Рішення

від 15.11.2018 по справі 0440/6340/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року Справа № 0440/6340/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтодеталь" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Спецавтодеталь далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_5 № ДН845/250/АВ/ІП-ФС/455 від 23.07.2018 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Спецавтодеталь штраф у розмірі 3 723,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Спецавтодеталь та при перевірці встановлено порушення вимог законодавства про працю, які зафіксовані актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 04.07.2018 року № ДН845/250/АВ, видано припис про усунення виявлених порушень № ДН845/250/АВ/П від 12.07.2018 року та прийнято 23.07.2018 року постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН845/250/АВ/ІП-ФС/455, якою накладено штраф у розмірі 3 723,00 грн. Позивач вважає, що ним не було допущено порушень трудового законодавства України, зокрема Кодексу законів про працю України та Закону України Про оплату праці , а отже у відповідача були відсутні підстави для вжиття заходів до притягнення позивача до відповідальності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27 вересня 2018 року.

25 вересня 2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що в ході інспекційного відвідування встановлено випадки розірвання трудових договорів, укладених на невизначений строк, в день звільнення, тобто без наявності письмового попередження за два тижні. Встановлено випадки виплати заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки за один день до початку відпустки. Також в ході інспекційного відвідування встановлено випадки виплати заробітної плати за першу половину місяця менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Таким чином, вважає постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_5 № ДН845/250/АВ/ІП-ФС/455 від 23.07.2018 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Спецавтодеталь штраф у розмірі 3 723,00 грн. правомірною.

27 вересня 2018 року від представника позивача надійшли письмові пояснення в яких позивач зазначив, що відповідач постановою від 23.07.2018 року про накладення штрафу за порушення законодавства з питань праці на підставі абз.8 ч.2 ст. 265 КЗпП застосував до позивача штраф, однак враховуючи малозначимість такого порушення, вважає не прийнятним застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених ст. 265 КЗпП, оскільки метою даної норми є саме боротьба з тіньовою зайнятістю, факту того в даному випадку перевірка не встановила.

27 вересня 2018 року підготовче засідання відкладено на 25 жовтня 2018 року, у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача про його відкладення.

25 жовтня 2018 року від представника відповідача надійшло письмове заперечення в якому, зокрема, зазначено що суб'єкт господарювання, який виконує найману працю несе відповідальність передбачену ст. 265 КЗпП України, оскільки в розумінні ч.3 ст. 265 КЗпП України така відповідальність не належить до адміністративно-господарських санкцій, які спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, а є фінансовими санкціями - засобами впливу на порушника, що спрямований на недопущення повторення виявлених порушень у майбутньому.

25 жовтня 2018 року від представника позивача надійшли письмові заперечення в яких позивач зазначив, зокрема, що саме дотримання прав працівників є визначальною метою перевірочної діяльності відповідача. Тобто право контролю органів Держпраці не є абсолютним, натомість обмежене лише тим колом завдань, яке визначене законодавством. Оскільки в даному випадку таке коло обмежене дослідженням на предмет дотримання прав працівників на підприємстві, то за відсутності фактів таких порушень таких прав, відсутні й підстави для застосування санкцій, визначених ст. 265 КЗпП.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 06 листопада 2018 року.

У судовому засіданні 06 листопада 2018 року оголошено перерву до 15 листопада 2018 року.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити його з підстав, викладених в позовній заяві та письмових поясненнях, визнавши протиправною та скасувавши постанову про накладення штрафу.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов та запереченнях, зазначила, що інспекційне відвідування було проведено відповідно до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, порушення вимог законодавства про працю позивачем, які викладені у акті від 04.07.2018 року № ДН845/250/АВ, дійсно мали місце, а отже при винесені постанови про накладення штрафу суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанови складені у відповідності до норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Головного управління Держапраці у Дніпропетровській області від 27.06.2018 року №537-І, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 03.07.2018 року №211, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні ОСОБА_6, за участі головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Нікопольському регіоні ОСОБА_7 в період з 03.07.2018 року по 04.07.2018 року проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю Товариства з обмеженою відповідальністю Спецавтодеталь з питань обліку робочого часу, повноти нарахування та термінів виплати заробітної плати, здійснення остаточного розрахунку при звільненні.

Підставою для проведення перевірки стало звернення працівника ОСОБА_8 від 18.06.2018 року щодо порушення стосовно нього законодавства про працю та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю, надане листом Управління захисту економіки в Дніпропетровській області від 14.06.2018 року № 4646/39/103/02-2018.

За результатами проведення інспекційного відвідування (позапланової перевірки) Товариства з обмеженою відповідальністю Спецавтодеталь складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 04.07.2018 року № ДН845/250/АВ.

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення:

- у товаристві є випадки розірвання трудових договорів, укладених на невизначений строк, в день звільнення, тобто, без наявності письмового попередження власника або уповноваженого ним органу за два тижні, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України;

- у товаристві є випадки виплати заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки за один день до початку відпустки, що порушує вимоги ч. 4 ст. 115 КЗпП України та ст. 21 ЗУ Про відпустки ;

- у товаристві є випадки виплати заробітної плати за першу половину місяця менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника, що порушує вимоги ч. 3 ст. 115 КЗпП України та ч. 3 ст. 24 ЗУ Про оплату праці .

12 липня 2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено припис про усунення виявлених порушень № ДН845/250/АВ/П, яким приписано:

- забезпечити виконання вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України та повідомити управління про наявність розірвання трудових договорів, укладених на невизначений строк, після письмового попередження власника або уповноваженого ним органу за два тижні;

- забезпечити виконання вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП України та ст. 21 Закону України Про відпустки та повідомити управління про виплати заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки за три дні до початку відпустки;

- забезпечити виконання вимог ч. 3 ст. 115 КЗпП України та ч. 3 ст. 24 ЗУ Про оплату праці та повідомити управління про виплати заробітної плати за першу половину місяця не мешне оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Згідно припису позивачу строк до 31.07.2018 року для усунення порушень та інформування про виконання вимог припису.

20 липня 2018 року позивачем направлено до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області скаргу щодо припису про усунення виявлених порушень від 12.07.2018 року № ДН845/250/АВ/П.

23 липня 2018 року, на підставі акта інспекційного відвідування від 04.07.2018 року № ДН845/250/АВ, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН845/250/АВ/ІП-ФС/455, якою накладено на ТОВ Спецавтодеталь штраф у розмірі 3 723,00 грн., відповідно до абз.8 ч.2 ст. 265 КЗпП України.

Не погоджуючись із прийнятою постановою про накладення штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №386/2011 (надалі - Положення), Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п. 7 Положення).

Підпунктом 1, 3 пункту 4 Положення визначено, що органи Держпраці України відповідно до покладених на них завдань здійснюють, зокрема, державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, ОСОБА_9 міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства; державний нагляд та контроль за додержанням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295.

Так, пунктом 2 Порядку №295 встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці зокрема Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пп.1 п.5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Згідно п.12 Порядку №295 вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (п.19 Порядку №295).

Згідно частини 1 статті 6 Закону України Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з направлення на проведення перевірки № 211 від 03.07.2018 року, підставою для позапланової перевірки стали повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю, надане листом Управління захисту економіки в Дніпропетровській області від 14.06.2018 року № 4646/39/103/02-2018 та звернення працівника ОСОБА_8 щодо порушення стосовно нього законодавства про працю.

З огляду на це, позапланова перевірка мала проходити лише з питань обліку робочого часу, повноти нарахувань та термінів виплати заробітної плати, здійснення остаточного розрахунку при звільненні.

Разом з тим, як вбачається з акту Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області, складеного за результатами проведеної перевірки, перевірка ТОВ Спецавтодеталь проведена з питань додержання вимог законодавства про працю та оплату праці в цілому на підприємстві.

Частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

У відповідності до частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, встановлених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, передбачений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акту про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Як зазначалося вище, під час проведення інспекційного відвідування ТОВ Спецавтодеталь відповідачем встановлено низку порушень законодавства, що призвело до відповідних наслідків у вигляді штрафу.

Так, дослідивши правомірність та обґрунтованість виявлених відповідачем, під час проведення інспекційного відвідування, порушень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зафіксовано актом перевірки, в ході інспекційного відвідування ТОВ Спецавтодеталь встановлено, що в порушення ч. 1 ст. 38 КЗпП України, трудові договори укладені на невизначений строк з працівниками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, розірваний без письмового попередження за два тижні.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є зокрема розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Так, судом встановлено, що від ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 до ТОВ Спецавтодеталь надійшли заяви про звільнення їх із займаних посад за власним бажанням.

Суд зазначає, що ст. 38 КЗпП України не передбачає обов'язку працедавця відмовити працівнику у звільненні з роботи з дати подання заяви.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про відсутність у нього порушення ст. 38 КЗпП України в наслідок звільнення ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 в день звернення їх з відповідними заявами, а не через два тижні, тобто в строк про який просив працівник.

Щодо порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП України, ст. 21 Закону України Про відпустки , а саме: позивачем заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки, суд зазначає наступне.

Так, 22.01.2018 року працівник підприємства ОСОБА_12 написав заяву про надання щорічної основної відпустки на 7 календарних днів з 23.01.2018 року.

Згідно наказу від 22.01.2018 № 11-К працівнику ОСОБА_12 надана частина чергової відпустки терміном 7 календарних днів з 23.01.2018 року.

Також, на підставі даного наказу здійснений розрахунок відпускних та виплачена сума відпускних 22.01.2018 року.

Крім того, 22.01.2018 року підприємством здійснено виплату заробітної плати (авансу) за першу половину січня 2018 року.

У відповідності до ч. 4 ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Частиною 1 статті 21 Закону України Про відпустки встановлено, що заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Враховуючи, що працівник з заявою про відпустку з 23.01.2018 року звернувся лише 22.01.2018 року, тобто в стислі терміни, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог трудового законодавства з огляду на права працівника в даному випадку.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку застосування санкцій є необґрунтованим.

Щодо зазначених у акті порушень ч. 3 ст. 115 КЗпП України та ч. 3 ст. 24 ЗУ Про оплату праці , а саме те, що працівникам ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 виплачена заробітна плата (аванс) менша ніж мала бути виплачена виходячи з фактично відпрацьованого часу, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 КЗпП України, розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Частиною 3 ст. 24 Закону України Про оплату праці встановлено, що розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Першою половиною місяця вважається 15 календарних днів.

Отже, заробітна плата за першу половину місяця (15 календарних місяця) має виплачуватись в період з 16 по 22 число, а за другу з 1 по 7 число.

Судом встановлено, що 23 числа відповідного місяця, ТОВ Спецавтодеталь нарахувало та виплатило заробітну плату працівникам за фактично відпрацьовані дні за першу половину місяця (з 1-го по 15-те число).

Конкретні терміни виплати заробітної плати встановлюється підприємством самостійно в колективному договорі або іншому нормативному акті.

Згідно письмових пояснень представника позивача колективним договором позивача встановлені терміни виплати зарплати, зокрема, п.5.12 передбачено, що адміністрація зобов'язується виплачувати заробітну плату працівникам Товариства регулярно, не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплати: заробітна плата (аванс) за першу половину місяця (з 1-го по 15-е число звітного місяця включно) виплачується не пізніше 23 числа звітного місяця і становить не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку встановленого окладу (тарифу) працівника з утриманням обов'язкових податків та внесків.

Таким чином, підприємством правомірно сплачувались суми авансу виходячи із фактично відпрацьованих днів.

Інших належних та допустимих доказів на обґрунтування даного порушення до суду представником відповідача не надано.

Враховуючи викладене, оцінивши докази в їх сукупності та перевіривши прийняте рішення на відповідність ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що позовні вимоги про скасування постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 23.07.2018 року № ДН845/250/АВ/ІП-ФС/455 у розмірі 3 723,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1 841,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 16.08.2018 року № 3610.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1 841,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтодеталь" (50026, м. Кривий Ріг, пр. Південний, буд. 1А, код ЄДРПОУ 37065828) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_5 №ДН845/250/АВ/ІП-ФС/455 від 23 липня 2018 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецавтодеталь" штрафу у розмірі 3 723,00 гривень.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3, код ЄДРПОУ 39788766) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтодеталь" (50026, м. Кривий Ріг, пр. Південний, буд. 1А, код ЄДРПОУ 37065828) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 841,00 гривень (одна тисяча вісімсот сорок одна грн.00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 23 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_1