Рішення

від 03.12.2018 по справі 908/1945/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/123/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018 Справа № 908/1945/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «ТАКСОПАРК ПЛЮС» (69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 4, код ЄДРПОУ 03114081)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ВИМПЕЛ» (69104, м. Запоріжжя, вул. Комарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 39645301)

про стягнення 44 923,49 грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, ордер на надання правової допомоги ЗП №0421666 від 03.12.2018р.

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

27.09.2018р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «ТАКСОПАРК ПЛЮС» за вих. №98 від 24.09.2018р. (вх. №2098/08-07/18 від 27.09.2018р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ВИМПЕЛ» про стягнення 61 583,49 грн.

27.09.2018р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 27.09.2018 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду, справі присвоєно номер провадження - 5/123/18, відкрито провадження у справі №908/1945/18 у порядку спрощеного позовного провадження. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 14.11.2018р. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою. Повідомленням від 14.11.2018р. учасників справи попередили про неможливість проведення судового засідання призначеного на 14.11.2018р., у зв'язку з перебуванням судді Проскурякова К.В. на лікарняному. Також учасникам справи повідомили, що наступне судове засідання з розгляду справи відбудеться 03.12.2018р. У судовому засіданні 03.12.2018р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

14.11.2018р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області надійшла заява від 13.11.2018р. за вих. №117 про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог, у зв'язку із тим, що станом на 13.11.2018р. відповідачем часткового сплачено заборгованість у сумі 10 000,00грн. Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 47 439,71 грн. та пеню у розмірі 6 483,78 грн., а також, просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 762,00грн.

03.12.2018р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області надійшла заява від 30.11.2018р. за вих. №125 про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач вказує , що відповідачем станом на 30.11.2018р. погашено заборгованість з орендної плати за травень 2018р. та частково відшкодував комунальні послуги за травень 2018р. сплативши 9 000,00 грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 38 439,71 грн., пеню у розмірі 6 483,78 грн. Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

У судовому засіданні 03.12.2018р. вказані заяви про зменшення розміру позовних вимог прийнятті судом до розгляду як такі, що відповідають вимогам п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 03.12.2018р. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у позовній заяві, заяві про зменшення розміру позовних вимог зазначивши, що Товариством з додатковою відповідальністю «ТАКСОПАРК ПЛЮС» заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди №05/18 від 01.01.2018 у розмірі 44 923,49 грн. В обґрунтування позовних вимог ТДВ «ТАКСОПАРК ПЛЮС» посилається на договір оренди № 05/18 від 01.01.2018р., ст. ст. 549, 612, 624, ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України. Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи запропоновані ухвалою суду не надіслав.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.10.2018р. №908/1945/18 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що до суду не було повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 17.10.2018р. №908/1945/18.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначених судових засідань, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2018р. між позивачем (далі - Орендодавець) та відповідачем (далі - Орендар) укладено договір оренди №05/18, відповідно до якого: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: - 2 (двох) поверхову цілісну будівлю, загальна площа якої згідно зовнішнього обміру складає - 587,6 м2, внутрішня корисна площа складає - 447,4 м2, та майданчик з твердим покриттям для автостоянки службового та особистого транспорту співробітників Орендаря загальною площею 350 м2 з окремим в'їздом та металевими воротами (надалі іменується орендоване майно ) (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору зазначено, що орендоване майно розташоване на території ТДВ ТАКСОПАРК ПЛЮС за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4, та відповідно до технічного паспорту БТІ позначене літ. Я-2-будівля, загальною зовнішньою площею - 587,6 м2, корисна внутрішня площа згідно експлікації внутрішніх площ плану будівлі складається з 2 (двох) поверхової будівлі. По 1 (першому) поверху складається з приміщень: №1 - сходова кімната - 13,7 м2, №2 - коридор - 5,9 м2, №3 - кабінет - 20,4 м2, № 4 - кабінет - 26,5 м2, №5 - кабінет - 31,2 м2, №6 - кабінет - 20,7 м2, №7 - кабінет - 28,8 м2, №8 - кабінет - 24,9 м2, №9 - коридор - 1,6 м2, №10 - коридор - 12,4 м2, №11 - санвузол - 2,7 м2, №12 - кабінет - 7,4 м2, №13 - кабінет - 17,6 м2, №14 - топкова - 8,3 м2. По 2 (другому) поверху складається з приміщень: №15 - сходова кімната - 11,5 м2, №16 - коридор - 15,2м2, №17 - кабінет - 23,0 м2, №18 кабінет - 16,0 м2, №19 - кабінет - 30,9м2, №20 - кабінет - 27,6 м2, №21 - кабінет - 22,1 м2, №22 - кабінет - 24,9 м2, №23 - коридор - 13,0 м.2, №24 - вбиральня - 2,6 м2, №25 - вбиральня - 1,8 м2, №26 - кабінет - 14,8 м2, №27 - кабінет - 13,3 м2, №28 - кабінет - 8,6 м2. Всього - 447,4 м2.

Згідно п. 1.3. договору, орендоване майно надається орендареві для використання без права викупу під офіс.

Відповідно до п. 3.1. договору, розмір орендної плати за користування майном, яке відповідно до технічного паспорту БТІ позначене літ. Я-2 - будівля, складає 23 306,12 грн. (двадцять три тисячі триста шість гривень 12 копійок), в тому числі ПДВ.

Згідно п. 3.2. договору, Орендар зобов'язаний до 20 числа щомісячно отримувати рахунок в бухгалтерії орендодавця та підписувати акти виконаних робіт.

Пунктом 3.3. договору вказано, що орендна плата перераховується орендарем щомісяця на поточний рахунок орендодавця до 20-го числа наступного місяця.

У п. 3.4. договору закріплено, що крім орендної плати, зазначеної у п. 3.1. даного договору, орендар компенсує орендодавцю витрати пов'язані з забезпеченням орендованих приміщень електричною енергією, опаленням та інші комунальні послуги (водопостачання, вивіз сміття, тощо).

Відповідно до п. 3.5. договору, комунальні послуги сплачуться на той же поточний рахунок окремо до 5-го числа наступного завітним місяцям на підставі виставленого рахунку та акту виконаних робіт.

Згідно п. 4.2. договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату та оплату (компенсацію) за комунальні послуги.

Пунктом 9.2. договору зазначено, що порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

У п. 9.5. договору зазначено, що орендна плата та плата за комунальні послуги, перераховані орендарем несвоєчасно або в неповному обсязі, сплачуються з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.1. договору сторони узгодили, що даний договір діє до 31 грудня 2020 року.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ...

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Актом прийму-передачі орендованого майна за Договором оренди №05/18 від 01.01.2018р. орендодавець передав, а орендар прийняв нерухоме майно.

09.07.2018р. угодою про розірвання Договору оренди №05/18 від 01.01.2018р. сторони прийшли до згоди розірвати Договір оренди №05/18 від 01.01.2018р. Угода вступила в силу з моменту підписання.

Вказаною угодою орендодавець підтвердив, що має вимогу до орендаря про сплату заборгованості у сумі 88 439,71 за оренду приміщення та відшкодування комунальних послуг. Цією угодою орендарем було підтверджено, що він має заборгованість за Договором перед орендодавцем. Угодою передбачено, що орендар зобов'язується погасити заборгованість у сумі 88 439,71 в повному обсязі.

Зазначена угода підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств.

09.07.2018р. між сторонами було підписано Акт звіряння взаємних розрахунків, яким відповідач визнав, що станом на час підписання Акту його заборгованість складає суму 88 439,71грн. Акт звіряння взаємних розрахунків від 09.07.2018р. скріплено печатками обох підприємств та містить підписи директорів підприємств.

01.08.2018р. та 03.08.2018р. відповідачем було перераховано позивачу заборгованість у сумі 31 000,00 грн.

07.08.2018р. на адресу відповідача була направлена претензія №86 у якій позивач просить відповідача сплатити суму заборгованості у розмірі 57 439,71 грн. Однак, відповіді від відповідача позивач не отримав.

Факт користування приміщенням підтверджується Рахунками на оплату та Актами про надання послуг (а.с. 21-32).

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором оренди №05/18 від 01.01.2018р. у розмірі 38 439,71 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України.

Так, ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі пункту 9.5 договору, в якому зазначено, що орендна плата та плата за комунальні послуги, перераховані орендарем несвоєчасно або в неповному обсязі, сплачуються з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 6 483,78 грн.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок пені позивачем виконаний вірно. Таким чином, стягненню підлягає пеня в розмірі 6 483,78 грн.

Також відповідач просить суд стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00грн.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 цього Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до договору про надання послуг адвоката від 20.09.2018р. №17/18, копія якого міститься у матеріалах справи, укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю «ТАКСОПАРК ПЛЮС» (далі - замовник) та адвокатським об'єднанням Центурія (далі - виконавець) визначено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок по наданню адвокатських послуг в об'ємах и на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1. договору). Пунктом 4.1. договору визначено, що розмір оплати послуг виконавця складає 5 000,00 грн. і сплачується замовником двома етапами: 50% у строк до 10.10.2018р., остаточний розрахунок протягом 10 календарних днів з моменту проголошення рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні приймав участь адвокат ОСОБА_1, яка діяла відповідно до ордеру на надання правової допомоги ЗП №042166 від 03.12.2018р., який виданий Адвокатським об'єднанням Центурія (69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, 30 офіс 316). Повноваження на представництво інтересів замовника цим адвокатом у судових засіданнях у господарському судді Запорізької області при розгляді цієї справи передбачено у п. 2.2. Договору про надання послуг адвоката №17/18 від 20.09.2018р.

Згідно підписаного сторонами акту виконаних робіт та наданих послуг від 13.11.2018р., адвокатським об'єднанням Центурія надано позивачу послуги на загальну суму 5 000,00грн. з відповідним переліком виконаних послуг, з якого вбачається, що послуги Адвокатським об'єднанням Центурія надавалися в межах справи 908/1945/18.

Позивачем здійснено оплату адвокатському об'єднанню Центурія у розмірі 2 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №865 від 08.10.2018 р. Також, як передбачено Договором про надання послуг адвоката №17/18 від 20.09.2018р. та Актом виконаних робіт та наданих послуг від 13.11.2018р., позивач повинен буде сплатити залишкові 2 500,00 грн. адвокатському об'єднанню Центурія протягом 10 календарних днів з моменту проголошення рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю ТАКСОПАРК ПЛЮС надано докази понесення вказаних витрат, то зазначені вимоги у розмірі 5 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано, як і доказів повної або часткової сплати суми боргу.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ВИМПЕЛ» (69104, м. Запоріжжя, вул. Комарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 39645301; р/р 26002055719604 у Філії Запорізьке РУ ПАТ КБ Приватбанк ; МФО 313399) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «ТАКСОПАРК ПЛЮС» (69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 4, код ЄДРПОУ 03114081; р/р 26004000004742 в АТ УКРЕКСІМБАНК ; МФО 322313) суму основного боргу у розмірі 38 439 (тридцять вісім тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 71 коп., пеню у розмірі 6 483 (шість тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 78 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Повне рішення складено: 10.12.2018р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.