Рішення

від 03.12.2018 по справі 812/608/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/608/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

та

представників сторін:

від позивача - Бережного Г.М.,

від відповідачів - Борщової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 812/608/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького басейну до Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького басейну (далі - ТОВ Вугілля Донецького басейну , позивач) до Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Луганської ОДПІ, І-ий Відповідач), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, ІІ-ий Відповідач) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 16.03.2018 у зв'язку з невідповідністю позову вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, позовна заява була залишена без руху (т.1 а.с. 1-2).

30 березня 2018 року позивачем до суду надано уточнений адміністративний позов (т.1 а.с. 23-30) з такими вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про анулювання реєстрації платника ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького Басейну від 19.11.2016 № 898;

2) зобов'язати Луганську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області направити до Державної фіскальної служби України відповідні документи для відновлення в Реєстрі платників податку на додану вартість даних щодо платника податку на додану вартість - товариства з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького басейну ;

3) зобов'язати Державну фіскальну службу України скасувати анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького Басейну в Реєстрі платників податку на додану вартість та поновити в Реєстрі платників податку на додану вартість запис про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького Басейну платником податку на додану вартість з дати попередньої реєстрації - 09.02.2010;

4) зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку платник товариство з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького Басейну має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення 1200457,16 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що не згоден з рішенням Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 19.11.2016 № 898 про анулюванню реєстрації платника податку на додану вартість з підстав передбачених підпунктом г пункту 184.1 статті 184 ПКУ - в наслідок ненадання декларації з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців, оскільки у зв'язку із знаходженням підприємства та території тимчасово окупованій незаконними збройними формуваннями та зупиненням з 20.09.2015 роботи підприємства на підставі наказу від 20.09.2015 № 2. Останню декларацію з податку на додану вартість ТОВ Вугілля Донецького Басейну засобами електронного зв'язку в електронній формі подано до контролюючого органу за серпень 2015 року.

Зазначив, що у зв'язку з розміщенням Позивача в м. Луганськ, яке тимчасово не контролюється українською владою, та відноситься до території проведення антитерористичної операції на ТОВ Вугілля Донецького Басейну розповсюджується дія Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , а також усіх законодавчих актів прийнятих у зв'язку з проведенням АТО. На підтвердження зазначених обставин послався на сертифікат Торгово-промислової палати України від 10.02.2017 № 7297, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин.

Стверджував, що відповідно до статті 10 Закону № 1669 належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення терористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Також просив суд звернути увагу, що з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, ТОВ Вугілля Донецького Басейну у декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року в рядку 24 сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду відображено суму в розмірі 212972,00 грн. та у рядку 31 сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду 977 549,00 грн. Тобто станом на 3 серпня 2015 року платник податків має право на реєстраційну суму в розмірі 1199743,82 грн з урахуванням суми переплати і показника загальної суми податку за отриманими податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі, станом на 08 листопада 2016 року - на реєстраційну суму в розмірі 1200457,16 грн, згідно з даними системи електронного адміністрування ПДВ. Вказана податкова декларація з ПДВ за червень 2015 року була прийнята контролюючим органом, що підтверджується квитанцією № 2, тобто до 31.07.2015.

Після прийняття наказу від 26.02.2017 № 1 про відновлення діяльності підприємства, ТОВ Вугілля Донецького Басейну почало роботу по відновленню роботи підприємства та пошуку підприємств контрагентів (постачальників, покупців).

Отже, незаконне анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість позбавило підприємство можливості повноцінно здійснювати підприємницьку діяльність та користуватися реєстраційною сумою в системі електронного адміністрування.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького басейну до Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви у повному обсязі, а також враховуючи не визнання судом поважними причин пропущення строку звернення товариства з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького Басейну з даним позовом до адміністративного суду (т.1 а.с. 40-42).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2018, справу направлено до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду (т.1 а.с. 122-123).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 відкрито провадження у справі № 812/608/18, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено справу до слухання у підготовчому засіданні (т.1 а.с. 128-129).

Ухвалою суду від 17.09.2018 підготовче засідання було закрито, справу призначено до судового розгляду на 03.10.2018 (т.1 а.с. 161).

03 жовтня 2018 року до суду від Державної фіскальної служби України надійшов відзив на адміністративний позов, в якому ІІ-ий Відповідач адміністративний позов не визнав (т.1 а.с. 173-178).

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Рішенням Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 19.11.2016 № 898 Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивачу анульовано свідоцтво платника ПДВ відповідно до пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що підприємство протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість.

Щодо ненадання декларацій у зв'язку з настанням обставин непереборної сили, пояснив наступне.

Починаючи з 01.01.2015 податкова звітність з податку на додану вартість подається виключно в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (абзац 2 пункт 49.4 статті 49 ПК України). Пункт 49.4 статті 49 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи .

Остання податкова декларація була подана підприємством за податковий період серпень 2015 року, в подальшому за період з вересня 2015 року по жовтень 2016 року декларації підприємством не подавались.

На думку відповідача, товариство зобов'язано було подавати податкові декларації виключно в електронній формі, незалежно від періоду за який подається декларація.

Відповідач стверджує, що підприємство об'єктивно мало можливість подавати відповідні декларації навіть за наявності реєстрації у м. Луганськ у зв'язку з тим, що між ним та податковою інспекцією підписаний: договір про визнання електронних документів від 26.06.2015 № 260620151 та договір про визнання електронних документів від 18.11.2016 № 181120163, предметом яких є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях як оригіналу.

Відповідач повідомив, що позивач зверталося до Центру Сертифікації щодо отримання нових електронних ключів для подання податкової звітності, які отримало 24.07.2014 з терміном дії до 23.07.2015 та 11.11.2016 з терміном дії до 10.11.2017.

Додатково зазначив, що сертифікат ТПП України є єдиним належним і достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили. На час винесення рішення від 19.11.2016 № 898 про анулювання реєстрації платника ПДВ сертифікат ТПП України не був отриманий позивачем, і відповідно не був наданий до Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області. Підприємством Сертифікат ТПП отримано лише 10.02.2017, а фактично позивач звернувся за його отриманням 08.02.2017.

Посилаючись на п. 49.2. ст.49, абз. 2 п. 49.20 ст.49, пп. 102.6.4 п. 102.6 ст. 102, п. 203.1. ст.203 ПК України, Порядок застосування норм пп. 102.6-102.7 ст.102 ПК України, затверджений наказом Державної податкової адміністрації від 24.12.2010 № 1044, відповідач вважає, що позивачу необхідно було звернутися до контролюючого органу з заявою платника податків про продовження граничних строків подання податкової звітності. Однак, протягом періоду з 20.09.2015 до 20.10.2016 та на дату винесення рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 19.11.2016 №898, і на дату судового розгляду позивач не звертався з вказаною заявою Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області.

Виходячи з вищевикладеного, ІІ-ий Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні сторони надали пояснення тотожні інформації, зазначеній в позовній заяві та відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-74, 77-78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Повноваження Відповідача визначені у тому числі статтею 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У відповідності до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

З урахуванням викладеного та вимог статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Межі перевірки дій суб'єкта владних повноважень визначені частиною другою статті 2 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладається на відповідача.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького Басейну зареєстроване як юридичної особи, код ЄДРПОУ 36901707, за адресою: вулиця Краснодонська, будинок 5 В, Ленінський район, місто Луганськ, Луганська область, 91047, та 09.02.2010 отримав свідоцтво платника податку на додану вартість № 100268440 (т.1 а.с. 16-18, 73).

Остання декларація з податку на додану вартість, яка сформована Позивачем, є декларацією за серпень 2015 року (т.1 а.с. 75-78).

Сторонами визнається період, за який Позивач не подавав декларацію.

26.06.2015 між Ленінською ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області та ТОВ Вугілля Донецького басейну укладено договір від № 260620151 про визнання електронних документів, а саме: податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів, поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (т.2 а.с. 8-9).

За договором від 26.06.2015 № 260620151 електронні ключі діяли з 27.07.2014 до 23.07.2015 (т.2 а.с. 10).

18.11.2016 між Луганською ОДПІ та ТОВ Вугілля Донецького басейну укладено новий договір № 181120163 про визнання електронних документів, а саме: податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (т.2 а.с. 14-18), за даним договором електронні ключі діяли з 11.11.2016 по 10.11.2017 (т.2 а.с. 11).

Відповідно до інформації, зазначеної в протоколі засідання комісії з анулювання реєстрації платників податку на додану вартість від 16.11.2016 № 24, ухвалено прийняти рішення та провести анулювання платників на додану вартість датою їх підписання підприємств, зокрема ТОВ Вугілля Донецького Басейну (т.1 а.с. 179).

19.11.2016 Луганською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області було прийнято рішення № 898 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (а.с. 180-181, далі - рішення № 898), підставою для прийняття рішення було неподання протягом дванадцяти послідовних податкових місяців до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість, а саме: з 01.09.2015 по 30.09.2016.

Позивач рішення № 898 оскаржив в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, подавши скаргу від 01.03.2018 б/н (т.1 а.с. 10-12), яка залишена без розгляду (т.1 а.с. 100-101).

Відповідач зазначає, що протягом періоду серпень 2015 року - листопад 2016 року позивачем в електронному вигляді подавались податкова звітність з єдиного внеску, податку на прибуток, звіти про суми нарахованої заробітної плати, що підтверджується інформацією, наявною у витязі з АІС Податковий блок (т.1 а.с. 218-222), що спростовує на його думку, доводи позивача про неможливість подання податкових декларацій з податку на додану вартість.

10 лютого 2017 за вих. № 25.3-33 Луганською регіональною торгово-промисловою палатою було видано сертифікат № 7297 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) ТОВ Вугілля Донецького басейну щодо обов'язку подання податкової декларації з податку на додану вартість з вересня по грудень 2015 року та з січня по грудень 2016 року у граничний строк: протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Періодом дії форс - мажорних обставин: дата настання - 17 вересня 2015 року, дата закінчення: тривають на 10 лютого 2017 року, дату встановити неможливо (т.1 а.с. 74, т.2 а.с. 94).

Позивачем подано до Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області таку податкову звітність з податку на додану вартість:

- 02.08.2015 уточнюючий розрахунок за лютий 2015 року, яким уточнив суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду з 212972,00 грн на 977549,00 грн (т.1 а.с. 79-83);

- 02.08.2015 звітну за травень 2015 року, у якій визначив суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду 977549,00 грн (т.2 а.с. 84-86);

- 02.08.2015 звітну за червень 2015 року, у якій визначив суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду 977549,00 грн, сума переміщення перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленого відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації - 0 (т.2 а.с. 87-89);

- 19.08.2015 звітну за липень 2015 року, у якій визначив суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду 977549,00 грн, сума переміщення перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленого відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації - 1199744,00 грн (т.2 а.с. 81-83);

- 19.06.2015 звітну за серпень 2015 року, у якій зазначив суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду 0 грн (т.1 а.с. 75-78).

Згідно з поясненнями відповідачів від 30.11.2018 проведеним аналізом вказаних декларацій встановлено, що за податкові звітні періоди - травень, червень 2015 року, позивачем не задекларовано у рядку 22.1 декларації суми перевищення від'ємного значення над сумою обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України. У той же час, у рядку 22.1 податкової декларації з ПДВ за липень 2015 року така сума зазначена у розмірі 1199755 грн. Проте, у зв'язку із відсутністю додатків до податкової декларації з ПДВ за липень 2015 року, контролюючий орган не має можливості встановити ланцюг операцій, що мали вплив на суму 1199755 грн, яку просить відновити на особистому рахунку платника податків позивач. Камеральна перевірка щодо правильності нарахування податкових зобов'язань, податкового кредиту та від'ємного значення за податковою декларацією з ПДВ за липень, серпень 2015 року не проводилася (т.2 а.с. 30).

Згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних у реєстрі відсутні зареєстровані податкові накладні, у яких продавцем є ТОВ Вугілля Донецького Басейна (т.2 а.с. 46).

Будь-яких інших документів представником позивача до суду не надано.

Представник позивача в судових засіданнях поясняв, що надати будь-які інші документи на підтвердження своєї позиції не має можливості через їх відсутність.

Наказів від 20.09.2015 № 2 та від 26.02.2017 № 1 про тимчасове зупинення та відновлення діяльності підприємства позивача представником до суду не надано.

Предметом спору по даній справі є рішення № 898 та збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення 1200457,16 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом встановлено таке.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 19.11.2016 № 898 та зобов'язання відновити дані, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 46.1. статті 46 ПК України податкова декларація - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Тобто, граничним терміном зі спливом якого до платника податку може застосовуватися анулювання реєстрації як платника ПДВ є 12 послідовних податкових місяців протягом яких не подається податкова звітність.

На підставі пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Судом не приймають доводи податкового органу, що позивач мав технічну можливість подати декларації в електронній формі, оскільки отримав електронні ключі та вносив податкові накладні в електронному вигляді з наступних підстав.

Сертифікатом № 7297 Луганської регіональної Торгово-промислової палати від 10.02.2017 засвідчено для ТОВ Вугілля Донецького басейну настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо обов'язку платника податку - подання податкової декларації з податку на додану вартість з вересня по грудень 2015 року та з січня по грудень 2016 року у граничний строк: протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, зокрема до 20.10.2015, 20.11.2015, 20.12.2015, 20.01.2016, 20.02.2016, 20.03.2016, 20.04.2016, 20.05.2016, 20.06.2016, 20.07.2016, 19.08.2016, 20.09.2016, 20.10.2016, 20.11.2016, 20.12.2016, 20.01.2017 (т.1 а.с. 74, т.2 а.с. 94).

На підставі статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 44.1 та пункту 44.2 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Оскільки підприємство знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється українською владою, сертифікатом засвідчено настання для позивача обставин непереборної сили щодо обов'язку подання податкової декларації з ПДВ, тому подання такої декларації без підтвердження первинними документами є порушенням обов'язку платника податків формувати показники податкової звітності тільки на підставі даних, які підтверджені первинними документами.

Крім цього, абзацем 1 статті 1 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції встановлено, що періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 14 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні у рамках здійснення заходів, передбачених Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності.

Тобто, час застосування зазначених положень триває з 14 квітня 2014 року.

На підставі абзацу 2 статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р до зазначених населених пунктів належать м. Луганськ (підпункт 1 пункту 1 (Луганська область).

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Кабінет Міністрів України 2 грудня 2015 року розпорядженням № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р та від 05.11.2014 № 1079-р.

Відповідно до вказаного розпорядження, м. Луганськ, тобто місце реєстрації ТОВ Вугілля Донецького басейну , включений до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Частиною 5 перехідних положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції встановлено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону (розпорядження було опубліковано в газеті Голос України від 14.10.2014 № 197) повинен затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Зазначені положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р та від 2 грудня 2015 № 1275-р свідчать, що звільнення від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності, передбачених статтею 14 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні тривала з 14 квітня 2014 року.

При таких обставинах, за наявності умов визначених Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , оскільки платник податків звільняється від відповідальності за порушення строків подання фінансової звітності, то з урахуванням вимог пункту 1 статті 44 ПК України він звільняється і від відповідальності за порушення строків податкової звітності.

Крім цього, на підставі статті 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як вже зазначалося, сертифікатом № 7297 Луганської регіональної Торгово-промислової палати від 10.02.2017 засвідчено для ТОВ Вугілля Донецького басейну настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які діють з 17 вересня 2015 року.

Також слід зазначити, що КМУ України у період з 05.11.2014 (05.11.2014 було прийнято розпорядження КМУ № 1079-р Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 ) по 02 грудня 2015 року фактично не приймав перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, хоча відповідно вимог Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції такий перелік повинен був прийнятий протягом 10 днів після опублікування зазначеного Закону.

Суд вважає, що з урахуванням того, що ТОВ Вугілля Донецького басейну зареєстровано у м. Луганськ, яке включено до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно вимог Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , ПК України, позивач у період з 17 вересня 2015 року по теперішній час (як зазначено у сертифікаті ТПП), має певні підстави для звільнення від відповідальності за порушення строків подання податкової звітності та при таких обставинах рішення відповідача є таким, що порушує права платника податків.

При цьому не має значення, коли (до прийняття податковим рішення про анулювання реєстрації чи після) позивачем отримано сертифікат ТПП, оскільки цим сертифікатом засвідчено настання обставин непереборної сили за певний період та за невиконання певних обов'язків платника податку.

Що стосується доводів податкового органу, що позивач не звертався з заявою про продовження граничних строків подання звітності, суд зазначає наступне.

На підставі підпункту 102.6.4 пункту 102.6 статті 102 ПК України граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Порядок застосування норм підпунктів 102.6-102.7 статті 102 ПК України затверджено наказом Державної податкової адміністрації від 24.12.2010 № 1044 (далі - Порядок).

На підставі пункту 5.4 Порядку відсутність можливості платника податку подати у граничний строк податкові декларації тощо може бути пов'язана з обмеженою свободою пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально. У цьому разі документальним підтвердженням є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України.

Згідно з пунктом 8 Порядку платник податку може звернутися до податкового органу з письмовою заявою про продовження граничних строків.

Заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених цим Порядком, у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів.

Проте, обставини непереборної сили відносно позивача відповідно до Сертифікату ТПП, до теперішнього часу (проведення АТО) діють та не закінчилися, тому позивач не порушив норми Порядку стосовно строку звернення з заявою про продовження граничних строків подання звітності.

Водночас, аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України має прийматися за наявності відповідних підтверджуючих документів та з врахуванням аналізу податкових декларацій платника податку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.05.2016 № К/800/19768/14.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 19.11.2016 № 898, яким анульована реєстрація платника податку на додану вартість ТОВ Вугілля Донецького басейну є протиправним та таким, що порушує права позивача, які підлягають відновленню шляхом скасування зазначеного рішення та зобов'язання відповідача відновити в Реєстрі платників податку на додану вартість дані про платника податку на додану вартість - ТОВ Вугілля Донецького басейну з моменту його анулювання.

Щодо позову в частині зобов'язання І-го відповідача направити до ІІ-го відповідача відповідні документи для відновлення в Реєстрі платників податку на додану вартість даних щодо позивача; зобов'язання ІІ-го відповідача скасувати анулювання реєстрації позивача в Реєстрі платників податку на додану вартість та поновити в Реєстрі платників податку на додану вартість запис про реєстрацію позивача платником податку на додану вартість з дати попередньої реєстрації - 09.02.2010, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 формування та ведення Реєстру здійснює Державна фіскальна служба України.

Контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків у Реєстрі, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

З кола обов'язків щодо ведення Реєстру Державна фіскальна служба України здійснює: відміну анулювання реєстрації платника ПДВ.

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати І-го відповідача направити Державній фіскальній службі України документи відносно позивача з метою внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість, а Державну фіскальну службу України зобов'язати вчинити дії щодо поновлення реєстрації позивача платником податку на додану вартість з дати реєстрації.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку платник товариство з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького Басейну має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення 1200457,16 грн, суд зазначає таке.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі ПДВ) визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , що набрав законної сили з 01.01.2015.

Так, згідно п. 200-1.1, п. 200-1.2 ст. 200-1 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200. 1 цього Кодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569) було затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно з п. 1 Порядку № 569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

При цьому п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

За змістом ж приписів п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України (в редакції з 29.07.2015 р.) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників SНаклОтр та SНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників SНаклОтр, SНаклВид та SМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу.

При цьому, в силу норм п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. В такому випадку суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

Вказана процедура деталізована у п. 9-1 Порядку № 569, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, яким передбачено, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, та залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте.

ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення.

Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

У зв'язку з цим Міністерством фінансів України була затверджена нова форма декларації з податку на додану вартість згідно наказу від 23.09.2014 № 966, в якій для суми залишків від'ємного значення, непогашених станом на 01.02.2015, передбачено окремий розділ IV.

Водночас, нормами п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, в редакції чинній після 29.07.2015, встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16.07.2015 № 643-VIII (тобто з 29.07.2015) зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема:

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

За змістом приписів п. 10 Порядку № 569 ДФС: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

30.07.2015 ДФС України на своєму офіційному сайті (www.sfs.gov.ua) оприлюднила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16.07.2015 № 643-VIII з удосконалення СЕА, в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( СУМА Накл), сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників СУМА НаклОтр, СУМА Митн та СУМА НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;

- протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума СУМА Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( СУМА Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:

- починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою СУМА Накл.

Виходячи з системного аналізу наведених вище положень вбачається, що у зв'язку з набранням 29.07.2015 чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість , яким зазначені положення Податкового кодексу України були викладені в наведеній редакції, всім зареєстрованим в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платникам податків, в тому числі й позивачу, було обнулено значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому зареєстрованим платникам податку значення суми, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягало автоматичному збільшенню у визначених в п. 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України випадках. Зокрема, після обнуління реєстраційна сума (SНакл) зареєстрованим платникам податку збільшується, крім іншого, на суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року/ІІ квартал 2015 року.

Тобто, за змістом пп. 4 п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування ПДВ на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.

На підставі матеріалів справи вбачається, що за податкові звітні періоди - травень, червень 2015 року, позивачем не задекларовано у рядку 22.1 декларації суми перевищення від'ємного значення над сумою обчисленою відповідно до п. 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України. У той же час, у рядку 22.1 податкової декларації з ПДВ за липень 2015 року така сума зазначена у розмірі 1199755,00 грн (т.2 а.с. 84-86, 87-89, 81-83, 75-78).

Однак, у зв'язку із відсутністю додатків до податкової декларації з ПДВ за липень 2015 року, контролюючий орган не мав можливості встановити ланцюг операцій, що мали вплив на суму 1199755 грн, яку просить відновити на особистому рахунку платника податків позивач.

Отже у податкового органу не з власної вини була відсутня можливість забезпечити відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем в податкових деклараціях відомостей.

Не подання додатків до декларацій з податку на додану вартість не заперечувалось представником позивача в судових засідання, не одноразові вимоги суду стосовно надання документів представник позивача зазначив про неможливість надати будь-які інші документи через їх відсутність.

На підставі викладеного, суд не вбачає з боку контролюючого органу допущення протиправної бездіяльності.

Тому у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку платник товариство з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького Басейну має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення 1200457,16 грн слід відмовити.

Стосовно визначення суми, на яку платник - товариство з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького Басейну , має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення 1200457,16 грн, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 ПК України, відповідно до якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу.

Тому у цьому випадку вимога Позивача зобов'язати орган Державної фіскальної служби провести перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, таким чином підтвердити достовірність нарахованого бюджетного відшкодування, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до пункту 50.4 статті 50 ПК України у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Враховуючи, що наявність розбіжностей в показниках, відображених позивачем в податкових деклараціях за червень, липень, серпень 2015 року, перешкоджає повному відносленню порушених прав позивача, а також те, що визначення достовірності нарахування податкових зобов'язань, податкового кредиту та від'ємного значення податку на додану вартість, в розумінні вищезазначених норм чинного законодавства, покладене на органи державної фіскальної служби, тобто, є дискреційними функціями такого органу, що мають можливість надати повне або часткове визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання провести камеральну перевірку достовірності нарахування податкових зобов'язань, податкового кредиту та від'ємного значення податку на додану вартість за податковими деклараціями за червень, липень, серпень 2015 року.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір за три вимоги немайнового характеру у розмірі 704,80 грн, відповідно до квитанції від 06.03.2018 № 0.0.980822257.1 (т.1 а.с. 3) та у розмірі 4581,20 грн відповідно до квитанції від 27.03.2018 № 0.0.998353708.1, разом 5286,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення трьох немайнових позовних вимог, дві з яких є взаємопов'язані, відповідно, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судовий збір у розмірі 1762,00 грн відповідно.

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького басейну (місце знаходження: 91047, м. Луганськ, вул. Краснодонська, буд. 5-В, код ЄДРПОУ 36901707) до Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (місце знаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код ЄДРПОУ 39892287), Державної фіскальної служби України (місце знаходження: 04655, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 19.11.2016 № 898 Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про анулювання реєстрації платника ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького Басейну .

Зобов'язати Луганську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області направити Державній фіскальній службі України документи відносно товариства з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького басейну з метою внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України вчинити дії щодо поновлення реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького Басейну платником податку на додану вартість з дати реєстрації шляхом внесення в автоматизовану систему даних реєстру платників податку на додану вартість Державної фіскальної служби України відомостей (запису) щодо скасування запису про анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького басейну .

Зобов'язати Луганську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області провести камеральну перевірку достовірності нарахування податкових зобов'язань, податкового кредиту та від'ємного значення податку на додану вартість за податковими деклараціями за червень, липень, серпень 2015 року.

У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку платник товариство з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького Басейну має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення 1200457,16 грн відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького Басейну судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Вугілля Донецького Басейну судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду або через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11 грудня 2018 року.

Суддя С.М. Чиркін