Постанова

від 11.12.2018 по справі 125/1446/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 125/1446/18

Провадження № 22-ц/801/89/2018

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Хитрук В. М.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 рокуСправа № 125/1446/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Сала Т. Б., Якименко М. М.

за участі секретаря Кирилюк Л. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватної агрофірми Вікторія до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Подільська зоря про визнання недійсними договорів оренди землі,

за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Подільська зоря на ухвалу Барського районного суду Вінницької області, постановлену у цій справі 07 вересня 2018 року у м. Бар суддею цього суду Хитруком В. М., дати складання повного тексту ухвали не відомо,

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2018 року ПАФ Вікторія звернулася до суду з позовом про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та іншими (всього 31 особа) із СТОВ Подільська зоря , який мотивований тим, що позивач є орендарем спірних земельних ділянок, що знаходяться на території Каришківської сільської та Копайгородської селищної рад Барського району Вінницької області, власниками яких є відповідачі у справі - фізичні особи. В жовтні 2017 року позивачу стало відомо про існування угод про дострокове розірвання договорів оренди землі, укладених між ним і ОСОБА_3, ОСОБА_4 та іншими (всього 31 особа), та укладення останніми нових договорів оренди їхніх земельних ділянок із відповідачем - юридичною особою. Угод про розірвання договорів оренди, укладених з відповідачами - фізичними особами, позивач не підписував, про їх існування нічого не знав.

Пославшись на те, що договори оренди земельних ділянок між відповідачами - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та іншими (всього 31 особа) і СТОВ Подільська зоря фактично не мають предмету, оскільки спірні земельні ділянки знаходяться в оренді у ПАФ Вікторія , позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсними оспорюваних договорів оренди землі.

Разом з позовною заявою ПАФ Вікторія подано заяву про забезпечення позову, мотивовану тим, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити у подальшому виконання рішення суду у цій справі, оскільки до завершення розгляду справи відповідачі - фізичні особи, можуть укласти нові договори оренди спірних земельних ділянок з будь-якими третіми особами, отже позивачу необхідно буде повторно звертатись до суду та державного реєстратора для відновлення своїх прав.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 07 вересня 2018 року задоволено заяву про забезпечення позову, заборонено суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії із відповідачами - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та іншими (всього 31 особа), стосовно спірних земельних ділянок.

Не погодившись із постановленою ухвалою, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Подільська зоря , посилаючись на не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу скасувати, а у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, ухвала суду цим вимогам не відповідає, тому апеляційний суд відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, перевіривши її законність і обґрунтованість у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги про забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак порушить права позивача на судовий захист.

Із такими висновками суду не можна погодитись, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм процесуального права з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Види забезпечення позову визначені ст. 150 ЦПК України і відповідно до ч. 2 цієї статті заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання (ч. ч. 6, 7 ст. 153 ЦПК України).

Ухвала про забезпечення позову повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали (п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року).

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Зміст оскаржуваного судового рішення свідчить, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву, не навів жодних обґрунтованих мотивів з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цивільній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль; не дослідив обставин, які повинні бути враховані на етапі дослідження заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а саме: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; не врахував співмірності вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду матеріали справи не містять.

Так, суд першої інстанції не здійснив оцінку наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення, а позивач, в свою чергу, не надав належних та допустимих доказів того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються із висновками Верховного суд у постанові від 24 жовтня 2018 року у справі № 757/65718/17-ц.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржене судове рішення в законній силі залишатись не може та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Подільська зоря задовольнити, ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 07 вересня 2018 року скасувати.

У задоволенні заяви Приватної агрофірми Вікторія про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : Т.Б. Сало

М. М. Якименко

Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2018 року.