Постанова

від 04.12.2018 по справі 766/8141/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 грудня 2018 року м. Херсон

Номер справи № 766/8141/18

Номер провадження №22-ц/819/138/18

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого(суддя-доповідач): Чорної Т.Г.,

суддів: Пузанової Л.В.,

Склярської І.В.

секретар Павловська Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 липня 2018 року уцивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонрегіонгаз до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Херсонрегіонгаз звернулося до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що товариство здійснює постачання природного газу в квартиру АДРЕСА_1, по особовому рахунку № НОМЕР_1 укладеного з ОСОБА_2, який протягом тривалого часу ухиляється від сплати за поставлений природний газ, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 01.05.2017 року становить 2194,75 грн.

Позивач просив позов задовольнити, стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 2194,75 грн. з урахуванням інфляційних втрат в сумі 332,67 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 71,79 грн. та відшкодувати судові витрати.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27 липня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонрегіонгаз заборгованість за надані послуги з газопостачання станом на 01.05.2017 року в сумі 2194,75 грн., 332,67 грн. в рахунок відшкодування інфляційних збитків та 71,79 грн. в рахунок відшкодування трьох відсотків річних; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонрегіонгаз судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ Херсонгрегіонгаз відмовити в повному об'ємі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що суд першої інстанції, у порушення вимог ст.ст. 178-181 ЦПК України не врахував його клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та свідків, не звернув увагу на те, що судовий наказ виданий Херсонським міським судом від 26.06.2017 року було скасовано, а отже суд, у порушення вимог п.2 ч.1 ст. 186 ЦПК України відкрив провадження у справі між тими самими сторонами про той же самий предмет та підстави, не встановив факт не проживання членів його родини в квартирі у той період, за який утворилася заборгованість за постачання газу та невірно вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Херсонгрегіонгаз доводи апелянта не визнає, зазначаючи про те, що доводи скаржника зводяться до переоцінки доказів, у зв'язку з чим просить рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27.07.2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Херсонрегіонгаз здійснює постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 по особовому рахунку №НОМЕР_1.

В зазначеній вище квартирі зареєстровані ОСОБА_2 та його діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Ці обставини сторони визнають та не оспорюють.

Відповідач оплату за надані послуги з газопостачання вносив не в повному обсязі, в результаті чого станом на 01.05.2017 року виникла заборгованість.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що за період з 01.07.2015 року по 02.12.2016 року нарахування за послуги з газопостачання здійснювалося по кількості мешканців, зареєстрованих в квартирі, з грудня 2016 року за показниками лічильника газу.

Заборгованість з газопостачання становить 2194,75 грн., інфляційні втрати в сумі 332,67 грн. та три відсотка річних в сумі 71,79 грн.

Наданий позивачем розрахунок відповідачем не спростований, розмір заборгованості ним не оскаржується.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.08.2017 року скасовано судовий наказ №766/9846/17-ц від 26.06.2017 року, виданий Херсонським міським судом Херсонської області за заявою ТОВ Херсонрегіонгаз про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання з ОСОБА_2

Відповідно до статті 13 Закону України Про ринок природного газу , Правил постачання природного газу , затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827, та Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам , затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2500, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1386/27831, постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Постачання природного газу здійснюється за цінами залежно від обсягів споживання за показниками лічильників газу, а у разі їх відсутності - плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ.

Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання.

У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

На підставі ст.ст.67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

У відповідності до ч.1 ст.19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК Українищодо стягнення інфляційних нарахувань на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми і полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що відповідач своєчасно не здійснив плату за надані послуги з газопостачання, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої розрахований позивачем відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ, колегія суддів погоджується з висновком суду про обґрунтованість заявлених вимог і вважає, що суд правильно стягнув з споживача послуг суму заборгованості з нарахованими інфляційними втратами на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Посилання апелянта на те, що суд стягнув заборгованість за надані послуги з газопостачання не перевіривши фактичний обсяг спожитого ним природного газу та фактичне не проживання членів його сім'ї є безпідставними.

Так у п.6 ч.1 ст.20 ЗУ Про житлово-комунальні послуги встановлено, що споживач житлово-комунальних послуг має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні.

Доказами відсутності споживача або членів його сім'ї можуть слугувати будь-які довідки з іншого місця перебування (роботи, лікування, навчання, довготривалого відрядження тощо), видані установами і організаціями та завірені у встановленому порядку печаткою.

Право споживача на зменшення розміру плати за відповідні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї реалізується на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їхню відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами його звернення до позивача з письмовою заявою про тимчасову відсутність в квартирі членів його сім'ї у період виниклої заборгованості та не надавав постачальнику послуг відповідних офіційних документів, які свідчать про те, що ці особи не проживають у вказаній квартирі, та зважаючи на те, що посилання споживача на фактичне не проживання його дітей в квартирі не може бути підставою для звільнення його від сплати боргу за надані послуги, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про нарахування надмірної сплати за фактично спожитий газ.

Посилання апелянта на те, що відкриття провадження у справі відбулося з порушенням судом вимог п.2 ч. 1 ст. 186 ЦПК є неправильним, оскільки судовий наказ про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з газопостачання відповідно до ст. ч. 3 ст. 171 ЦПК України був скасований, а відтак у позивача виникло право на звернення до суду з позовом із тими самим вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому слід зазначити, що суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, що не суперечить вимогам ст. 274, 277, 279 ЦПК України.

Судові витрати стягнені з відповідача відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України та Закону України Про судовий збір .

Отже доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга залишається без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий підпис Чорна Т.Г.

Судді підпис Пузанова Л.В.

підпис Склярська І.В.

З оригіналом згідно:

Постанова набрала законної сили 04 грудня 2018 року

Копія постанови оформлена 12 грудня 2018 року

Суддя Херсонського апеляційного суду Чорна Т.Г.

Секретар судового засідання Павловська Ю.О.