Ухвала

від 13.12.2018 по справі 208/3319/17

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/3319/17

№ провадження 2/208/501/18

УХВАЛА

Іменем України

13 грудня 2018 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі головуючого судді - Івченко Т.П.,

за участі:

секретаря судового засідання - Корнієнко К.Є..,

позивачки - ОСОБА_1,

представника відповідача - ТОВ МНП Ремавтоматика - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про залишення позову без руху в порядку ст. 187 ЦПК України,

встановив:

19.06.2017 року з боку позивача подано до суду зазначений позов, який уточнено 26.06.2018 року, за яким позивачка прохає:

- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 17400 гривень 75 копійок;

- стягнути з відповідача на її користь 5000 гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.10.2018 року, в порядку Перехідних положень ЦПК України, постановлено проводити розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням справи до розгляду.

Після проведення судового засідання 09.10.2018 року з боку відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху для надання позивачу строк для сплати судового збору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання та зазначив, що Законом України Про судовий збір , позивач не звільняється від сплати судового збору при зверненні із позовом, а тому є підстави для застосування ст..ст. 175, 177 ЦПК України.

Позивачка заперечувала проти заявленого клопотання.

Так, згідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Тобто для застосування ч. 11 ст. 187 ЦПК України, необхідним є встановлення факту недотримання позивачем вимоги ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, згідно до п. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , передбачено що позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Позивач звертаючись із позовом 19.06.2017 року заявляла позовні вимоги щодо стягнення з відповідача невиплаченої заробітної плати за весь період роботи на підприємстві; середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, та стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 гривень (а.с. 1-3).

Таким чином, позовні вимоги прямо стосувалися питання стягнення заборгованості по заробітній платі, а тому на час відкриття провадження по справі, позивачка згідно до п. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір є такою, що звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи, так як і інші позовні вимоги є складовою вимог щодо заробітної плати.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст. ст. 1, 12 Закону України Про оплату праці (справа № 1-13/2013), аналізуючи положення трудового законодавства в контексті конституційного звернення, Конституційний Суд України виходив з того, що поняття заробітна плата і оплата праці , які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.

У частині другій статті 2 Закону України від 24 березня 1995 № 108/95-ВР Про оплату праці передбачено, що додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Наведені норми процесуального права дозволяють сформулювати загальне правило: процесуальні дії мають вчинятися за нормами процесуального закону, чинними на момент вчинення цих дій.

Під час вчинення процесуальних дій, які вимагають сплати судового збору (при забезпеченні доказів, при апеляційному чи касаційному оскарженні), пільги зі сплати судового збору мають визначатися на момент вчинення певної процесуальної дії.

З огляду на зазначене можна дійти висновку про те, що процесуальний закон визначає свою дію в часі саме за часом вчинення відповідних процесуальних дій.

За таких умов Закон України Про судовий збір має застосовуватися в редакції, яка діяла на момент вчинення певної процесуальної дії.

Отже, на момент звернення до суду з позовною заявою позивач звільнявся від оплати судового збору (станом на січень 2017 року) згідно з чинною на той час редакцією пункту 1 статті 5 Закону України Про судовий збір .

На підставі наведеного суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без руху для сплати позивачем судового збору, враховуючи вимоги п. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , які містять підстави для звільнення позивачки від такої сплати, при зверненні із позовом щодо стягнення заробітної плати.

Керуючись вимогами п. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , ст.ст. 175, 177, ч. 11 ст. 187, ст.. 260 ЦПК України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю МНП РЕМАВТОМАТИКА без розгляду - відмовити у повному обсязі.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .

Ухвала окремому оскарженню від рішення суду не підлягає, заперечення проти неї можуть бути внесені при оскарженні судового рішення.

Суддя Івченко Т. П.