Рішення

від 12.12.2018 по справі 384/600/18

ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ № 384/600/18

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ №пр. 2/384/166/2018

12 грудня 2018 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Галицького В.В.

зі секретарем судового засідання Сачко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Вільшанка Кіровоградської області справу за позовною заявою ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Розкішна про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та зобов'язання повернути земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

24.09.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Розкішна про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та зобов'язання повернути земельну ділянку , посилаючись на те, що між позивачем та ТОВ АПК Розкішна 01.03.2011 року укладено договір оренди землі, земельної ділянки з кадастровим номером 3524381300:02:000:0067 площею 4,3380 га., який зареєстрований у відділі Держкомзему у Вільшанському районі за № 352430009001709 від 05.10.2012 року. Вказана земельна ділянка належить позивачу на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР№ 052514. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта, між позивачем та відповідачем 05.08.2014 року укладено додаткову угоду до вищевказаного договору оренди землі від 01.03.2011 року, зареєстрованого 05.10.2012 року. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки на підставі додаткової угоди до договору оренди землі проведена 19.04.2016 року за № 14303392. Також, на адресу відповідача 10.09.2018 року направлений адвокатський запит про надання завіреної копії оскаржуваної додаткової угоди до договору оренди землі, який отриманий відповідачем 11.09.2018 року. Відповіді про розгляд запиту позивач не отримував. Додаткова угода до договору оренди землі суперечить волевиявленню позивача, оскільки вказану угоду він не підписував. У зв'язку з наведеним, просить визнати недійсною додаткову угоду від 05.08.2014 року до договору оренди землі від 01.03.2011 року, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.04.2016 року за № 14303392, укладену між ОСОБА_1 та ТОВ АПК Розкішна . Зобов'язати ТОВ АПК Розкішна повернути позивачу земельну ділянку. Стягнути із відповідача судові витрати.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 28.09.2018 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 19.10.2018 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 02.11.2018 року клопотання представника позивача про відмову від частини позовних вимог задоволено.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з'явилися, представник позивача надіслав суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву про визнання позову, в якій визнає заявлені позивачем вимоги про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,34 га., розташованої на території Березовобалківської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії КР № 052514, кадастровий номер 3524381300:02:000:0067 (а.с.7).

У відповідності до відповіді відділу у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.09.2018 року №406/107-18 та копії договору оренди землі б/н від 01.03.2011 року, між ОСОБА_1 та ТОВ АПК Розкішна укладено договір оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 3524381300:02:000:0067, терміном на 10 років (а.с.8-11).

Згідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №58049900 сформованої 25.04.2016 року та розділу 4 аркуш № 6 Поземельної книги, між позивачем та відповідачем 05.08.2014 року укладено додаткову угоду до вищевказаного договору оренди землі, дата державної реєстрації 19.04.2016 за №14303392, строк дії речового права 05.08.2029 (а.с.12-13, 15-23).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України Про оренду землі , укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Положеннями ст.ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору) передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За положеннями ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У п. п.7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підписів підтверджує наміри учасників правочину і є доказом їх волевиявлення.

Позивач стверджує та визнано відповідачем, що спірна додаткова угода до договору оренди землі, укладена від імені ОСОБА_1, підписана не ним.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що спірна додаткова угода до договору оренди землі, укладена від імені ОСОБА_1, підписана не ним, а іншою особою. Таким чином спірна додаткова угода до договору оренди землі була укладена без волевиявлення ОСОБА_1, факт не підписання ним додаткової угоди до договору оренди землі підтверджується як його поясненнями так і заявою про визнання позову відповідача. Заява про визнання позову відповідача відповідає вимогам чинного законодавства. Отже, факт відсутності волевиявлення ОСОБА_1 на укладення додаткової угоди до договору оренди землі є доведеним.

Отже, враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що оспорювану додаткову угоду до договору оренди землі ОСОБА_1 не підписував, повноваження на це іншій особі не надавав, а отже у даному випадку відсутнє волевиявлення власника, що є підставою для визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною першою ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, що із вищевказаних підстав підлягають стягненню із відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Розкішна про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною - задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду від 05.08.2014 року до договору оренди землі від 01.03.2011 року, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.04.2016 року за 14303392, укладену між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Розкішна .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Розкішна на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене у судову палату у цивільних справах Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Вільшанський районний суд Кіровоградської області).

Суддя: Галицький В.В.