Рішення

від 13.12.2018 по справі 420/1278/18

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 13.12.2018

ЄУ № 420/1278/18

Провадження №2-о/420/287/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.

за участю секретаря Сіренко А.В.,

заявника ОСОБА_1,

представника заявника ОСОБА_2,

представників заінтересованої особи ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новопсков цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт народження ОСОБА_1 в інших місцях примусового тримання батьків та в місцях відбування батьками примусових робіт.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що його мати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Макартетине Новопсковського району Ворошиловградської області, була примусово вивезена в роки Великої Вітчизняної Війни до Німеччини на сільськогосподарські роботи, де 04.08.1944 в м. Бунслау Німеччині народився заявник, ОСОБА_1 Його батьки були у цивільному шлюбі, тому що під час війни не мали можливості зареєструвати шлюб. Батько - ОСОБА_6, мати - ОСОБА_7. Їх було примусово вивезено в Німеччини в концтабір м. Бунсаул. Подальша доля батька йому невідома. Його мати ОСОБА_7 проходила фільтрувальну перевірку у м. Брест 23.05.1945, що підтверджується архівною довідкою, виданою Луганською обласною державною адміністрацією Державний архів Луганської області №Г-3428 від 01.12.2011.

22.02.2018 заявник звернувся до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної реєстрації з заявою про видачу йому посвідчення відповідно до Закону України Про жертви нацистських переслідувань . 26.02.2018 він отримав відповідь № 16-7/6- 766 від 26.02.2018, в якій було повідомлено, що Управлінням соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації був зроблений запит до Департаменту соціального захисту населення Луганської області про надання роз'яснення щодо правомірності видачі посвідчення жертв нацистських переслідувань відповідно до ст. 6 Закону України Про жертви нацистських переслідувань , однак подальшої відповіді він так і не отримав.

23.04.2018 заявник звернувся до заступника начальника Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області ОСОБА_8 з заявою, щодо видачі йому посвідчення Жертви нацистських переслідувань , однак листом № 16-7/8-1574 від 25.04.2018 у видачі посвідчення йому було відмовлено мотивуючи це тим, що надані ним документи, а саме: довідка з Державного архіву Луганської обласної державної адміністрації від 01.12.2011 № Г-3428 не надає правових підстав для встановлення йому статусу Жертви нацистських переслідувань , відповідно до ст.ст. 1, 6 Закону України Про жертви нацистських переслідувань . Внаслідок відмови заінтересованої особи у встановлені йому статусу жертви нацистських переслідувань, як дитині, яка народилася в місцях примусового тримання їх батьків, він позбавлений можливості користуватися пільгами встановленими Законом України Про жертви нацистських переслідувань , тому він змушений звернутися до суду з даною заявою.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 17.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 26.10.2018 було задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_2 та викликано у судове засідання свідка ОСОБА_9.

Заявник та його представник у судовому засідання заяву підтримати та просили задовольнити з підстав викладених у заяві.

Представник заінтересованої особи Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області ОСОБА_3 щодо встановлення факту народження ОСОБА_1 в інших місцях примусового тримання батьків та в місцях відбування батьками примусових робіт заперечував, оскільки даний факт не підтверджено належними та допустимими доказами.

Заслухавши думку сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. ст. 315 ЦПК України, судом розглядаються також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Заявник ОСОБА_1 згідно посвідки про народження серії УИ №438261, народився 04 серпня 1944 року в м. Бунслау, Німеччина. В графі батько зазначений ОСОБА_6, в графі мати - ОСОБА_7, про що зроблено актовий запис № 16 від 16.04.1946 (а. с. 8).

Відповідно до паспорта громадянина України серії ЕК №267406, виданого 03.02.1997 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_1 народився 04 серпня 1944 року в м. Бунслау, Німеччина, має зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 з 17.10.1977 (а.с. 7).

Мати заявника, ОСОБА_7 померла 02 червня 1993 року у віці 81 року, згідно свідоцтва про смерть серії VI-НО №459619, виданого 12.06.1993 Осинівською сільською радою народних депутатів Новопсковського району (а.с. 9).

Згідно архівної довідки №Г-3428 від 01.12.2011, виданої Державним архівом Луганської області Старостина Ксения Никифоровна , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Макартетине Новопсковського району Ворошиловградської області, українка, б/п, була примусово вивезена до Німеччини. Перебувала у Німеччині, працювала на сільськогосподарських роботах. Роки та місце перебування не вказано. Фільтраційну перевірку проходила у м. Брест 23 травня 1945 року. Повернулась за місцем мешкання в ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з сином ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 11).

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 15.05.1995 було встановлено факт належності довідки №Г-2196 від 28.03.1995, виданої Державним архівом Луганської області на ім'я ОСОБА_11 - громадянці ОСОБА_7, даним рішенні було встановлено, що ОСОБА_7 знаходилась на примусових роботах в Німеччині (а.с. 23).

Рішенням по заяві ОСОБА_1 Українським національним фондом Взаєморозуміння і примирення було видано компенсаційну виплату за рахунок коштів Федерального Фонду Німеччини Пам'ять, відповідальність і майбутнє за примусову працю в період націонал-соціалізму за категорією ДІТИ (а.с. 16-17).

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що дійсно її бабуся ОСОБА_7 в роки Великої Вітчизняної війни примусово була вивезена до Німеччини, примусово там утримувалась та виконувала примусові сільськогосподарські роботи. Також її бабуся розповідала, що вони проживали в таборі за колючим дротом де і народився у неї первісток ОСОБА_1.

22.02.2018 заявник звернувся до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації з заявою про видачу йому посвідчення відповідно до Закону України Про жертви нацистських переслідувань . 26.02.2018 Управлінням соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації було надано відповідь № 16-7/6- 766 від 26.02.2018, в якій було повідомлено, що Управлінням соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації був зроблений запит до Департаменту соціального захисту населення Луганської області про надання роз'яснення щодо правомірності видачі посвідчення жертв нацистських переслідувань відповідно до ст. 6 Закону України Про жертви нацистських переслідувань (а.с. 12).

Заявник 23 квітня 2018 року звертався до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області вдруге з заявою про видачу посвідчення відповідно до Закону України Про жертви нацистських переслідувань (а.с. 13), проте згідно відповіді Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області № 16-7/8-1574 від 25.04.2018 йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю правових підстав для встановлення йому статусу відповідно до Закону України Про жертви нацистських переслідувань (а.с. 14).

Згідно ст. 1 Закону України Про жертви нацистських переслідувань , жертви нацистських переслідувань - особи, які в роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни постраждали від нацистських переслідувань з мотивів політичного, національного і релігійного характеру, ворожого ставлення до націонал-соціалізму.

У зазначеній нормі Закону міститься класифікація місць примусового ув'язнення: концентраційний табір, гетто, інші місця примусового ув'язнення та примусових робіт: виправно-трудовий табір, табір примусової праці для осіб єврейської національності; табори знищення, гестапівські тюрми; медичні та дитячі заклади, в яких насильно утримувалися особи - донори, особи, над якими проводилися злочинні медичні експерименти, та особи, відібрані для онімечування, табори для заручників, пересувні загони (команди) з числа мирного населення, карантинні інфекційні табори, табори для членів сімей офіцерів.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про жертви нацистських переслідувань , нацистське переслідування визначено як злочинне позбавлення Німеччиною в роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни волі мирного населення на тимчасово окупованій території України або за її межами шляхом ув'язнення його у концентраційних таборах, гетто, інших місцях примусового тримання, а також насильне вивезення мирного населення на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих ними інших держав.

Міжнародною службою розшуку в Арользені на засіданні Міжнародної історичної комісії (18-19.01.2001 року) скликаною Фондом ФРН Пам'ять, відповідальність і майбутнє було затверджено міжнародну класифікацію місць примусового ув'язнення, серед яких виділено: концтабори, виправно-трудові табори, тюрми гестапо, СД, пересильні табори, робочі табори, змішані табори військовополонених та цивільного населення, табори цивільного населення.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про жертви нацистських переслідувань особами, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, є: - колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання та місць примусових робіт у роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; - особи, які були насильно вивезені з території колишнього Союзу РСР на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих ними інших держав; - діти, які народилися в місцях примусового тримання їх батьків та в місцях відбування батьками примусових робіт; - діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням.

До жертв нацистських переслідувань належать також особи, які у роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни були насильно вивезені з території інших держав, що після 1944 року увійшли до складу колишнього Союзу РСР, а також особи, які після звільнення з концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання та місць примусових робіт були переселені на територію України.

Згідно п. 4 постанови КМУ від 27 вересня 2000 р. N 1467 Про затвердження Порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань у разі відсутності документів про факт нацистських переслідувань, факт і період перебування в місцях примусового тримання встановлюється в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 Порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань посвідчення видаються особам, які відповідно до Закону України Про жертви нацистських переслідувань визнані такими, що належать до числа жертв нацистських переслідувань на підставі одного з таких документів, зокрема: - довідки, виданої органами Служби безпеки, державними архівами, архівами МВС, Міноборони, архівними установами інших держав; - довідками Міжнародної служби Червоного Хреста, а також інших документів, які містять необхідні відомості про факт нацистських переслідувань особи.

Таким чином, згідно поданих заявником доказів, показань свідка, підтверджено, що його мати ОСОБА_7 була примусово вивезена до Німеччини, де примусово працювала на сільськогосподарських роботах та 23 травня 1945 року у м. Брест пройшла фільтраційну перевірку. Заявник народився 04 серпня 1944 року в м. Бунслау, Німеччина від батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

За таких обставин, враховуючи наведене, суд вважає, що дану заяву необхідно задовольнити та встановити факт народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, в інших місцях примусового тримання батьків та в місцях відбування батьками примусових робіт, за тих умов, що його мати виконувала сільськогосподарські роботи, а роботи на фабриках, заводах, шахтах, сільськогосподарських підприємства чи угіддях також були примусові, враховуючи, що мати заявника, була примусово вивезена до Німеччини.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 259, 263-264, 317, 319, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, задовольнити повністю.

Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, народився в інших місцях примусового тримання батьків та в місцях відбування батьками примусових робіт.

Заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, НОМЕР_1, виданий 03 лютого 1997 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Представник заявника: ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса: вул. Садова, 4а/6, смт. Білолуцьк, Новопсковський район, Луганська область.

Заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, код ЄДРПОУ 03196995, знаходиться за адресою: Українська, 65, смт. Новопсков, Луганська область.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 13 грудня 2018 року.

Суддя: В.В. Пронька