Рішення

від 06.11.2018 по справі 804/2705/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року Справа № 804/2705/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівське плюс" до Державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Куликовської Світлани Ігорівни про визнання рішень протиправними

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Михайлівське плюс до Державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації Куликовської Світлани Ігорівни, в якому позивач просить:

визнати протиправним рішення Державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації Куликовської Світлани Ігорівни від 06.04.2018 року за індексним номером 40533085 щодо внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

визнати протиправним рішення Державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації Куликовської Світлани Ігорівни від 06.04.2018 року за індексним номером 40533301 щодо внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

визнати протиправним рішення Державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації Куликовської Світлани Ігорівни від 06.04.2018 року за індексним номером 40532846 щодо внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно внесено зміни до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок за кадастровими НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, які передані ОСОБА_5 (орендодавець) в оренду ТОВ Михайлівське плюс на строк 10 років з 21.10.2009 року. Натомість відповідачем змінено вказану дату оренди земельних ділянок на термін 31.12.2017 року нібито на підставі заяви ОСОБА_6, який є керівником ТОВ Михайлівське плюс . Позивач вказані рішення вважає безпідставними та протиправними.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити його.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Михайлівське плюс та ОСОБА_7 був укладений договір оренди земельної ділянки від 04.01.2005 року та додаткова угода №1 до нього від 17.12.2007 року. Згідно умов даного договору його строк дії складає 10 років з моменту державної реєстрації, яка була проведена 21.10.2009 року, тобто строк дії договору розпочався з 21.09.2009 року.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.09.2011 року за №2-2485 спадкоємцем ОСОБА_7 є ОСОБА_5.

У зв`язку з означеним право оренди спадкоємця було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.05.2017 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2017 року. При цьому строк дії речового права залишився незмінним - 10 років з 21.09.2009 року.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в оренду ТОВ Михайлівське плюс були передані наступні земельні ділянки:

- земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_2, розташована на території Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області загальною площею 5,4800 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_3, розташована на території Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області загальною площею 5,6500 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_2, розташована на території Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області загальною площею 5,7000 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

04.04.2018 року на підставі заяви ОСОБА_6 було внесено

зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо строку оренди означених земельних ділянок та змінено строк дії речового права - 10 років з 21.10.2009 року на 31.12.2017 року.

Вказані зміни були внесені державним реєстратором Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації Куликовською Світланою Ігорівною та прийняті відповідні рішення від 06.04.2018 року за індексним номером 40533085, 40533301, 40532846.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року № 1952-IV, Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 та іншими нормативно-правовими актами щодо регулювання земельних питань.

Так, Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року № 1952-IV регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.2,3 ст.3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Пунктом 38 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 визначено, що зміни до записів Державного реєстру прав вносяться у разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка).

Внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, записи про яку містяться у зазначеному Реєстрі, а також у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п.101 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримуються відомості Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку, у тому числі з метою перевірки її кадастрового номера щодо його наявності та автентичності, а також з метою встановлення наявності відомостей про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельному кадастрі, та відповідності таким відомостям про власників, користувачів відомостей, зазначених заявником у заяві.

Згідно п.813 цього Порядку державна реєстрація зміни строку права оренди земельної ділянки, реєстрацію якого проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.

Частиною 1 ст.15 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 року №3613-VI визначено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки як кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

При цьому, п.162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051 передбачено, що відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру.

Як вбачається з матеріалів справи, витяг з Державного земельного кадастру, сформований 11.07.20014 року, містить відомості про строк дії речового права 10 років з 21.09.2009 року.

Крім того, в матеріалах справи міститься відповідь Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на адвокатський запит, у якій зазначено, що у слідчому відділі здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12018040030000922 від 13.04.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення державним реєстратором Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації Куликовською С.І. щодо внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі заяви ОСОБА_6 При цьому, останній стверджує (допитаний в судовому засіданні як свідок тощо), що жодної заяви на внесення відповідних змін не подавав.

На підставі досліджених судом в ході розгляду справи документів суд доходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень не врахував інформацію, що міститься у Державному земельному кадастрі про земельні ділянки та строк їх оренди, а також здійснив відповідні реєстраційні дії без законних на те підстав, оскільки заявник ТОВ Михайлівське плюс в особі його керівника ОСОБА_6 жодних заяв не подавав та до державного реєстратора з питань внесення змін щодо строку дії речового права на орендовані земельні ділянки не звертався взагалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Михайлівське плюс про визнання протиправними рішень підлягають задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 5286,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст.244, 245, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації Куликовською Світланою Ігорівною від 06.04.2018 р. за індексним номером 40533085, щодо внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації Куликовською Світланою Ігорівною від 06.04.2018 р. за індексним номером 40533301, щодо внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації Куликовською Світланою Ігорівною від 06.04.2018 р. за індексним номером 40532846, щодо внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 5286,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань комунального підприємства Центр державної реєстрації .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 16 листопада 2018 року.

Суддя О.В. Єфанова