Рішення

від 06.12.2018 по справі 520/9291/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 грудня 2018 р. № 520/9291/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 23.10.2018 р.),

представника відповідачів - ОСОБА_2 (довіреність від 08.05.2018р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШПРОМ" (а/с 10510,м.Харків,61046, код ЄДРПОУ24488644) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ39292197) , Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ39599198) про визнання протиправним та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАШПРОМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 09.10.2018 року № 947423/24488644 про відмову в реєстрації податкової накладної № 58 від 26.10.2017 року на суму 225200,00 грн. в тому числі: ПДВ 37533,33 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних та від 23.04.2018 року № 660202/24488644 про відмову в реєстрації податкової накладної № 59 від 26.10.2017 року на суму 262627,19 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШПРОМ", а саме: №58 від 26.10.2017 року на суму 225200,00 грн. в тому числі: ПДВ 37533,33 грн. та №59 від 26.10.2017 року на суму 262627,19 грн.

- судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в рамках здійснення власної господарської діяльності ним складено та надіслані до ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні, проте відповідно до квитанції податкові накладні прийнято ДФС, але їх реєстрація зупинена та запропоновано надати пояснення або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію. ТОВ "Машпром" виконав вимоги відповідача щодо надання додаткових документів, однак, комісією регіонального рівня - ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення №947423/2448864 від 09.10.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №58 від 26.10.2017 р. на суму 225200,00 грн. в т.ч. ПДВ - 37533,33 грн. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та рішення №660202/24488644 від 23.04.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №59 від 26.10.2017 р. на суму 262627,19 грн. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Позивач вказує, згідно оскаржуваних в даній справі рішень відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних констатовано те що, надані позивачем копії документів, складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування, в зв'язку з чим в реєстрації поданих податкових накладних відмовлено, що є порушенням норм п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене позивач звернувся до суду за відновленням своїх прав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 21.11.2018 р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 23.10.2018 р.), у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви та відповіді на відзив, просив суд прийняти рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Представник відповідачів - ОСОБА_2 (довіреність ДФС №99-99-11-17/20/55 від 08.05.2018 р. та довіреність ГУ ДФС у Харківській області №544/9/20-40-10-03-01 від 10.01.2018 р.), у судовому засіданні заперечував проти задоволення позових з підстав, викладених у письмовому відзиві, просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно наданого до суду письмового відзиву (а.с.126-127) відповідач зазначив, що спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних рішення №947423/2448864 від 09.10.2018 р. та 660202/24488644 від 23.04.2018 р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних прийняті на підставі та в межах, встановлених Податковим кодексом України та Порядком з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному державному реєстрі податкових накладних редакцій від 21.02.2018 р. Також відповідач вказав, що, на його думку, позивач при реєстрації податкових накладних не виконав обов'язкових умов, передбачених в п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, зокрема, не надав контролюючому органу документів на підтвердження придбання ТМЦ, витрат на його зберігання чи витрати на складські приміщення де могли зберігатися товаро-матеріальні цінності, вказані у спірних податкових накладних. За таких підстав, позовні вимоги необґрунтовані, незаконні та задоволенню не підлягають.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, аргументи відповіді на відзив, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАШПРОМ", зареєстрований як суб'єкт господарювання, юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 28.11.1996 року (реєстраційний запис №14801200000000709), код ЄДРПОУ 24488644.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.12.1996 року за №8329, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м.Харкова. Зареєстрований платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість серія НБ №158504 №28325149 від 10.01.2006 р. та №1720304500011 від 01.01.2017 р., виданого ДПІ у Шевченківському районі м.Харкова.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб місцезнаходження ТОВ "МАШПРОМ": м.Харків, пр-т Науки, буд.40.

Судом встановлено, що позивач засобами електронного зв'язку направив на реєстрацію до контролюючого органу наступні податкові накладні: №58 від 26.10.2017 р. на суму 225200,00 грн. в т.ч. ПДВ - 37533,33 грн. (а.с.52) та №59 від 26.10.2017 р. на суму 262627,19 грн. (а.с.23).

У відповідь отримав з боку відповідача квитанції №9236714973 та №9236748619 від 13.11.2017 року (а.с.53, зв. бік а.с.23), за якими документ прийнято, реєстрацію зупинено, оскільки подані податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних .

На виконання п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ "МАШПРОМ" направив на адресу ДФС письмові пояснення, повідомлення щодо подачі документів та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним.

Не зважаючи на надані позивачем документи, комісією регіонального рівня - Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення:

- №947423/2448864 від 09.10.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №58 від 26.10.2017 р. на суму 225200,00 грн. в т.ч. ПДВ - 37533,33 грн. (а.с.49);

- №660202/24488644 від 23.04.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №59 від 26.10.2017 р. на суму 262627,19 грн. (а.с.20).

Обставинами, що слугували підставою для прийняття спірних рішень вказано ненадання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатнім для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача про відмову у реєстрації направлених податкових накладних у Єдиному електронному реєстрі податкових накладних, позивач оскаржив їх до суду та просив відновити порушене право шляхом зобов'язання відповідача зареєструвати податкові накладні.

Судом встановлено, що доходячи висновку про відмову в реєстрації в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних, відповідач виходив з того, що за результатами проведення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних, що були подані позивачем, виявлено ризики, достатні для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних та в подальшому позивач не надав контролюючому органу відповідні документи та пояснення, які б спростовували висновки щодо невідповідності поданих податкових накладних критеріям реальності здійснених за ними господарських операцій.

Оцінюючи наведені доводи контролюючого органу, суд зазначає наступне.

Перевіряючи господарські операції, за якими було виписано податкові накладні, подані позивачем до реєстрації контролюючому органу з матеріалів справи слідує, що податкову накладну №58 від 26.10.2017р. позивачем було виписано в зв'язку з наявністю господарських правовідносин позивача з ТОВ "ЄВРО ПАУЕР", між якими 05.10.2017р. було укладено договір №ДГ-0002556 на відпуск паливно-мастильних матеріалів, відповідно до умов якого ТОВ "ЄВРО ПАУЕР" постачає позивачу товар (паливно-мастильні матеріали з використанням паливних карток) (а.с.70-72).

Фактичне постачання вказаного товару підтверджено наданими до суду платіжними дорученнями, якими ТОВ "МАШПРОМ" здійснювало передплату товару, придбаного за договором у ТОВ "ЄВРО ПАУЕР", а саме: №138 від 12.10.2017 р., №135 від 12.10.2017 р., №136 від 12.10.2017 р., №141 від 13.10.2017 р., №145 від 13.10.2017 р., №149 від 19.10.2017 р., №156 від 20.10.2017 р., №158 від 23.10.2017 р., №159 від 24.10.2017 р., №165 від 26.10.2017 р., №169 від 26.10.2017 р., №168 від 26.10.2017 р., №173 від 27.10.2017 р., №176 від 30.10.2017 р., №179 від 31.10.2017 р. (а.с.73-84).

ТОВ "ЄВРО ПАУЕР", отримавши передоплату від позивача, виписало та зареєструвало податкові накладні, зокрема з номенклатурою дизельне пальне - код УКТ ЗЕД - НОМЕР_1 по зареєстрованим податковим накладним на 7251,035165 л палива (карток) (а.с.85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101).

Також, згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів між позивачем та ТОВ "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" №ЗЗОБКТЛ-1160 від 10.05.2017 р., ТОВ "МАШПРОМ" був покупцем у ТОВ "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" нафтопродуктів з використанням карток (а.с.103-105).

Позивач здійснював передплату по вищевказаному договору, згідно виставлених ТОВ "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" рахунку-фактури №100441100 від 06.10.2017 р. (а.с.108).

ТОВ "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ", отримавши передоплату від позивача, виписало та зареєструвало на адресу позивача податкові накладні, в тому числі із номенклатурою дизельне пальне - код УКТ ЗЕД - НОМЕР_2 на 2999,736 л нафтопродуктів з використанням карток (а.с.110).

26.10.2017 р. ТОВ "МАШПРОМ" (постачальник) уклав з ТОВ "Торговий дім "ГЛАВМАШ" (покупець) договір №26/10/17-2, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю картки на нафтопродукти в асортименті та визначеного номіналу (кількість літрів пального, що постачається за однією карткою), в подальшому іменуємому товар, а покупець зобов'язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного договору (а.с.64-65).

ТОВ "МАШПРОМ" виставив ТОВ "Торговий дім "ГЛАВМАШ" рахунок №362 від 26.10.2017 р. на передплат за дизельне пальне (а.с.66), згідно якого "Торговий дім "ГЛАВМАШ" перерахувало передплату на банківський рахунок позивача на суму 225200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 37533,33 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №300 від 26.10.2017 р. на суму 225200,00 грн.

На отриману передплату ТОВ "МАШПРОМ" виписало спірну податкову накладну №58 від 26.10.2017 р. Коди УКТ ЗЕД товару: дизельне пальне - кількість 10000л - код УКТ ЗЕД - НОМЕР_1.

31.10.2017 р. позивачем здійснено поставку дизельного пального з використання карток ТОВ "Торговий дім "ГЛАВМАШ", що підтверджується видатковою накладною №375 від 31.10.2017 р. (а.с.114).

Податкову накладну №59 від 26.10.2017р. було виписано в зв'язку з наявністю господарських відносин позивача з КП "МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС", між якими 15.07.2017 р. укладено договір №14/17-торги на поставку дизельного палива (а.с.33-35). За умовами вказаного договору позивач є постачальником палива дизельного для КП "МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС".

На підтвердження господарських правовідносини позивача з "МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС", за якими було виписано податкову накладну №59 від 26.10.2017р. позивачем надано до суду: копію рахунку-фактури №СФ-000039 від 25.10.2017 р. (а.с.38), копії платіжних доручень №161 та №163 від 25.10.017 р. (а.с.39), копію податкової накладної №44 від 25.10.2017 р. на суму 232819,20 грн. (в т.ч. ПДВ 38803,20 грн.): товари згідно кодом УКТ ЗЕД: паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО, кількість 10105л - код УКТ ЗЕД НОМЕР_1 (а.с.40).

Вказане свідчить про те, що виписці спірної податкової накладної передували господарські відносини між позивачем та ТОВ "НЕФТЕПРОДУКТ" щодо поставки дизельного палива.

26.10.2017 р. ТОВ "МАШПРОМ" здійснило поставку дизельного палива КП "МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС", що підтверджується видатковою накладної №354 від 26.10.2017 р. - паливо дизельне, кількість 10105л - код УКТ ЗЕД НОМЕР_1 (а.с.41).

Транспортування товару здійснено автомобілем-бензовозом згідно товаро-транспортної накладної №378 від 26.10.2017 р. (а.с.42).

За фактом відвантаження товару ТОВ "МАШПРОМ" виписало спірну податкову накладну №59 від 26.10.2017 р. (а.с.23).

Вирішуючи публічно-правовий спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На підтвердження наявних з контрагентами господарських операцій, за якими в подальшому було виписано досліджені в даній справі податкові накладні позивачем до суду надано копії господарських договорів, видаткових накладних, доказів перевезення товару, а також виписки установи банку, за якими встановлено здійснення оплати за укладеними угодами. У суду надані копії документів не викликають сумніву щодо їх дійсності та належного документального оформлення.

Судом встановлено, що при спробі позивача зареєструвати зазначені вище податкові накладні ним від контролюючого органу було отримано квитанції №1, які містили інформацію про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація зупинена, оскільки подана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567.

Також було вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:2710 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань.

Вирішуючи спір, суд зауважує, що за приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", &q?єс;Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/ розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/ розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

В даній справі висновки контролюючого органу про невідповідність обсягів постачання обсягам придбаних товарів за податковими накладними, наданими позивачем належними доказами з боку контролюючого органу не підтверджено.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній справі відповідач, вказуючи на правомірність оскаржуваних рішень фактично вказує на те, що з поданих до нього документів неможливо ідентифікувати та підтвердити проведення господарських операцій. Зібрані у справі докази спростовують цей висновок.

Суд наголошує, що абзацем 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017р. встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацем 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги про скасування рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання контролюючого органу зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою направлення засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні ТОВ "МАШПРОМ", суд відзначає, що прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування відноситься виключно до дискреційних повноважень ДФС України.

Разом з тим, суд враховує, що реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до ОСОБА_3 Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006р., суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Всупереч наведеним вимогам, відповідачі як суб'єкт владних повноважень не довели правомірності прийнятих ними рішень.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином доведені, підтвердженні матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШПРОМ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 09.10.2018 року № 947423/24488644 про відмову в реєстрації податкової накладної № 58 від 26.10.2017 року на суму 225200,00 грн. в тому числі: ПДВ 37533,33 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних та від 23.04.2018 року № 660202/24488644 про відмову в реєстрації податкової накладної № 59 від 26.10.2017 року на суму 262627,19 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШПРОМ", а саме: №58 від 26.10.2017 року на суму 225200,00 грн. в тому числі: ПДВ 37533,33 грн. та № 59 від 26.10.2017 року на суму 262627,19 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШПРОМ" (61046, м.Харків, а/с10510, код ЄДРПОУ 24488644) сплачений судовий збір у загальній сумі 1762 грн. 00 коп. солідарно: за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 39292197) у сумі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. та за рахунок Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) у сумі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 12 грудня 2018 року.

Суддя О.В. Панченко