Постанова

від 17.05.2019 по справі 910/9814/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/9814/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 (суддя Гумега О. В.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 (судді: Агрикова О. В., Чорногуз М. Г., Хрипун О. О.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета - Груп"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -- Товариство з обмеженою відповідальністю "Абордаж логістик",

про стягнення 16 362,41 євро, що станом на день подачі позову складає 507 044,90 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Груп" (далі - ТОВ "Мета-Груп") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою (враховуючи доопрацьовану позовну заяву) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (далі - Страхова компанія "Брокбізнес") 16 362,41 євро, що за офіційним курсом НБУ на день подачі позову складає 507 044,90 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено Генеральний договір страхування вантажів, однак, не зважаючи на настання страхового випадку, як стверджує позивач, відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 про виправлення описки), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019, позов задоволено повністю: стягнуто зі Страхової компанії "Брокбізнес" на користь ТОВ "Мета-Груп" 507 044,90 грн страхового відшкодування.

4. Судові рішення мотивовано тим, що відповідач неправомірно прийняв рішення про відмову позивачу у виплаті страхової компенсації. Позивач належним чином довів і підтвердив відповідними документами факт зникнення майна. Суд встановив, що зазначений факт є страховим випадком, відповідно до Генерального договору страхування вантажів від 17.11.2010 № 003-3204/01 ВТ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішенням місцевого суду і постановою апеляційної інстанції, Страхова компанія "Брокбізнес" звернулася з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування наведеної у касаційній скарзі правовій позиції скаржник посилається на порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень частини 18 статті 9 Закону України "Про страхування" і статей 13- 14, 627- 628, 638, 988, 991 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 236, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наголошуючи, що:

1) висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності страхового випадку ґрунтуються на припущеннях, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту виникнення збитку у позивача (здійснення оплати за товар);

2) договір страхування містить умови щодо меж відповідальності страховика, однак надані позивачем документи не відповідають істотним умовам договору страхування, адже в жодному з документів наданих позивачем не зазначено номеру транспортного засобу - причепа реєстраційний номер АЕ11189 і номеру CMR № 250207, тобто належними і допустимими доказами не підтверджено факт завантаження товару в причіп з реєстраційним номером АЕ11189 та факт відвантаження згідно з CMR № 250207. Надані позивачем документи підтверджують той факт, що заявлена подія не підпадає під умови договору страхування, отже страховий випадок не настав;

3) позивачем було надано Страховій компанії "Брокбізнес" три різних копії CMR від 29.07.2015, що свідчить про подання позивачем як страхувальником страховій компанії свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування, що є підставою для відмови;

4) Страхова компанія "Брокбізнес" не приймала рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, оскільки підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування - це умови, за наявності яких, у разі настання страхового випадку, у страховика виникає право відмовити у виплаті страхового відшкодування, однак відповідач вважає, що страховий випадок не настав.

23.04.2019 відповідачем подано заяву, яка містить посилання на ключові моменти неправильного застосування норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанції.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Враховуючи наведене, керуючись частиною 2 статті 118 ГПК України, доповнення викладені відповідачем у заяві від 23.04.2019 суд залишає без розгляду, як такі, що надані після закінчення строку на касаційне оскарження.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. ТОВ "Мета-Груп", у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 17.11.2010 між ТОВ "Мета-Груп" (страхувальник) та Страховою компанією "Брокбізнес" (страховик) укладено Генеральний договір страхування вантажів № 003-3204/01 ВТ (далі - Генеральний договір), за змістом якого:

- предметом цього договору страхування є майнові інтереси страхувальника або вигодонабувача, які не суперечать чинному законодавству України та пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням вантажів, що перевозяться (пункт 1.1);

- страховою сумою є сума, заявлена страхувальником (розділ 2);

- відповідальність страховика починається з моменту, коли вантаж буде отриманий зі складу в пункті відправлення та триває протягом усього перевезення до тих пір, доки вантаж не буде доставлений на склад вантажоотримувача або інший кінцевий склад у пункті призначення (пункт 3.3);

- страхова премія розраховується, виходячи зі страхового тарифу, обумовленого у пункті 5.1 цього договору та складає суму страхових премій, зазначених у полісах, які підписуються сторонами впродовж строку дії цього Договору. Страхова премія сплачується страхувальником на розрахунковий рахунок страховика протягом 10-ти банківських днів з дати виставлення рахунку, якщо інше не обумовлене в сертифікаті-заяві (розділ 4).

9. За змістом сертифікату-заяви на страхування вантажів від 29.07.2015 № 1/29/7 заявлена сума (страхова сума) становить 16 362,41 євро.

10. 30.09.2013 між ТОВ "Мета-Груп" (покупець) та Компанією MultiAir Italia s.r.l. (продавець) було укладено контракт № 0209, відповідно до пункту 1.1 якого, продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується купити компресори, пневмоінструменти, приладдя та запасні частини (далі - товар (продукти)), асортимент, ціни, кількість, строк і умови оплати, а також, строк і умови поставки якого зазначені в інвойсах, які є невід`ємними частинами цього контракту, на кожну партію товару, що поставляється.

11. 27.05.2015 позивач на виконання зазначеного контракту направив на електронну адресу Компанії MultiAir Italia s.r.l. повідомлення (заявку) щодо замовлення товару, перелік якого наведений в Інвойсах від 28.07.2015 № 653481 і від 24.07.2015 № 20150724.

12. 24.06.2015 між позивачем (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Абордаж логістик" (експедитор) укладено договір № 24/06/2015 про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні, за умовами якого експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта організувати виконання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних із перевезенням вантажів автомобільним, морським та/або авіаційним транспортом у міжміському і міжнародному сполученні.

13. 21.07.2015 позивач та третя особа (експедитор) узгодили та підписали відповідну заявку № 01/21/07, в якій зазначено, що вантаж позивача відповідно до інвойсів від 28.07.2015 № 653481 і від 24.07.2015 № 20150724 буде завантажено за адресою: ViaColombo 3, 10070 Robassomero (TO), Італія, із вагою 4 тони та кількістю місць 25 шт. в транспортний засіб з державними номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; вантаж повинен бути доставленим на адресу позивача у строк до 06.08.2015.

14. 24.07.2015 позивач погодив з Компанією MultiAir Italia s.r.l. проформу інвойс № 20150724 щодо поставки маркетингових матеріалів на суму 257,00 євро.

15. 28.07.2015 позивач погодив з Компанією MultiAir Italia s.r.l. комерційний інвойс № 653481 щодо поставки компресорів, пневмоінструменту, приладь та запасних частин до них на суму 16 105,41 євро.

16. 29.07.2015 позивач погодив з Компанією MultiAir Italia s.r.l. товаросупровідний документ СМR, в якому зазначено, всю необхідну інформацію для завантаження та доставки на адресу позивача (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Зоряна, 22) вказаного товару.

17. Оскільки в погоджений строк, а саме 06.08.2015 товар не було доставлено, позивач звернувся до третьої особи (експедитора) з листом № 185 щодо надання інформації з приводу затримки вантажу.

18. 07.08.2015 третя особа (експедитор) повідомила позивача про те, що ні їх представник (підрядник) в Італії - Компанія Elvitransports.r.l., що діяв на підставі заявки від 21.07.2015 № 474UP, ні їх водій (виконавець) в узгоджений час на зв`язок не вийшли, всі відомі телефонні номери перевізника виявилися відключеними.

19. 08.08.2015 Компанія MultiAir Italia s.r.l. повідомила позивача про те, що 29.07.2015 представник Компанії Elvitransports.r.l. завантажив на території заводу виробника Компанії MultiAir Italia s.r.l. за адресою: ViaColombo 3, 10070 Robassomero (TO), Італія вказаний в інвойсах товар в автомобіль з номерним знаком ЕС844СН/ НОМЕР_2 , про що також свідчить відповідний штамп (відмітка) у СМR від 29.07.2015 Компанії Elvitransports.r.l., направлений на адресу позивача листом № 749 та копія книги реєстрації в`їзду/заїзду на територію заводу виробника Компанії MultiAir Italia s.r.l. автомобільного транспорту, з якої вбачається, що автомобіль з номерним знаком ЕС844СН/АЕ11189 29.07.2015 покинув територію заводу завантажений зазначеним в інвойсах товаром.

20. 10.08.2015 позивач звернувся до відповідача з повідомленням № 1008/06 про подію, що має ознаки страхового випадку за Генеральним договором, а також додано відповідні документи.

21. 14.08.2015 третя особа (експедитор) подала до Comando Stizione Carabinieri Pompei заяву про вчинення кримінального правопорушення № 1408.

22. 01.09.2015 позивач додав до вищезазначеного повідомлення, наданого відповідачу, додаткові документи, а саме витяг з протоколу № 39/68-0/2015 Легіонів карабінерів (Італія) щодо здійснення відповідної перевірки за фактом викрадення вказаного вантажу.

23. 10.09.2015 відповідач направив на адресу позивача відповідь № 1403-11 з вимогою надати додаткові документи щодо місця, часу, розміру та причин і обставин настання збитку.

24. Як зазначає позивач 16.09.2015 відбулася зустріч між керівництвом позивача та відповідача щодо виплати страхової компенсації за наведеним страховим випадком, у ході якої представники відповідача зазначили, що виплата страхової компенсації за цим страховим випадком може бути виплачена у разі надання відповідачу документів, що підтверджують факт відкриття компетентними органами Італії кримінальної справи за фактом викрадення вантажу.

25. 16.11.2015 позивач також подав до Legion Carabinieri "Campania" офіційну заяву № 239 про вчинення кримінального правопорушення (злочину).

26. 10.11.2015 позивач отримав від Генерального консульства України в Неаполі офіційний лист № 61417/19-500-725 за підписом т.в.о. Генерального консула, який підтверджує факт відкриття компетентними органами Італії кримінального провадження № 10282/15, у зв`язку із зникненням 07.08.2015 на території Італії зазначеного в інвойсах вантажу, який належав на праві власності позивачу. Цей лист було надано відповідачу.

27. В подальшому позивач звернувся до відповідача з вимогами від 10.03.2016 № 498 та від 14.12.2016 № 1031 про виплату страхового відшкодування, разом із документом від Прокуратури Республіки при суді Торре Аннунціата, а саме: витяг з реєстру повідомлень про злочини від 22.02.2016 № 2755/15, в якому позивача та третю особу в порядку статті 355 КПК Італії визнано потерпілими сторонами та відкрито кримінальну справу № 15/10282-21 щодо скоєння злочину, відповідно до статей 640-646 КПК Італії (заволодіння чужим майном, шахрайство).

28. 23.03.2016 листом № 486-11 відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхової компенсації в повному обсязі з підстав ненадання будь-якого документа, що підтверджував би факт виникнення збитку, відповідно до пунктів 7.3, 7.4 Генерального договору. У цьому листі відповідач зазначив, що одним з документів, що підтверджує факт виникнення збитку є довідка (або акт) від правоохоронних органів (поліції, міліції, ДАІ, прокуратури), що підтверджують факт виникнення (настання) збитку (ДТП, крадіжка, аварії, протиправних дій третіх осіб тощо) із зазначенням місця, часу, розміру, причин і обставин настання збитку.

29. В подальшому позивачем через канцелярію відповідача було подано вимогу від 14.12.2016 № 1031, за змістом якої позивач просив відповідача сплатити страхове відшкодування у розмірі вартості зниклого товару та вартість понесених додаткових юридичних витрат на отримання додаткових документів на вимогу відповідача у сумі 10 680,00 грн.

30. У відповідь на цю вимогу відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування з посиланням на пункти 7.3, 7.4 Генерального договору.

31. 21.05.2018 позивачем було направлено відповідачу претензію № 148/18 з наданням документів щодо кримінального провадження, відкритого у зв`язку зі зникненням вантажу відповідно до законодавства Італії, з повідомленням про незаконність вимагання відповідачем довідки на підставі пунктів 7.3, 7.4 Генерального договору, оскільки така довідка не передбачена законодавством Італії.

32. У відповідь на цю претензію відповідач надав позивачу лист від 15.06.2016 № 797-11, в якому аналогічно, з посиланням на пункти 7.3, 7.4 Генерального договору, відмовив позивачу у здійсненні страхового відшкодування.

Позиція Верховного Суду

33. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

34. Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення 507 044,90 грн страхового відшкодування.

35. Тобто між сторонами виникли правовідносини у сфері страхування, які регулюються ЦК України, Законом України "Про страхування" та іншими актами цивільного законодавства.

36. Згідно із статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

37. Статтею 979 ЦК України та статтею 16 Закону України "Про страхування" передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

38. Частиною 2 статті 8 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

39. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (трафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

40. За змістом частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

41. Частиною 1 статті 988 ЦК України передбачено, що, зокрема, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

42. За змістом частини 3 статті 26 Закону України "Про страхування" рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

43. На підставі наявної у матеріалах справи копії СМR, яку було надано відповідачу компанією MultiAir Italia s.r.l., що містить відмітку перевізника про отримання товару, пакувальних листів від 28.07.2015 та від 29.07.2015, книги реєстрації в`їзду/заїзду на територію заводу виробника Компанії MultiAir Italia s.r.l. автомобільного транспорту, суди попередніх інстанцій встановили, що виробником товару підтверджено завантаження товару в автомобіль з номерним знаком ЕС844СН, відповідно до інвойсу від 28.07.2015 № 653481 та проформа-інвойс 20150724 від 24.07.2015 за контрактом від 30.09.2013 на загальну суму 16362,41 євро, факт оплати позивачем товару підтверджується продавцем.

Верховний Суд, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, не наділений повноваженнями щодо переоцінки зібраних у справі доказів.

44. Згідно з пунктом 8 контракту від 30.09.2013 право власності на товар переходить від продавця до покупця відповідно до умов Інкотермс 2010.

45. Відповідно до умов Інкотермс 2010 у випадку отримання товару транспортною організацією, до покупця переходить право власності на товар з моменту його отримання у продавця.

46. Таким чином, з огляду на те, що факт передачі товару транспортній організації підтверджується матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач є власником товару, відповідно до умов контракту від 30.09.2013.

47. В зв`язку з подальшою втратою вантажу перевізником, компетентними органами Італії відкрито відповідне кримінальне провадження.

48. Матеріалами справи підтверджено, що на підставі заяв ТОВ "Мета-Груп" та ТОВ "Абордаж Логістикс" про вчинене кримінальне правопорушення, які надійшли до Прокуратури Республіки при суді Торре Аннунціата 16.09.2015, та були розглянуті, внаслідок чого надано попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення, а відомості про кримінальні правопорушення внесено до Реєстру повідомлень про злочини за № 15/10282-21.

49. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що матеріалами справи підтверджується факт настання страхового випадку, передбаченого пунктом 7 Генерального договору.

50. Листами від 23.03.2016 № 486-11, від 28.12.2016 № 1558-11, від 15.06.2018 № 797-11 відповідач повідомив позивача про те, що підстав для виплати страхового відшкодування не має, тобто відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування посилаючись на підпункт 4 пункту 7.3 Генерального договору.

51. За змістом підпункту 4 пункту 7.3 Генерального договору одним з документів, що підтверджує дійсну вартість застрахованого вантажу може бути: контракт, договір, специфікація, фактура, рахунок, інвойс, вантажна митна декларація, акт оцінки Торгово-промислової палати м. Києва. Одним з документів, що підтверджує факт виникнення спричиненого збитку, може бути:

- довідка (або Акт) від правоохоронних органів (поліції, міліції, ДАІ, прокуратури), що підтверджує факт виникнення (настання) збитку (ДТП, крадіжки, аварії, протизаконних дій третіх осіб і т.д.) із зазначенням місця, часу, розміру та причини збитку;

- офіційні акти (документи), що підтверджують факт виникнення (настання) збитку, складені відповідно до законів, правил або звичаям, того місця (країни), де виник та визначився збиток (тобто акт огляду вантажу аварійним комісаром, експертом Торгово-промислової палати або акт оцінки вартості пошкодженого вантажу або акт експертизи);

- акти завантажувально-розвантажувальних робіт (на складі, а аеропорту, на митних вантажних терміналах, на залізничних станціях, в порту), підписані учасниками комісії, які приймали участь (були присутніми) під час завантаження/розвантаження вантажу зі складу/на склад, пояснення від осіб, які приймали участь в процесі завантаження, розвантаження, перевезення, митно-брокерського оформлення.

52. Таким чином, колегія суддів вважає слушним висновок суду апеляційної інстанції, що зазначеним пунктом передбачено альтернативу: "один з документів", тобто, документом, що підтверджує факт виникнення спричиненого збитку може бути лише один з переліку. Відтак, у позивача є право вибору щодо надання документів, відповідно до законодавства країни настання страхового випадку.

53. Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач на виконання частини 5 статті 21 Закону України "Про страхування" і пункту 7.1 Генерального договору належним чином виконав його умови. Зокрема, негайно повідомив страховика (відповідача) шляхом телефонного дзвінка на гарячу лінію, в установлені Генеральним договором строки, а також повідомив про подію правоохоронні органи Італії та відповідача, подав заяву про виплату страхового відшкодування з описом втраченого майна, надав підтверджуючі документи, запитані відповідачем тощо.

За змістом статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції з огляду на межі розгляду справи не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

54. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

55. Зважаючи на те, що позивач належним чином довів і підтвердив відповідними документами факт зникнення майна, що, в свою чергу, є страховим випадком, відповідно до Генерального договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що не виконання відповідачем зобов`язання за Генеральним договором щодо виплати страхового відшкодування є неправомірним, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

56. З огляду на викладене наведені у касаційній скарзі доводи, зазначені у пункті 6 цієї постанови, Верховний Суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на обставинах справи та нормах чинного законодавства.

57. Отже, звертаючись із касаційною скаргою, відповідач не довів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

58. Разом із тим колегія суддів погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами позивача, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується наведеними висновками судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

60. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.

Щодо судових витрат

61. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі № 910/9814/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков