Ухвала

від 12.12.2018 по справі 908/2683/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/130/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.12.2018 Справа № 908/2683/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши заяву фермерського господарства "Гогунський Андрій Владленович" без номеру від 07.12.2018

за позовом фермерського господарства "Гогунський Андрій Владленович" (71202, Запорізька область, Чернігівський район, смт. Чернігівка, вул. Соборна, буд. 383)

до відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

про поновлення договору оренди землі

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 10.12.2018 звернулася фермерське господарство "Гогунський Андрій Владленович" з позовом до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області про поновлення договору оренди землі від 29.10.2008 та про визнання поновленим договір оренди на десять років шляхом укладення додаткової угоди в редакції позивача.

Разом з позовом позивачем надана заява про забезпечення позову, яка заявлена на підставі ст.ст. 136-139 ГПК України, та відповідно до якої позивач просив заборонити ОСОБА_1 управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області, ЄДРПОУ 39820689, адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, до моменту прийняття остаточного рішення у даній справі, вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 84,2211 га кадастровий номер 2325585700:03:020:0005, а саме:

- включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення (рілля) площею 84,2211 га кадастровий номер 2325585700:03:020:0005 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах) та організовувати щодо неї земельні торги; вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 84,2211 га кадастровий номер 2325585700:03:020:0005;

- видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 84,2211 га кадастровий номер 2325585700:03:020:0005.

В обґрунтування своєї заяви фермерське господарство "Гогунський Андрій Владленович" посилається на те, що враховуючи підстави відмови викладені у листі - повідомлення ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 02.11.2018 р. № 27-8-0.6-6751/2-18 у відповідь на лист - повідомлення щодо поновлення Договору від 01.10.2018 р. (вх. від 04.10.2018 р.), відповідач після настання певного строку (а саме з 08.10.2018 р.) не враховуючи положення ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" (в частині наявності у позивача переважного права - правомірного очікування) та абз. 15 частини 2 ст. 134 ЗК України (в частині поновлення договорів оренди землі без конкурентних засад (земельних торгів), має намір включити дану земельну ділянку до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах), чи надати її частинами (внаслідок її поділу та присвоєння інших кадастрових номерів) у власність іншим особам, в межах норм та порядку безоплатної приватизації (ст. ст. 118, 121 Земельного кодексу України).

Також відповідач, будучі у відповідності до ЗУ "Про державний земельний кадастр" адміністратором інформаційної бази Державного земельного кадастру, приховуючи свої дійсні наміри та з метою унеможливлення виконання рішення суду позивачами по аналогічних справах та створення ним штучних перешкод, може здійснити (та здійснює) зміну кадастрового номера земельної ділянки шляхом доступу та внесення до Державного земельного кадастру певної зміненої інформації про земельну ділянку.

Отже, у разі включення відповідачем земельної ділянки, що є предметом Договору до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах) та безпосередньо організація таких торгів, та /або внесення ним змін до Державного земельного кадастру щодо даної земельної ділянки, у разі задоволення даного позову унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2018 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 згаданої статті передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.

Згідно пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із подальшими змінами) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК (яка кореспондується з ст. 74 ГПК України чинної редакції), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно абзаців 2, 3, 4 пункту 3 постанови пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази повинні міститься в позовних матеріалах або в заяві про забезпечення позову, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову або до заяви про забезпечення позову.

Разом з тим, заявником не обґрунтовано та не надано жодних доказів того, яким чином не вжиття перелічених заявником заходів в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову.

Також заявником документально не підтверджено вжиття ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області на даний час будь-яких дій щодо включення даної земельної ділянки до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурсних засадах або надання її частини у власність іншим особам.

Тобто в матеріалах заяви (станом на 12.12.2018) відсутні будь-які застереження, приписи, рішення, листи тощо, які б свідчили про наміри відповідачів вчинити певні дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 84,2211 га кадастровий номер 2325585700:03:020:0005, тому суд приходить до висновку, що заява фермерського господарства "Гогунський Андрій Владленович" ґрунтується лише на його припущеннях та домислах.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити фермерському господарству "Гогунський Андрій Владленович" в задоволені заяви про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області, ЄДРПОУ 39820689, адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, до моменту прийняття остаточного рішення у даній справі, вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 84,2211 га кадастровий номер 2325585700:03:020:0005, а саме: - включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення (рілля) площею 84,2211 га кадастровий номер 2325585700:03:020:0005 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах) та організовувати щодо неї земельні торги; вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 84,2211 га кадастровий номер 2325585700:03:020:0005; видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 84,2211 га кадастровий номер 2325585700:03:020:0005.

Ухвала набрала законної сили 12.12.2018.

Порядок набрання ухвалою законної сили визначений статтею 235 ГПК України.

Порядок оскарження ухвали суду першої інстанції визначений статтями 254, 255, 256 ГПК України.

Суддя О.В. Федорова