Рішення

від 11.12.2018 по справі 910/11828/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 року                                         Справа № 910/11828/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А., розглянувши справу

          за позовом Інституту Гідромеханіки Національної академії наук України, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Желябова, 8/4, ідентифікаційний код юридичної особи: 05417354

          до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендер Проджект», місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Карла Маркса, 36, ідентифікаційний код юридичної особи: 39401391

про стягнення 2560,51 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін

25.09.2018 року до Господарського суду Херсонської області за підсудністю від Господарського суду м. Києва, на підставі ухвали від 06.09.2018 року, надійшла позовна заява Інституту Гідромеханіки Національної академії наук України (далі – Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вендер Проджект” (далі – Відповідач) про стягнення 2560,51 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 324 від 11.11.2015 року.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 762 ЦК України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань з оплати за користування нерухомим майном за договором оренди № 324 від 11.11.2015 року.

Справа на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2018 року була розподілена судді Остапенко Т.А.

Ухвалою від 28.09.2018 року позовна заява, у зв'язку із невідповідністю ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України, залишена судом без руху. Позивачу встановлено строк для усунення недоліків.

16.10.2018 року Позивачем надано документи на усунення недоліків, про які зазначалося в ухвалі від 28.09.2018 року.

Ухвалою від 22.10.2018 року судом відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи та клопотань про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана Позивачем 30.10.2018 року. Ухвала про відкриття провадження, що направлялася на адресу місцезнаходження Відповідача повернулася до суду із відміткою на конверті “за закінченням терміну зберігання”.

Згідно п.п. 4,5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, Відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Херсонської області.

Протягом встановленого строку, від сторін клопотань про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін не надійшло.

Відповідачем право на подачу відзиву на позовну заяву, протягом визначеного судом строку, не реалізовано.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Таким чином, справу розглянуто за наявними в ній доказами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято та підписано без його проголошення 11.12.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд

в с т а н о в и в:

11.11.2015 року між Інститутом Гідромеханіки Національної академії наук України (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вендер Проджект” (відповідач, орендар) укладено договір оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 324 (далі – Договір) (а.с. 45-53).

          Згідно умов Договору, визначених у п. 1.1. орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування державне майно - кім. № 316, загальною площею 17,70 кв.м., розміщене за адресою: 03680, м. Київ, вул. Желябова, 8/4 на 3-му поверсі лабораторного корпусу будівлі, що перебуває на балансі ІГМ НАНУ, вартість якого згідно з висновком про вартість майна (актом оцінки) від 30.04.2015 року, станом на 11.11.2015 року становить 107531,92 грн.

          Майно передається в оренду для використання під офіс (п. 1.2. Договору).

          Згідно п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю згідно з висновком про вартість майна (п. 2.3 Договору).

Визначене у п. 1.1. Договору майно, відповідно до п. 2.1. Договору передано орендарю, 11.05.2016 року, на підставі підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту приймання-передачі майна (а.с. 54). Вартість майна на дату передачі у оренду склала 107531,92 грн.

          Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 11.11.2015 року – 1681,50 грн.

          Крім внесення орендної плати, п. 3.1. Договору передбачено обов'язок орендаря сплачувати орендодавцю за розрахунками орендодавця: відшкодування податку на землю, відшкодування комунальних платежів, витрат на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

          Згідно п. 3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

          У п. 3.4. Договору сторонами узгоджено, що орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяця.

          Згідно п. 3.11. Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, орендодавцю.

Згідно п. 10.1. Договір укладено строком на шість місяців, та діє з 11.11.2015 року до 10.05.2016 року включно. Чинність цього договору, відповідно до п. 10.6, припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 10.9 Договору майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря. Оскільки, майно, яке є предметом Договору, прийнято Відповідачем у користування лише 11.05.2016 року. Доказів на підтвердження обставин повернення, майна з оренди, припинення або розірвання договору, протягом спірного періоду, матеріали справи не містять, та сторонами не надано, з огляду на положення ст. 764 ЦК України, ст. 17 Закону України “Про орендну державного та комунального майна”, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

          На виконання умов Договору Позивачем виставлені: рахунок № 000000001636 від 01.12.2016 за орендну плату та компенсацію земельного податку за грудень 2016 року у розмірі 2197,84 грн.; рахунок № 000000001700 від 02.12.2016 за відшкодування витрат по отриманим комунальним послугам у розмірі 362,67 грн. (а.с. 55).

          Між тим, Відповідач взяті на себе за Договором зобов'язання із внесення орендної плати за користування майном, визначеним у п. 1.1. Договору, не виконав, в результаті чого у нього перед Позивачем наявна заборгованість у розмірі 2560,61 грн. за грудень 2016 року.

          Претензія за вих. № 54-368-7/23 від 13.11.2017 року (а.с. 44), із вимогою про сплату заборгованості, що виникла, за вказаним договором, залишена Відповідачем без виконання, акт звірки взаєморозрахунків не підписано (а.с. 43).

          Невиконання Відповідачем зобов'язань із внесення у визначені строки та розміри орендної плати за грудень 2016 року стало підставою для звернення Позивача до суду із цим позовом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          За змістом положень статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК.

          Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

          Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          За своєю правовою природою, укладений між Позивачем та Відповідачем договір є договором оренди державного майна, правовідносини за яким врегульовані нормами глави 58 ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 5 Глави 30 ГК України, Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

          Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

          Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч. 1 ст. 760 ЦК України).

          В силу ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

          Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

          За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

          За змістом ч. 1 ст. 286 ГК України, ст. ст. 18, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, незалежно від результатів господарської діяльності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зважаючи на положення ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, нарахування Позивачем орендної плати за грудень 2016 року є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає, що Позивач виконав зобов'язання за договором, передавши Відповідачу за актом приймання-передачі орендоване майно. Натомість, Відповідач взяті на себе за договором зобов'язання належним чином не виконав та за користування орендованим майном у грудні 2016 року, не розрахувався. Докази, на спростування зазначених обставин Відповідачем не надано.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 324 від 11.11.2015 року, є законними, обґрунтованими та задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, Позивачу за рахунок Відповідача відшкодовується судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги Інституту Гідромеханіки Національної академії наук України – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендер Проджект» (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Карла Маркса, 36, ідентифікаційний код юридичної особи: 39401391) на користь Інституту Гідромеханіки Національної академії наук України (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Желябова, 8/4, ідентифікаційний код юридичної особи: 05417354) заборгованість за договором оренди майна, що належить комплексу НАН України № 324 від 11.11.2015 у розмірі 2560,51 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

          Повне судове рішення складено та підписано 11.12.2018 року

          Суддя                                                                                          Т.А. Остапенко