Постанова

від 17.04.2019 по справі 641/10576/14-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року

м. Харків

Справа №641/10576/14-ц

Провадження № 22-ц/818/632/19

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого- Овсяннікової А.І.,

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.,

при секретарі - Дашковської Н.К.

учасники справи:

позивач:

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 Аваль , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт

відповідач:

ОСОБА_2

особа, яка приєдналася до апеляційної скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЮіСтранс

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу № 641/10576/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю ЮіСтранс , який приєднався до апеляційної скарги на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року, ухвалене суддею Григор'євим Б.П., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 Аваль звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позову зазначає, що 27 лютого 2007 року між ПАТ ОСОБА_1 Аваль та ОСОБА_2 укладено кредитний договір у рамках Генеральної угоди від 16 березня 2006 року №362, відповідно до умов якої відповідач отримав кредит у розмірі 100 000дол. США з терміном повернення до 20 січня 2014 року зі сплатою 13 % річних у період з 28 лютого 2008 року до 22 червня 2010 року, 15 % річних - з 23 червня 2010 року до 23 березня 2011 року та пільгової процентної ставки у розмірі 12 % річних, починаючи з 24 березня 2011 року за умови відсутності факту прострочення позичальником виконання грошових зобов'язань за кредитним договором більш ніж на 30 календарних днів. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 07 травня 2014 року утворилась заборгованість в розмірі 39312,19дол. США, що на дату розрахунку склала 494971,46грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 24300дол. США (еквівалент 303010,70грн); пеня, нарахована за порушення строку погашення тіла кредиту (з 07 травня 2013 року до 06 травня 2014 року) 2842,48дол. США (еквівалент 35444,52грн); сума заборгованості за процентами за користування кредитом - 11326,69дол. США (еквівалент 141239,02 грн).

22 жовтня 2014 року ПАТ ОСОБА_1 Аваль уточнило позовні вимоги, відповідно до яких загальна сума заборгованості відповідача станом на 20 жовтня 2014 року становила 18 338,94дол. США, з яких: сума заборгованості за кредитом - 0, 00 дол. США; пеня, нарахована за порушення строку погашення тіла кредиту (з 20 жовтня 2013 року до 16 жовтня 2014 року) - 4 095,03 дол. США; сума заборгованості за процентами за користування кредитом - 12298,59дол. США; сума пені, нарахована за порушення строків погашення процентів (з 20 жовтня 2013 року до 19 жовтня 2014 року) - 1945,32дол. США, яку ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2015 року позовні вимоги ПАТ ОСОБА_1 Аваль задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ ОСОБА_1 Аваль заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 338,94 долю США та судовий збір у розмірі 3 441 грн.

Рішення мотивоване тим, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, що дає підстави для стягнення з нього заборгованості. При цьому, позивач має дозвільні документи на здійснення валютних операцій, тому надання кредиту та стягнення заборгованості в іноземній валюті є правомірним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ТОВ ЮіСтранс , яке приєдналось до апеляційної скарги, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов Банку задовольнити частково, а саме стягнути з нього: 810,40дол. США - пеня, нарахована за порушення строку погашення тіла кредиту (з 02 грудня 2013 року по 13 жовтня 2014 року); 1805,94дол. США - пеня нарахована за порушення строку погашення процентів (з 02 грудня 2013 року по 13 жовтня 2014 року); 2563,03дол. США - сума заборгованості за процентами за користування кредитом, а усього - 5179,37дол. США.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач просить стягнути суму заборгованості за періоди, за які вже були стягнуті з його поручителя ТОВ ЮіСтранс рішенням Господарського суду Харківської області від 18 лютого 2014 року.

На підставі цього рішення було видано судовий наказ про стягнення з поручителя - ТОВ ЮіСтранс боргу у розмірі 40246,27 дол. США, що є еквівалентом 321688,43 грн., який було виконано.

Банк не звертався до суду із заявою про роз'яснення рішення з приводу валюти виконання рішення, а погодився, що 321688,43грн. відповідає еквіваленту 40246,27 дол. США.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 27 лютого 2007 року між ПАТ ОСОБА_1 Аваль та ОСОБА_2 укладено кредитний договір у рамках Генеральної угоди від 16 березня 2006 року №362, відповідно до умов якої відповідач отримав кредит у розмірі 100000 дол. США з терміном повернення до 20 січня 2014 року зі сплатою 13 % річних у період з 28 лютого 2008 року до 22 червня 2010 року, 15 % річних - з 23 червня 2010 року до 23 березня 2011 року та пільгової процентної ставки у розмірі 12 % річних, починаючи з 24 березня 2011 року за умови відсутності факту прострочення позичальником виконання грошових зобов'язань за кредитним договором більш ніж на 30 календарних днів.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 23 березня 2011 року між АТ ОСОБА_1 Аваль та ТОВ ЮіСтранс укладено договір поруки, згідно умов якого останній зобов'язався перед Банком за належне виконання позичальником обов'язків за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18 лютого 2014 року з ТОВ ЮіСтранс на користь ПАТ ОСОБА_1 Аваль стягнуто заборгованість за кредитним договором від 27 лютого 2007 року в розмірі 40246 дол.21 цент США що є еквівалентом 321 688,43 грн.

Постановою державного виконавця від 30 вересня 2014 року закінчено виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Харківської області про стягнення боргу з ТОВ ЮіСтранс на користь ПАТ ОСОБА_1 Аваль у розмірі 321688 грн. 43 коп. на підставі п. 8 ч.1ст. 49 Закону України Про виконавче провадження .

13 жовтня 2014 року до ПАТ РайффайзенБанк Аваль на виконання рішення суду надійшли грошові кошти у розмірі 321 688,43 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги АТ ОСОБА_1 Аваль зазначає, що з дня ухвалення рішення 18лютого 2014 року та його виконанням -13 жовтня 2014року змінився курс гривні до долара США згідно курсу НБУ, тому перераховані від примусового виконання рішення господарського суду кошти в сумі 321688,43грн. не відповідали стягнутій за рішенням господарського суду сумі боргу 40246,21 доларів США та у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань Банком нараховано відсотків за користування кредитом та пені згідно умов договору кредиту.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання (частини перша статті 610 ЦК України).

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ( Позика ) глави 71 ( Позика. Кредит. Банківський вклад ), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18 лютого 2014 року з стягнути з ТОВ "ЮіСтранс" на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "ОСОБА_1 Аваль" заборгованість за кредитним договором Кредитного договору за № 014/07/1-202-07 від 27 лютого 2007 року укладеного у відповідності до Генеральної кредитної угоди № 362 від 16 березня 2006 року, у розмірі 40246,27 дол. США (еквівалент гривні до дол. США згідно курсу НБУ станом на дату розрахунку 002 грудня 2013 року - 321688,43 грн.).

Враховуючи, що ОСОБА_1 реалізував своє право вимоги шляхом пред'явлення позову про стягнення заборгованності та ухвалення відповідного рішення, то відсутні підстави нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Щодо доводів позивача про зміну курсу, у зв'язку з чим фактично отриманні кошти не відповідають їх доларовому еквіваленту, то суд виходить з наступного.

Рішенням Господарського суду Харківської області визначено суму заборгованості у гривневому еквіваленті з урахуванням заборгованості у доларах США у розмірі 40246,27 долар США.

Відповідно до ст. 91 ГПК України( у редакції на час ухвалення рішення господарським судом) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, правом апеляційного оскарження у випадку незгоди з значенням сум стягнення у гривневому еквіваленті ОСОБА_1 не скористався. Рішення суду від 18 лютого 2014 року набрало законної сили 11 березня 2014 року.

На підставі рішення суду видано наказ, який пред'явлено до ВДВС до виконання; відкрито виконавче провадження.

Виконавче провадження по виконанню рішення про стягнення боргу у сумі 321688 грн. 43 коп. закінчено, про що 30 вересня 2014 року державним виконавцем складено відповідну постанову.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 49 Закону України Про виконавче провадження (чинного на час виникнення оспорюваних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження у встановлений законом строк АТ ОСОБА_1 Аваль оскаржена не була, скарги на дії державного виконавця Банком також не подавались. Отже, наявні підстави вважати, що сплата коштів у сумі 321688,43 грн. прийнята Банком у якості належного виконання судового рішення про стягнення 40246,27 дол. США.

Перерахування цієї суми, сплаченої у гривні у долари США та невідповідності на час виплати цієї суми доларовому еквіваленту цієї ж суми - 40246,27 дол. США не є підставою для стягнення цієї курсової різниці.

Відповідно до ст4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже, вважати належним способом захисту прав позивача пред'явлення позову про стягнення коштів, які є курсовою різницею - не можна.

За таких обставин підстав для задоволення позову не вбачається. Рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати підлягають перерозподілу згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2,376, 381-384 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю ЮіСтранс , який приєднався до апеляційної скарги - задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт (місце знаходження: вул. Московська,32/2, м. Київ, код ЄДРПОУ 40658146) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код №2230000914) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5849,70 грн. (п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять грн.70 коп.)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт (місце знаходження: вул. Московська,32/2, м. Київ, код ЄДРПОУ 40658146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮіСтранс (місце знаходження: вул. 23-го Серпня,43-А, м. Харків, код ЄДРПОУ 32005371) - 5161,50 грн. (п'ять тисяч сто шістдесят одну грн. 50 коп.) .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 квітня 2019 року.

Головуючий Овсяннікова А.І.

Судді Коваленко І.П.

ОСОБА_3