Постанова

від 11.12.2018 по справі 804/3930/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

Київ

справа №804/3930/16

адміністративне провадження №К/9901/28811/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 липня 2016 року (суддя О.М. Турова) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (судді: В.Є. Чередниченко (головуючий), А.О. Коршун, С.М. Іванов) у справі № 804/3930/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФУТА до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю ФУТА (далі - позивач, ТОВ ФУТА ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправними дій контролюючого органу щодо неприйняття податкової звітності - декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року разом з додатками до неї, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю ФУТА засобами електронного зв'язку в електронній формі 17 червня 2016 року, зобов'язання відповідача прийняти податкову звітність декларацію з податку на додану вартість за травень 2016 року разом з додатками до неї, подану Товариством з обмеженою відповідальністю ФУТА засобами електронного зв'язку в електронній формі датою її фактичного отримання - 17 червня 2016 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ ФУТА та ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було укладено Договір про визнання електронних документів № 010220161 від 1 лютого 2016 року та був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, проте, з 17 червня 2016 року податкові документи, які надсилалися позивачем в електронному вигляді на реєстрацію на підставі зазначеного договору поверталися з відмовою у прийнятті з підстав - Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності , що не було передбачено договором та не передбачено чинним законодавством.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо неприйняття як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року разом з додатками до неї, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю ФУТА засобами електронного зв'язку в електронній формі 17.06.2016 року. Визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2016 року з додатками до неї, подану Товариством з обмеженою відповідальністю ФУТА (код ЄДРПОУ 39484059), прийнятою відповідно до п. 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а сааме - 17 червня 2016 року.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було неправомірно не зареєстровано податкову декларацію ТОВ ФУТА датою її фактичного отримання контролюючим органом, оскільки відмовляючи у реєстрації податкової декларації контролюючим органом не було доведено порушення позивачем норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 Податкового кодексу України при її заповненні, чим порушено вимоги абзацу 1 пункту 49.9, пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, а також не враховано положення Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, тоді як позивачем було виконано всі умови вказаного договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ФУТА у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ ФУТА знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

Між ТОВ ФУТА та ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області був укладений договір №010220161 про визнання електронних документів від 01.02.2016 року.

На виконання умов вказаного договору 17.06.2016 року позивачем було подано в електронному вигляді наступні документи: податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2016 року, Додаток № 1 до декларації Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) , Додаток № 5 до декларації Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) .

Відповідно до квитанції №1 від 17.06.2016 року зазначена податкова звітність була доставлена до контролюючого органу 17.06.2016 року о 16 год. 09 хвил. 17 сек., однак не прийнята через виявлені помилки, а саме: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності .

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо того, що ТОВ ФУТА за зареєстрованою податковою адресою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не знаходиться, про що контролюючим органом було отримано інформацію та 16 червня 2016 року передано запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 45.2 статті 45.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

10.2. Пункт 46.1 статті 46.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

10.3. Пункт 48.3 статті 48.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

10.4. Пункти 49.1, 49.2, 49. 3 статті 49.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

10.5. Пункт 49.8 статті 49.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

10.6. Абзац 1 пункту 49.9 статті 49.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

10.7. Підпункт 49.11.1 пункту 49.11 статті 49.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

10.8. Пункт 49.13 статті 49.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

11. Цивільний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 651.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

12. Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588.

12.1. Пункт 10.13 Розділу 10.

У разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду: до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку)- з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

15. Контролюючим органом всупереч вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяла на момент прийняття рішення судами першої та апеляційної інстацій) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що позивачем були порушені вимоги пунктів 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України при заповненні податкової декларації, чим, в свою чергу, відповідачем було порушено вимоги абзацу 1 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що жодних листів про відмову у прийнятті податкової декларації за травень 2016 року, згідно з вимогами податкового законодавства України, контролюючим органом позивачу надіслано не було.

16. Колегія суддів зазначає, що принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233. Додатком 1 до вказаної інструкції затверджено примірний договір про визнання електронних документів, відповідно до пункту 4 розділу 6 якого, орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

З умов пунктів 3, 4, 5 розділу 6 Договору, договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Тобто, чинними нормативно-правовими актами (які також зазначено в Договорі про визнання електронних документів) передбачено вичерпний перелік підстав розірвання договору в односторонньому порядку органами державної фіскальної служби.

Судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що контролюючим органом, під час розгляду справи, всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема, статті 71, у редакції Закону, на момент прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанцій), не було надано жодних доказів того, що позивач змінював місце реєстрації та, що строк чинності посилених сертифікатів відкритих ключів закінчився або платник податків не надав нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ТОВ ФУТА 17 червня 2016 року надсилало до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкову звітність, яка цього ж дня була доставлена до контролюючого органу, але не прийнята через помилку: Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності .

17. Таким чином, колегія суддів зазначає, що чинними нормативно-правовими актами передбачено вичерпний перелік підстав для одностороннього розірвання Договору про визнання електронних документів: закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів і ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; зміна платником податків місця реєстрації. Вказані підстави повинні обґрунтовуватися наявними в матеріалах справи доказами, а не лише припущеннями контролюючого органу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року слід залишити без задоволення.

19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі № 804/3930/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду