Постанова

від 28.11.2018 по справі 641/10576/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 641/10576/14-ц

провадження № 61-16550св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, до якої приєдналося товариство з обмеженою відповідальністю ЮіСтранс , на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2015 року у складі судді Григор'єва Б. П. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 08 червня 2016 року у складі колегії суддів: Малінської С. М., Швецової Л. А., Бровченка І. О.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (далі - ПАТ Райффайзен Банк Аваль ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 27 лютого 2007 року між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_4 укладений кредитний договір у рамках Генеральної угоди від 16 березня 2006 року № 362, відповідно до умов якої відповідач отримав кредит у розмірі 100 000,00 дол. США з терміном повернення до 20 січня 2014 року зі сплатою 13 % річних у період з 28 лютого 2008 року до 22 червня 2010 року, 15 % річних - з 23 червня 2010 року до 23 березня 2011 року та пільгової процентної ставки у розмірі 12 % річних, починаючи з 24 березня 2011 року за умови відсутності факту прострочення позичальником виконання грошових зобов'язань за кредитним договором більш ніж на 30 календарних днів.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 07 травня 2014 року утворилась заборгованість в розмірі 39 312,19 дол. США, що на дату розрахунку склала 494 971,46 грн, з яких:

- сума заборгованості за кредитом - 24 300, 00 дол. США (еквівалент 303 010,70 грн);

- пеня, нарахована за порушення строку погашення тіла кредиту (з 07 травня 2013 року до 06 травня 2014 року) 2 842,48 дол. США (еквівалент 35 444,52 грн);

- сума заборгованості за процентами за користування кредитом - 11 326, 69 дол. США (еквівалент 141 239,02 грн).

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 07 липня 2014 року позовні вимоги ПАТ Райффайзен Банк Аваль задоволено у повному обсязі.

02 жовтня 2014 року заочне рішення у справі скасоване, справа призначена до розгляду у загальному порядку.

22 жовтня 2014 року ПАТ Райффайзен Банк Аваль уточнило позовні вимоги, відповідно до яких загальна сума заборгованості відповідача станом на 20 жовтня 2014 року становила 18 338,94 дол. США, з яких:

- сума заборгованості за кредитом - 0, 00 дол. США;

- пеня, нарахована за порушення строку погашення тіла кредиту (з 20 жовтня 2013 року до 16 жовтня 2014 року) - 4 095,03 дол. США;

- сума заборгованості за процентами за користування кредитом - 12 298, 59 дол. США;

- сума пені, нарахована за порушення строків погашення процентів (з 20 жовтня 2013 року до 19 жовтня 2014 року) - 1 945, 32 дол. США.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2015 року позовні вимоги ПАТ Райффайзен Банк Аваль задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитним договором від 27 лютого 2007 року у розмірі 18 338,94 долю США та судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, що дає підстави для стягнення з нього заборгованості. При цьому, позивач має дозвільні документи на здійснення валютних операцій, тому надання кредиту та стягнення заборгованості в іноземній валюті є правомірним.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 жовтня 2015 року рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2015 року скасовано, в задоволенні позову ПАТ Райффайзен Банк Аваль відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 року рішення апеляційного суду Харківської області від 20 жовтня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначив, що з часу ухвалення господарським судом Харківської області рішення про стягнення з товариства обмеженою відповідальністю ЮіСтранс (далі - ТОВ ЮіСтранс ) кредитної заборгованості та до дати надходження грошових коштів на погашення заборгованості змінився офіційний курс гривні по відношенню до долара, встановлений Національним банком України. Таким чином, грошові кошти, що надійшли до ПАТ Райффайзен Банк Аваль на виконання судового рішення, були направлені на погашення заборгованості за кредитним договором від 27 лютого 2007 року відповідно до положень законодавства України за курсом Національного банку України станом на 16 жовтня 2014 року. Проте апеляційний суд не врахував, що ухвалення судового рішення від 18 лютого 2014 року не змінює строк дії кредитного договору, встановлений у пункті 9.1, а також те, що сторони обумовили, в якій валюті здійснюється погашення заборгованості за кредитним договором.

При новому апеляційному розгляді рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2015 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив рішення суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У червні 2017 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, до якої приєдналося ТОВ ЮіСтранс , у якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, не мав права обґрунтовувати своє рішення посиланням на зміну курсу національної валюти, оскільки ця обставина не зазначалась у заявленому ПАТ Райффайзен Банк Аваль позові і ним не доводилась. У результаті цього суд на порушення вимог статті 11 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) вийшов за межі заявлених позивачем вимог і доводів, чим порушив диспозитивність цивільного судочинства

Апеляційний суд розглянув справу за відсутності відомостей про вручення йому судової повістки, чим порушив приписи частини четвертої статті 10 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи), які покладають на суд обов'язки зі створення для сторін змагального процесу.

Крім того, він повідомив апеляційний суд про неможливість його явки в судове засідання, призначене на 08 червня 2016 року, у зв'язку із захворюванням, про що надав відповідну довідку та просив перенести розгляд справи. Проте апеляційний суд проігнорував його заяву та 08 червня 2016 ухвалив судове рішення.

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу № 728/2783/16-ц передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не повністю відповідає.

Встановлено, що 27 лютого 2007 року між відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (правонаступником якого є ПАТ Райффайзен Банк Аваль ) та ОСОБА_4 укладено кредитний договір у рамках Генеральної кредитної угоди від 16 березня 2006 року, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 100 000,00 дол. США на строк до 20 лютого 2014 року зі сплатою 13 % річних у період з 28 лютого 2007 року до 22 червня 2010 року, 15 % річних у період з 23 червня 2010 року до 23 березня 2011 року та пільгової процентної ставки у розмірі 12 % річних, починаючи з 24 березня 2011 року за умови відсутності факту прострочення позичальником виконання грошових зобов'язань за кредитним договором більш ніж на 30 календарних днів.

13 жовтня 2014 року до ПАТ РайффайзенБанк Аваль на виконання рішення господарського суду Харківської області від 18 лютого 2014 року, яким з поручителя ТОВ ЮіСтранс на користь ПАТ РайффайзенБанк Аваль стягнуто заборгованість у розмірі 40 246,21 дол. США, надійшли грошові кошти у розмірі 321 688,43 грн.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився з його висновком про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, яка залишилась непогашеною станом на 20 жовтня 2014 року, виходячи з того, що з часу ухвалення господарським судом Харківської області рішення про стягнення з ТОВ ЮіСтранс кредитної заборгованості та до дати надходження грошових коштів на погашення заборгованості змінився офіційний курс гривні по відношенню до долара, встановлений Національним банком України. Грошові кошти, що надійшли до ПАТ Райффайзен Банк Аваль на виконання судового рішення, були направлені на погашення заборгованості за кредитним договором від 27 лютого 2007 року відповідно до положень законодавства України за курсом Національного банку України станом на 13 жовтня 2014 року.

З висновком апеляційного суду повністю погодитися не можна з таких підстав.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Частиною першою статті 158 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом) встановлено, що розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень частини першої статті 169 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 74-76 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом).

Згідно із частиною першою статті 305 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом) апеляційний суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, якщо немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано неповажними.

Встановлено, що після направлення судом касаційної інстанції справи на новий апеляційний розгляд, справу було призначено до розгляду на 11 травня 2016 року, поштове відправлення судової повістки на цю дату, адресоване ОСОБА_4, повернулося до апеляційного суду з відміткою на конверті за закінченням терміну зберігання .

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, її розгляд відкладено на 08 червня 2016 року.

У заяві, поданій до апеляційного суду 06 червня 2016 року, ОСОБА_4, посилаючись на те, що не має можливості бути присутнім у судовому засіданні 08 червня 2016 року у зв'язку з хворобою та перебуванням на стаціонарному лікуванні, просив визнати причину його неявки поважною та відповідно до статті 77 ЦПК України відкласти справу на більш пізній строк.

Проте справа в суді апеляційної інстанції 08 червня 2016 року була розглянута за відсутності відповідача, що позбавило його можливості надати пояснення по суті справи та доводити перед судом переконливість своїх доводів та заперечень. При цьому, суд не визнав неповажними причини неявки ОСОБА_4 в судове засідання.

Основними засадами судочинства, відповідно до частини першої статті 129 Конституції України, визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право сторони бути заслуханою в суді.

Вказані порушення процесуального закону судом апеляційної інстанції призвели до ухвалення рішення без урахування в повній мірі доводів та заперечень ОСОБА_4, що не відповідає вимогам статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Подана ОСОБА_4 касаційна скарга обґрунтована указаними вище обставинами щодо розгляду даної справи апеляційним судом за відсутності його, як учасника цієї справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, що є обов'язковою підставою для скасування оскарженого судового рішення в силу вимог пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України, у зв'язку із чим ухвала апеляційного суду Харківської області від 08 червня 2016 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 141, 400, 416, 417 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, до якої приєдналося товариство з обмеженою відповідальністю ЮіСтранс , задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 08 червня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. І. Крат