Постанова

від 04.12.2018 по справі 910/12842/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2018 р. Справа№ 910/12842/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Власова Ю.Л.

Тищенко А.І.

при секретарі: Петрик М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Юрков М.О. - представник на підставі ордеру серії КС № 061328 від 12.07.2017 р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 року

у справі №910/12842/17 (суддя Сташків Р.Б.)

За позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичні Інновації"

про стягнення 1 080 055,48 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Господарським судом міста Києва розглядалась справа за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Публічного акціонерного товариства "Айбокс банк" про стягнення 1 080 055 грн. 48 коп. заборгованості за гарантією банка № 2592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016, в тому числі: 1 076 339 грн. 90 коп. основної заборгованості та 3 715 грн. 58 коп. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено гарантійні зобов'язання, якими забезпечувалось виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" зобов'язань за договором поставки № 02-1/4734-16 від 26.12.2016, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації". У зв'язку з невиконанням останнім умови вказаного договору, відповідач повинен сплатити Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" 1 076 339 грн. 90 коп. суми гарантії.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 р. у справі №910/12842/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 р. рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 р. у справі №910/12842/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12.04.2018 р. рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі №910/12842/17 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 р. у справі № 910/12842/17 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 1 076 339 грн. 90 коп. заборгованості, 3 715 грн. 58 коп. 3% річних, а також 16 200 грн. 83 коп. судового збору за подання позову, 17 820 грн. 92 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 32 401 грн. 66 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті за гарантією, оскільки пред'явлена Позивачем вимога відповідала умовам гарантії, є доведеним неналежне виконання принципалом умов договору поставки № 02-1/4734-16 від 26.12.2016 р., а вимога позивача по виплаті не перевищувала передбачену гарантією суму.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було досліджено, що вимога була підписана особами без належних повноважень. Також апелянт зазначив, що бенефіціар звернувся до банку з листом від 05.07.2017 р., яка по суті є другою вимогою, пред'явленою поза межами строку дії гарантії. На думку апелянта, умови гарантії передбачено, що вимога має бути підписана з належними повноваженнями, а відтак до вимоги мають бути надані відповідні документи, що такі повноваження підтверджують.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 р. ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 р. в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 р.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/12842/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Власов Ю.Л., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 р. у справі 910/12842/17 та призначено справу до розгляду на 04.12.2018 р.

Позиції учасників справи

Через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Позивач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою, твердження в ній безпідставні, а суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення від 10.09.2018 р.

Заявлені у справі клопотання учасників справи та результати їх розгляду.

04.12.2018 р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що представник банку Макарчук Л.Л. бере участь у інших судових засіданнях по справам, що відбудуться 04.12.2018 р. в Господарському суді міста Києва а також те, що неявка представника банку є першою у суді апеляційної інстанції.

04.12.2018 р. колегія суддів у судовому засіданні ухвалила клопотання про відкладення розгляду справи залишити без задоволення з наступних підстав.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Колегія суддів зазначає, що наведені відповідачем обставини в обґрунтування причин неявки представника у судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, адже не є об'єктивно непереборними. Відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Крім того, статтею 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи наявний відзив позивача на апеляційну скаргу, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 04.12.2018р. за відсутності представника відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

26.12.2016 р. між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Позивач, покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" (Третя особа, постачальник за договором) було укладено договір поставки № 02-1/4734-16 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію у кількості, за переліком, за ціною, з характеристиками, у порядку та строки, що визначаються умовами договору, а покупець зобов'язується здійснити оплату належно поставленої продукції на умовах договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, він набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє по 18.05.2017 р.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору, оплата постачальником здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів через банк на поточний рахунок постачальника. Розрахунок здійснюється за кожну партію продукції у такому порядку: аванс 50 % від сумарної вартості партії продукції сплачується постачальнику протягом п'яти банківських днів з дати надання ним рахунку; остаточна оплата за партію продукції, що становить 50 % від вартості партії, здійснюється покупцем протягом 25 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі партії продукції.

Відповідно до пункту 6.1 Договору, постачальник здійснює поставку продукції протягом строку поставки: IV квартал 2016 року - I квартал 2017 року (до 31.03.2017) протягом 60 днів після заявки замовника, у кількості відповідно до додатку 1.

Згідно з додатком 1 до договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 21.02.2017) має бути поставлено продукцію - металоконструкції до опор ПБ330-7 у кількості 262 штуки.

У подальшому, 11.01.2017 р. постачальнику була надана заявка № 02-1-2/02-1-2-2/294 на поставку всього обсягу продукції згідно з Договором.

12.01.2017 р. позивачем було отримано рахунок-фактуру № ЕІ-0000008 від 12.01.2017 р. на суму 9 431 473 грн. 38 коп.

16.01.2017 р. вказана сума була сплачена позивачем, що підтверджується копією платіжного доручення № 24 від 16.01.2017, яка наявна в матеріалах справи.

З досліджених судом актів приймання-передачі, встановлено, що повне виконання Договору було здійснено 19.05.2017 р., тоді як відповідно до пункту 6.1 Договору Відповідач мав поставити продукцію протягом 60 днів після заявки замовника, тобто раніше вказаної дати.

Публічним акціонерним товариством "Айбокс банк" (Відповідач, гарант) було видано банківську гарантію № 2592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016 р., згідно з якою банк бере на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання виплатити Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (бенефінціар) кошти у розмірі, що не перевищують 1 076 339 грн. 90 коп. у разі невиконання (неналежного виконання) Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" (принципал) умов договору поставки № 02-1/4734-16 від 26.12.2016 р., протягом 10 робочих днів з дня отримання банком: першої письмової вимоги бенефенціара з посиланням на цю гарантію за підписами уповноважених осіб, у якій має зазначатися номер і дата договору, сума належна до сплати, за умови, що у вимозі буде вказано, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, повинна бути виплачена йому у зв'язку із невиконанням принципалом умов договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та строків і виключно за цінами згідно положень договору.

Відповідно до умов гарантії № 2592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016 р., гарантія дійсна по 08.06.2017 р. включно. Будь-які вимоги або повідомлення стосовно цієї гарантії мають бути надіслані в письмовій формі та в такий час, щоб банк мав можливість отримати їх не пізніше тієї дати, після якої ця гарантія втрачає чинність та всі зобов'язання банка втрачають силу без будь-яких наслідків для нього.

Згідно з пунктом 5.1 Договору, постачальник надає покупцю забезпечення виконання договору у вигляді безумовної і безвідкличної банківської гарантії, оформленої на паперовому носії. Розмір забезпечення виконання договору (розмір банківського гарантії) становить 1 076 339 грн. 90 коп.

У відповідності до пункту 5.2 Договору, банківська гарантія є чинною від дня її видачі та протягом строку, на який вона видана (строк дії банківської гарантії закінчується через 14 банківських днів після закінчення строку дії договору, в забезпечення якого її видано): по 08.06.2017.

Судом встановлено, що 31.05.2017 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 01/5965, в якій повідомив банк про порушення принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації") зобов'язань за Договором та просив виплатити належну йому гарантію у сумі 1 076 339 грн. 90 коп.

Дана вимога Позивача була підписана фінансовим директором ОСОБА_5 та головним бухгалтером - начальником департаменту бухгалтерського обліку ОСОБА_6.

За результатами розгляду вказаної вимоги Відповідач листом №941/12-б/б-04 від 15.06.2017 відмовив бенефіціарові (Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго") у її задоволенні, оскільки вимогу позивача було підписано не уповноваженою на те особою.

05.07.2017 р. позивач повторно звернувся до банку з листом № 01/7288, за підписом директора з юридичного забезпечення М.О. Юркова, в якій, як бенефіціар, вимагав від відповідача виконати вимогу № 01/5965 від 31.05.2017 р. До листа додано копію довіреності № 85 від 19.04.2017 у якій зазначається, що Тимчасово виконуючий обов'язки директора ОСОБА_7 уповноважує ОСОБА_5 представляти інтереси Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з правом підпису від імені Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" усіх видів договорів (контрактів) та інших документів.

У відповідь на вказану вимогу гарант у своєму листі від 13.07.2015 № 1113/12-б/б-04 зазначив, що вимога № 01/5965 від 31.05.2017 р., що була пред'явлена в межах строку дії гарантії, не була задоволена, оскільки не відповідала умовам гарантії стосовно необхідності підписання вимоги уповноваженими особами (додані до вимоги документи не підтверджували повноважень підписантів). Також доданий до листа № 01/7288 документ, який підтверджує повноваження одного з підписантів вимоги - копія довіреності директора фінансового ОСОБА_5, надійшов у банк після закінчення строку гарантії, що не дозволяє банку взяти його до відома при вирішенні питання щодо відповідності вимоги умова гарантії.

Отже, спір між сторонами у справі виник з приводу невиконання відповідачем зобов'язань за наданою ним гарантією.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статями 11, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України гарантія є одним із видів забезпечення зобов'язань.

За умовами ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Стаття 560 Цивільного кодексу України вказує, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (беніфіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 562 Цивільного кодексу України, зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Таким чином, у відносинах за гарантією беруть участь три суб'єкти - гарант, беніфеціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов'язку перед беніфеціаром.

Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-беніфеціару грошову суму відповідно до умов гарантій у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. Тобто, гарантія створює зобов'язання тільки для гаранта.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 р.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою НБУ 15.12.2004 р. № 639 (надалі - Положення) гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант (банк, який надає гарантію на користь бенефіціара) бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (особа, на користь якої надається гарантія) сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Згідно з п. 5 розділу 1 Положення банк-гарант може надавати такі види гарантій: платіжні гарантії, гарантії повернення авансового платежу, тендерні гарантії (гарантії забезпечення пропозиції), гарантії виконання, гарантії повернення позики тощо.

Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора встановлено ст. 565 ЦК України, згідно з ч. 1 якої гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

Відмовляючи у задоволенні вимоги № 01/5965 від 31.05.2017 р. про виплату гарантії відповідач перший раз посилався, що подану вимогу підписано не уповноваженими особами, оскільки не додано доказів повноваження підписанта - ОСОБА_5, а вдруге - що подану вимогу з довіреністю на повноваження ОСОБА_5 надано поза межами дії гарантії.

В той же час, в матеріалах справи міститься довіреність № 85 від 19.04.2017 р., якою було уповноважено ОСОБА_8 представляти інтереси позивача з правом підпису, зокрема, вимог до гарантів про сплату грошових коштів відповідно до виданих ними гарантій.

Разом із цим, як передбачено наведеною вище судом нормою статті 563 ЦК України, щодо форми вимоги по гарантії, то законом встановлено тільки обов'язок про пред'явлення вимоги у письмовій формі. Щодо змісту вимоги та змісту доданих до неї документів, то законодавець також встановив, що обов'язковим є зазначення або у вимозі або у доданих до неї документах - у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. І також законодавець встановив, що кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Проте, щодо обов'язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, то закон такого переліку не містить, натомість вказує, що до вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

Тобто законодавець залишив на вирішення особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.

Згідно з п. 1 гл. 2 р. III Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах у разі настання гарантійного випадку і для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, бенефіціар може подати безпосередньо до банку-гаранта або до банку-резидента (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено).

Згідно з п. 2 р. І Положення безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гаранту разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Тобто, вказане положення також не визначає обов'язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, і також залишає на вирішення особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.

Суд першої інстанції, виконуючи вимоги постанови Верхового Суду від 12.04.2018 у даній справі, які він надав при направленні справи на новий розгляд, вірно дослідив зміст гарантії у сукупності зі ст. 563 ЦК України та вказаним Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, та встановив, що банківською гарантією №2592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016 р. не було передбачено додання до вимоги за гарантією документів, які б підтверджували повноваження особи, яка підписала вимогу, тому відповідач необґрунтовано листом №941/12-б/б-04 від 15.06.2017 р. відмовив бенефіціарові (Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго") у її задоволенні.

При цьому, подальше надання позивачем відповідачу документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала вимогу, не свідчить, що це було його обов'язком, оскільки законодавство не обмежує бенефіціара у праві надати додаткові документи до вимоги.

Водночас у силу ст. 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання. Навпаки відповідно до ч. 3ст. 565 ЦК України, якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Статтею 200 ГК України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

З огляду на наведене, судом першої інстанції правомірно відхилені посилання відповідача на намагання Позивача отримати подвійну вигоду - від виконаного (хоча і з порушенням умов) зобов'язання по договору та від отриманих коштів по гарантією.

Крім цього, зі змісту укладеної між сторонами гарантії відповідач взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання щодо виплати позивачу суми гарантії у разі невиконання (неналежного виконання) ТОВ Енергетичні інновації умов договору.

Враховуючи наведене, дослідивши зміст гарантії та лист-вимогу №01/5965, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що є доведеним неналежне виконання принципалом умов договору поставки № 02-1/4734-16 від 26.12.2016 р., відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті за гарантією, оскільки пред'явлена позивачем вимога відповідала умовам гарантії, а вимога позивача по виплаті не перевищувала передбачену гарантією суму.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 1 076 339 грн. 90 коп. - суми за гарантією є обґрунтованою та правомірно була задоволена судом першої інстанції.

Крім того, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 715 грн. 58 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3 % річних, погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у сумі 3 715 грн. 58 коп. за загальний період з 20.06.2017 р. по 31.07.2017 р.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Дослідивши зміст гарантії та лист-вимогу №01/5965, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що є доведеним неналежне виконання принципалом умов договору поставки № 02-1/4734-16 від 26.12.2016 р., відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті за гарантією, оскільки пред'явлена позивачем вимога відповідала умовам гарантії, а вимога позивача по виплаті не перевищувала передбачену гарантією суму.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 року у справі № 910/12842/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 р. у справі № 910/12842/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 року у справі № 910/12842/17 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/12842/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 10.12.2018 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Ю.Л. Власов

А.І. Тищенко