Ухвала

від 13.12.2018 по справі 185/10549/18

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

Справа № 185/10549/18

Провадження № 1-кс/185/2800/18

13 грудня 2018 року м. Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому на розгляд слідчому судді клопотанні слідчий в межах кримінального провадження № 42018041880000165, внесеному до ЄРДР 12.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч ч.1 ст.272 КК України, слідчий порушує питання про накладення арешту на майно, що було вилучено 11.12.2018 року під час проведення огляду на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку слідчого та прокурора приходжу до наступного висновку.

В межах досудового розслідування кримінального провадження № 42018041880000165, внесеному до ЄРДР 12.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч ч.1 ст.272 КК України, 11 грудня 2018 року було проведено огляд земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення огляду було вилучено: автозаправна станція, яка складається цистерни чорного кольору (резервуару для бензину та дизельного пального) без серійних номерів та заправ очної колонки зеленого кольору, з цифровим монітором та гумовим шлангом; а також газова заправна станція (пункт), що складається з двох цистерн білого кольору (резервуарів для газу), заправ очної колонки з цифровим монітором та гумовим шлангом без серійних номерів та іних ідентифікуючих ознак, а також вміст речовини,що знаходиться в цистерні.

Відповідно до пложень ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 171 КПК України в клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено підстава і мета згідно ст. 170 цього Кодексу та обґрунтування необхідності арешту майна.

Частина 2 ст. 173 КПК України встановлює, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Обгрунтовуючи клопотання, слідчий вказує, що речі та предмети, які він вважає речовими доказами, було вилучено під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено протокол огляду від 11 грудня 2018 року. Постановою слідчого від 11 грудня 2018 року вилучені речі та предмети визнано речовими доказами. Водночас, фактично вилучені та предмети залишились за місцем виявлення.

Відповідно речові докази згідно ст. 98 КПК України це - матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Не вдаючись до оцінки правильності кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42018041880000165, внесеному до ЄРДР 12.12.2018 року, вважаю за необхідне звернути увагу на те, що диспозиція ч. 1 ст. 272 КК України передбачає порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого.

Так, слідчим та прокурором при розгляді клопотання зазначено, що власник чи володілець вилученого майна на даний час не встановлені, також слідчому судді не надано відомостей про власника земельної ділянки, за адресою розташування якої проводився огляд.

Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу, що процесуальні дії: огляд за адресою: м.Павлоград, вул.Харківська 8в, складання протоколу огляду та складання постанови про визнання речовими доказами вчинені слідчим в межах іншого кримінального провадження № 12018040370002284, внесеному до ЄРДР 21.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченому ч.1 ст.197-1 КК України. Рішення про виділення матеріалів кримінального провадження і реєстрація в ЄРДР за № 42018041880000165, внесеному до ЄРДР 12.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України прийнято прокурором лише 12 грудня 2018 року. Інших слідчих (розшукових) дій, процесуальних дій при здійсненні досудового розслідування кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст.272 КК України (№ 42018041880000165) не проводилось.

Також, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №149173288 від 12.12.2018 вбачається, що на земельну ділянку АДРЕСА_1 (кадастровий №1212400000:01:013:0114) зареєстровано право власності за територіальною громадою мста Павлограда в особі Павлоградської міської ради та зареєстровано право оренди за ТОВ «Тормет-Дніпро», код ЄДРПОУ 37397499 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1319695912124).

Слідчим та прокурором під час розгляду клопотання також не доведено факт експлуатації вилученого майна без наявних відповідних дозвільних документів та фактичного самовільно розміщення технологічного устаткування та обладнання для здійснення фінансово-господарської діяльності (реалізація зріджених вуглеводневих газів пропан-бутан) без відповідних на те дозвільних та реєстраційних документів.

Слідчий суддя критично ставиться і до твердження про той факт, що неможливо встановити власника або володільця вилученого майна, оскільки положеннями ч.2 ст.93 КПК України визначено повноваження сторони обвинувачення на проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій для виконання завдань кримінального провадження, закріплених ст.2 КПК України.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання не доведено, що вилучені речі мають значення речового доказу по кримінальному провадженню, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для накладення арешту на майно, яке було вилучено по даному кримінальному провадженню.

Слідчий суддя звертає увагу на низький рівень підготовки клопотання слідчого та безконтрольність прокурора при погодженні такого клопотання.

Керуючись ст.earch.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5223/ed_2016_02_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#5223" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012">170-175 КПК України:

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1