Постанова

від 13.12.2018 по справі 922/1814/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2018 р. Справа № 922/1814/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю:

прокурора - Алекаєва Ю.В. - на підставі посвідчення від 29.03.2016р. №042342;

від 1- го відповідача - ОСОБА_1 - на підставі довіреності від 03.01.2018р. №01-42/27,

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області, м.Харків, (вх.№863 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2018р. у справі №922/1814/18 (суддя Кухар Н.М., ухвалене в м.Харків о 12:51год., дата складення повного тексту рішення - 03.10.2018р.)

за позовом: Керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кирилівської сільської ради, Харківська область, Красноградський район, смт.Кирилівка

до 1-го відповідача: Красноградської районної державної адміністрації Харківської області, Харківська область, м.Красноград

до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", Харківська область, Красноградський район, с.Покровське,

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИЛА:

03.07.2018р. Керівник Первомайської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області до Красноградської районної державної адміністрації Харківської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", с.Покровське Красноградського району Харківської області, в якій просив суд визнати недійсним договір оренди земельної частки (паю), площею 5,4019га, з кадастровим номером 6323381000:07:000:0152, укладений між відповідачами, та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" повернути вищевказану земельну ділянку у відання Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, а Кирилівську сільську раду внести відповідні відомості до земельно-кадастрової документації.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог прокурор посилався на те, що на момент укладення оспорюваного договору Красноградська районна державна адміністрація не мала права на розпорядження вказаною земельною ділянкою, що є підставою для визнання правочину недійсним в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України.

У відзиві на позовну заяву поданому до місцевого господарського суду 1-ий відповідач - Красноградська районна державна адміністрація Харківської області заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила відмовити в їх задоволенні посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Зокрема, з тих підстав, що починаючи з дня набрання законної сили рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 06.08.2014р. про визнання спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2, на належну їй земельну ділянку відумерлою до теперішнього часу не оформила належним чином, відповідно до чинного законодавства, право на земельну частку (пай), не отримала у комунальну власність земельну ділянку та не здійснила реєстрацію права власності на неї. Також Красноградська районна державна адміністрація Харківської області зазначала, що прокурором заявлено вимогу про зобов'язання позивача, Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, внести відповідні відомості до земельно-кадастрової документації, проте, відповідно до чинного законодавства, такі зміни вносить Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, що свідчить про безпідставність та неправомірність вказаної позовоної вимоги.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.09.2018р. у справі №922/1814/18 відмовлено в позові Керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області до Красноградської районної державної адміністрації Харківської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" про визнання недійсним договору.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що з дня набрання законної сили рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 06.08.2014р. про визнання спадщини відумерлою до теперішнього часу Кирилівською сільською рада було оформлено належним чином, у відповідності до приписів чинного законодавства, право на земельну частку (пай) на підставі сертифіката серія ХР № 0095957, було отримано у комунальну власність земельну ділянку та здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тобто протягом чотирьох років рішення суду не виконано, у зв'язку із чим, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на момент укладання оспорюваного договору оренди землі Красноградська районна державна адміністрація мала законні підстави для укладання даного договору відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", оскільки земельна ділянка не вибула з не витребуваних паїв, у зв'язку з тим, що власник сертифікату, в особі Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, не оформив відповідно до чинного законодавства своє право на дану земельну ділянку.

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги те, що визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним до оформлення Кирилівською сільською радою відповідно до чинного законодавства права на спірну земельну ділянку, може призвести до порушення інтересів держави у вигляді недоотримання у бюджет орендної плати за використання земельної ділянки, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимоги прокурора в частині визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю), площею 5,4019 га, з кадастровим номером 6323381000:07:000:0152, укладеним 18.11.2014р. між Красноградською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія".

Крім того, місцевим господарським судом було зазначено про те, що прокурором в позовній заяві було неправомірно заявлено вимогу до Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області про зобов'язання її внести відповідні відомості до земельно-кадастрової документації, оскільки дана особа є позивачем, а не відповідачем у справі, та до того ж, відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. № 15, державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, отже, в силу приписів чинного законодавства, внесення змін до земельно-кадастрової документації щодо спірної земельної ділянки віднесено до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Заступник прокурора Харківської області з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2018р. у справі №922/1814/18 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що про ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки доводам прокурора викладеним в позовній заяві, зокрема, тим обставинам, що спірна земельна ділянка втратила статус не витребуваного паю з 18.08.2014р. з моменту набрання законної сили рішення Красноградського районного суду Харківської області від 06.08.2014р. у справі №626/1639/14-ц, яким визнано відумерлою спадщину та передано у власність територіальної громади Кирилівської сільської ради спірну земельну ділянку.

Таким чином, на думку прокурора, саме з моменту набрання законної сили рішення Красноградського районного суду Харківської області від 06.08.2014 року, спірна земельна ділянка втратила статус земельних ділянок не витребуваних часток (паїв) та набула статусу земель комунальної власності, тобто, з 18.08.2014р. Кирилівська сільська рада набула право власності на спірну земельну ділянку, а факт відсутності державної реєстрації речового права жодним чином не спростовує самого права власності на землю.

Отже, за наведених обставин, як стверджує прокурор, у відповідності до приписів статті 122 Земельного кодексу України, Красноградська районна державна адміністрація не мала повноважень щодо розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності, та відповідно оспорюваних договір оренди землі №17/14 від 18.11.2014р. укладений між Красноградського районною державною адміністрацією та ТОВ "Надія" порушує інтереси держави, а саме: власника земельної ділянки в особі територіальної громади Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області щодо реалізації передбаченого частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України права вільного розпоряджатися нею.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2018р. у справі №922/1814/18; встановлено сторонам у справі строк до 03.12.2018р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 13.12.2018р.

04.12.2018р. 2-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№1921), в якому просить суд апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2018р. у справі №922/1814/18 залишити без змін.

04.12.2018р. 1-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу та клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх.№ 1922), в якому просить суд апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2018р. у справі №922/1814/18 залишити без змін. Крім того, 1-ий відповідач просить долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме: копію заяви Кирилівської сільської ради про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо організації території земельної частки (паю) від 12.11.2018р.; копію викопіювання з пуд бічної карти України, завірене Кирилівським сільським головою ОСОБА_3; копію довідки з державної статистичної звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016р. від 24.10.2018р.; копію розпорядження першого заступника голови Красноградської районної державної адміністрації "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (відумерла спадщина) на території Кирилівської сільської ради" від 19.11.2018р. №322.

В обґрунтування наявності підстав для долучення до матеріалів справи вказаних документів в якості додаткових доказів 1-ий відповідач посилається на те, що заява Кирилівської сільської ради про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо організації території земельної частки (паю) надійшла на адресу районної державної адміністрації лише 12.11.2018р., яка була розглянута районною державною адміністрацією та відповідне розпорядження було видано лише 19.11.2018р. за відповідним номером 322, тобто на час розгляду справи в суді першої інстанції вищезазначених доказів у районної державної адміністрації не було.

Перший відповідач посилаючись на приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України просить долучити до матеріалів справи вищезазначені докази, оскільки вони підтверджують той факт, що земельна ділянка, яка є предметом спірного договору, на даний час ще не передана у комунальну власність, так як не виділена у натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю) в особі територіальної громади, а отже залишається не витребуваним паєм і на даний час.

Крім того, як стверджує перший відповідач, вищезазначені докази спростовують твердження прокурора про те, що спірна земельна ділянка набула статусу комунальної власності на підставі рішення суду про визнання спадщини відумерлою, оскільки відповідно до статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів, відповідно саме районна державна адміністрація приймає рішення щодо виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості).

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаюся судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Отже, у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на те, що апеляційним господарським судом в силу приписів Господарського процесуального кодексу України переглядаються виключно ті обставини, які були предметом розгляду місцевого господарського суду. А документи, які просить долучити 1-ий відповідач, були прийняті вже після ухвалення оскаржуваного рішення.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 13.12.2018р. прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2018р. у справі №922/1814/18 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Представник 1-го відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги заступника прокурора Харківської області, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2018р. у справі №922/1814/18 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що явка представників у судове засідання не була визнана обов'язковою, що прокурор та представник 1-го відповідача з'явились в судове засіданні та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі розпорядження голови Красноградської районної державної адміністрації Харківської області "Про надання дозволу ТОВ "Надія" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок для оформлення права користування на умовах оренди із земель не витребуваних земельних часток (паїв) на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області" від 25.09.2012р. №458 було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Надія" дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок для оформлення права користування на умовах оренди із земель невитребуваних земельних часток (паїв) на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області загальною площею 66,80га та рекомендовано Товариству з обмеженою відповідальністю "Надія" замовити у землевпорядній організації, яка має відповідний дозвіл (ліцензію), розробку технічної документації із землеустрою (яка складається з 16 земельних ділянок з числа невитребуваних паїв, у тому числі земельна ділянка площею 6,58 умовних кадастрових гектарів за сертифікатом серії ХР № 0095957, який залишився від померлої ОСОБА_2О.) (т.1 а.с.19).

На підставі розпорядження голови Красноградської районної державної адміністрації Харківської області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок для оформлення права користування на умовах оренди ТОВ "Надія" для ведення товарного сількогосподарського виробництва на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області" від 14.10.2014р. № 421 було затверджено технічну документацію з землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок для оформлення права користування на умовах оренди загальною площею 59,9747 га (у тому числі вищевказаної земельної ділянки ) із земель невитребуваних земельних часток (паїв) та надано земельні ділянки TOB "Надія" в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області (т.1 а.с.20).

На підставі вищевказаного розпорядження, 18.11.2014р. між Красноградською районною державною адміністрацією (надалі - орендодавець) та TOB "Надія" (надалі - орендар) було укладено 16 договорів оренди земельних часток (паїв) по земельним часткам, у тому числі договір оренди земельної частки (паю) №17/14 (надалі - договір т.1 а.с.21-28), (за сертифікатом серії ХР № 0095957, який залишився від померлої ОСОБА_2, із земель реформованого колишнього КСП ім. Щорса, що розташована на території Кирилівської сільської ради Красноградського району, які зареєстровано відповідно до вимог законодавства 05.12.2014р. ), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 6323381000:07:000:0152, із земель не витребуваних земельних часток (паїв) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами Кирилівської гади Красноградського району (пункти 1.1. та 1.2. договору).

Договір укладено сторонами терміном на 49 (сорок дев'ять) календарних років, що передбачено пунктом 3.1. договору.

Згідно пункту 9.1. договору, орендодавець гарантує, що він уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою, має законні повноваження передати цю ділянку в оренду, надавати інші права, визначені в цьому договорі.

Пунктом 13.4. договору визначено, що договір припиняється у випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №0095957 на ім'я ОСОБА_2, виданого на підставі розпорядження Красноградської районної державної адміністрації від 03.03.1997р. № 74, останній було надано право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності колишнього КСП ім. Щорса, загальною площею 6,58 умовних кадастрових гектарів в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (з урахуванням ріллі, сіножаті та пасовища), що розташована на території Кирилівської сільської ради Красноградського району (т.1 а.с.36).

Відповідно до вказаного Сертифікату, площа земельної частки (паю) складає 6,58 умовних кадастрових гектарів, яка врахована разом з ріллею, багаторічними насадженнями, сіножаті та пасовищем, а договір оренди на вказану земельну частку (пай) укладено щодо користування ріллею, площею 5,4019га з кадастровим номером земельної ділянки 6323381000:07:000:0152.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, ОСОБА_2 померла 12.12.1998р. (т.1 а.с.37).

Рішенням Красноградського районного суду від 06.08.2014р. у справі №626/1639/14-ц за заявою прокурора Красноградського району Харківської області із зацікавленою особою: Кирилівською сільською радою Красноградського району, Харківської області про визнання спадщини відумерлою було задоволено прокурора Красноградського району Харківської області із зацікавленою особою: Кирилівською сільською радою Красноградського району, Харківської області; визнано відумерлою спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_2, 16.03.1932року народження, яка померла 12.12.1998р. на належну їй земельну ділянку площею 6,58га згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №0095957, що розташована на території Кирилівської сілької ради крсаноградського району Харківської області та передано її у власність територіальної громади Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області (т.1а.с.33-34).

Рішенням Кирилівської сільської ради Красноградського району LIV сесії VI скликання "Про прийняття у власність територіальної громади Кирилівської сільської ради земельної ділянки" від 11.12.2014р. № 270-VІ, на підставі рішення Красноградського районного суду від 06.08.2014р., земельна ділянка, яка залишилася від померлої ОСОБА_2, загальною площею 6,58 умовних кадастрових гектарів (з урахуванням ріллі, багаторічних насаджень, сіножаті та пасовища), сертифікат па право на земельну частку (пай) серії ХР № 0095957 - була прийнята у власність територіальної громади Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області (т.1 а.с.35).

З метою реалізації права на земельну ділянку площею 6,58 умовних кадастрових гектарів, рішенням Кирилівської сільської ради Красноградського району XXXIV сесії VII скликання "Про визначення на місцевості меж земельної ділянки для забезпечення виконання рішення суду у справі про визнання спадщини відумерлою" від 19.04.2018р. № 200-VII ухвалено клопотати про передачу на підставі рішення суду до комунальної власності територіальної громади Кирилівської сільської ради земельної ділянки не витребуваних земельних часток (паїв) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, кадастровий номер 6323381000:07:000:0152 площею 5,4019га, що перебуває у державній власності (т.1 а.с.35).

Проте, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, доказів на підтвердження передачі земельної ділянки до комунальної власності матеріали справи не містять.

Як стверджував в позовній заяві прокурор, оспорюваних договір оренди земельної ділянки (паю) від 18.11.2014р. було укладено Красноградською районною державною адміністрацією з перевищенням наданих їй повноважень, оскільки на момент його укладення вказана земельна ділянка втратила статус невитребуваного паю з 18.08.2014р. з моменту набрання законної сили рішення Красноградського районного суду Харківської області від 06.08.2014р. у справі №626/1639/14-ц, яким визнано відумерлою спадщину та передано у власність територіальної громади Кирилівської сільської ради спірну земельну ділянку.

Таким чином, на думку прокурора, саме з моменту набрання законної сили рішення Красноградського районного суду Харківської області від 06.08.2014 року, спірна земельна ділянка втратила статус земельних ділянок не витребуваних часток (паїв) та набула статусу земель комунальної власності, тобто, з 18.08.2014р. Кирилівська сільська рада набула право власності на спірну земельну ділянку, а факт відсутності державної реєстрації речового права жодним чином не спростовує самого права власності на землю.

Отже, за наведених обставин, як стверджує прокурор, у відповідності до приписів статті 122 Земельного кодексу України, Красноградська районна державна адміністрація не мала повноважень щодо розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності, та відповідно оспорюваних договір оренди землі №17/14 від 18.11.2014р. укладений між Красноградського районною державною адміністрацією та ТОВ "Надія" порушує інтереси держави, а саме: власника земельної ділянки в особі територіальної громади Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області щодо реалізації передбаченого частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України права вільного розпоряджатися нею.

У зв'язку із чим, 03.07.2018р. Керівник Первомайської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області до Красноградської районної державної адміністрації Харківської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", с.Покровське Красноградського району Харківської області, в якій просив суд визнати недійсним договір оренди земельної частки (паю), площею 5,4019га, з кадастровим номером 6323381000:07:000:0152, укладений між відповідачами, та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" повернути вищевказану земельну ділянку у відання Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, а Кирилівську сільську раду внести відповідні відомості до земельно-кадастрової документації (т.1 а.с.4-56).

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.09.2018р. у справі №922/1814/18 відмовлено в позові Керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області до Красноградської районної державної адміністрації Харківської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" про визнання недійсним договору, з підстав викладених вище (т.1 а.с.133-140).

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимоги, з огляду на наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) " , Законом України "Про оренду землі " та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами праві власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до пункту 7 частини 1 статті 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Як було зазначено вище, на підставі розпорядження голови Красноградської районної державної адміністрації Харківської області "Про надання дозволу ТОВ "Надія" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок для оформлення права користування на умовах оренди із земель не витребуваних земельних часток (паїв) на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області від 25.09.2012р. №458 було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Надія" дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок для оформлення права користування на умовах оренди із земель невитребуваних земельних часток (паїв) на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області загальною площею 66,80га та рекомендовано Товариству з обмеженою відповідальністю "Надія" замовити у землевпорядній організації, яка має відповідний дозвіл (ліцензію), розробку технічної документації із землеустрою (яка складається з 16 земельних ділянок з числа невитребуваних паїв, у тому числі земельна ділянка площею 6,58 умовних кадастрових гектарів за сертифікатом серії ХР № 0095957, який залишився від померлої ОСОБА_2О.) (т.1 а.с.19).

На підставі розпорядження голови Красноградської районної державної адміністрації Харківської області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок для оформлення права користування на умовах оренди ТОВ "Надія" для ведення товарного сількогосподарського виробництва на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області" від 14.10.2014р. № 421 було затверджено технічну документацію з землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок для оформлення права користування на умовах оренди загальною площею 59,9747 га (у тому числі вищевказаної земельної ділянки ) із земель невитребуваних земельних часток (паїв) та надано земельні ділянки TOB "Надія" в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області (т.1 а.с.20).

На підставі вищевказаного розпорядження, 18.11.2014р. між Красноградською районною державною адміністрацією (надалі - орендодавець) та TOB "Надія" (надалі - орендар), у відповідності до приписів статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ", було укладено 16 договорів оренди земельних часток (паїв) по земельним часткам, у тому числі і оспорюваних договір оренди земельної частки (паю) №17/14 (надалі - договір т.1 а.с.21-28), (за сертифікатом серії ХР № 0095957, який залишився від померлої ОСОБА_2, із земель реформованого колишнього КСП ім. Щорса, що розташована на території Кирилівської сільської ради Красноградського району, які зареєстровано відповідно до вимог законодавства 05.12.2014р. ).

За приписами частини 1 статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно пункту 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004р. №122, нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду .

Тому нерозподілені земельні ділянки до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності (оформлення права власності відповідно до чинного законодавства) передаються в оренду органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, як розпорядниками, на загальних засадах.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) " нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Вказаною правовою нормою передбачено право районної державної адміністрації (у даному випадку 1-го відповідача у даній справі ) щодо передачі невитребуваних земельних ділянок у оренду обмеженням терміну, зокрема до моменту отримання їх власниками державних актів і право власності на земельну ділянку.

Тобто, з вказаної норми вбачається, що з моменту отримання власниками не витребуваних земельних ділянок актів на право власності, зобов'язання по договору оренді повинно бути припинено. Припинення дії договору повинно відбуватись у відповідності до вимог чинного законодавства.

Пунктом 13.6 договору оспорюваного договору сторони погодили, що перехід права користування на об'єкт оренди, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для змін умов або розірвання договору.

Тобто, оспорюваний договір оренди землі від 18.11.2014р. є укладеним на строк 49 років або до моменту отримання громадянами правовстановлюючих документів на земельні частки (паї), як це передбачено чинним законодавством України.

Як було зазначено вище, відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0095957 на ім'я ОСОБА_2, виданого на підставі розпорядження Красноградської районної державної адміністрації від 03.03.1997р. № 74, останній було надано право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності колишнього КСП ім. Щорса, загальною площею 6,58 умовних кадастрових гектарів в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (з урахуванням ріллі, сіножаті та пасовища), що розташована на території Кирилівської сільської ради Красноградського району (т.1 а.с.36).

Відповідно до змін внесених у сертифікат 19.02.2015р. (тобто, після укладання оспорюваного договору оренди землі від 18.11.2014р. ), право на земельну частку (пай) було передано територіальній громаді Кирилівської сільської ради, с. Кирилівка Красноградського району Харківської області на підставі рішення Красноградського районного суду Харківської області від 06.08.2014р., розмір земельної частки (паю) 6,58 в умовних кадастрових гектарах. Вартість земельної частки (паю) п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят сім гривень.

При цьому, судова колегія повторно наголошує на тому, що зміни у сертифікат були внесені 19.02.2015р., тобто після укладання 18.11.2014 року договорів оренди землі на не витребувані (паї).

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

При цьому не витребуваною є земельна частка (пай) на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною частиною земель, розмір якої визначається у умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Отже земельна частка (пай) власником, якої стала територіальна громада Кирилівської сільської ради не є земельною ділянкою та не відноситься до об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) " основним документом, що посвідчує право па земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

У відповідності до пункту 17 розділу X "Перехідних положень", сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

З наведеного вбачається, що сертифікат на право на земельну частку (пай), посвідчує тільки право на земельну частку (пай), а не визначає право власності на конкретну земельну ділянку.

Частинами 1 та 2 статті З Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) " передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Перехідних положень Земельного кодексу України, члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За змістом положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу Президента України від 08.08.1995р. №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" нерозподілена (не витребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців.

Законодавець визначив, що з моменту розподілення земельної частки (паю) власник має право оформити державний акт на право власності на земельну ділянку (з 01.01.2013 р. - отримання Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності), проте земельні ділянки до моменту отримання власником державного акта є нерозподіленими чи не витребуваними.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, Кирилівська сільська рада Красноградського району Харківської області після набрання законної сили рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 06.08.2014р. про визнання спадщини ОСОБА_2 відумерлою на право на земельну частку (пай), яке посвідчене відповідним сертифікатом, та внесення 19.02.2015р. змін у сертифікат про передачу права на земельну частку (пай), не зверталась до Красноградської районної державної адміністрації Харківської області із відповідною заявою щодо виділення земельної ділянки у розмірі 6,58 га умовних кадастрових гектарів у натурі (на місцевості) на території Кирилівської сільської ради Красноградського району.

Відповідно до приписів статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За приписами статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, прокурором при зверненні до суду з відповідним позовом не було надано будь-яких належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 6323381000:07:000:0152 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Кирилівською сільською радою.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 6323381000:07:000:0152 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,4019 га має державну форму власності, а не комунальну, що свідчить про те, що Кирилівською сільською радою не було оформлено відповідно до приписів чинного законодавства право на земельну частку (пай) та не було зареєстровано за собою право комунальної власності на земельну ділянку.

Отже, без виготовлення Кирилівською сільською радою технічної документації на земельну ділянку та затвердження її відповідно до чинного законодавства неможливо встановити, що саме земельна ділянка з кадастровим номером 6323381000:07:000:0152 перейде у власність територіальної громади на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0095957.

Таким чином, з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що з дня набрання законної сили рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 06.08.2014р. про визнання спадщини відумерлою до теперішнього часу Кирилівською сільською рада було оформлено належним чином, у відповідності до приписів чинного законодавства, право на земельну частку (пай) на підставі сертифіката серія ХР № 0095957, було отримано у комунальну власність земельну ділянку та здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тобто протягом чотирьох років рішення суду не виконано, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що на момент укладання оспорюваного договору оренди землі Красноградська районна державна адміністрація мала законні підстави для укладання даного договору відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", оскільки земельна ділянка не вибула з не витребуваних паїв, у зв'язку з тим, що власник сертифікату, в особі Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, не оформив відповідно до чинного законодавства своє право на дану земельну ділянку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в" межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги те, що визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним до оформлення Кирилівською сільською радою відповідно до чинного законодавства права на спірну земельну ділянку, може призвести до порушення інтересів держави у вигляді недоотримання у бюджет орендної плати за використання земельної ділянки, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимоги прокурора в частині визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю), площею 5,4019 га, з кадастровим номером 6323381000:07:000:0152, укладеним 18.11.2014р. між Красноградською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія".

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що в силу приписів статті 122 Земельного кодексу України районна державна адміністрація не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, оскільки спірна земельна ділянка є нерозподіленою (не витребуваною) земельною часткою (паєм), право розпорядження якою в даному випадку, у тому числі надання в оренду, належить саме до компетенції райони державної адміністрації; вказана земельна ділянка за своїм правовим статусом не є землями комунальної власності, а факт не витребування земельних часток не змінює форму власності землі, оскільки повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою передбачені саме Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а не статтею 122 Земельного кодексу України.

Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського щодо відмови в задоволенні позовних вимог прокурора в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" повернути вищевказану земельну ділянку у відання Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, а Кирилівську сільську раду внести відповідні відомості до земельно-кадастрової документації, враховуючи наступне.

Так, відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. № 15, державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Тобто, згідно приписів чинного законодавства, внесення змін до земельно-кадастрової документації щодо спірної земельної ділянки віднесено саме до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

За приписами статті 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2018р. у справі №922/1814/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017р., судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись приписами ст.ст 269, 275, 276, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2018р. у справі №922/1814/18 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 14 грудня 2018р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Т.Д. Геза

Суддя І.А. Шутенко