Постанова

від 10.12.2018 по справі 904/1539/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2018 року Справа № 904/1539/18

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Абадей М.О.

за участю представників учасників справи :

від позивача: Такшин Д.В., виписка з ЄДР від 13.02.2017, керівник;

від позивача: Салін С.В., довіреність №б/н від 01.04.2018, адвокат;

від відповідача-1: Борсук Ю.В., довіреність №7/10-108 від 17.01.2018, представник;

від відповідача-2: Божко О.В., довіреність №142 від 04.09.2018, представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Дніпровської міської ради та Відділу комунального господарства Амур-Нижньодніпровської районної ради у м. Дніпрі на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2018 у справі №904/1539/18 (суддя Євстигнеєва Н.М., повне рішення складено 28.08.2018)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клин Девелопмент"

м. Дніпро

до відповідача-1 - Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради

м. Дніпро

відповідача-2 - Відділу комунального господарства Амур-Нижньодніпровської районної ради у м. Дніпрі

про визнання протиправними та скасування рішень, визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Клин Девелопмент" (надалі позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Дніпровської міської ради (надалі відповідач-1) та Відділу комунального господарства Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради (надалі відповідач-2) та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. №24906/18 від 11.06.2018, а.с.125-129, т.1), просило:

- визнати протиправним та скасувати акт обстеження ангара металевого від 10 лютого 2017 року Відділу комунального господарства Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради;

- визнати протиправним та скасувати наказ №18 від 17.02.2017 Відділу комунального господарства Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради про внесення змін до обліку основних засобів комунального майна;

- визнати протиправним та скасувати зміни до обліку основних засобів комунального майна, внесених Відділом комунального господарства Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради в облікову картку №9 на підставі наказу №18 від 17.02.2017;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради VII скликання №26/29 від 31.01.2018 про надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста тимчасової споруди - металевого ангара за адресою АДРЕСА_1;

- визнати за позивачем право власності на ангар літ.Б-1, фундамент літ. Ф-т, котельня літ.Л, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Свої вимоги мотивував тим, що є власником спірного майна, а відповідачі безпідставно визнали його комунальним майном та прийняли рішення про прийняття його в комунальну власність.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2018 у даній справі (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської міської ради VII скликання №26/29 від 31.01.2018 про надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста тимчасової споруди - металевого ангара по АДРЕСА_1. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Клин Девелопмент" право власності на ангар літ.Б-1, фундамент літ. Ф-т, котельня літ.Л, розташовані за адресою: м. Дніпро, АДРЕСА_1, без реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клин Девелопмент" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1762,00 грн. Стягнуто з Відділу комунального господарства Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпро ради витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2679,40 грн.

Приймаючи рішення, суд виходив з того, що матеріалами справи доведено належність спірного металевого ангара позивачу, як невід'ємної речі придбаного ним об'єкта незавершеного будівництва, а відповідачі безпідставно взяли його на свій баланс як надлишкове майно та прийняли рішення щодо прийняття його у комунальну власність. Відмовляючи в задоволенні решти вимог суд прийшов до висновку, що складання відповідачем-2 акту обстеження ангара металевого від 10 лютого 2017 року, прийняття наказу №18 від 17.02.2017 про внесення змін до обліку основних засобів комунального майна, внесення змін до обліку основних засобів комунального майна, внесених Відділом комунального господарства Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради в облікову картку №9 на підставі наказу №18 від 17.02.2017 не є обов'язковим для виконання позивачем і не тягне за собою жодних наслідків для нього.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Дніпровська міська рада, в якій, посилаючись на неповне дослідження судом доказів, порушення норм матеріального права, недотримання норм процесуального права, просила рішення в частині задоволених позовних вимог та стягнення витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, скасувати, прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- суд не врахував положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні щодо права власності територіальної громади міста на рухоме і нерухоме майно;

- позивачем не надано належних і допустимих доказів щодо наявності спору між ним та Дніпровською міською радою щодо спірного майна, позивач так і не довів право власності на даний ангар, що відображено у рішенні Амур-Нижньодніпровського районного суду від 29.12.2016 у справі №199/3699/16ц;

- оспорюваним рішенням відповідача-1 ніяким чином не порушено право позивача, оскільки позивач ніколи не був власником зазначеної тимчасової споруди, яка з 2001 року перебувала на балансі відповідача-2;

- вказане майно відсутнє і в акті приймання-передачі від 17.02.2017, позивач також не має права власності чи права користування земельною ділянкою, що знаходиться під спірним майном;

- між сторонами відсутній спір щодо інших об'єктів - фундамент, котельня, про які в оскаржуваному рішенні відповідача-1 не йдеться.

Відповідач-2 також звернувся з апеляційною скаргою, та посилаючись на неповне дослідження судом доказів, порушення норм матеріального права, просив рішення суду в частині задоволених вимог скасувати, в цій частині прийняти нове рішення і в позові відмовити повністю, обгрунтовуючи свою скаргу наступним:

- суд неповно встановив обставини справи та не з'ясував, яким чином гр. ОСОБА_5 набув спірний металевий ангар;

- суд не врахував, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду від 29.12.2016 у справі №199/3699/16ц відмовлено гр. ОСОБА_4 у визнанні права набувальної давності, а встановлено, що з 2001 року спірний ангар перебуває на балансі Відділу комунального господарства Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради;

- суд безпідставно надав перевагу висновкам експерта щодо неподільної речі, неврахувавши при цьому інші докази;

- суд зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, визнав право власності позивача, втім у визнанні недійсним акту обстеження відмовив, тобто ангар до цього часу перебуває на балансі відповідача-2.

На виконання Указу Президента України від 29.12.2017 №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", положень п.3 ч.1, ч. ч. 5, 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України та в зв'язку з початком роботи 03.10.2018 Центрального апеляційного господарського суду вказана справа була передана до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2018 для розгляду справи №908/1539/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Широбокової Л.П. (доповідач), суддів: Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М., ухвалою від 23.10.2018 справа була прийнята до розгляду та призначено судове засідання на 21.11.2018.

В судовому звасіданні оголошувалася перерва з 21.11.2018 до 10.12.2018.

Представники апелянтів апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити, про що відповідач-1надав відзив від 07.12.2018, в якому повторюються доводи, викладені в його апеляційній скарзі.

Позивач з доводами апеляційних скарг не погодився, про що надав відзиви від 08.11.2018 та від 29.11.2018, вважає, що довів належними доказами факт належності йому спірного ангару, оскільки є власником об'єкту незавершеного будівництва з будівельною готовністю будівель та споруд 95% від загального об'єму виробничо-технічної бази літ. А-2, А1-2, А11-3, загальною площею 1723,1 кв.м, ТП-літ. В-1, огорожі металеві залізобетонні №1-8. Зазначене майно було 08.09.2016 внесено до статутного капіталу Товариства ОСОБА_6 - частка в розмірі 1/2 об'єкту незавершеного будівництва та 17.02.2017 ОСОБА_7 в розмірі 1/2 об'єкту незавершеного будівництва. На території земельної ділянки, як складова річ об'єкту незавершеного будівництва, знаходиться допоміжна споруда - ангар літ. Б-1, фундамент літ. Ф-т, котельня літ. Л. І. Для завершення будівництва та для виконання будівельно-монтажних робіт і обслуговування працівників будівництва необхідно використання допоміжних складських споруд (пп.3.1.14.1 ДБН Д.1.1-1-2000). Приналежність ангару літ. Б-1, яка має властивості допоміжної речі, фундаменту літ. Ф-т, котельної літ. Л. І до об'єкту незавершеного будівництва підтверджено висновком експерта ОСОБА_9 Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

31.01.2018 Дніпровською міською радою VII скликання було прийнято рішення №26/29 "Про надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста тимчасової споруди - металевого ангару по вул.Каруни,75 в м.Дніпрі".

Відповідно до цього рішення надана згода на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста тимчасової споруди - металевого ангара літ. Б-1, загальною площею 328,4 кв.м по АДРЕСА_1 в м. Дніпрі, що перебуває на балансі Відділу комунального господарства Амур-Нижньодніпровської районної у місті ради. Відділу комунального господарства Амур-Нижньодніпровської районної у місті ради доручено списати з балансу тимчасову споруду - металевий ангар (п. 1 цього рішення); передати тимчасову споруду - металевий ангар (п. 1 цього рішення) на баланс Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради. Комунальному підприємству "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради доручено здійснити детальне обстеження тимчасової споруди - металевого ангара (п. 1 цього рішення), визначити технічний стан; прийняти на баланс тимчасову споруду - металевий ангар (п. 1 цього рішення) та внести відповідні зміни до бухгалтерського обліку.

Підставою для прийняття вказаного рішення були наступні обставини.

- 3 липня 2001 року на підставі посвідчення №50 від 21.05.2001 провідним контролером-ревізором контрольно-ревізійного відділу в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було проведено перевірку цільового використання бюджетних коштів та дотримання нормативно-законодавчих актів при проведенні робіт по благоустрою району в відділі комунального господарства АНД райвиконкому, про що складено Акт №22 від 23.07.2001 (а.с.189-204 т.1), в якому вказано, що перевіркою необоротних активів та запасів в райкомунгоспі АНД району встановлені лишки, в тому числі: промислова база по АДРЕСА_2; ангар металевий (24м х 12м); вагончик металевий, побутовий; комплекс гаражів (5шт) по вул. Радистів.

- рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів за №39/4 від 11.02.1987 комунгоспу АНД району виділено земельну ділянку площею 1.1га по АДРЕСА_1 зі знесенням індивідуальних домоволодінь АДРЕСА_1 АДРЕСА_3АДРЕСА_2АДРЕСА_4АДРЕСА_5АДРЕСА_6АДРЕСА_7

- освоєння ділянки розпочато з січня 1990 року на підставі угоди про спільну діяльність в будівництві та експлуатації промислової бази, укладеною між районним відділом комунального господарства і виробничим кооперативом "Нижньодніпровський";

- на підставі рішення №523 від 19.05.1994 "Про завершення будівництва виробничо-технічної бази Амур-Нижньодніпровського району", виконавчий комітет АНД районної ради народних депутатів прийняв рішення №345 від 17.06.1994 про часткову передачу бази у власність виробничого кооперативу "Нижньодніпровський" і фірмі "Даль ЛТД" після відшкодування бюджетних коштів, вкладених в будівництво бази цими підприємствами;

- до матеріалів справи також надано висновок експертизи по проектно-кошторисній документації на будівництво виробничої бази житлово-комунального господарства АНД району м. Дніпропетровська, затверджений начальником управління житлово-комунального господарства облвиконкому 03.12.1989 разом з кресленням (а.с.7-9), яким встановлено, що в першу чергу будівництва входять будівля в осях 5-21 та А-Д, трансформаторна підстанція та пересувна блочно-комплексна котельня; між осями 7-21 та А-М розташовані виробничі ділянки та адміністративно-побутові приміщення виробничого кооперативу "Нижньодніпровський";

- бюджетні кошти у розмірі 191 400 000 крб сплачені виробничим кооперативом. Згідно акту приймання-передачі незавершеного будівництва відділ житлово-комунального господарства АНД району передає на баланс промислового кооперативу "Нижньдніпровський" першу чергу будівництва промислової бази АНД району в осях 6-20/А-М (а.с.18 т.2);

- на підставі результатів вище вказаної перевірки контрольно-ревізійного відділу Амур-Нижньодніпровського району було прийнято розпорядження голови районної у місті ради від 12.07.2001 за №95р "Про створення оціночної комісії", вище зазначений ангар був оцінений у 8 000,00 грн та взятий на баланс Амур-Нижньодніпровської районної у місті ради. До інвентарної картки №9 обліку основних засобів у бюджетних установах він занесений під адресою: АДРЕСА_2 розміром (24м х 12м).

Виробничий кооператив "Нижньодніпровський" в подальшому в листопаді 2005 року вніс до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Темп" корпус виробничо-технічної бази літ. А-2, А1-2, А11-3, загальною площею 1723,1 кв.м, ТП літ. В-1, огорожі металеві залізобетонні №1-9, а ОСОБА_5 - ангар (п.5.4. статті 5 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Темп", а.с.20-24 т.2). У червні 2006 року товариством з обмеженою відповідальністю Фарм Темп прийнято рішення про продаж виробничо - технічної бази, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Матеріалами справи також підтверджується, що 24.10.2006 ТОВ "ВТ-Альянс" продав, а ОСОБА_10 та ОСОБА_11 купили належний ТОВ "ВТ-Альянс" на праві приватної власності незакінчений будівництвом об'єкт 95% виробничо-технічної бази по АДРЕСА_1 у м. Дніпрі.

В подальшому право власності на незакінчений будівництвом об'єкт 95 % по по АДРЕСА_1 у м. Дніпрі перейшло ОСОБА_7 та ОСОБА_6, кожній. по 1/2 частині.

Позивачем додані до матеріалів справи нотаріально посвідчені заяви громадянина України ОСОБА_11 та громадянки України ОСОБА_7 від 18.07.2018., які підтвердили, що разом з основною будівлею нерухомого майна їм було передано як приналежність тимчасові будівлі - ангар та котельну, збудовані на території виробничо-технічної бази за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1 (а.с.194,195, т.2).

Як вбачається із акту приймання-передачі від 08.09.2016 ОСОБА_6 передала до статутного капіталу ТОВ "Клин Девелопмент" одну другу частки об'єкту незавершеного будівництва з будівельною готовністю будівель та споруд 95% від загального об'єму виробничо-технічної бази літ. А-2, А1 -2, А11-3, загальною площею 1 723,1 кв.м, огорожі металеві залізобетонні №1-8, що розташована за адресою м. Дніпро, АДРЕСА_1, вартістю 1 000 275,00 грн (а.с.22 т.1).

Відповідно до нотаріально посвідченого акту приймання-передачі від 17 лютого 2017 року ОСОБА_7, як учасник ТОВ "Клин Девелопмент",внесла до статутного капіталу товариства майно на загальну суму 1 045 429,00 грн, а саме: - нежитлову будівлю ТП, літ. В-1, площею 58,1 кв.м, що розташована за адресою м. Дніпро, АДРЕСА_1, вартістю 45 154,00 грн;

- одну другу частки об'єкту незавершеного будівництва з будівельною готовністю будівель та споруд 95% від загального об'єму виробничо-технічної бази літ. А-2, А1-2, А11-3, загальною площею 1 723,1 кв.м, огорожі металеві залізобетонні №1-8, що розташована за адресою м. Дніпро, АДРЕСА_1, вартістю 1 000 275,00 грн (а.с.17 т.1).

На підставі вище наведених актів позивач здійснив 23.02.2017 року реєстрацію прав власності на вище зазначене нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.20-21 т.1).

Відповідачем-2 під час проведення інвентаризації основних засобів відділу комунального господарства 31 березня 2016 року було встановлено, що вище зазначений металевий ангар самовільно займає невідома особа. Та за його заявою під час оперативно-розшукових заходів, проведених Амур-Нижньодніпровським відділом поліції було встановлено, що цією особою є громадянин України Такшин Д.В. - директор підприємства ТОВ "Клин Девелопмент".

За позовом гр. Такшин Д.В. до Відділу комунального господарства Амур-Нижньодніпровської районної у місті ради про визнання права власності на металевий ангар за набувальною давністю, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2016 у справі №199/3699/16-ц, позовні вимоги Такшин Д.В. про визнання права власності за набувальною давністю залишені без задоволення. Цим рішенням встановлено, що з 2001 року спірний ангар перебуває на балансі Відділу комунального господарства Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради.

Відповідач-2 видав наказ від 07.02.2017 за №15 (а.с.51 т.1) щодо створення комісії та проведення інвентаризації основного засобу ангару металевого, за результатами якої складено акт від 10.02.2017 (а.с.40 т.1), в якому зазначено, що ангар металевий (літ. Б.1) розміром 12,51 х 26,25м. h-5,20м, загальною площею - 328,4 м2, фактично розташований на території виробничо-технічної бази за адресою АДРЕСА_1, поруч розташований виробничий корпус та трансформаторна підстанція. Начальника відділу комунального господарства зобов'язано внести зміни до обліку основних засобів комунального господарства.

Відділом комунального господарства прийнято наказ №18 від 17.02.2017, відповідно до якого визначено адресу фактичного розташування ангару металевого: АДРЕСА_1. Змінено розміри ангару з 24*12 на 26,25*12,51м. Дооцінено вартість ангару металевого до 863 688,00 грн згідно звіту незалежної оцінки та 02.03.2017 Амур-Нижньодніпровською районною у місті радою прийнято рішення №12/11-VII "Про внесення змін до рішення районної у місті ради від 19.07.2016 за №7/8-VII "Про демонтаж металевої конструкції (ангару) по АДРЕСА_2", відповідно до п.1 якого доручено відділу комунального господарства демонтувати металеву конструкцію (ангар) розміром 25,25*12,51 метрів, розташовану на території виробничо-технічної бази за адресою: АДРЕСА_1. Здійснити монтаж металевої конструкції (ангару) розміром 25,25*12,51 метрів, розташовану на території виробничо-технічної бази за адресою: АДРЕСА_8.

За заявою позивача була проведена судова будівельно-технічна експертиза №864/05-18, про що було складено 06.06.2018 Висновок експерта ОСОБА_9.(а.с.166-174 т.1). У вказаному висновку надані наступні відповіді на поставлені питання, а саме що ангар літ.Б-1 та котельна літ.Л, які розташовані на території незавершеного будівництва корпусу виробничо-технічної бази АДРЕСА_1 є необхідним для завершення будівництва корпусу виробничо-технічної бази АДРЕСА_1; ангар літ.Б-1, фундамент літ.Ф-п, котельна літ.Л є складовою частиною незавершеного будівництва корпусу виробничо-технічної бази АДРЕСА_1; ангар літ.Б-1, фундамент літ.Ф-п, котельна літ.Л та об'єкт незавершеного будівництва корпусу виробничо-технічної бази АДРЕСА_1 є єдиною неподільною річчю.

Вважаючи, що право власності на ангар металевий належить саме йому, а наведені вище акти органів місцевого самоврядування порушують його право на спірне майно, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги безпідставні та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (частини 1, 3 статті 319 цього Кодексу).

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а також способи захисту цивільних прав визначено статтею 16 Цивільного кодексу України. Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно з положеннями зазначеного Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

За правилами статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Позов про визнання права власності у порядку статті 392 Цивільного кодексу України пред'являється на захист існуючого (наявного) права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути таке право за рішенням суду.

Позивач у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником, а відповідачем - будь-яка особа, яка має сумнів у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

Таким чином, позивачем обрано належний спосіб захисту свого права, оскільки він вважає себе власником спірного ангару, а його права оспорюються відповідачами шляхом обліку на своєму балансі майна та прийняття рішення про прийняття цього майна у комунальну власність.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, у вирішенні спорів про право власності установленню підлягає, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Як встановлено судом вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Клин Девелопмент" є власником об'єкту незавершеного будівництва - виробничо-технічної бази по АДРЕСА_1. Запис про належність ТОВ "Клин Девелопмент" на праві приватної власності вищезазначеного нерухомого майна зроблено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 лютого 2017 року на підставі Акту приймання передачі нерухомого майна від 17.02.2017, протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Клин Девелопмент" від 17.02.2017 (а.с.20-21 т.1). Вказане майно складається: Корпус - А-2; Прибудова -А1-2; Прибудова -А2-3; тамбур: а-1; а1-1 - надбудова над літ. "А2-3"; тераса-а; ганок - а1; ангар (тим час) -Б-1; трансформаторна підстанція -В-1, котельна (тимчас) -Л; будівля вартового (тимчас) -М; вбиральня (тимчас) -Н; літній душ ( тимчас) -О; фундамент - ф-т; огорожі - №1-8, що вбачається із технічного паспорту від 24.02.2017 (а.с.25-37, т.1). Технічний паспорт виготовлений експертом ОСОБА_12 (кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури Серія НОМЕР_1, а.с.36 т.1). Схематичний план земельної ділянки виробничого будинку (а.с.26 т.1) містить відмітку про те, що даний об'єкт підлягає введенню в експлуатацію.

З технічного паспорту на вказаний об'єкт вбачається, що металевий ангар під літ. Б-1 загальною площею 328,4 кв.м, шириною - 12,5 м, довжиною - 26,25 м, висотою - 5,25 м, є тимчасовою спорудою та згідно технічного паспорту не підлягає вводу в експлуатацію. Вказана обставина підтверджується Звітом про оцінку майна, де ангар під літ Б-1 зазначено, як тимчасову споруду загальною площею 328,4 кв.м та рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 29 грудня 2016 року у справі №199/3699/16-ц (провадження №2/199/1872/16) - а.с.43-45 т.1.

Відповідно до пп. 3.1.14.1 ДБН Д.1.1-1-20001 тимчасові будівлі та споруди - це виробничі, складські, допоміжні, житлові і суспільні будівлі та споруди, необхідні для виконання будівельно-монтажних робіт і обслуговування працівників будівництва, які спеціально будуються або пристосовуються на період будівництва.

Позивачем відповідно до положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України також надано висновок судової будівельно-технічної експертизи №864/05-18 від 06.06.2018 (а.с.166- т.1), згідно якого ангар літ. Б-1 та котельна літ.Л., які розташовані на території незавершеного будівництва корпусу виробничо-технічної бази є необхідними для завершення будівництва корпусу цієї бази, є її складовою частиною та ангар літ. Б-1, котельна літ.Л., фундамент літ. Ф-т та об'єкт незавершеного будівництва корпусу виробничо-технічної бази є єдиною неподільною річчю.

З аналізу всіх наданих сторонами доказів та висновку експерта, що відповідає положенням ч. 5 ст. 181 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний суд, дійшов правомірного висновку, що ангар літ. Б-1, котельна літ.Л., фундамент літ. Ф-т є складовою частиною незавершеного будівництва корпусу вказаної виробничо-технічної бази та право власності на об'єкт незавершеного будівництва корпусу виробничо-технічної бази до складу якого входять ангар літ. Б-1, котельна літ.Л., фундамент літ. Ф-т позивачем набуто правомірно, підтверджено належними та допустими доказами.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Вказана вище виробничо-технічна база за адресою АДРЕСА_1 розташована на земельній ділянці, яка перебуває у власності територіальної громади м. Дніпро.

Та як встановлено судом вище, розташоване на ній спірне майно перебуває у власності позивача, що оспорюється відповідачем-2.

На підтвердження того, що майно перебуває у комунальній власності він посилається на проведену контрольно-ревізійним відділом перевірку 3 липня 2001 року, про що складено Акт №22 від 23.07.2001, якою встановлені лишки, в тому числі: промислова база по АДРЕСА_2; ангар металевий (24м х 12м); вагончик металевий, побутовий; комплекс гаражів (5шт) по вул. Радистів; розпорядження голови районної у місті ради від 12.07.2001 за №95р "Про створення оціночної комісії", згідно якого було взято на баланс Амур-Нижньодніпровської районної у місті ради та внесено до інвентарної картки №9 обліку основних засобів у бюджетних установах під адресою: АДРЕСА_2 розміром (24м х 12м); наказ від 07.02.2017 за №15 (а.с.51 т.1) та складений ним акт від 10.02.2017 (а.с.40 т.1), в якому зазначено, що ангар металевий (літ. Б.1) розміром 12,51 х 26,25м. h-5,20м, загальною площею - 328,4 м2, фактично розташований на території виробничо-технічної бази за адресою АДРЕСА_1, та зобов'язано начальника відділу комунального господарства внести зміни до обліку основних засобів комунального господарства; наказ №18 від 17.02.2017, відповідно до якого визначено адресу фактичного розташування ангару металевого: АДРЕСА_1, змінено розміри ангару з 24*12 на 26,25*12,51м, тощо.

Як зазначено вище, відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Перелічені вище докази, що надані відповідачем-2, є його внутрішніми документами, складені в односторонньому порядку та ніяким чином не підтверджують історію набуття права власності відповідачем-2 на спірний ангар, яке може бути набуте шляхом укладення відповідних правочинів щодо купівлі-продажу, підряду, дарування, тощо або на підставі закону.

Таких доказів відповідачами не надано.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що для набуття права власності на майно, що є безхазяйним, органи місцевого самоврядування повинні дотримуватися відповідної процедури та таке право набувається лише за рішенням суду, якого відповідачами не надано.

Тому доводи відповідачів щодо належності їм на праві власності спірного ангару не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, та апеляційним судом відхиляються. Суд прийшов до правомірного висновку щодо задоволення вимог позивача про визнання права власності на рухоме майно.

Позивач також просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради VII скликання №26/29 від 31.01.2018 про надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста тимчасової споруди - металевого ангара за адресою АДРЕСА_1 м. Дніпро.

Підставою прийняття спірного рішення Дніпровської міської ради VII скликання №26/29 від 31.01.2018 є, як зазначено в самому рішенні, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" та лист управління правового забезпечення Дніпровської міської ради від 31.05.2017 (вх. від 01.06.2017 за.№8/2694) "Про підготовку проекту рішення міської ради".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом частини 1 статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

У п. 1, 4, 5 ст.41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним; примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише: як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Частиною 6 ст.41 Конституції України передбачено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі і порядку, встановлених законом.

Норми Конституції також втілені у ст.321 Цивільного кодексу України, згідно якої передбачено, що право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відтак, Відповідач-1- Дніпровська міська рада безпідставно розпорядилася майном позивача, вирішивши прийняти його у комунальну власність.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оскаржуваним рішенням було надано згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста тимчасової споруди - металевого ангара, з посиланням на те, що він перебуває на балансі відділу комунального господарства АНД районної у місті ради.

Втім, як встановлено судом вище, відповідач-2 не надав жодних доказів права власності на це майно, та перебування на балансі за наслідками ревізії, не може бути підставою для виникнення права власності, а позивачем належними доказами доведено своє право на спірний ангар.

Таким чином, міська рада без належних на те правових підстав надала згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади міста тимчасової споруди - ангару металевого та передачу цієї споруді на баланс Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради.

Таке рішення відповідача-1 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовна вимога в цій частині - задоволенню.

В іншій частині позовних вимог суд першої інстанції правомірно відмовив з посиланням на те, що акт обстеження ангара металевого від 10 лютого 2017 року, наказ №18 від 17.02.2017 про внесення змін до обліку основних засобів комунального майна; зміни до обліку основних засобів комунального майна в облікову картку №9 на підставі наказу №18 від 17.02.2017 не є обов'язковими для виконання позивачем і не тягнуть за собою жодних правових наслідків для позивача та не призведуть до поновлення його прав, тобто в цій частині позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права.

На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, тому місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Відтак, підстави для скасування або зміни цього рішення, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Доводи апелянтів не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за перегляд справи в апеляційній інстанції покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Дніпровської міської ради та Відділу комунального господарства Амур-Нижньодніпровської районної ради у м. Дніпрі на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2018 у справі №904/1539/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2018 у справі №904/1539/18 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційних скарг покласти на апелянтів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 13.12.2018

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна