Постанова

від 10.12.2018 по справі 909/251/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. Справа №909/251/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - О.С.Скрипчук

- ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання М.Кришталь

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2018

у справі № 909/251/18

за заявою : APV Logistics Sp.z.o.o. (Poland)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Нововолинський олійно-жировий комбінат

про: банкрутство

з участю представників :

від кредитора - не з'явився

від боржника - не з'явився

арбітражний керуючий - не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2018 (пункт 2 резолютивної частини) у справі № 909/251/18 (суддя Михайлишин В.В.) про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Нововолинський олійно-жировий комбінат відхилено грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс в розмірі 14231870,22 грн.

Ухвала суду в цій частині мотивована тим, що із долучених заявником до заяви про визнання грошових вимог документів вбачається, що договір поруки укладено 23.08.2013, а останні зміни та доповнення до нього вносилися сторонами 29.08.2014. Відповідно, річний строк, визначений ч. 4 ст. 559 ЦК України , минув 29.08.2015, що свідчить про те, що після зазначеної дати, порука є припиненою, як і преклюзивне право фактора на звернення до суду з вимогами до поручителя. У матеріалах справи відсутні докази того, що товариство з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс в межах визначеного законодавством річного строку реалізувало своє право звернутися до суду з відповідною вимогою до поручителя. Відповідно, на час звернення товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс до господарського суду в даній справі, заявлені ним вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю Нововолинський олійно-жировий комбінат є безпідставними та такими, що підлягають відхиленню в повному обсязі.

Не погоджуючись з даною ухвалою в цій частині скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу та визнати грошові вимоги до боржника повністю посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Підставами для скасування оскаржуваної ухвали скаржник вважає те, що пунктом 6.2 договору поруки № 230813/П6 встановлено, що зобов'язання, які виникли за цим договором, діють до моменту їх повного виконання. Відтак, на думку скаржника, товариство з обмеженою відповідальністю Нововолинський олійно-жировий комбінат , як поручитель за договором поруки, є боржником товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс , у зв'язку з невиконанням зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Олійно-жировий альянс за договором факторину № 230813 від 23.08.2013.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2018 справу № 909/251/18 передано судді-доповідачу ОСОБА_2 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Якімець Г.Г., Матущак О.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 по справі № 909/251/18 відкрито апеляційне провадження та витребувано у Господарського суду Івано-Франківської області матеріали господарської справи.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 розгляд справи було призначено на 01.10.2018.

03.10.2018 почав роботу Західний апеляційний господарський суд та відповідно припинив роботу Львівський апеляційний господарський суд.

Відповідно до ч.5 ст.31 ГПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2018 справу № 909/251/18 було передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_2 - головуючий суддя, ОСОБА_3, ОСОБА_1

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2018 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2018 у справі № 909/251/18 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19.11.2018.

07.11.2018 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від арбітражного керуючого ОСОБА_4 про розгляд апеляційної скарги без його участі, в якому також просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

В судове засідання 19.11.2018 сторони явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 відкладено розгляд справи на 10.12.2018.

В судове засідання 10.12.2018 представники сторін та арбітражний керуючий не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

У відповідності до ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відводів складу суду та секретаря судового засідання в порядку ст.ст.35,37 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 10.12.2018 проголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

До Господарського суду Івано-Франківської області звернулося APV Logistics Sp.z.o.o. із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Нововолинський олійно-жировий комбінат .

15.05.2018 суд відкрив провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Нововолинський олійно-жировий комбінат , ввів процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_4 та призначив попереднє засідання на 17.07.2018.

Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Нововолинський олійно-жировий комбінат" було оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 15.05.2018 (номер публікації: 51346).

Після опублікування оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Нововолинський олійно-жировий комбінат у встановлений законом строк до суду звернувся один кредитор - товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Фінанс". Заявлені грошові вимоги обґрунтовані тим, що товариство з обмеженою відповідальністю Нововолинський олійно-жировий комбінат", як поручитель за договором поруки № 230813/П6, є боржником товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс , у зв'язку із невиконанням зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Олійно-жировий альянс за договором факторингу № 230813 від 23.08.2013.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс до боржника ґрунтуються на договорі поруки № 230813/П6, посвідченому 23.08.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованому в реєстрі за № 1996, зі змінами та доповненнями до нього від 10.09.2013, 21.02.2014 та 29.08.2014 (далі договір поруки). Даний договір укладений на забезпечення виконання зобов'язань за договором факторингу № 230813, посвідченого 23.08.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованому в реєстрі за № 1986, зі змінами та доповненнями до нього № 1 від 10.09.2013, № 2 від 21.02.2014, № 3 від 25.07.2014 та № 4 від 29.08.2014 (далі договір факторингу).

За умовами п. 1.1 договору поруки, товариство з обмеженою відповідальністю Нововолинський олійно-жировий комбінат , як поручитель, зобов'язалося перед товариством з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс , як фактором, у повному обсязі солідарно відповідати за виконання товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Олійно-жировий альянс , як клієнтом, зобовязань по договору факторингу, предметом якого є здійснення фактором факторингу дебіторської заборгованості (права вимоги) клієнта по відношенню до третіх осіб (надалі дебітори), перелік яких наведено у додатку № 1 за зобов'язаннями суми яких та строки їх виконання дебіторами вказано в реєстрах до договору факторингу. Згідно останньої редакції п. 1.3 договору факторингу, до факторингу приймалися права вимоги грошових коштів за поставку товарів (виконання робіт, послуг) на суму розрахункового документа з терміном їх остаточної оплати, вказаним в реєстрі, та з лімітом максимальної заборгованості за факторинговим фінансуванням на суму 13 000 000, 00 гривень.

Як вбачається із заяви з вимогами до боржника та долученого до неї звіту про стан заборгованості за факторинговими операціями станом на 14.06.2018 та Переліку покупців (дебіторів), розрахункові документи яких приймаються до факторингу (додаток № 1 від 29.08.2014 до договору факторингу), товариством з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс заявлено до товариства з обмеженою відповідальністю Нововолинський олійно-жировий комбінат вимоги по заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю Агропродукти за угодою № 260813 від 26.08.2013 з строком дії до 31.12.2015 та з автоматичною пролонгацією на кожний календарний рік. При цьому, як зазначається в колонці 9 згаданого Переліку, термін відстрочки платежу згідно згаданої угоди становив 360 календарних днів.

Згідно колонок № 2 та № 3 згаданого звіту про стан заборгованості за факторинговими операціями станом на 14.06.2018, відповідні права вимоги відступалися клієнтом в період з 29.08.2014 по 05.03.2015 та мали бути оплачені дебітором в період з 24.08.2015 по 28.02.2016 відповідно.

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Фінанс" заявило 12 586 900, 52 гривень вимог до товариства з обмеженою відповідальністю Нововолинський олійно-жировий комбінат як загальну суму фінансування одержаного товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Олійно-жировий альянс від товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс за весь час співпраці (підтверджується відповідними виписками по рахунку) та 1 644 969, 70 гривень заборгованості за відсотками.

Згідно частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч. 4 ст. 559 ЦК України ) не є строком захисту порушеного права (не є строком позовної давності), а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема й застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язання, слід дійти висновку про те, що відповідну вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено у судовому порядку в межах строків дії поруки. Тобто в межах одного з строків визначених ч. 4 ст. 559 ЦК України .

Закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлено, або встановлено моментом пред'явлення вимоги, припиняє поруку якщо кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Так, згідно з п. 6.2 договору поруки з врахуванням змін та доповнень до нього, вказаний договір діє до 21.08.2015, проте зобов'язання сторін що виникли за цим договором діють до моменту їх повного виконання. Аналогічні умови визначено у п. 7.3 договору факторингу.

Крім того, згідно з пунктами 2.7, 3.3.14 договору факторингу (не пізніше десяти календарних днів від дати відправлення фактором письмового повідомлення про факт порушення), як і згідно з пунктом 3.1.1 договору поруки (не пізніше десяти календарних днів від дати відправлення фактором письмового повідомлення про невиконання/неналежне виконання клієнтом повністю чи частково забезпечених порукою зобов'язань), строк виконання основного зобов'язання кредитора перед фактором, як і строк виконання зобов'язання поручителя перед фактором, прямо визначено моментом пред'явлення фактором відповідної вимоги (письмового повідомлення) чи то до кредитора, чи то до поручителя.

Відповідно до частини 1 статті 251 Цивільного кодексу України , строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України ). Водночас із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З огляду на наведене, умови договору поруки, як і договору факторингу (основного зобов'язання) про їх дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договорами установлено строк виконання основного зобов'язання чи строк припинення поруки в розумінні статті 251 , частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України .

Як наслідок, зокрема до договору поруки в конкретному випадку підлягає застосуванню норма третього речення частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України , згідно якої якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

З долучених товариством з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс документів вбачається, що відповідний договір поруки укладено 23.08.2013, а останні зміни та доповнення до нього вносилися сторонами 29.08.2014. Відповідно, річний строк визначений третім реченням ч. 4 ст. 559 ЦК України минув 29.08.2015, що свідчить про те, що після зазначеної дати, порука є припиненою, як і преклюзивне право фактора на звернення до суду з вимогами до поручителя.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 14.03.2018 по справі № 910/1408/15-г та від 02.05.2018 по справі № 922/1275/17.

У матеріалах справи відсутні докази того, що товариство з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс в межах визначеного законодавством річного строку реалізувало своє преклюзивне право звернутися до суду з відповідною вимогою до поручителя. Відповідно, на час звернення товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс до господарського суду в даній справі, заявлені ним вимоги до боржника є безпідставними.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об»єктивно не залежали від нього.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2018 в частині відхилення грошових вимог скаржника у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 277 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали в цій частині.

Судовий збір за перегляд ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2018 у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 129 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 129, 271, 275, 276, 281, 282, 283, 284, 285 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2018 (пункт 2 резолютивної частини) у справі № 909/251/18 в частині відхилення грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю Нововолинський олійно-жировий комбінат в сумі 14231870,22 грн. - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.

ОСОБА_6 ОСОБА_2

Судді: О.С.Скрипчук

ОСОБА_1

«Повний текст постанови виготовлено 12.12.2018»