Постанова

від 11.12.2018 по справі 822/2128/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

Київ

справа №822/2128/16

провадження №К/9901/45107/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області, Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, державного реєстратора реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області Козловець Лесі Миколаївни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сушка О.О., Залімського І.Г., Смілянця Е.С. від 08 лютого 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області, Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, державного реєстратора реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області Козловець Лесі Миколаївни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці", у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19718883 від 02 березня 2015 року щодо земельної ділянки площею 3,1358 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19718883 від 02 березня 2015 року щодо земельної ділянки площею 3,1358 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

3. Рішення суду мотивовано відсутністю доказів на підтвердження припинення договору оренди земельної ділянки від 20 квітня 2007 року, в тому числі шляхом розірвання його в судовому порядку, а також переукладання, укладання додаткової угоди і нового договору оренди земельної ділянки. Державний реєстратор реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області Козловець Л.М. відносно належній ОСОБА_2 земельної ділянки не направляла запит до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію щодо зареєстрованих речових прав на вказану земельну ділянку. Зроблено висновок про те, що державний реєстратор реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області Козловець Л.М., не встановивши необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень інформацію, прийняла протиправне рішення про державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, а саме: реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці".

4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

5. Рішення суду мотивовано тим, що Ярмолинецькою районною державною адміністрацією на підтвердження правомірності дій державного реєстратора було подано матеріали реєстраційної справи, у яких містилась відповідь Відділу держгеокадастру в Ярмолинецькому районі про відсутність зареєстрованих прав оренди на земельну ділянку позивача станом на 01 січня 2013 року. Договір оренди земельної ділянки від 20 квітня 2007 року, укладений між ОСОБА_4 Товариством з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці", не містись ознак державної реєстрації. Відсутні докази на підтвердження, що договір оренди земельної ділянки № 396 від 01 липня 2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці" та ОСОБА_2, визнано недійсним з підстав підробки підпису.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 квітня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці" (орендар) та ОСОБА_4 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Виноградівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, загальною площею 3,14 га, строком на 10 років.

Спадкоємцем ОСОБА_4 є ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 липня 2014 року.

02 березня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області Козловець Л. М., на підставі договору оренди земельної ділянки № 396 від 01 липня 2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці" (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець), прийнято рішення № 19718883 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме за Товариством з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці" проведено державну реєстрацію іншого речового права, права оренди земельної ділянки, що розташована на території Виноградівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_1.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що державним реєстратором реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області Козловець Л.М. необхідно було направити запит до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, щодо встановлення зареєстрованих речових прав на належну йому земельну ділянку. Договір оренди земельної ділянки від 20 квітня 2007 року у відповідності до норм чинного законодавства було зареєстровано у Ярмолинецькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП центру ДЗК, про що свідчить відповідна відмітка на ньому.

9. Інші учасники справи своїх доводів відносно касаційної скарги не висловили.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на дату звернення позивача до суду, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

11. За правилами частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на момент прийняття цієї постанови, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

12. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

13. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

14. Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 чинного Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

15. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

16. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.

17. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.

18. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

19. У справі, що розглядається, спір виник стосовно правомірності рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права за договором оренди № 396 від 01 липня 2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці" та ОСОБА_2, з підстав існування чинного договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного 20 квітня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці" та ОСОБА_4 Відтак, у даній справі фактично оскаржується чинність договору оренди, на підставі якого було прийнято рішення про державну реєстрацію речового права.

20. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. У свою чергу, індивідуальні особливості врегулювання правовідносин між сторонами - договором оренди землі.

21. Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

22. Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

23. Згідно з положеннями статті 17 цього ж Закону об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

24. Оскільки спірні правовідносини фактично виникли між Фермерським господарством "Оазис" та Приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" стосовно права оренди на земельні ділянки, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

25. За таких обставин суд вважає, що між позивачем та відповідачем (суб'єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

26. У справі, що розглядається, спір не обмежується оскарженням рішення, дії чи бездіяльності державного реєстратора, оскільки в його основі лежить корпоративний спір, який з урахуванням особливості справи не може бути вирішений в адміністративному суді, що обмежений при вирішенні таких спорів вимогами процесуального закону.

27. Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідав би принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.

28. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

29. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

30. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

31. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" (№ 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом" (Zand v. Austria № 7360/76); фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).

32. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

33. Частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 339, 341, 345, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року і постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року - скасувати.

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області, Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, державного реєстратора реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області Козловець Лесі Миколаївни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Роз'яснити право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців