Постанова

від 29.11.2018 по справі 912/1320/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 912/1320/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Овчарик В. М.,

представники сторін у судове засідання не з'явилися,

розглянув касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 (судді: Коваль Л. А. (головуючий), Кощеєв І. М., Пархомеенко Н. В.) у справі

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія"

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

про визнання поновленим договору, визнання укладеною додаткової угоди.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У травні 2017 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Росія" (далі - СТОВ "Росія") звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом (з урахуванням змін) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області) про визнання поновленим на той же строк і на тих самих умовах договору оренди землі, укладеного між СТОВ "Росія" та Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (далі - Новоукраїнська РДА) від 20.04.2007 (далі - договір від 20.04.2007), зареєстрованого у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" від 20.04.2007 за № 534, щодо земельної ділянки загальною площею 24,0455 га ріллі із земель резервного фонду державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524010100:02:002:1875; визнання укладеною між ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області і СТОВ "Росія" додаткової угоди до зазначеного договору у редакції, викладеній у позові, на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема частини 6 цієї норми, після закінчення строку укладеного між Новоукраїнською РДА і СТОВ "Росія" договору від 20.04.2007 позивач отримав право на поновлення цього договору. При цьому СТОВ "Росія" акцентувало, що належним чином виконувало зобов'язання за договором від 20.04.2007, зверталося до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області з листами-повідомленнями щодо поновлення спірного договору із проектом додаткової угоди, заперечень у строк, визначений частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", від ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не надходило, орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і не погоджується із листами-повідомленнями відповідача щодо неможливості поновлення договору оренди землі, тому звернувся до суду із цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2017 (суддя Тимошевська В. В.) у задоволенні позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, наголошуючи, що відповідач заперечував стосовно поновлення договору від 20.04.2007, про що повідомив позивачеві у місячний термін після закінчення строку дії договору (лист від 21.04.2017 № 32-11-0.63-4168/2-17), та зазначив про припинення дії спірного договору у зв'язку зі спливом строку, на який його було укладено.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2017 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю: визнано поновленим на той же строк і на тих самих умовах договір від 20.04.2007, укладений між СТОВ "Росія" і Новоукраїнською РДА; визнано укладеною між ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та СТОВ "Росія" додаткову угоду до договору оренди землі від 20.04.2007 у редакції, запропонованій позивачем до укладення, викладено у резолютивній частині постанови її зміст.

5. Апеляційний господарський суд, керуючись, зокрема, положеннями частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість позовних вимог. Суд апеляційної інстанції установив, що позивач після закінчення строку дії договору оренди належним чином виконував обов'язки за спірним договором, продовжує користуватися спірною земельною ділянкою та має намір у подальшому використовувати її за цільовим призначенням, сплачуючи орендну плату. Натомість відповідач, ухвалюючи у відповідь на звернення позивача рішення про відмову у поновленні договору (лист від 02.12.2016), вийшов за межі норм, зокрема як вимог, так і строків, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі"; лист відповідача від 21.04.2017 має відсилочний характер і за своїм змістом не є відмовою (запереченнями) у поновленні спірного договору у розумінні положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі"; факту продовження належного користування позивачем спірною земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору відповідач не спростував і доказів зворотного не надав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. У касаційній скарзі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 33 Закону України "Про оренду землі", наголошує, що: строк дії договору оренди закінчився 20.04.2017, новий договір з позивачем не укладався, додаткова угода не підписувалася, отже відсутні обставини, які б давали позивачу право займати спірну земельну ділянку на праві оренди.

Узагальнені доводи інших учасників справи

8. У відзиві на касаційну скаргу СТОВ "Росія" просить відмовити у її задоволенні, посилається на правомірність висновків, викладених у постанові суду апеляційної інстанції, акцентує, зокрема, що лист відповідача від 21.04.2017 не містить посилань на договір, якого він стосується, чи земельну ділянку, яку слід повернути; цей лист не є запереченням у розумінні положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі"; обставин неналежного виконання позивачем зобов'язань за договором відповідач не спростував.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. 20.04.2007 між Новоукраїнською РДА (орендодавець) та СТОВ "Росія" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження голови Новоукраїнської районної державної адміністрації від 06.02.2007 № 91-р передає, а орендар приймає 24,05 га ріллі із земель запасу резервного фонду державної власності, розташованих на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

10. У розділі ІІ зазначеного договору сторони обумовили, що землі надаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір оренди укладається терміном на 10 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою. По закінченні терміну дії договору орендар за однакових умов має переважне право на поновлення договору на новий термін.

11. Орендну плату та порядок її сплати визначено у розділі ІІІ договору від 20.04.2007.

12. Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації у Кіровоградській регіональній філії Центру ДЗК (розділ Х договору від 20.04.2007).

13. Як установлено судами, договір оренди зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 20.04.2007 за № 534.

14. Отже, строк дії договору встановлено до 20.04.2017.

15. До зазначеного договору сторони вносили зміни щодо розміру та порядку сплати орендної плати, які 10.04.2008 за № 040837800080 зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України".

16. Відповідно до Кадастрового плану земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки розміром 24,05 га ріллі, яка за договором оренди отримана позивачем в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новоукраїнської міської ради, є номер 3524010100:02:000:9102.

Однак, з довідки Відділу Держземагентства у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області від 29.05.2015 № 191/04/17-15/1 вбачається, що кадастровий номер земельної ділянки площею 24,05 га ріллі - 3524010100:02:000:9102 скасовано та присвоєно цій земельній ділянці кадастровий номер 3524010100:02:002:1875 на площу 24, 0455 га.

Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524010100:02:002:1875, зареєстровано за позивачем зі строком дії - 20.04.2017.

17. Суди попередніх інстанцій установили, що спірна земельна ділянка розташована на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, є земельною ділянкою державної власності, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

Наразі розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Кіровоградської області здійснює ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

18. З матеріалів справи вбачається, що тривалий час між СТОВ "Росія" та ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області велось листування з приводу приведення договору у відповідність до вимог Податкового кодексу України щодо визначеного розміру орендної плати.

13.08.2015 СТОВ "Росія" направило на адресу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області клопотання № 82 щодо приведення у відповідність до норм підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України договору від 20.04.2007 і встановлення розміру орендної плати у договорі на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки на рік.

У відповідь на це клопотання позивача змінити умови договору відповідач у листі від 01.10.2015 № ДС-27-11-0.31-5811/22-15 запропонував позивачеві з метою розгляду звернення позивача по суті надати документи щодо належного виконання ним умов договору оренди спірної земельної ділянки; рекомендував позивачеві визначити орендну плату в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки землі, оскільки у 2014 році економічно обґрунтованою є орендна плата на рівні не менше 5 % від нормативно грошової оцінки землі, та зазначив про долучення проекту додаткової угоди. Відповідач також послався у цьому листі на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Позивач погодився на пропозицію відповідача (розмір орендної плати - 5 % від нормативної грошової оцінки землі), що підтверджується листом-повідомленням від 30.11.2015 № 169, до якого позивач додав проект додаткової угоди до договору оренди та копію листа Новоукраїнської міської ради від 02.11.2015 № 2210/02-44 на підтвердження належного виконання умов договору.

Натомість відповідач у листі-повідомленні від 26.02.2016 № С-281/0-1316/0/6-16 запропонував позивачеві визначити у договорі розмір орендної плати на рівні 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік з урахуванням коефіцієнта індексації; зазначив, що позивач (орендар) за однакових умов по закінченні терміну дії договору у 2017 році має переважне право на його поновлення на новий термін, ураховуючи умови розділу ІІ договору. Зважаючи на викладене, відповідач повідомив позивачеві про прийняте рішення про заперечення щодо продовження терміну дії договору оренди землі до 15.11.2025 та про можливість звернення з питанням стосовно поновлення договору оренди в установленому порядку і строки.

На виконання листа відповідача від 26.02.2016 № С-281/0-1316/0/6-16 позивач направив ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області лист-повідомлення від 18.05.2016 № 80, до якого додав проект додаткової угоди до договору від 20.04.2007 (розмір орендної плати - 8 % від нормативної грошової оцінки землі) і на підтвердження належного виконання умов договору - копію листа Новоукраїнської міської ради від 05.05.2016 № 1247/02-44.

Розглянувши цей лист позивача, відповідач у листі від 14.06.2016 № С-8499/0-5600/0/6-16 поінформував, що не заперечує стосовно внесення змін до діючого договору оренди землі в частині встановлення розміру орендної плати на рівні 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, погоджує внесення змін до договору в частині зміни відсотка орендної плати на 8 % і пропонує висловити позицію про погодження чи заперечення щодо визначення такого розміру орендної оплати.

У подальшому 26.10.2016 позивач відповідно до вимог частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" звернувся до відповідача з листом-повідомленням № 166, який відповідачем отримано 26.10.2016, про продовження договору оренди землі від 20.04.2007, зазначаючи про наявність переважного права перед іншими особами на укладення договору на новий строк (поновлення договору) на умовах додаткової угоди (строком на 7 років з розміром орендної плати - 8 % від нормативної грошової оцінки), копію якої додано до цього листа-повідомлення.

У зв'язку із неотриманням відповіді на цей лист від ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області позивач звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру зі скаргою щодо зволікання відповідачем із розглядом зазначеного питання.

Лише 02.12.2016 у листі № С-18963/0-10792/0/6-16 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області поінформувало позивача про неможливість поновлення договору оренди земельної ділянки у зв'язку із відсутністю витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

10.03.2017 позивач повторно звернувся до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням № 81 про поновлення договору строком на 7 років і з розміром орендної плати 8 % від нормативної грошової оцінки землі, долучивши до нього, зокрема, проект додаткової угоди, витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку і витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі від 21.03.2017 № С-4468/0-3307/0/6-17 повідомило позивачеві, що у листі від 02.12.2016 № С-18963/0-10792/0/6-16 у поновленні договору оренди землі позивачеві відмовлено.

Окрім цього, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі-повідомленні від 21.04.2017 № 32-11-0.63-4168/2-17 поінформувало позивача, що згідно з листом від 02.12.2016 йому відмовлено у поновленні договору оренди землі.

24.05.2017 СТОВ "Росія" знову направило ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області лист, до якого долучило проект додаткової угоди, щодо поновлення спірного договору оренди землі (зареєстрованого у Кіровоградській регіональній філї ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" від 20.04.2007 за № 534) на тих же умовах та на той самий строк на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Позиція Верховного Суду

19. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

20. За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

21. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.

22. Здійснюючи апеляційний перегляд, апеляційний господарський суд установив, що СТОВ "Росія" більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди землі, зокрема 26.10.2016, направило ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області лист-повідомлення № 166 про поновлення цього договору разом із проектом відповідної додаткової угоди (отримано відповідачем 26.10.2016), а також інші документи. Таким чином, орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено положенням частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

23. Суд апеляційної інстанції також установив, що СТОВ "Росія" упродовж строку дії договору оренди, а також після закінчення строку його дії, продовжувало користуватися земельною ділянкою та сплачувало орендну плату за неї. При цьому факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору відповідачем не спростовано.

24. Законодавець у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначив алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про визнання додаткової угоди укладеною на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

25. Натомість лист-повідомлення ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 02.12.2016 № С-18963/0-10792/0/6-16 про відмову позивачеві у поновленні договору оренди землі було складено поза межами місячного строку, передбаченого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" для розгляду звернення позивача як орендаря щодо поновлення договору оренди землі, без визначення і наведення відповідного обґрунтування, як це передбачено положеннями наведеної норми, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

26. Таким чином, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов'язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору із наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

27. При цьому, як установлено судом апеляційної інстанції та убачається зі змісту листа від 02.12.2016 № С-18963/0-10792/0/6-16, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області поінформувало, що не вважає за можливе поновити договір оренди через відсутність витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку і витягу із технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі.

Водночас Закон України "Про оренду землі" не передбачає обов'язкового надання орендарем інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, окрім проекту додаткової угоди.

Крім того, зазначений лист не містить заперечень щодо визначеного у договорі розміру орендної плати або застережень про незгоду із будь-якими істотними умовами договору. Отже, відповідач неправомірно послався на необхідність надання додаткових документів, не зазначаючи конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, апеляційний господарський суд обґрунтовано урахував, що саме відповідач порушив процедуру реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Водночас, як з'ясував суд апеляційної інстанції, усі інші наступні листи відповідача, а саме лист від 21.03.2017 № С-4468/0-3307/0/6-17, лист-повідомлення від 21.04.2017 № 32-11-0.63-4168/2-17, мають відсилочний характер, лише інформують позивача про наявність листа ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 02.12.2016. Крім того, лист від 21.04.2017, на який як на відмову у поновленні спірного договору послався відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову, не містить посилань на спірний договір чи спірну земельну ділянку, щодо поновлення права оренди якої виник цей спір; зазначений лист, як установив суд апеляційної інстанції, не є запереченням щодо поновлення договору оренди від 20.04.2007 на новий строк у розумінні положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

28. За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судом апеляційної інстанції, СТОВ "Росія" звернулося до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку. Ухвалюючи постанову у справі, апеляційний господарський суд відновив порушене право позивача, установивши факти належного виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, продовження користування нею після закінчення дії договору, сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та неспростування цих фактів відповідачем.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (частина 7 статті 301 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття постанови у справі не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд апеляційної інстанції як на підставу для задоволення позову, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскарженої у справі постанови не вбачається.

За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

30. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судом апеляційної інстанції, беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що оскаржену у справі постанову ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Щодо судових витрат

31. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі № 912/1320/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков