Рішення

від 12.12.2018 по справі 826/14100/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2018 року № 826/14100/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1, позивач) до головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (надалі також - ГУ ПФУ в м.Києві, Управління, відповідач) про визнання дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №1 протиправними; зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідні періоди навчання та роботи; зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням всього наявного стажу на підставі п. а ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення з дня звернення за пенсією - з 01.01.2018.

Ухвалою суду від 04.09.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач скористався своїм правом та 23.10.2018 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подав відзив на позовну заяву в якому просив суд у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи неможливість зарахування до пільгового стажу періоди роботи на відповідних посадах в шахтах ім. О.Ф.Засядька та Бутівка-Донецька, оскільки не має можливості перевірити достовірність наданих позивачем довідок, оскільки реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території підприємствами, яких їх видали, не здійснювались.

Позивач, через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія), подав відповідь на відзив 20.11.2018, у якому зазначив про невиконання відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до списку №1 та на здійснив виплату пенсії у розмірі, визначеному чинним законодавством, що суперечить нормам Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), місце реєстрації: АДРЕСА_1, перебуває на обліку в Головного управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві, як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України; зареєстрований в Управлінні соціального захисту населення згідно довідки від 11.01.2018 №0000455358 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою від 11.01.2018 №339 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.

Листом від 20.04.2018 №21236/06 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із відсутністю пільгового стажу, оскільки в системі персоніфікованого обліку відсутні відомості до 1999 року, а наявний стаж становить 3 роки 8 місяців 2 дні. Крім того довідки додані позивачем до заяви видані ПАТ Шахтою імені О.Ф,Засядька , Державним ВАТ Шахта Бутівка-Донецька , які розташовані на території, де проводиться антитерористична операція, що не дає можливості провести перевірку достовірності їх видачі.

У зв'язку із відмовою Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся із скаргою до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо перевірки обґрунтованості відмови.

Листом від 22.06.2018 №27018/02/Г-2312 ГУ ПФУ в м.Києві відмовив у призначенні пільгової пенсії, оскільки відсутні підстави брати до уваги довідки, які видані ПАТ Шахтою імені О.Ф.Засядька та Державним ВАТ Шахта Бутівка , оскільки зазначені довідки видавались установами, які в зазначений термін не перемістились на територію яких, орган державної влади здійснює свої повноваження у повному обсязі.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначені пільгової пенсії, звернувся до суду з позовною заявою.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно до п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (надалі також - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення .

Відповідно до п. а ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII (надалі також - Закон №1788-XII) право на призначення пільгової пенсії за віком незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону №1788-XII та п.2 р.ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 №202, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Ст.62 Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (надалі також - Порядок №637), також передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п.3 Порядку №637 (в редакції, чинній у спірний період) за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

З огляду на викладене, суд зазначає, що за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Постановою Кабінету Міністрів України №1028 від 09.12.2015 п.20 наведеного Порядку доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Указом Президента України №405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (надалі також - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст.1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 №1669-VII (надалі також - Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 та від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно якого до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м.Донецьк та м.Макіївка Донецької області.

Відповідно до записів у трудовій книжці серії БТ-ІІ №1981916, копія якої наявна в матеріалах справи, та довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював:

з 10.04.1986 по 11.07.1986 на посаді учня електрослюсара підземного з повним робочим днем в шахті на шахті Бутівка-Донецька виробничого об'єднання з видобутку вугілля Донецьквугілля ;

з 22.07.1986 по 12.12.1986 на посаді електрослюсара підземного 3-розряду з повним робочим днем в шахті на шахті Бутівка-Донецька виробничого об'єднання з видобутку вугілля Донецьквугілля ;

з 13.03.1989 по 28.04.1989 на посаді електрослюсар черговий по ремонту обладнання 3 - розряду , в Центральній збагачувальній фабриці Київська Донецького виробничого об'єднання по збагаченню вугілля Донецьквуглезбагачення ;

з 18.07.1990 по 25.07.1990 зарахований учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті на шахті Ордена Леніна шахто-управління Жовтневе виробничого об'єднання Донецьквугілля ;

з 25.06.1991 по 25.07.1991 на посаді гірника 3 - розряду підземного з повним робочим днем в шахті на шахті Бутівка-Доненька виробничого об'єднання з видобутку вугілля Донецьквугілля ;

з 01.07.1992 прийнятий учнем прохідника підземного з повним робочим днем в шахті на шахті Бутівка-Донецька виробничого об'єднання з видобутку вугілля Донецьквугілля ;

з 15.08.1992 по 01.09.1992 переведений на посаду прохідника підземного 5 - розряду з повним робочим днем в шахті на шахті Бутівка-Донецька виробничого об'єднання з видобутку вугілля Донецьквугілля ;

з 04.08.1993 по 01.10.1993 прийнятий на посаду прохідника підземного 5 - розряду з повним робочим днем в шахті на шахті Бутівка-Донецька виробничого об'єднання з видобутку вугілля Донецьквугілля ;

з 09.02.1994 по 29.04.1994 прийнятий на посаду прохідника підземного 5 - розряду з повним робочим днем в шахті на Орендному підприємстві Шахти імені О.Ф. Засядька ;

з 07.09.1994 по 14.09.1996 прийнятий па посаду гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті на шахті Бутівка-Донецька виробничого об'єднання з видобутку вугілля Донецьквугілля ;

з 23.09.1996 прийнятий на посаду підземного гірничого майстра з повним робочим днем в шахті на Орендному підприємстві Шахта імені О.Ф. Засядька ;

з 01.02.1997 переведений на посаду помічника начальника ділянки з повним робочим днем в шахті на Орендному підприємстві Шахта імені О.Ф. Засядька , з 10.01.2000 по 02.09.2002 працював на посаді підземний заступник начальника ділянки з повним робочим днем в шахті на Орендному підприємстві Шахта імені О.Ф. Засядька .

Дійсно, відповідно до ст.9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 №1207-VII ці довідки є недійсними і не створюють правових наслідків.

Однак, стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами....

Суд приймає до уваги відомості, які зазначені у довідках №222о/к від 28.02.2017, засвідченої підписами керівником, начальником відділу кадрів та фінансовим директором та печаткою ПАТ Шахта імені О.Ф.Засядька із зазначенням коду ЄДРПОУ 00174846; довідці №1/4-65 від 23.05.2017, засвідченої підписами голови ліквідаційної комісії, секретаря ліквідаційної комісії ДВАТ Шахта Бутівка-Донецька із зазначенням коду ЄДРПОУ00174875 оскільки вони повністю узгоджується із відомостями, зазначеними у трудовій книжці ОСОБА_1 та з огляду на неможливість позивачу в інший спосіб отримати відомості, зазначені у цих довідках, хоча й не визнає зазначені довідки офіційними документами.

Щодо твердження позивача про не зарахування до пільгового стажу періоду навчання, суд зазначає наступне.

Статтею 56 Закону №1788-ХІІ, визначались види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. У відповідності до цієї норми до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації (п. д ч.1).

Поняття системи освіти, її мету, та структуру визначено Законом України Про освіту від 23.05.1991 №1060-XII (надалі також - Закон №1060-XII). Згідно із цим Законом до структури освіти входять, зокрема, вищі навчальні заклади, та визначено види вищих навчальних і професійно-технічних начальних закладів (статті 34-36).

Згідно ст. 38 Закону України Про професійно-технічну освіту від 10.02.1998 № 103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Судом встановлено, що позивач навчався: в гірському професійно-технічному училищі №107 за професією електрослюсар підземний з 01.09.1985 по 18.07.1986, що підтверджується дипломом №415844 та записом у трудовій книжці; з 28.04.1989 зарахований слухачем на підготовче відділення Донецького політехнічного інституту, з 14.07.1989 зарахований студентом першого курсу денної форми навчання в Донецькому політехнічному інституті, з 01.09.1989 по 31.07.1994 зарахований студентом Донецького політехнічного Інститут, який перейменований в Донецький Державний технічний університет, диплом ЛС №002494. Таким чином після проходження навчання позивач почав працювати за спеціальністю, а, отже, в даному випадку, вказаний вище період повинен зараховуватися до пільгового стажу, оскільки він безпосередньо пов'язується саме із умовами праці за професією після її здобуття.

Щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу періоду проходження військової служби, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей з доповненнями, внесеними Законом України від 02.06.2005 № 2636-ІV, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

ОСОБА_1 з 17.12.1986 по 17.12.1988 проходив службу у складі Збройних Сил СРСР, що підтверджується Військовим квитком серії НУ №9443414. З копії трудової книжки вбачається, що після періоду військової служби позивач працював на посаді електрослюсар чергового по ремонту обладнання 3-розряду . Отже, строк проходження такої служби, також, зараховується за вибором особи або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Таким чином, суд вважає, що стаж роботи позивача у період з 1985 по 2002 роки підтверджений належними записами у трудовій книжці та індивідуальними відомостями, зокрема копіями довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, з яких вбачається, що позивачу нараховувалась заробітна плата за цей період з розбивкою суми щомісячного її отримання.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що у відповідача були наявні підстави для перерахунку пенсії позивачу відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за його заявою із встановлення розміру такої пенсії на підставі наявних довідок, а відмова в призначенні пенсії є протиправною.

Щодо позовної вимоги в частині зобов'язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Статтею 23 Закону № 1058-IV визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та у судовому порядку.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.58 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затверджених затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 за №8-2 (надалі також - Положення), серед основних завдань управління є, зокрема завдання призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.

Відповідно до п.п.6 п.2.2 Положення, управління, відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.01.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновку суду.

Відповідно до ст.244 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;

4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;

7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно положень ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст.2, 5- 11, 19, 72- 77, 90, 139, 241- 246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 (03148, АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) задовольнити частково.

2.Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, яка полягає у відмові у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком №1, протиправною.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.01.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до страхового стажу наступних періодів роботи: в гірському професійно-технічному училищі №107 з 01.09.1985 по 18.07.1986; з 10.04.1986 по 11.07.1986, з 22.07.1986 по 12.12.1986 на шахті Бутівка-Донецька виробничого об'єднання з видобутку вугілля Донецьквугілля ; з 17.12.1986 по 17.12.1988 службу у складі Збройних Сил СРСР; з 13.03.1989 по 28.04.1989 в Центральній збагачувальній фабриці Київська Донецького виробничого об'єднання по збагаченню вугілля Донецьквуглезбагачення ; з 18.07.1990 по 25.07.1990 на шахті Ордена Леніна шахто-управління Жовтневе виробничого об'єднання Донецьквугілля ; з 25.06.1991 по по 01.10.1993 на шахті Бутівка-Доненька виробничого об'єднання з видобутку вугілля Донецьквугілля ; з 09.02.1994 по 29.04.1994 на Орендному підприємстві Шахта імені О.Ф. Засядька ; з 07.09.1994 по 14.09.1996 на шахті Бутівка-Донецька виробничого об'єднання з видобутку вугілля Донецьквугілля ; з 23.09.1996 по 02.09.2002 на Орендному підприємстві Шахта імені О.Ф. Засядька , з урахуванням викладених висновків суду.

4. В частині інших позовних вимог відмовити.

5.Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 353,00 грн. (триста п'ятдесят три гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій