ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26 жовтня 2018 року Справа № 0840/3465/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікова Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
третя особа Головного управління ДФС у Запорізькій області
про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - третя особа) в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді в розмірі 17322,24 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом по ДПІ у Запорізькому району ГУ ДФС у Запорізькій області від 29.07.2016 №21-о позивача було звільнено з займаної посади на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штатної чисельності. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.10.2016 по справі №808/2741/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017, повністю задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, визнано протиправним та скасовано наказ від 29.07.2016 №21-о, поновлено позивачку на посаді. Не зважаючи на те, що рішення по справі №808/2741/16 набрало законної сили 23.02.2017 та підлягало негайному виконанню, фактично було виконано відповідачем у липні 2018 року, тобто після спливу значного часу, що, як стверджує позивач, є неприпустимим. У зв'язку з чим просить позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, 13.09.2018 (вх. №28606) надав до суду відзив на позовну заяву, у якому, зокрема зазначає, що не погоджуючись із прийнятим рішенням по справі №808/2741/16, відповідачем вживалися заходи щодо апеляційного та касаційного оскарження. Крім того, відповідачем було направлено до Вищого адміністративного суду України по вказаній справі клопотання про зупинення виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017. Також звертає увагу на проведену реорганізацію податкових органів, а саме вказує, що Вільнянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області як правонаступник ДПІ у Запорізькому районі ГУ ДФС у Запорізькій області у своїх листах до позивача звертала увагу ОСОБА_1 на те, що в структурі та штатному розписі Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, яка затверджена ГУ ДФС у Запорізькій області 20.03.2017 відділ контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів та посада начальника відділу відсутні. Звертає увагу, що в даному випадку позивачем не доведено наявність вини відповідача щодо невиконання рішення суду. Беручи до уваги вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позову.
Представником третьої особи, подано письмовий відзив (вх. №29922 від 24.09.2018), вважає позов необґрунтованим, серед іншого не погоджується з розрахунком заявленої до стягнення суми у розмірі 17322,24 грн. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою судді від 27.08.2018 відкрито спрощене позовне провадження (без повідомлення сторін) в адміністративній справі №0840/3465/18, перше судове засідання призначено на 26.09.2018 без виклику сторін.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Наказом ДПІ у Запорізькому районі ГУ ДФС у Запорізькій області від 29.07.2016 №21-о про припинення державної служби, звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів у зв'язку із реорганізацією та скороченням штатної чисельності згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №808/2441/16, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017, визнати протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізької області від 29 липня 2016 року № 21-о, поновлено ОСОБА_1, на посаді начальника відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізької області; постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізької області підлягала до негайного виконання.
На виконання вказаної постанови позивачку було поновлено на роботі наказом Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 26.07.2018 №16-о.
Вважаючи, що податковий орган затягував процес виконання рішення суду в частині поновлення позивачки на посаді, позивачка звернулась до суду із цим позовом з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №808/2441/16, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017, визнати протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізької області від 29 липня 2016 року № 21-о, поновлено ОСОБА_1, на посаді начальника відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізької області; постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізької області підлягала до негайного виконання.
Вказане судове рішення набрало законної сили 23.02.2017.
Судом також встановлено, що позивачка з 2014 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та має статус одинокої матері, яка виховує дитину, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1
26.09.2017 дитині позивачки виповнилося 3 роки, у зв'язку з чим, позивачка звернулася до Вільнянської ОДПІ із заявою (а.с. 27), якою просила вважати її такою, що 27 вересня 2017 року приступила до виконання своїх посадових обов'язків.
Частиною 7 ст. 235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 23 червня 2015 року у справі № 21-63а15 та постанові Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справі № 813/1017/16.
Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України (в редакції , яка була чинна на момент набрання рішенням суду законної сили) рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно, а згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Статтею ст. 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Так, з матеріалів справи встановлено, що Наказом Голови комісії з реорганізації Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 26.07.2018 №16-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1В", на виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №808/2441/16, скасовано пункт 1 наказу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі ГУ ДФС у Запорізькій області від 29.07.2016 №21-о Про звільнення ОСОБА_1В. та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ДПІ у Запорізькому районі ГУ ДФС у Запорізькій області з 30.07.2016 ( а.с. 8).
Посилання відповідача на неможливість виконання рішення суду у зв'язку з його зверненням до Вищого адміністративного суду України із клопотанням про зупинення виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19.10.2016 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017, суд не бере до уваги за безпідставністю.
Так само, суд не бере до уваги і посилання відповідача на проведену реорганізацію в органах ДПІ.
За таких обставин, періодом вимушеного прогулу позивача в розумінні статті 236 Кодексу законів про працю України, за який необхідно стягнути середній заробіток за час затримки виконання судового рішення, є період з 27.09.2017 (день виходу позивачки з відпустки по догляду за дитиною) по 26.07.2018 включно.
Тому, оскільки відповідачем рішення суду, яке вже набрало законної сили, щодо поновлення позивача, на посаді, без поважних причин, протиправно не виконувались, відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Відповідно до абз. 3 п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 16.11.1992р. "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за - час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.
Разом із тим, суд враховує заперечення третьої особи щодо розміру суми заявленої позивачем до стягнення, а також враховує відсутність в матеріалах справи довідки про розмір середньоденної заробітної плати Попової.О.В.
За таких обставин суд вважає, що в даному випадку належним способом захисту позивачки буде зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 27.09.2017 по 26.07.2018 (включно).
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, на думку суду, відповідачем не доведено правомірність бездіяльності щодо виконання рішення суду. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до положень ст. 5 Закону України Про судовий збір , а тому відсутні підстави для стягнення на її користь судового збору.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Вільнянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області (вул. Богдана Ступки, буд. 8, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 39543978) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69093, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 27 вересня 2017 по 26 липня 2018 (включно).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст рішення складено 26.10.2018.
Суддя Н.В.Стрельнікова
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2018 |
Оприлюднено | 14.12.2018 |
Номер документу | 78524499 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні