Постанова

від 12.12.2018 по справі 1240/2182/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року справа №1240/2182/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі № 1240/2182/18 (головуючий суддя І інстанції - Смішлива Т.В.), складене у повному обсязі 04 вересня 2018 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2018 року представник позивача - адвокат - ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про:

- скасування рішення відповідача від 21 червня 2018 року про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за пунктом в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (а.с. 4-7).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено. Скасовано рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Луганській області від 21 червня 2018 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано відповідача зарахувати період роботи позивача трактористом в колгоспі імені Мічуріна села Новорозсош Новопсковського району Луганської області з 15 березня 1983 року по 31 березня 2000 року в пільговий стаж відповідно до пункту "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та з врахуванням наявного пільгового стажу роботи трактористом 5 років 10 місяців 14 днів в Товаристві з обмеженою відповідальністю Промінь призначити позивачупенсію за віком на пільгових умовах за пунктом "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі заяви від 27 вересня 2017 року (а.с. 130-134).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач подав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", додавши наявні у нього документи, зокрема, трудову книжку, архівні довідки та інші документи. Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній до управління не надходила.

Управління вважає, що надані позивачем документи (архівні довідки) не підтверджують наявність у позивача пільгового стажу та не доводять безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції у колгоспі ім. Мічуріна.

При цьому управлінням зазначено, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що для призначення пенсії при наявності записів в трудовій книжці не потрібні уточнюючи довідки (а.с. 143-148).

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, надали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 148, 170).

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 15 березня 1983 року по 31 березня 2000 року працював у колгоспі імені Мічуріна на посаді тракториста, що вбачається з записів у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 (а.с. 71-72).

При цьому у розділі трудова участь у господарстві зазначено дані про прийнятий колгоспом мінімум трудової участі у господарстві, виконання працівником встановленого мінімуму, заробітна плата та підстава внесення відповідного запису, а саме посилання на особові рахунки.

Згідно посвідчення тракториста машиніста першого класу НОМЕР_2, виданого 05 травня 1986 року, позивач має стаж тракториста з травня 1980 року (а.с. 35)

Наявність права позивача на зайняття посади тракториста-машиніста підтверджено посвідченням тракториста - машиніста серії ЕВ № 061831 виданим 10 квітня 2014 року (а.с. 36).

27 вересня 2017 року позивач звернувся до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком за п. в ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до якої позивачем додано копію паспорта громадянина України, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, трудові книжки, копія посвідчення тракториста - машиніста, військовий квиток, про що зазначено у розписці-повідомленні (а.с. 60-61).

Після звернення позивача із заявою про призначення пенсії ним додатково надавались до Марківського об'єднаного Пенсійного фонду України Луганської області архівні довідки щодо наявності інформації про його трудову участь у колгоспі ім Мічуріна та ТОВ Промінь , видані архівним відділом Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області.

За результатами розгляду заяви позивача від 27 вересня 2017 року Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області листом від 28 грудня 2017 року № 6654/02/4-74 повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" розділу 15 п. 2 "Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки позивачем не надані первинні документи про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів. Також у відповіді зазначено, що відповідно до наданих позивачем документів загальний стаж роботи становить 35 років 5 місяців 5 днів, пільговий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах відсутній (а.с. 64-65).

Вказану відповідь позивач оскаржив у судовому порядку.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у справі № 812/350/18 скасовано рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Луганській області від 28 грудня 2017 року про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язано повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з врахуванням наведених у рішенні суду обставин та з урахуванням вимог Постанови правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (а.с. 9-12).

Під час виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у справі № 812/350/18 відповідачем отримано від позивача заяву від 03 травня 2018 року про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах з 15 березня 1983 року по 31 березня 2000 року в колгоспі ім. Мічуріна (зв. бік а.с. 87).

Рішенням комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області від 07 червня 2018 року № 05/26 у задоволенні заяви позивача щодо підтвердження пільгового стажу роботи в колгоспі ім. Мічуріна відмовлено з посиланням на те, що надані до заяви документи не містять доказів ліквідації підприємства без визначення правонаступника, а тому розгляд заяви не відноситься до компетенції комісії (а.с. 94-95).

Рішенням Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 21 червня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту в статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.п. 3 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 114-115).

Вказане рішення мотивовано відсутністю довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів, а також наявністю рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років, створеної при головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову у розгляді документів позивача за період роботи в колгоспі ім. Мічуріна в якості тракториста з 15 березня 1983 року по 31 березня 2000 року у зв'язку з відсутністю документів про ліквідацію підприємства.

Жодного іншого обґрунтування, а також оцінки наданим позивачем документам, зокрема, записам у трудових книжках позивача, даним про роботу останнього у ТОВ Промінь , інформацію про періоди роботи, які відповідач вважає за можливе зарахувати до трудового стажу вищевказане рішення не містить.

Спірним питанням даної справи є правомірність відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що пільговий стаж є підтвердженим, при цьому, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачу слід призначити пенсію з урахуванням наявного у нього пільгового стажу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту в ч. 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю, ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, трудової книжки колгоспника та трудової книжки, ОСОБА_1 з 15 березня 1983 року по 31 березня 2000 року працював у колгоспі імені Мічуріна на посаді тракториста (а.с. 71-72), у період з 01 квітня 2000 року по 17 листопада 2005 року, з 01 квітня 2006 року по 09 листопада 2006 року, з 30 березня 2007 року по 05 травня 2007 року, з 22 квітня 2008 року по 27 жовтня 2011 року, з 26 березня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, з 26 березня 2013 року по 10 жовтня 2014 року, з 20 березня 2015 року по 27 жовтня 2015 року, з 28 березня 2016 року по 30 листопада 2016 року, з 24 березня 2017 року працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Промінь" на посаді тракториста (а.с. 73-76).

Дослідженням трудової книжки колгоспника встановлено, що позивач в продовж 1983 - 2000 років працюючи у колгоспі ім. Мічуріна щорічно виконував та перевиконував встановлений річний мінімум трудової участі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7.

До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії тракторист-машиніст , запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.

З розділу трудової книжки колгоспника вбачаться, що у період з 15 березня 1983 року по 31 березня 2000 року працював у колгоспі імені Мічуріна на посаді тракториста, (а.с. 71-72), при цьому наявні дані про прийнятий колгоспом мінімум трудової участі у господарстві, виконання працівником встановленого мінімуму, заробітна плата та підстава внесення відповідного запису, а саме посилання на особові рахунки.

Згідно посвідчення тракториста машиніста першого класу НОМЕР_2, виданого 05 травня 1986 року, позивач має стаж тракториста з травня 1980 року (а.с. 35)

Наявність права позивача на зайняття посади тракториста-машиніста підтверджено посвідченням тракториста - машиніста серії ЕВ № 061831 виданим 10 квітня 2014 року (а.с. 36).

Відтак, суд вважає, що трудова діяльність позивача на посаді тракториста як у колгоспі ім. Мічуріна, так і у ТОВ Промінь підтверджена записами у трудових книжках та відповідними посвідченнями.

Крім того, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Відповідно до абз. 1 п.20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники.

За змістом цієї норми вбачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З архівної довідки від 04 грудня 2017 року № 128/01-19 вбачається, що рішенням загальних зборів уповноважених колгоспників колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області (протокол № 3 від 11 березня 1983 року) позивача прийнято в члени колгоспу, рішенням загальних зборів колгоспу ім. Мічуріна (протокол № 3 від 31 березня 2000 року) його виведено з членів колгоспу за власним бажанням у зв'язку з реструктуризацією колгоспу на підставі Указу Президента України № 1529 від 03 грудня 1999 року. В протоколах засідань правління колгоспу та протоколах загальних зборів членів колгоспу ім. Мічуріна за 1983-2000 роки відомості про переведення на іншу роботу, про роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати, про невідпрацьовані мінімуми трудоднів стосовно ОСОБА_1 відсутні (а.с. 77).

Архівними довідками від 04 грудня 2017 року № 01-17/1282, 01-17/1280, № 01-17/1281, № 01-17/1279, № 01-17/1278 Новопсковської районної Комунальної установи "Об'єднаний трудовий архів Новопсковського району" підтверджено, що в нарядах та подорожних листах трактористів колгоспу ім. Мічуріна за 1983-2000 роки позивач значиться трактористом, в документах про нарахування заробітної плати, в книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспників колгоспу ім. Мічуріна позивач зазначений як тракторист та механізатор (а.с. 107, зв. бік а.с. 111, а.с. 112, 113).

Згідно довідки Відділу статистики у Новопсковському районі Головного управління статистики у Луганській області № 30-27/247 від 05 жовтня 2017 року колгосп ім. Мічуріна (код 03739177) та ТОВ Промінь (код 30733786) згідно класифікаторів видів економічної діяльності мають КВЕД 01.30.0 - змішане сільське господарство (а.с. 107 на звороті).

Згідно архівної довідки від 23 травня 2018 року № 65/01-19 рішенням загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Мічуріна (протокол № 7 від 02 грудня 2000 року) прийнято рішення про ліквідацію колгоспу ім. Мічуріна. Інші протоколи засідань правлінь та загальних зборів колгоспників не містять інформації щодо перейменування колгоспу ім. Мічуріна в КСП ім. Мічуріна (а.с. 96).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 127-129) на даний час зареєстровано у якості юридичної особи Колективне сільськогосподарське підприємство імені Мічуріна (код ЄДРПОУ 03739177), яке з 19 грудня 2013 року перебуває в стані припинення за судовим рішенням господарського суду Луганської області від 31 грудня 2004 року у справі № 6/47пн (а.с. 109-110).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь" 01 березня 2000 року зареєстровано як юридична особа. Основним видом економічної діяльності Товариства є код КВЕД 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, КВЕД 01.41 розведенння великої рогатої худоби молочних порід (а.с. 101-102).

Враховуючи дані довідки Відділу статистики у Новопсковському районі Головного управління статистики у Луганській області № 30-27/247 від 05 жовтня 2017 року про те, що колгосп ім. Мічуріна (код 03739177) та ТОВ Промінь (код 30733786) згідно класифікаторів видів економічної діяльності мають КВЕД 01.30.0 мають змішане сільське господарство, є підстави вважати, що весь час роботи на вказаних підприємствах у якості тракториста повинен зараховуватись до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Крім того, архівними довідками, складеними на підставі первинних документів колгоспу ім. Мічуріна, підтверджено, що у період часу з 15 березня 1983 року по 31 березня 2000 року позивача працював в колгоспі ім. Мічуріна трактористом.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що період роботи позивача в колгоспі ім. Мічуріна з 15 березня 1983 року по 31 березня 2000 року у якості тракториста, що становить 17 років 17 днів, повинен бути зарахований відповідачем в пільговий стаж відповідно до пункту "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Посилання апелянта на неможливість врахування архівних довідок при зарахування пільгового стажу позивачу є хибним та необґрунтованим з огляду на норми чинного законодавства.

У суду відсутні підстави вважати, що всі архівні довідки, наявні в матеріалах справи містять хибну інформацію, відтак цей довід суд апеляційної інстанції відхиляє.

Щодо роботи позивача у ТОВ Промінь суд зазначає, що записами у трудовій книжці серії підтверджено, що позивач періодично працював та у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Промінь" на посаді тракториста (а.с. 73-76).

Зазначені у трудовій книжці дані співпадають з даними форми ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу (а.с. 79-85).

У рішенні Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 21 червня 2018 року відсутнє будь-яке обґрунтування підстав неврахування зазначеного стажу до пільгового, однак, у додаткових поясненнях на позов від 27.08.2018 відповідачем зазначено, що згідно форми ОК-5 позивачу до загального стажу роботи зараховано в ТОВ Промінь 8 років 2 місяці 8 днів, з яких до пільгового стажу - 5 років 10 місяців 14 днів, які не враховано через ненадання довідки про пільговий стаж (а.с. 123-124).

Однак, така позиція відповідача суд вважає хибною, оскільки, надання довідки про підтвердження наявного трудового стажу передбачено лише за відсутності трудової книжки або відсутності відповідних записів у ній.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що трудові книжки позивача містять всі необхідні записи про період його роботи трактористом як у колгоспі ім. Мічуріна, так і у ТОВ Промінь .

Пунктом в ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для призначення пенсії на пільгових умовах, окрім досягнення певного віку та наявності загального стажу роботи 30 років, передбачено обов'язковість наявності стажу роботи трактористом не менше 20 років.

Враховуючи, що за результатами розгляду даної справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком про безпідставність відмови відповідача зарахувати період роботи позивача в колгоспі ім. Мічуріна з 15 березня 1983 року по 31 березня 2000 року у якості тракториста, що є обов'язковим для вирішення питання про призначення пенсії, та необхідність виходу за межі позовних вимог в частині зобов'язання відповідача зарахувати зазначений стаж в пільговий стаж відповідно до пункту "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З урахуванням того, що стаж роботи позивача в колгоспі ім. Мічуріна становить 17 років 17 днів, а його пільговий стаж роботи в ТОВ Промінь , за даними відповідача, становить 5 років 10 місяців 14 днів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у позивача пільгового стажу, достатнього для призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-87а13.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 7 ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з п. 7 ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач раніше вже оскаржував рішення відповідача про відмову в призначенні йому пенсії на підставі заяви від 27 вересня 2017 року, рішення суду про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах не сприяло відновленню порушених прав позивача та призначенню пенсії.

Враховуючи вищевикладене, за для недопущення штучного затягування процедури призначення пенсії позивачу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за пунктом "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі заяви від 27 вересня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, а рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі № 1240/2182/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 грудня 2018 року.

Судді Т.Г.Арабей

І.Д. Компанієць

Л.В. Ястребова