Постанова

від 04.12.2018 по справі 756/1822/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 року м. Київ

Справа 756/1822/15-ц

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.

секретар Луговий Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Майбоженко А.М. 17 серпня 2018 року у м. Києві, дата складення повного тексту ухвали не зазначена, у справі за заявою Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню,

В С Т А Н О В И В

У липні 2018 року представник ПрАТ Лізинг інформаційних технологій звернувся до суду із заявою про визнання такими, що не підлягають виконанню повністю та частково виконавчих листів, виданих Оболонським районним судом м. Києва на підставі заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2015 року. Заявлені вимоги обґрунтовані ти, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2015 року задоволено позовні вимоги ПрАТ Лізинг ІТ до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. Даним рішенням стягнуто з відповідачів солідарно суму боргу за невиконання грошових зобов'язань у сумі 98088,58 грн, а також судових витрат. На виконання даного рішення видано 6 виконавчих листів. Три з них про солідарне стягнення боргу по кожному з боржників, та три про стягнення з кожного відповідача 477,02 грн судових витрат. Так боржник ОСОБА_3 добровільно перерахувала на користь заявника в рахунок суми основного боргу 1200 грн, та кожен з боржників добровільно сплатив на користь заявника 986,16 грн, що складається з суми судових витрат по виконавчих листах (477,02 грн), інфляційного збільшення суми боргу в цій частині та трьох відсотків річних.

№ апеляційного провадження:№ 22-ц/824/1583/2018 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Посилаючись на те, що боржникам добровільно виконали свої зобов'язання за вказаними виконавчими листами, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню частково виконавчі листи про солідарне стягнення суми боргу у розмірі 98088,58 грн (щодо кожного боржника) - в межах суми стягнення 1200 грн. А також просить визнати такими, що не підлягають виконанню повністю виконавчі листи про стягнення з кожного з боржників судових витрат у розмірі 477,02 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 серпня 2018 року в задоволенні заяви ПрАТ Лізинг інформаційних технологій про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню - відмовлено.

Не погодилось із судовим рішенням ПрАТ Лізинг інформаційних технологій , його представником до суду подано апеляційну скаргу посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме ч. 2 ст. 432 ЦПК України. Зазначає, що дана норма не вказує на те, що добровільне виконання боржником повинно мати місце на момент видачі судом виконавчого листа. Вважає, що ч. 2 ст. 432 ЦПК України може бути застосована також у разі коли боржник добровільно виконав своє зобов'язання вже після того як суд видав виконавчий лист по справі, на будь-якому етапі виконання судового рішення: до відкриття виконавчого провадження, під час виконавчого провадження, після закриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувану у тому числі з залишенням в силі арешту майна боржника. Також зазначає, що до такого самого висновку приходять й інші суди у подібних справах за участю ПрАТ Лізинг інформаційних технологій .

Враховуючи вищевикладене, представник ПрАТ Лізинг інформаційних технологій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нову, якою заяву задовольнити в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили, а тому колегія суддів, керуючись положеннями ст.ст. 371,372 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу за відсутності вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2015 року задоволено позовні вимоги ПрАТ Лізинг інформаційні технології до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. Даним рішенням стягнуто з відповідачів солідарно суму боргу за невиконання грошових зобов'язань у сумі 98088,58 грн, а також судові витрати.

На виконання даного рішення 01 грудня 2015 року видано 6 виконавчих листів. Три з них про солідарне стягнення боргу по кожному з боржників, та три про стягнення з кожного відповідача 477,02 грн судових витрат.

Боржник ОСОБА_3 26 червня 2018 року добровільно перерахувала на користь заявника в рахунок суми основного боргу 1200 грн.

Кожен з боржників 02 липня 2018 року добровільно сплатив на користь заявника 986,16 грн, що складається з суми судових витрат за виконавчими листами (477,02 грн), інфляційного збільшення суми боргу в цій частині та трьох відсотків річних, у зв'язку з чим ПрАТ Лізинг інформаційних технологій звернулось до суду із заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню повністю або частково лише у разі, якщо передбачені законом обставини існували на момент видачі виконавчого листа, а не виникли після цього.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на матеріально-правові та процесуально-правові.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.

З метою уникнення ситуації, при якій в кожному випадку часткового погашення боржником заборгованості, сторона виконавчого провадження мала б звертатись до суду із заявами про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, статтею 19 Закону України Про виконавче провадження передбачено, зокрема, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Таким чином, звернення до суду із заявами про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у зв'язку з частковим виконанням рішення суду в даному випадку є не обгрунтованим, оскільки питання про розмір суми, яка підлягає стягненню з боржників, вирішується під час виконання рішення суду та контролюється виконавцем самостійно.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні копії виконавчих листів та будь-які дані щодо відкриття виконавчих проваджень з приводу виконання вказаних вище виконавчих листів, що позбавляє суд можливості в повному обсязі з'ясувати обставини, що мають значення для вирішення вказаної вище заяви.

А отже наведені ПрАТ Лізинг інформаційних технологій доводи в апеляційній скарзі не дають підстав для скасування ухвали суду першої інстанції. Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій - залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 17 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді:

Повний текст постанови складений 11 грудня 2018 року.