Рішення

від 03.12.2018 по справі 910/9814/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2018Справа № 910/9814/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мета-Груп

до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Брокбізнес

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,

на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Абордаж логістик

про стягнення 16 362,41 євро, що станом на день подачі позову складає 507 044,90 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Я.І.Мухіна

Представники

від позивача: Войчук В.А за посвідченням адвоката № 389 від 14.09.2007

Шмат О.С. за довіреністю № б/н від 23.07.2018

Гуртовий О.М. - керівник

від відповідача: Голяр І.С. за довіреністю № 25 від 02.01.2018

від третьої особи: Шкред А.О. за довіреністю № 4 від 03.12.2018

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мета-Груп (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 241/18 від 24.07.2018 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Брокбізнес (відповідач) про стягнення 16 362,41 євро, що за офіційним курсом НБУ на день подачі позову складає 507 044,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено Генеральний договір страхування вантажів № 003-3204/01ВТ, однак, не зважаючи на настання страхового випадку, як стверджує позивач, відповідачем не здійснено виплату страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мета-Груп без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви; встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду.

03.08.2018 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Мета-Груп надійшла позовна заява № 256/18 від 03.08.2018 про стягнення страхової виплати (доопрацьована після усунення недоліків за ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2018, справа № 910/9814/18).

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Судом враховано, що позовна заява про стягнення страхової виплати (доопрацьована після усунення недоліків за ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2018, справа № 910/9814/18) (далі - доопрацьована позовна заява) містить позовні вимоги, згідно яких позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь основний борг - суму страхового відшкодування 16 362,41 євро, що станом на день подачі позову 27.07.2018 за офіційним курсом НБУ становить 30,9884 грн. за 1 (один) євро та в цілому складає 507 044,90 грн. відповідно до Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010, Сертифікату - Заявлення на страхування вантажів № 1/29/7 від 29.07.2015, CMR від 29.07.2015, Інвойсах № 653481 від 28.07.2015 та № 20150724 від 24.07.2015.

З огляду на обставини даної справи, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Абордаж логістик .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9814/18, призначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 04.09.2018 о 10:00 год. та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Абордаж логістик .

22.08.2018 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення у справі, відповідно яких представник третьої особи заперечував щодо залучення Товариства з обмеженою відповідальністю Абордаж логістик до справи № 910/9814/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та значив, що, на його думку, рішення у даній справі не вплине на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю Абордаж логістик .

27.08.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечив по суті пред'явленого позивачем позову та просив суд відмовити позивачу в його задоволенні повністю.

03.09.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, яким позивач просив суд витребувати у Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Брокбізнес матеріали страхової справи за повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю Мета-Груп від 10.08.2015 про подію, що має ознаки страхового випадку (вх. № 1008/06 від 10.08.2015) за Генеральним договором страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.09.2010.

У підготовче засідання, призначене на 04.09.2018, з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

У підготовчому засіданні, призначеному 04.09.2018, суд розпочав вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 04.09.2018 здійснювався розгляд клопотання представника позивача про витребування доказів у Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Брокбізнес .

Представник позивача у підготовчому засіданні 04.09.2018 зазначене клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 04.09.2018 заперечував проти задоволення зазначеного клопотання.

У підготовчому засіданні 04.09.2018 представник третьої особи проти задоволення зазначеного клопотання не заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 відкладено підготовче засідання у справі та витребувано докази.

14.09.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

25.09.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення на відзив, зі змісту яких вбачається, що позивач не погоджується з доводами відповідача, які викладені ним у відзиві на позовну заяву.

У підготовче засідання, призначене на 25.09.2018, з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

У підготовчому засіданні, призначеному 25.09.2018, суд продовжив вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні, призначеному 25.09.2018, представник відповідача подав заяву з додатком, на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2018. В якості додатку до заяви, представник відповідача долучив копії матеріалів страхової справи за повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю Мета-Груп від 10.08.2015 про подію, що має ознаки страхового випадку (вх. № 1008/06 від 10.08.2015) за Генеральним договором страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.09.2010. Заява залучена судом до матеріалів справи та буде передана до відділу діловодства суду для реєстрації.

У підготовчому засіданні, призначеному 25.09.2018, представник відповідача надав суду оригінали матеріалів страхової справи за повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю Мета-Груп від 10.08.2015 про подію, що має ознаки страхового випадку (вх. № 1008/06 від 10.08.2015) за Генеральним договором страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.09.2010 для огляду у судовому засіданні.

У підготовчому засіданні, призначеному 25.09.2018, судом оглянуті оригінали матеріалів зазначеної страхової справи. Судом встановлено, що подані відповідачем копії матеріалів страхової справи відповідають оригіналам.

Представник позивача у підготовчому засіданні 25.09.2018 звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з доказами, поданими представником відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі на 22.10.2018 о 14:00 год.

26.09.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

У підготовче засідання, призначене на 22.10.2018, з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

У підготовчому засіданні, призначеному на 22.10.2018, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 22.10.2018 представники позивача, відповідача та третьої особи зазначили, що повідомили всі обставини справи, які їм відомі, та надали всі докази, на які вони посилаються у позові та відзиві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2018 о 09:40 год.

09.11.2018 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

22.11.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи № 910/9814/18.

В судове засідання, призначене на 26.11.2018 представники позивача, відповідача та третьої особи з'явилися.

В судовому засіданні, призначеному на 26.11.2018, судом розглянуте та відхилене клопотання позивача, подане 22.11.2018 через відділ діловодства суду, про приєднання доказів до матеріалів справи № 910/9814/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи, що докази, долучені до зазначеного клопотання, не подано позивачем у встановлений для їх подання строк, а також те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, суд дійшов висновку про те, що клопотання позивача, подане 22.11.2018 через відділ діловодства суду, про приєднання доказів до матеріалів справи № 910/9814/18, задоволенню не підлягає, а долучені до нього докази до розгляду судом не приймаються.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

В судовому засіданні, призначеному на 26.11.2018, судом заслухане вступне слово позивача, відповідача, третьої особи та з'ясовано обставини справи.

Судом в судовому засіданні, призначеному на 26.11.2018, здійснювалось дослідження доказів, відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

В судовому засіданні, призначеному на 26.11.2018, оголошено перерву до 03.12.2018 о 14:20 год.

03.12.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи № 910/9814/18.

В судове засідання, призначене на 03.12.2018 представники позивача, відповідача та третьої особи з'явилися.

В судовому засіданні, призначеному на 03.12.2018, судом розглянуте та відхилене клопотання позивача, подане 03.12.2018 через відділ діловодства суду, про приєднання доказів до матеріалів справи № 910/9814/18. Враховуючи приписи ч. 8 ст. 80 ГПК України та те, що докази, долучені до клопотання, поданого 03.12.2018 через відділ діловодства суду, про приєднання доказів до матеріалів справи № 910/9814/18, не подано позивачем у встановлений для їх подання строк, а також те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 відкрито судовий розгляд, суд дійшов висновку про те, що дане клопотання позивача задоволенню не підлягає, а долучені до нього докази до розгляду судом не приймаються.

В судовому засіданні, призначеному на 03.12.2018, суд продовжив розгляд справи по суті.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судовому засіданні, призначеному на 03.12.2018, виступили з промовами у судових дебатах, обмінялися репліками.

Суд для ухвалення рішення вийшов до нарадчої кімнати (ст. 219 ГПК України).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.12.2018 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень та дослідивши в судовому засіданні наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю Мета-Груп (страхувальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Брокбізнес (страховик, відповідач) було укладено Генеральний договір страхування вантажів № 003-3204/01 ВТ (надалі - Генеральний договір або Генеральний договір страхування № 003-3204/01 ВТ від 17.10.2010).

Відповідно до п. 1.1 Генерального договору, предметом даного договору страхування є майнові інтереси страхувальника або вигодонабувача, які не суперечать чинному законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням вантажів, що перевозяться.

30.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Мета-Груп (покупець, позивач) та Компанією MultiAir Italia s.r.l. (продавець) було укладено Контракт № 0209, відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується купити компресори, пневмоінструменти, приладдя та запасні частини (далі іменовані - товар (продукти)), асортимент, ціни кількість, строк і умови оплати, а також, строк і умови поставки якого зазначені в інвойсах, які є невід'ємними частинами даного Контракту, на кожну партію товару, що поставляється.

27.05.2015 позивач на виконання п. 3.2 Контракту № 0209 від 30.09.2013 направив на електронну адресу Компанії MultiAir Italia s.r.l. повідомлення (заявку) щодо замовлення товару, перелік якого наведений в Інвойсах № 653481 від 28.07.2015 та № 20150724 від 24.07.2015.

Маючи укладений з відповідачем (Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Брокбізнес ) Генеральний договір страхування № 003-3204/01 ВТ від 17.10.2010, позивач (клієнт) 24.06.2015 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю Абордаж логістик (експедитор, третя особа) Договір № 24/06/2015 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні (надалі - Договір № 24/06/2015 від 24.06.2015). Відповідно до умов цього Договору, експедитор зобов'язується за плату і за рахунок клієнта організувати виконання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних із перевезенням вантажів автомобільним, морським та/або авіаційним транспортом у міжміському і міжнародному сполученні.

21.07.2015 позивач та третя особа (експедитор) узгодили та підписали відповідну Заявку № 01/21/07, в якій зазначено, що вантаж позивача згідно вказаних інвойсів № 653481 від 28.07.2015 та № 20150724 від 24.07.2015 буде завантажено за адресою: ViaColombo 3, 10070 Robassomero (TO), Італія, із вагою 4 тони та кількістю місць 25 шт. в транспортний засіб з державними номерними знаками ЕС844СН/АЕ11189. Згідно вказаної Заявки, вантаж повинен бути доставленим на адресу позивача у строк до 06.08.2015.

24.07.2015 позивач погодив з Компанією MultiAir Italia s.r.l. Проформу Інвойс № 20150724 щодо поставки маркетингових матеріалів на суму 257,00 євро.

28.07.2015 позивач погодив з Компанією MultiAir Italia s.r.l. Комерційний інвойс № 653481 щодо поставки компресорів, пневмоінструменту, приладь та запасних частин до них на суму 16 105,41 євро.

29.07.2015 позивач погодив з Компанією MultiAir Italia s.r.l. товаросупровідний документ СМR, в якому зазначено, всю необхідну інформацію для завантаження та доставки на адресу позивача (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Зоряна, 22) вказаного товару.

06.08.2015, враховуючи, що строки поставки Товару були прострочені, позивач письмово листом № 185 звернувся до третьої особи (експедитора) щодо надання інформації з приводу затримки вантажу.

07.08.2015 третя особа (експедитор) повідомила позивача про те, що ні їх представник (підрядник) в Італії - Компанія Elvitransports.r.l., що діяв на підставі заявки від 21.07.2015 № 474UP, ні їх водій (виконавець) в узгоджений час на зв'язок не вийшли, всі відомі телефонні номери перевізника виявилися відключеними.

08.08.2015 Компанія MultiAir Italia s.r.l. повідомила позивача про те, що 29.07.2015 представник Компанії Elvitransports.r.l. завантажив на території заводу виробника Компанії MultiAir Italia s.r.l. за адресою: ViaColombo 3, 10070 Robassomero (TO), Італія вказаний в інвойсах товар в автомобіль з номерним знаком ЕС 844 СН/АЕ 11189. Про зазначене свідчить відповідний штамп (відмітка) у СМR від 29.07.2015 Компанії Elvitransports.r.l., направлений на адресу позивача лист № 749 та копія книги реєстрації в'їзду/заїзду на територію заводу виробника Компанії MultiAir Italia s.r.l. автомобільного транспорту, з якої вбачається, що автомобіль з номерним знаком ЕС 844 СН/АЕ 11189 29.07.2015 покинув територію заводу завантажений зазначеним в інвойсах товаром.

10.08.2015 позивач звернувся до відповідача з Повідомленням про подію за формою та на бланку відповідача. Зазначене підтверджується позивачем доданою до позовної заяви копією Повідомлення про подію від 10.08.2015 з проставленим штампом та вхідним номером № 1008/06 від 10.08.2015 відповідача. У позовній заяві позивач зазначив, що у вказаному повідомленні було зазначено про подію, що має ознаки страхового випадку за Генеральним договором страхування № 003-3204/01 ВТ від 17.10.2010, а також додано до нього всі необхідні документи.

10.09.2015 відповідач направив на адресу позивача відповідь № 1403-11 з вимогою надати додаткові документи щодо місця, часу, розміру та причин і обставин настання збитку.

14.08.2015 третя особа (експедитор) подала до Comando Stizione Carabinieri Pompei Заяву про вчинення кримінального правопорушення № 1408.

01.09.2015 позивач додав до вищезазначеного Повідомлення № 1008/06, наданого відповідачу, додаткові документи, а саме витяг з Протоколу № 39/68-0/2015 Легіонів карабінерів (Італія) щодо здійснення відповідної перевірки по факту викрадення вищевказаного вантажу.

У позовній заяві позивач заначив, що 16.09.2015 відбулася зустріч між керівництвом позивача та відповідача щодо виплати страхової компенсації по значеному страховому випадку. В процесі зустрічі представники відповідача зазначили, що виплата страхової компенсації по вказаному страховому випадку може бути виплачена у разі надання відповідачу документів, що підтверджують факт відкриття компетентними органами Італії кримінальної справи по факту викрадення вантажу.

16.11.2015 позивач подав до Legion Carabinieri Campania офіційну заяву № 239 про вчинення кримінального правопорушення (злочину).

10.11.2015 позивач отримав від Генерального консульства України в Неаполі офіційний лист № 61417/19-500-725 за підписом т.в.о. Генерального консула, який підтверджує факт відкриття компетентними органами Італії кримінального провадження № 10282/15, у зв'язку із зникненням 07.08.2015 на території Італії зазначеного в інвойсах вантажу, який належав на праві власності позивачу. Даний лист було надано відповідачу.

Позивачем було подано через канцелярію відповідача вимогу № 498 від 10.03.2016, яка зареєстрована відповідачем за вхідним № 1095 від 11.03.2016, та вимогу № 1031 від 14.12.2016, яка зареєстрована відповідачем за вхідним № 5685 від 15.12.2016, разом із документом від Прокуратури Республіки при суді Торре Аннунціата, а саме: Витяг з реєстру повідомлень про злочини № 2755/15 від 22.02.2016, в якому позивача та третю особу в порядку ст. 355 КПК Італії визнано потерпілими сторонами та відкрито кримінальну справу № 15/10282-21 щодо скоєння злочину, відповідно до ст. 640-646 КПК Італії (заволодіння чужим майном, шахрайство).

23.03.2016 позивачем отримано від відповідача Лист (відмову) № 486-11, яким позивачу відмовлено у виплаті страхової компенсації в повному обсязі з підстави ненадання будь-якого одного документа, що підтверджував би факт виникнення збитку, відповідно до пунктів 7.3, 7.4 Генерального договору страхування № 003-3204/01 ВТ від 17.10.2010. У вказаному листі відповідач зазначив, що одним з документів, що підтверджує факт виникнення збитку є довідка (або акт) від правоохоронних органів (поліції, міліції, ДАІ, прокуратури), що підтверджують факт виникнення (настання) збитку (ДТП, крадіжка, аварії, протиправних третіх осіб тощо) із зазначенням місця, часу, розміру та причин і обставин настання збитку.

В подальшому, позивачем через канцелярію відповідача було подано вимогу № 1031 від 14.12.2016, яка зареєстрована у відповідача за вхідним № 5685 від 15.12.2016, відповідно до якої позивач просив відповідача сплатити страхове відшкодування в розмірі вартості зниклого товару та вартість понесених додаткових юридичних витрат на отримання додаткових документів на вимогу відповідача в сумі 10 680,00 грн.

У відповідь на вказану вимогу, позивачем було отримано від відповідача лист № 1558-11 від 28.12.2016 ідентичний за змістом листу № 486-11 від 23.03.2016 з відмовою у виплаті страхового відшкодування з посиланням на пункти 7.3, 7.4 Генерального договору страхування № 003-3204/01 ВТ від 17.10.2010.

21.05.2018 позивачем було направлено відповідачу Претензію № 148/18 з наданням документів щодо кримінального провадження, відкритого у зв'язку зі зникненням вантажу, відповідно законодавства Італії, з повідомленням про незаконність вимагання відповідачем довідки на підставі пунктів 7.3, 7.4 Генерального договору страхування № 003-3204/01 ВТ від 17.10.2010, оскільки така довідка не передбачена законодавством Італії. У відповідь на вказану претензію, відповідач надав позивачу лист № 797-11 від 15.06.2016, в якому аналогічно, з посиланням на пункти 7.3, 7.4 Генерального договору страхування № 003-3204/01 ВТ від 17.10.2010, відмовив позивачу у здійсненні страхового відшкодування.

Вважаючи незаконною відмову відповідача у здійсненні страхового відшкодування, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача, відповідно до Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010, Сертифікату - Заявлення на страхування вантажів № 1/29/7 від 29.07.2015, CMR від 29.07.2015, Інвойсів № 653481 від 28.07.2015 та № 20150724 від 24.07.2015, суми страхового відшкодування 16362,41 євро, що станом на день подачі позову 27.07.2018 за офіційним курсом НБУ становить 30,9884 грн. за 1 (один) євро та в цілому складає 507044,90 грн. (основний борг).

Матеріали справи містять відзив на позовну заяву, поданий відповідачем 27.08.2018 через відділ діловодства суду, зі змісту якого вбачається, що Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Брокбізнес заперечує проти позовної заяви, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 Генерального договору, позивач та відповідач дійшли згоди, що страхування перевезень вантажів здійснюється, зокрема, на підставі Закону України Про страхування , Правил страхування та Сертифікатів-заяв, які є невід'ємною частиною Договору страхування згідно п. 11.2 Договору страхування.

Так, згідно п. 5 Сертифікату-заяви на страхування вантажів № 1/29/7 від 29.07.2015 та згідно Полісу серії УБ № 501329 від 29.01.2015 перевезення здійснюється автомобілем, реєстраційний номер ЕС 844СМ/АЕ 11189, СМR 250207 від 29.07.2015.

10.08.2015 разом з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку позивач надав відповідачу СМR б/н від 29.07.2015. У відзиві відповідач зазначає, що СМR б/н від 29.07.2015, на його думку, не відповідає вказаним умовам Договору страхування, так як не містить номеру СМR, реєстраційного номеру автомобіля (тягача та причепа), в який мав бути завантажений вантаж, та підписів уповноважених представників сторін. Крім того, відповідач зазначає, що третя особа в листах до позивача

№ 0708 та № 0709 від 07.08.2015 вказала на невідповідність СМR також умовам договору на надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському сполученні № 24/06/15 від 24.06.2015 та заявки № 01/21/07 від 21.07.2015, яка є невід'ємною частиною договору про надання транспортно- експедиторських послуг від 24.06.2015 згідно з п.2.2 цього ж договору.

Натомість, як зазначає відповідач у відзиві, 10.09.2015 на електронну поштову адресу працівника відповідача позивач надіслав іншу копію СМR з листом наступного змісту: Во вложении СМR с номером та надана відповідачу разом з копією листа № 749 від 18.09.2015. В цій копії СМR невідповідності вже частково усунуті: проставлені номер СМR, підписи в пунктах, що стосуються вантажовідправника і перевізника, а також вписано номер тягача ЕС844СН (але не зазначено номер причепа АЕ11189). Проте, на думку відповідача, навіть на копії СМR чітко видно, що вказані дописки, за контрастом та яскравістю, відрізняються від першочергових написів, які були зроблені в СМR в момент її складання.

Відповідач стверджує, що вказаний факт, а також та обставина, що в першочергово наданій відповідачу 10.08.2015 копії СМR були відсутні підписи та реєстраційний номер тягача, свідчить про те, що дописки були зроблені пізніше моменту складення СМR.

Листом від 29.01.2016 Компанія MultiAir Italia s.r.l. надала відповідачу разом із листом № 420 від 01.02.2016 кольорову копію СМR б/н від 29.07.2015, яка відрізняється від двох попередніх, оскільки на ній немає номеру СМR. Вказаний факт, на думку відповідача, свідчить про подання позивачем свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку, що, в свою чергу, є підставою для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог.

У відзиві відповідач зазначає про те, що необґрунтованими є припущення позивача, що товар, зазначений в інвойсах, був завантажений в причеп з реєстраційним номером АЕ11189, а також припущення, що тягач, реєстраційний номер ЕС844СН, з причепом, реєстраційний номер АЕ11189, з вказаним товаром покинув територію заводу, оскільки, по-перше, копія СМR б/н від 29.07.2015, яка була надана позивачем відповідачу 10.08.2015 разом з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку, взагалі не містить реєстраційного номеру транспортного засобу.

По-друге, копії СМR від 29.07.2015, яка надіслана на електронну поштову адресу працівника відповідача 10.09.2015, а також СМR, які надані з листами Компанії MultiAir Italia s.r.l. від 29.01.2016 та № 749 від 18.09.2015, містять лише інформацію про номер тягача ЕС844СН.

По-третє, копія книги реєстрації в'їзду/виїзду на територію заводу Компанії MultiAir Italia s.r.l. автомобільного транспорту не містить відомостей щодо номерного знаку причепа АЕ11189, з чого, на думку відповідача, вбачається, що причеп з реєстраційним номером АЕ11189 взагалі не заїжджав на територію заводу Компанії MultiAir Italia s.r.l.

Посилання позивача на пакувальні листи від 28.07.2015 № 9138 та від 29.07.2018 № 9137 також є безпідставним, оскільки, в пакувальних листах не вказано марки автомобіля та його реєстраційних номерів.

Відповідач вважає, що, описуючи в позовній заяві від 03.08.2018р. (абз. 3 ст. 3) лист Страхової компанії БРОКБІЗНЕС №1403-11 від 10.09.2015, позивач приховує факт, що спочатку ним було подано до Страхової компанії БРОКБІЗНЕС СМR б/н від 29.07.2015, в якій не зазначено номери транспортного засобу. У вказаному листі №1403-11 від 10.09.2015 Страхова компанія БРОКБІЗНЕС прямо вказала позивачу про відсутність номеру автомобіля в СМR та на умови Договору страхування, які вимагають наявність таких відомостей у СМR.

Після чого, 10.09.2015 позивач надіслав на електронну поштову адресу працівника Страхової компанії БРОКБІЗНСЕ лист з текстом: Во вложении СМR с номером та прикріпив до нього СМR з дописаним номером тягача ЕС844СН та підписами в пунктах, що стосуються вантажовідправника і перевізника.

Норми ст. 627 ЦК України закріплюють, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім цього, умовами п.п. 7 п. 9.2 визначено істотні умови Договору страхування, які є необхідними для страхування.

Відповідно до п.п. 7 п. 9.2 Договору страхування закріплено, що страхувальник (позивач) зобов'язаний до початку (дати) перевезення конкретного вантажу, передати страховику сертифікат-заяву з вказанням усіх необхідних даних для страхування (а саме: на чию користь страхується вантаж, найменування вантажу, кількість місць, вагу, тип упаковки, маршрут перевезення, найменування перевізника, тип перевезення, орієнтовну дату початку перевезення, номер товарно-транспортної накладної, страхову суму і т.д.).

Таким чином, сторони Договору страхування дійшли згоди, що застрахованим буде лише визначений договором вантаж за умови, що він перевозиться автомобілем у складі тягача, реєстраційний номер ЕС844СН, та причепа, реєстраційний номер АЕ11189, (тип перевезення) та згідно СМR 250207 від 29.07.2015 (номер товарно-транспортної накладної).

Отже, на думку відповідача, Договір страхування містить умови щодо меж відповідальності страховика. А надані позивачем документи підтверджують той факт, що заявлена подія не підпадає під умови страхування.

Відповідач вважає, що в позовні заяві позивач необґрунтовано вказує, що 10.08.2015 подав відповідачу повідомлення про подію та додав до нього всі необхідні документи.

Згідно з п. 7.1 Договору страхування визнання страховиком збитку як страхового випадку і виплата страхового відшкодування здійснюються після надання всіх необхідних документів, які підтверджують факт його виникнення.

Крім того, відповідно до п. 7.3 Договору страхування вимагаючи страхове відшкодування, позивач зобов'язаний передати відповідачу оригінали документів, а у разі неможливості такого - засвідчені печаткою копії документів.

Однак, на твердження відповідача, незважаючи на численні запити страховика та тривалий час з моменту настання заявленої події, Товариство з обмеженою відповідальністю Мета-Груп без будь-яких обґрунтувань ухиляється від надання документів, передбачених договором та у формі, передбаченій договором (в оригіналах). При цьому, позивачем не обґрунтовано та документально не підтверджено причин неможливості подання оригіналів документів відповідачу.

Це, зокрема, стосується умов підпункту 4 п. 7.3 Договору страхування та подання повідомлення Легіону карабінерів в Кампанії № 39/86-4 від 24.10.2015, яке надано Страховій компанії БРОКБІЗНЕС лише в копії та без додатків і майже через три роки з моменту видання такого документу Легіоном карабінерів. Позивач жодним чином не обґрунтовує, чому на протязі трирічного строку він не надавав відповідачу повідомлення Легіону карабінерів в Кампанії № 39/86-4 від 24.10.2015 та чому не надав його у оригіналі, як цього вимагають умови Договору страхування. Вказаний факт, на думку відповідача, свідчить про порушення позивачем принципів справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ст. 3 ЦК України) та про безвідповідальність та байдужість позивача щодо здійснення його прав та виконання його обов'язків (ст.ст. 13, 14 ЦК України), що також є підставою для відмови в позові згідно ч. 3 ст. 16 ЦК України,

Крім цього, позивачем не надано ні відповідачу, ні до суду документів, які підтверджують виникнення збитку у позивача (здійснення оплати за товар). Однак, відповідно до вимог ч. 18 ст. 9 Закону України Про страхування та п.3.1 Правил страхування, страхувальнику відшкодовуються збитки, яких останній зазнав під час дії Договору страхування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п. 4.1 Контракту № 0209 від 30.09.2013, укладеного між позивачем та Компанією MultiAir Italia s.r.l., оплата за товари, що поставляються згідно з цим Контрактом, повинна бути виконана у євро або доларах США у сумі згідно інвойсу наступним чином: а) оплата протягом 60 календарних днів від дати випуску CMR/AWB за умов EXW Robassomero, CIP Kyiv.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що припущення позивача про те, що матеріалами справи підтверджується факт настання страхового випадку, не відповідає дійсності та суперечить доказам, які містяться в матеріалах судової справи.

Страхова компанія БРОКБІЗНЕС неодноразово вказувала позивачу на необхідність виконання умов Договору страхування в листах від 10.09.2105 № 1403-11, від 20.11.2015 № 1956-11, від 23.03.2016 № 486-11, від 28.12.2016 № 1558-11, від 15.06.2018 № 797-11, від 19.07.2018 № 988-11.

Відповідач вважає, що позивач не довів дотримання ним меж здійснення цивільних прав, визначених у ст.13 ЦК України, тому підстави для захисту його цивільного права та інтересу, які позивач вважав порушеними, відсутні.

Відповідно, позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів порушення з боку Страхової компанії БРОКБІЗНЕС його права на отримання відшкодування.

Натомість, відповідно до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На думку відповідача, не заслуговують на увагу необґрунтовані припущення позивача у позовній заяві від 03.08.2018 (абз. 5 ст. 3) відносно позиції відповідача на зустрічі керівництва позивача та відповідача. Оскільки, відповідач і на зустрічі, і в письмовій переписці неодноразово вказував, що для прийняття рішення в даній справі необхідно, щоб позивач виконав умови договору та надав усі необхідні документи.

Адже, згідно з п.п. 9 п. 9.2 Договору страхування страхувальник зобов'язується виконувати всі умови Договору страхування і Правил страхування. В свою чергу, умовами п.п. 9 п. 9.2 та п.11.1 Договору страхування недотримання або неналежне виконання страхувальником умов (вимог) Договору страхування, звільняє страховика від відповідальності за відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 970 Цивільного кодексу та ст. 16 Закону України Про страхування за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Таким чином, договір страхування не тільки надає страхувальнику права, а й покладає на нього відповідні обов'язки. ;

Отже, оскільки, позивач не виконав умов п.п. 7.1, 7.3, п.п. 9 п. 9.2 Договору страхування, вимог ч. 18 ст. 9 Закону України Про страхування та п. 3.1 Правил страхування, а Страхова компанія БРОКБІЗНЕС не відмовляла позивачу у виплаті страхового відшкодування та не порушувала і не оспорювала його прав, то на даний момент взагалі відсутній предмет спору між позивачем та Страховою компанією БРОКБІЗНЕС , пред'явлення позовних вимог до Страхової компанії БРОКБІЗНЕС є передчасним.

Відповідач також зазначає, що у позовній заяві від 03.08.2018 (абз. 1 та 2 стор. 4) позивач вводить суд в оману, вказуючи, що відповідач листами № 486-11 від 23.03.2016 та № 1558-11 від 28.12.2016 відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, адже просив надати документ, який передбачений п.п. 4 п. 7.3 Договору страхування: довідку (або акт) від правоохоронних органів (поліції, міліції, ДАІ, прокуратури), що підтверджує факт виникнення (настання) збитку (ДТП, крадіжки, аварії, протиправних дії третіх осіб тощо) з зазначенням місця, часу, розміру та причин і обставин настання збитку.

Припущення позивача щодо безпідставності запитування документів, передбачених підпунктом 4 п. 7.3 Договору страхування, на думку відповідача, є необґрунтованим.

Матеріали справи містять пояснення третьої особи, подані 22.08.2018 через відділ діловодства суду, зі змісту яких вбачається, що, на думку останньої, рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/9814/18 не вплине на обов'язки чи права ТОВ Абордаж Логістикс та позивача в межах Договору № 24/06/2015, зокрема, і на право вимагати ТОВ Мета-Груп сплати коштів за Договором № 24/06/2015. З огляду на вказане, третя особа вважає, що залучення ТОВ Абордаж Логістикс в якості третьої особи є процесуально недоцільним.

Відповідно до ч.ч. 1-3статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарськими визнаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Аналіз умов укладеного між сторонами Генерального договору № 003-3204/01 ВТ від 17.09.2010 свідчать про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором страхування, а тому саме він та відповідні положення статей глави 67 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та параграфа 2 глави 35 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 354 ГК України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України встановлено обов'язок страховика, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (ч. 1 ст. 990 ЦК України).

Частиною 2 ст. 8 Закону України Про страхування передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України Про страхування , страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Статтею 25 Закону України Про страхування визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно п. 1.1 Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010 предметом даного договору страхування є майнові інтереси страхувальника або вигодонабувача, які не суперечать чинному законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням вантажів, що перевозяться.

Відповідно до розділу 2 Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010, страховою сумою по даному Договору є сума, заявлена страхувальником. Тобто, в даному випадку згідно Сертифікату - Заявлення на страхування вантажів № 1/29/7 від 29.07.2015 заявлена сума становить 16 362,41 євро.

Пунктом 3.3 Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010 встановлено, що відповідальність страховика починається з моменту, коли вантаж буде отриманий зі складу в пункті відправлення та триває протягом усього перевезення до тих пір, доки вантаж не буде доставлений на склад вантажоотримувача або інший кінцевий склад у пункті призначення.

Підтвердженням факту завантаження та відправлення вказаного транспортного засобу свідчить відповідний штамп (відмітка) у документах, а саме: СМR від 29.07.2015 та направлений Компанією Elvitransports.r.l. на адресу позивача лист № 749, а також копія книги реєстрації в'їзду/заїзду на територію заводу виробника Компанії MultiAir Italia s.r.l. автомобільного транспорту, зі змісту якої вбачається, що автомобіль з номерним знаком ЕС 844 СН/ АЕ 11189 29.07.2015 покинув територію заводу завантажений зазначеним в інвойсах товаром.

Згідно п 4.1. Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010 страхова премія розраховується, виходячи зі страхового тарифу, обумовленого в п. 5.1 цього Договору та складає суму страхових премій, вказаних в полісах, які підписуються сторонами впродовж строку дії цього Договору. Страхова премія сплачується страхувальником на розрахунковий рахунок страховика протягом 10-ти банківських днів з дати виставлення рахунку, якщо інше не обумовлене в сертифікаті-заяві.

Підтвердженням факту виставлення рахунку відповідачем та сплати позивачем відповідної суми є надані позивачем разом із позовною заявою рахунок-фактура № 407 від 29.07.2015 та платіжне доручення № 2336 від 04.08.2015.

Відповідно до ст. 983 ЦК України, договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Судом по матеріалам справи встановлено, що у зв'язку з вчиненням кримінального правопорушення були оформлені наступні документи, які є підтвердженням виникнення заподіяної шкоди на території Італії в даному випадку:

- Протокол № 39/68-0/2015 Легіонів карабінерів (Італія), яким підтверджено факт здійснення відповідної перевірки по факту викраденого вантажного автомобіля ЕС844СН, причіп АЕ11189 та відповідного товару, який перевозився;

- Лист протокол № 61417/19-500-725 за підписом т.в.о. Генерального консула України в Неаполі в Легіон Карабінерів КАМПАНІЯ (пункт в м. Помпеї), який підтверджує факт відкриття компетентними органами Італії кримінального провадження, у зв'язку із зникненням 07.08.2015 на території Італії зазначеного в Комерційному інвойсі № 653481 вантажу, який належав на праві власності ТОВ Мета-Груп ;

- Витяг з реєстру повідомлень про злочини № 2755/15 від 22.02.2016, в якому ТОВ Мета-Груп та ТОВ Абордаж логістикс визнані потерпілими сторонами та відкрито кримінальну справу 15/10282-21 щодо скоєння злочину (заволодіння чужим майном, шахрайство);

- Досьє прокурора Прокуратури Республіки в суді Торре Аннунціата вих. № 10282/15 від 03.11.2015;

- Протокол внесення даних Р2015/318346 від 24.10.2015;

- Повідомлення про кримінальне правопорушення № 39/86-4 прот. 2015 від 24.10.2015;

- Заява про вчинення кримінального правопорушення (злочину) від 16.09.2015 № 239.

Також, по матеріалам справи, а саме по Пакувальним листам № 9138 від 28.07.2015 та № 9139 від 29.07.2015, судом встановлено, що 29.07.2015 автотранспорт з номерним знаком ЕС 844 СН/ АЕ 11189 було завантажено на загальну вагу 4 770,90 тони (компресори, пневмоінструменти, приладдя та запасні частини до них) та маркетингова продукція на загальну вартість - 16 362,41 євро, що додатково підтверджується наявними в матеріалах справи інвойсами.

Крім того, згідно реєстру повідомлень про злочини від 22.06.2016, вбачається, що Прокуратурою Республіки при суді в Торре Аннунціата встановлено факт крадіжки, встановлено потерпілих та порушено кримінальну справу по факту незаконного привласнення майна у ТОВ Мета-Груп та шахрайство за ознаками злочину передбаченому статтями 640-646 КПК Італії.

В матеріалах справи також наявні наступні документи:

- Контракт № 0209 від 30.09.2013 між Компанією MultiAir Italia s.r.l. та ТОВ Мета-Груп ;

- Проформа Інвойсу № 20150724 від 24.07.2015;

- Інвойс № 653481 від 28.07.2015;

- Пакувальний лист № 9138 від 28.07.2015;

- Пакувальний лист № 9139 від 29.07.2015;

- ЦМР (СМR) від 29.07.2015р № б/н;

- Лист № 749 та копія книги реєстрації в'їзду/заїзду на територію заводу виробника Компанії MultiAir Italia s.r.l. автомобільного транспорту, зі змісту якої вбачається, шо автомобіль з номерним знаком ЕС 844 СН/ АЕ 11189 29.07.2015 покинув територію заводу завантажений зазначеним в інвойсах товаром;

- Декларація № 100250000/2015/712509 від 30.07.2015.

Відповідно до ч. 2 ст. 919 ЦК України вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.

Враховуючи вид спірного страхового випадку, відповідно до положень ч.2 ст. 919 ЦК України втрата вантажу підтверджується фактом його відправлення (СМR від 29.07.2015) та тим, що такий вантаж не було доставлено у визначений строк. При цьому, як зазначав позивач, вимога страховика надати йому документи із зазначенням часу, розміру та причин і обставин настання збитку є безпідставною, оскільки по перше, в матеріалах страхової справи достатньо офіційних документів, які містять запитувальну відповідачем інформацію, а по друге, п. 7.3-4. Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010, на який посилається відповідач, суперечить та не відповідає законодавству, що, зокрема, вбачається з роз'яснювального Листа від 03.03.2016, підготовленого та направленого на запит позивача адвоката Джанфранко Дель Пополо Крістальді, в якому зазначається, що слідчий вправі надавати лише скорочену інформацію, враховуючи, що принцип збереження таємниці слідства є суттєвим.

Водночас, судом по матеріалам справи встановлено, що інформація стосовно товару зазначається у Заявці № 01/21/07 від 21.07.2015, в Пакувальних листах № 9138 від 28.07.2015 та № 9139 від 29.07.2015, в СМR від 29.07.2015, у Комерційному інвойсі № 653481 від 28.07.2015, у Проформі інвойса № 20150724 від 24.07.2015.

З матеріалів справи, а саме Витягу з реєстру повідомлень про злочини № 2755/15 від 22.02.2016 та Протоколу № 39/68-0/2015, отриманих від правоохоронних органів Італії, також вбачається, що заяви ТОВ Мета-Груп та ТОВ Абордаж Логістикс про вчинене кримінальне правопорушення, які надійшли до Прокуратури Республіки при суді Торре Аннунціата 16.09.2015, розглянуті, надана попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення, відомості про кримінальні правопорушення внесено до Реєстру повідомлень про злочини за номером 15/10282-21.

При цьому судом враховано, що у відзиві на позовну заяву відповідач не надав доказів, які б спростовували твердження позивача щодо застосування норм законодавства Італії в спірному випадку.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт настання страхового випадку, передбаченого п. 7 Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010.

Крім того, вантаж не було видано одержувачу (позивачу) протягом встановлено строку, який зазначений в Заявці № 01/21/07 від 21.07.2015, а тому такий вантаж вважається втраченим з 07.08.2015, а відтак, згідно Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010 має місце страховий випадок.

По матеріалам справи судом встановлено, що позивачем на виконання ч. 5 ст. 21 Закону України Про страхування та п. 7.1 Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010 належним чином виконано умови Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010. Зокрема, негайно повідомлено страховика (відповідача) шляхом телефонного дзвінка на гарячу лінію, у встановлені Генеральним договором строки, а також повідомлено про подію правоохоронні органи Італії та відповідача, подано заяву про виплату страхового відшкодування з описом втраченого майна, надано підтверджуючі документи, запитані відповідачем тощо.

Позивачем та третіми особами належним чином виконано зобов'язання, відповідно до умов Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010, тоді як відповідачем зобов'язання за Генеральним договором страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010 щодо виплати страхового відшкодування належним чином не виконано.

Відповідачем було надано листи № 486-11 від 23.03.2016, № 1558-11 від 28.12.2016, № 797-11 від 15.06.2018 р. про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі пунктів 7.3, 7.4 Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010.

У направленій відповідачу претензії № 148-18 від 21.05.2018 позивач зазначав, що відповідно до умов Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010, у п.7.3 наведено перелік з багатьох документів, який є універсальним та стосується різних ситуацій без безпосередньої прив'язки до законодавства будь-якої країни. При цьому, підпунктом 4 п. 7.3 Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010 передбачено, що одним з документів, що підтверджує дійсну вартість застрахованого вантажу може бути: контракт, договір, специфікація, фактура, рахунок, інвойс, вантажна митна декларація ГТД , акт оцінки Торгово-промислової палати м. Києва. Одним з документів, що підтверджує факт виникнення спричиненого збитку, може бути:

- довідка (або Акт) від правоохоронних органів (поліції, міліції, ДАІ, прокуратури), що підтверджує факт виникнення (настання) збитку (ДТП, крадіжки, аварії, протизаконних дій третіх осіб і т.д.) із зазначенням місця, часу, розміру та причини збитку;

- офіційні акти (документи), що підтверджують факт виникнення (настання) збитку, складені відповідно до законів, правил або звичаям, того місця (країни), де виник та визначився збиток (тобто акт огляду вантажу аварійним комісаром, експертом Торгово-промислової палати або акт оцінки вартості пошкодженого вантажу або акт експертизи);

- акти завантажувально-розвантажувальних робіт (на складі, а аеропорту, на митних вантажних терміналах, на залізничних станціях, в порту), підписані учасниками комісії, які приймали участь (були присутніми) під час завантаження/розвантаження вантажу зі складу/на склад, пояснювальні від осіб, які приймали участь в процесі завантаження, розвантаження, перевезення, митно-брокерського оформлення.

З огляду на зазначене, суд звертає увагу на те, що довідка, на яку посилається відповідач, не є виключним документом, а в підпункті 4 п. 7.3 Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010 наведено альтернативу: один з документів , а далі йде перелік таких документів, тобто, одним з документів, що підтверджує факт виникнення спричиненого збитку, може бути або довідка від правоохоронних органів, або офіційні акти, що підтверджують факт виникнення (настання) збитку, при чому вказано: складені відповідно до законів, правил або звичаям, того місця (країни), де виник та визначився збиток , або акти завантажувально-розвантажувальних робіт.

Наведений пункт Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010 стосується підтвердження факту події (місця, часу, розміру, та причин і обставин настання збитку).

Враховуючи встановлені вище обставини на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що позивачем надано відповідачу документи для вирішення питання виплати страхового відшкодування в повному об'ємі, відповідно до вимог підпункту 4 п. 7.3 Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010.

А отже, відповідач (страховик) не мав права вимагати надання інших документів або якогось одного конкретного документа з переліку, оскільки у позивача, з урахуванням змісту п.п. 4 п. 7.3 Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010, є право вибору щодо надання документів, відповідно до законодавства країни настання страхового випадку.

В свою чергу, при вирішенні питання про виплату страхового відшкодування, відповідач був зобов'язаний врахувати законодавство країни, де виник та визначився збиток , а відповідно, не мав права вимагати надання документів, не передбачених законодавством відповідної країни.

Судом також встановлено, що листи - відмови № 486-11 від 23.03.2016, № 1558-11 від 28.12.2016 та № 797-11 від 15.06.2018 не містять передбачених ст. 991 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України Про страхування , п. 8 Генерального договору страхування підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, а відповідачем не доведено наявність підстав для нездійснення страхової виплати.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про відмову позивачу у виплаті страхової компенсації.

Враховуючи вищезазначене, позивачем належним чином доведено та підтверджено відповідними документами факт зникнення майна, що, в свою чергу, є страховим випадком, відповідно до Генерального договору страхування вантажів № 003-3204/01 ВТ від 17.11.2010.

Як встановлено судом, сума страхового відшкодування становить 16 362,41 євро, що станом на день подачі позову (27.07.2018) за офіційним курсом НБУ становить 30,9884 грн. за 1 однин євро та в цілому складає суму 507 044,90 грн.

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім зібраним у справі доказам, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 507 044,90 грн. є обґрунтованими, у зв'язку з чим позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мета-Груп до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Брокбізнес про стягнення 507 044,90 грн. страхового відшкодування підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем разом із позовною заявою подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зі змісту якого вбачається, що позивач поніс наступні судові витрати:

- 10 680,00 грн. згідно Договору № 03/12/15 від 03.12.2015 з помічником Адвоката Джанфранко Дель Пополо Крістальді (АДРЕСА_1) ОСОБА_10, щодо надання юридичних послуг по здійсненню необхідних в межах закону дій по отриманню всіх можливих документів на підтвердження страхового випадку по кримінальній справі , порушеній від імені ТОВ Мета-Груп , по настанню страхового випадку щодо вантажу та направлення отриманих документів позивачу;

- 2 013,16 євро згідно Контракту № 06/17 від 16.06.2017 з Studio Legale Arnaldi Caimmi, ОСОБА_13 (АДРЕСА_2) щодо надання правничої допомоги по отриманню всіх можливих документів на підтвердження страхового випадку по кримінальній справі , порушеній від імені ТОВ Мета-Груп , по настанню страхового випадку щодо вантажу та направлення отриманих документів позивачу;

- 16 880,00 грн. згідно Договору № 1.16 К про надання консультаційно-інформаційних та юридичних послуг від 16.06.2016 з ПП Право щодо надання юридичних послуг по здійсненню необхідних в межах закону дій по отриманню всіх можливих документів на підтвердження страхового випадку по кримінальній справі , порушеній від імені ТОВ Мета-Груп , по настанню страхового випадку щодо вантажу та направлення отриманих документів позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи .

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України). Д

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК країни).

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії Договору № 03/12/15 від 03.12.2015, Контракту № 06/17 від 16.06.2017 та Договору № 1.16 К про надання консультаційно-інформаційних та юридичних послуг від 16.06.2016, судом встановлено наступне.

Згідно п. 1.1 Договору № 03/12/15 від 03.12.2015 , укладеного між позивачем (замовник) та помічником Адвоката Джанфранко Дель Пополо Крістальді ОСОБА_10 (виконавець), виконавець бере на себе зобов'язання в порядку та умовах, визначених у даному Договору, надати замовнику послуги по здійсненню необхідних в межах закону дій для подання заявок на отримання всіх можливих документів по кримінальній справі , порушеній від імені ТОВ Мета-Груп , про крадіжку автотранспорту TruckEC844CH, TrailerAE11189 та вантажу, в LegionCarabinieri Campania StazionediPompei, та відправлення отриманих документів ТОВ Мета-Груп , а замовник оплачує належним чином надані послуги виконавця в порядку та на умовах, зазначених у даному договорі.

Відповідно до п. 1.1 Контракту № 06/17 від 16.06.2017 , укладеного між позивачем (замовником) та Studio Legale Arnaldi Caimmi в особі Андреа Давіде Арналді (виконавець), замовник доручає виконавцю, а виконавець зобов'язується надати замовнику адвокатські послуги , у відповідності з умовами даного Контракту, а саме: щодо отримання документації за законодавством Італії, яка підтверджує факт настання страхового випадку та заподіяння шкоди в межах кримінальної справи , відкритої Прокуратурою Республіки Торре Аннунзіата, пов'язаної зі зникненням вантажу ТОВ Мета-Груп , який поставляється на підставі Контракту № 0209 від 30.09.2013, Інвойс № 653481 від 28.07.2015, ЦМР від 29.07.2015 та був застрахований відповідно до Договору № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010.

За Договором № 1.16 К про надання консультаційно-інформаційних та юридичних послуг від 16.06.2016 , укладеним між позивачем (клієнт) та Приватним підприємством, юридичне агентство Право (виконавець), клієнт доручає, а виконавець зобов'язується надавати консультаційно-інформаційну та юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором щодо отримання документації за законодавством Італії, що підтверджує факт настання страхового випадку та заподіяння шкоди в межах кримінальної справи , порушеної Прокуратурою Республіки при Суді в Торре Аннунціата, Італія, пов'язаної зі зникненням вантажу ТОВ Мета-Груп , який поставляється на підставі Контракту № 0209 від 30.09.2013, Інвойс № 653481 від 28.07.2015, ЦМР від 29.07.2015 та був застрахований відповідно до Договору № 003-3204/01ВТ від 17.11.2010.

Отже, зміст вищенаведених правочинів (в тому числі час їх укладення) свідчить, що вони були укладені позивачем саме з метою отримання документів, необхідних для подання страховій компанії для виплати страхового відшкодування, а не у зв'язку з розглядом господарської справи № 910/9814/18, провадження у якій відкрито за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Мета-Груп № 241/18, підписаною директором цього товариства В.М.Бойко, 24.07.2018.

Враховуючи вище встановлені обставини, витрати позивача, пов'язані із наданням правничої допомоги на території Італії щодо отримання документів, в розмірі 89 944,60 грн., не визнаються судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 7 605,67 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Брокбізнес (01030, м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 2-А, оф. 24; ідентифікаційний код 37405986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мета-Груп (08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Святопетрівське, вул. Зоряна, буд. 22; ідентифікаційний код 33440592) 507 044,90 грн. (п'ятсот сім тисяч сорок чотири гривень 00 коп.) страхового відшкодування та 7 605,67 грн. (сім тисяч шістсот п'ять гривень 67 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 13.12.2018.

Суддя Гумега О.В.