Рішення

від 26.02.2019 по справі 208/3319/17

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/3319/17

№ провадження 2/208/501/18

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді Івченко Т.П.,

За участю:

секретаря судового засідання - Корнієнко К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю МНП РЕМАВТОМАТИКА про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, уточнив позовні вимоги та просила: стягнути з державного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю МНП РЕМАВТОМАТИКА на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 17400,75 гривень; стягнути з підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю МНП РЕМАВТОМАТИКА на її користь моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

Відповідно до Ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.10.2018 року, визначено порядок розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своєї позовних вимог позивач зазначила, що 18.04.2016 року була прийнята на посаду бухгалтера до ТОВ МНП РЕМАВТОМАТИКА , де працювала до 28.04.2017 року, та була звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України у зв`язку з необхідністю догляду за дитиною віком до 14 років.

Відповідач постійно затримував виплату заробітної плати, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі з січня 2017 року по квітень 2017 року в розмірі 3684,21гривень; компенсація невикористаної основної відпустки за 22 календарних дні в розмірі 3230,70 гривень; компенсація невикористаної відпустки на дітей за 10 календарних дні в розмірі 1468,50 гривень, всього при звільнені станом на 28.04.2017 року нарахована сума - 8383, 41 гривень, через що позивачка звернулась до суду з позовом.

При звільненні відповідач вчасно не провів повний розрахунок з позивачем, а виплатив належні суми частинами після звернення з позовом до суду, а саме: 06.08.2017 року в касі підприємства виплачено суму - 1694,31 гривень, 18.08.2017 року через відділення банку на картковий рахунок НОМЕР_1 поступило 6689,10 гривень.

У зв`язку з тим, що повний розрахунок при звільнені було призведено 18.08.2017 року, тому позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 28.04.2017 року по 18.08.2017 року в розмірі 17400,75 гривень.

Відповідно до розрахунку середньоденна заробітна плата складається з: за лютий 2017 року у розмірі 5000 гривень + березень 2017 року у розмірі 4744,32 гривні :42 робочих дні ( робочі дні у лютому - 20 та робочі дні у березні 22) = 232,01гривень.

Період невиплати заробітної плати з 28.04.2017 року по 18.08.2017 року складає 75 робочих днів, а саме:

Травень 2017 року - 20 робочих днів;

Червень 2017 року - 20 робочих днів;

Липень 2017 року - 21 робочих днів;

Серпень 2017 року - 14 робочих дні;

Середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати = середньоденна заробітна плата X кількість днів затримки виплати = 232, 01 х 75 = 17400,75гривень.

Крім того, оскільки відповідач тривалий час не виплачував зароблені нею грошові кошти, вона не мала можливості у повній мірі утримувати свою сім`ю, так як вимушена була шукати інші джерела для існування та утримання неповнолітніх дітей - дочок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що спричиняло душевні страждання та біль, через те, що не мала можливості повноцінно кормити та виховувати дітей, шукала інші джерела доходу, тому вважає, що своїми діями відповідачем нанесено моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

До судового засідання позивачем ОСОБА_1 подано клопотання про підтримання уточнених позовних вимог у повному обсязі, розгляд справи без її участі та без застосування технічних засобів.

Представник відповідача ТОВ МНП РЕМАВТОМАТИКА Трибуха Р.В. до судового засідання подав заперечення стосовно задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Наказом № 88-к від 15.04.2016 року ОСОБА_1 була прийнята до ВМНП РЕМАВТОМАТИКА на посаду бухгалтера з 18 квітня 2016 року, з посадовим окладом згідно штатного розпису на 2016 рік, зі строком випробування три місяці.

16 травня 2016 року наказом № 108-к ОСОБА_1 призначено на посаду головного бухгалтера на період перебування на лікарняному по вагітності та пологам ОСОБА_4 .

03 жовтня 2016 року Наказом № 231-к ОСОБА_1 було призначено на посаду головного бухгалтера на період відпустки ОСОБА_4 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 03 жовтня 2016 року до дати фактичного виходу ОСОБА_4 з посадовим окладом згідно розпису на 2016 рік.

28 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до відділу кадрів ТОВ МНП РЕМАВТОМАТИКА із заявою про звільнення за власним бажанням для догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку.

Відповідно до ч.1 ст. 38 КЗпП України, у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

28 квітня 2017 року було винесено наказ № 123-к про звільнення ОСОБА_1 з 28 квітня 2017 року за власним бажанням у зв`язку з необхідністю догляду за дитиною віком до 14 років - ст. 38 КЗпП України та зроблено відповідний запис у трудовій книжці. Бухгалтерії надано розпорядження провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1 . Компенсація за 22 календарних дні невикористаної щорічної відпустки, та 10 днів по догляду за дитиною.

Заборгованість перед ОСОБА_1 відповідно до розрахунку при звільнені від 28.04.2017 року та довідки № 4 від 01.02.2018 року та довідки №16 від 21.09.2017 року, виданою Відповідачем - відсутня, що підтверджується копіями цих документів.

Отримання всіх сум підтверджується зведеними відомостями про виплату грошей. Враховуючи вище викладене прохав провести розгляд без його участі та без застосування технічних засобів, в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача законні, обґрунтовані, та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до наказу №88-к, підписаного генеральним директором ТОВ МНП РЕМАВТОМАТИКА Приймак О.І. від 15.04.2016 року, ОСОБА_1 прийнято на посаду головного бухгалтера з 18.04.2016 року, з посадовим окладом згідно штатного розпису на 2016 рік, зі строком випробування 3 місяці. (а.с.61).

Відповідно до наказу №108-к, підписаного генеральним директором ТОВ МНП РЕМАВТОМАТИКА Приймак О.І. від 16.05.2016 року, ОСОБА_1 призначено на посаду головного бухгалтера на період перебування на лікарняному по вагітності та пологам ОСОБА_4 . (а.с.60).

Відповідно до наказу №231-к, підписаного генеральним директором ТОВ МНП РЕМАВТОМАТИКА Приймак О.І. від 03.10.2016 року, ОСОБА_1 призначено на посаду головного бухгалтера на період відпустки ОСОБА_4 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 03.10.2016 року до дати фактичного виходу ОСОБА_4 з посадовим окладом згідно штатного розпису на 2016 рік. (а.с.59).

Відповідно до наказу №123-к, підписаного генеральним директором ТОВ МНП РЕМАВТОМАТИКА Приймак О.І. від 28.04.2017 року, ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з необхідністю догляду за дитиною віком до 14 років.

Відповідач постійно затримував виплату заробітної плати, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі з січня 2017 року по квітень 2017 року в розмірі 3684,21гривень; компенсація невикористаної основної відпустки за 22 календарних дні в розмірі 3230,70 гривень; компенсація невикористаної відпустки на дітей за 10 календарних дні в розмірі 1468,50 гривень, всього при звільнені станом на 28.04.2017 року нарахована сума - 8383, 41 гривень, через що позивачка звернулась до суду з позовом.

Згідно законодавства України фізичні особи можуть залучатися до роботи не лише на підставі трудового договору, а й на іншій юридичній підставі, зокрема, за цивільно-правовим договором (договір підряду або договір про надання послуг). Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 208 ЦКУ такі договори між фізичною та юридичною особою мають укладатися в письмовій формі. Відносини, що виникають з укладенням таких договорів, є цивільно-правовими і регулюються нормами цивільного права.

Визначальним для трудового договору є те, що особа за угодою з роботодавцем зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку. Роботодавець за трудовим договором зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін. Підлягання внутрішньому трудовому розпорядку означає, зокрема, що робочий час установлює не особа, яка за угодою має виконувати роботу, а роботодавець із додержанням норм законодавства про працю щодо тривалості робочого часу.

Особливістю трудового договору є також те, що згідно з ним за виконану роботу регулярно й у встановлені строки виплачують заробітну плату.

Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (ст. 30 КЗпП).

У випадках, установлених договором про падання послуг, виконавець має право покласти виконання договору на інших осіб, залишаючись відповідальним перед замовником за результат їх роботи (ст. 528, 838, 902 ЦКУ).

Договір цивільно-правового характеру за певних обставин може бути визнано трудовим, відповідно і відносини, що виникають з укладенням такого договору. - трудовими. Проте це можливо лише за взаємною згодою сторін або в судовому порядку.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

На день звільнення, а саме на 28.04.2017, згідно довідки №4 від 01.02.2018 року та довідки №16 від 21.09.2017 року, заборгованість по заробітній платі відсутня. (а.с.55,57).

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, середньоденна заробітна плата складається з: за лютий 2017 року у розмірі 5000 гривень + березень 2017 року у розмірі 4744,32 гривні :42 робочих дні ( робочі дні у лютому - 20 та робочі дні у березні 22) = 232,01гривень.

Період невиплати заробітної плати з 28.04.2017 року по 18.08.2017 року складає 75 робочих днів, а саме:

Травень 2017 року - 20 робочих днів;

Червень 2017 року - 20 робочих днів;

Липень 2017 року - 21 робочих днів;

Серпень 2017 року - 14 робочих дні;

Середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати = середньоденна заробітна плата X кількість днів затримки виплати = 232, 01 х 75 = 17400,75 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору, згідно із ч.1 ст. 21 Закону України Про оплату праці .

Відповідно до ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року рп/2013 вказується, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення бітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно мовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Схожий висновок було зроблено і Верховним Судом України. Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-331 цс 17 вказано, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень, будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути зазначені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні) такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 9 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою рахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи , організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральне /немайнової/ шкоди , обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями /бездіяльністю/ вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Як вказує законодавець, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням вищевказаного, позовні вимоги щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди, з боку позивача обґрунтовані, так як тривалий час не отримувала грошові кошти , що позбавляло можливості у повній мірі утримувати сім`ю, яка складається з двох неповнолітніх дітей, і має бути стягнений з відповідача, а саме: 5000 грн. 00 коп.

В передбаченому порядку ст. 141 ЦПК України, вирішуючи питання про судові витрати, та враховуючи, що позивач при зверненні з позовом звільнений від їх сплати, а тому судові витрати, в передбаченому Законом України Про судовий збір розміру, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 5-7,12-13,78,81,229,262-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МОНТАЖНО-НАЛАГОДЖУВАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РЕМАВТОМАТИКА" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди , - задовольнити.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МОНТАЖНО-НАЛАГОДЖУВАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РЕМАВТОМАТИКА" (51925, м. Кам`янське, вул. Прохідний тупик ,9, код ЄДРПОУ 20302186) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 17400 (сімнадцять тисяч чотириста) гривень 75 копійок.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МОНТАЖНО-НАЛАГОДЖУВАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РЕМАВТОМАТИКА" (51925, м. Кам`янське, вул. Прохідний тупик ,9, код ЄДРПОУ 20302186) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у відшкодування морального збитку у розмірі 5000 (п`ять тисяч) 00 гривень.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МОНТАЖНО-НАЛАГОДЖУВАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РЕМАВТОМАТИКА" (51925, м. Кам`янське, вул. Прохідний тупик ,9, код ЄДРПОУ 20302186) на користь держави судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, в порядку передбаченому ст. 352, 354, 355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інн НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МОНТАЖНО-НАЛАГОДЖУВАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РЕМАВТОМАТИКА" (51925, м. Кам`янське, вул. Прохідний тупик ,9, код ЄДРПОУ 20302186.

Суддя Івченко Т. П.