви у випадках, передбачених пунктом 1 наказу, та виконання дій, передбачених пунктом 3 цього Порядку, за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передає таку заяву на розгляд до Мін 'юсту.

Відповідно до абз.4 п. б Порядку взаємодії, Орган державної реєстрації прав за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна після прийняття рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно Міністерства юстиції України забезпечує: внесення запису про державну реєстрацію на підставі рішення, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Міністерства юстиції України; виготовлення за допомогою програвшого забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав у паперовому вигляді з проставленням напису Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для подальшого долучення до реєстраційної справи. Напис скріплюється підписом державного реєстратора прав на нерухоме майно органу державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву, із зазначенням прізвища та ініціалів і засвідчується в установленому порядку печаткою.

З урахуванням викладеного, станом на 24.11.2015року, виключно державний реєстратор прав на нерухоме майно Міністерства юстиції України мав право прийняти рішення про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, набутого на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та внести запис про це.

Проте відповідачем по справі, приватним нотаріусом, ОСОБА_3 було порушено вимоги п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 № 607/5 Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб та п. п. 1-4, 6 Порядку взаємодії.

Крім того, кредитний договір, укладений з позивачем, є валютним, наданим на споживчі потреби, а саме на Іпотечний кредит , житло, на яке звернуто стягнення ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ та яке є єдиним та постійним місцем проживання позивача та її родини, тому звернення стягнення на предмет іпотеки суперечить Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті .

Вказана позиція, за якою за наявності в силі Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті неприпустиме звернення стягнення на предмет іпотеки, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, підтверджена ухвалами Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.07.2014 року та від 24.09.2014року.

Також ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ не мав прав звертатися до нотаріуса для реєстрації права власності на предмет іпотеки через відсутність додатку № 1 до договору факторингу, укладених між ПАТ УкрСиббанк та ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ з підписами і печатками сторін; актів приймання-передачі документів за кредитним договором з позивачем відповідно до положень Договору факторингу; первинних бухгалтерських документів (виписки по рахункам, що 13.02.2012року на рахунок первісного кредитора було зараховано відповідну суму), які підтверджують отримання грошових коштів первісним кредитором від нібито нового за переуступку права вимоги за кредитним договором, укладеним з позивачем.

Вказане є підставою для висновку про відсутність права вимоги у ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ за кредитним договором, укладеним ПАТ УкрСиббанк з позивачем.

З листа Головного територіального управління юстиції у м.Києві Міністерства юстиції України спрямованого на адресу позивача, ОСОБА_1 вбачається, що проведеною в межах компетенції перевіркою встановлено, що 24.11.2015 року, нотаріусом ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 за ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ відповідно до заяви, поданої останніми. З пояснень нотаріуса вбачається, що на підставі договору факторингу №4 від 11.06.2012 року та договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу, ОСОБА_9, реєстр.№2459-2460, права кредитора за основним зобов*язанням та іпотекодержателя перейшли до ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ . Через порушення боржником, ОСОБА_1 основного зобов*язання, іпотекодержатель прийняв рішення про задоволення власних потреб за рахунок предмета іпотеки в позасудовий спосіб. За результатами перевірки встановлено, що дії нотаріуса здійснено з порушенням норм абз. 2,3 ч.5ст.3 та ч.9ст.15 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ( в редакції чинній на момент здійснення реєстраційних дій), абз. 3п.2 порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції постанови Кабміну України від 17.10.2013 року №868), а також положень п.1,2 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року №607/5. Відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції від 29.07.2016 року за результатами перевірки та висновків комісії за №476/6, приватна нотаріальність ОСОБА_3 зупинена.

Тобто Приватний нотаріус, ОСОБА_3М прийняла рішення про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, набутого на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та вніс запис про це до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проте вказані дії це виключна компетенція державного реєстратора прав на нерухоме майно Міністерства юстиції України.

Порушення вимог чинного законодавства підтверджують наявність підстав для визнання неправомірними дій Приватного нотаріуса, ОСОБА_3 щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки на користь ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ , а також підставою для скасування рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права власності ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства , проте:

Рішення ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на нього на свою користь та рішення приватного нотаріуса ОСОБА_3 щодо реєстрації права власності на майно позивача, ОСОБА_1 та обтяження його іпотекою на користь ТОВ КЕИ-КОЛЕКТ суперечить вищезазначеним вимогам законодавства, а саме: ТОВ КЕИ-КОЛЕКТ при зверненні до нотаріуса знав, що нотаріус не вчиняв нотаріальну дію з предметом іпотеки, тому не мав права здійснювати державну реєстрацію права власності на нього; Договір іпотеки між Позивачем та банком містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке суперечить вимогам ст. 37 Закону України Про іпотеку в редакції від 15.12.2005, на підставі якого, згідно з редакцією закону від вказаної дати, неможливо було здійснити реєстрацію права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за договорами іпотеки, укладеними до 09.01.2009, необхідний окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя; позичальником та іпотекодавцем не було отримано письмову вимогу про усунення порушень, що суперечить ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку та п. 46 Порядку, докази спливу 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень відсутні; у матеріалах нотаріальної справи відсутня оцінка на предмет іпотеки суб'єкта оціночної діяльності, яка відповідала дійсній вартості квартири, тому дії ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ суперечать ч.З ст. 37 Закону України Про іпотеку ; на момент реєстрації права власності ТОВ КЕИ-КОЛЕКТ на предмет іпотеки, сума заборгованості не була безспірною, жодним рішенням суду її не було зафіксовано, ідотекодавець та позичальник не визнавали її.

Позиція, за якою іпотекодержатель не має права звертатися до приватного нотаріуса з метою звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки на користь іпотекодержателя без попереднього вчинення нотаріальної дії з майном у вказаного нотаріуса, а нотаріус не має права реєструвати права власності на предмет іпотеки та обтяження іпотекою на користь іпотекодержателя, так як це порушує вимоги Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень і Про іпотеку та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, а також через наявність мораторію, передбаченого Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті підтверджена ухвалами ВАС України від 12.07.17року справа №К/800/29580/16, від 25.04.2016 року справа №К/800/9367/16.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення длясправи і на які вона посилаєтьсяяк на підставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідностідо ч.ч.1-3ст. 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи ,поданим відповіднодо цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обовязком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатнимичи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно дост.. 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами :письмовими, речовими іелектронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимогичи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80ЦПК України достатніми єдокази,які усвоїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Відповідно до п. 27Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно зіч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення, ухвалене судомвідповідно донорм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені впостановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст. 124 , 129 Конституції України , задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а також факт визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, згідно з ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 551,20 грн., згідно квитанції від 28.03.2016 року, сплачений при зверненні з вказаним позовом до суду.

Керуючись ст. ст. 11 , 16 , 203 , 379 , 382 Цивільного кодексу України , ст. ст. 1 , 5 , 34 , 50 Закону України Про нотаріат ,Законом України Про іпотеку ,Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження , ст.ст. 4 , 12 , 76 , 81 , 89 , 133 , 137 , 141 , 263 , 264 , 265 , 268 , 273 , 354 Цивільного процесуального кодексу України , суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист прав споживачів, визнання недійсним правочину, визнання неправомірними дії та скасування рішення - задовольнити.

Визнати недійсним правочин ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ (код ЄДРПОУ 37825968)щодо звернення стягнення шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки: квартиру, загальною площею 68 кв.м, житловою площею 53.8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 785458451101) , згідно з рішенням Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, індексний номер: 26437448 від 24.11.2015 року.

Визнати неправомірними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3 щодо реєстрації права власності та обтяження, а саме заборони на нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 22 грудня 2006 року, на квартиру, загальною площею 68 кв.м, житловою площею 53,8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 785458451101) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ (код ЄДРПОУ 37825968) .

Скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, індексний номер: 26437448 від 24.11.2015року щодо реєстрації права власності та обтяження, а саме заборони на нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 22 грудня 2006 року, на квартиру, загальною площею 68 кв.м, житловою площею 53,8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 785458451101) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ (код ЄДРПОУ 37825968) .

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в рівних частках суму сплаченого судового збору у розмірі 551,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

СУДДЯ: ЦЕЛУХ А.П.